Левко Лук’яненко: "Влада в Україні переходить від демократії до фашизму у ставленні до опозиції."

Левка Лук’яненка знає кожен свідомий українець. Його шлях боротьби за незалежність України був справді героїчним. Камера смертників, більшовицькі табори, де замордували Василя Стуса, Валерія Марченка, Юрія Литвина і багатьох інших.

У новітні часи незалежності України Левко Лук’яненко був першим послом України в Канаді. Нині він є Головою Української республіканської партії і заступником голови виборчого Блоку Юлії Тимошенко.

З ним спілкувався наш кореспондент Ігор Столяров.

Ігор Столяров: Я переконаний, що багатьом в Україні та поза її межами було б цікаво почути Вашу точку зору з приводу передвиборчої ситуації в Україні.

Левко Лук’яненко: Складається враження, що влада вирішила відверто порушувати Закон "Про вибори". П’ять проурядових партій, що входять до блоку "За єдину Україну", використали стільки коштів на різні гасла і агітаційні плакати. У містах, селищах, селах розвішано їх тисячами.

Вони відверто порушують Закон, перевищують кошти, виділені на виборчу кампанію. Але їм цього видається замало. Користуючись владним кермом, адже у їхніх руках є практично всі засоби масової інформації, вони не дають спілкуватися з виборцями представникам Блоку Юлії Тимошенко.

Я сьогодні повернувся з виборчого округу № 148, м.Лубни, Полтавської області. Там від Блоку Юлії Тимошенко балотується до Верховної Ради В’ячеслав Білоус. Він вже був раніше депутатом парламенту з 1994 до 1998 року, є політично досвідченою людиною, має дві вищі освіти, відстоює незалежність України. Він є членом Проводу Української Республіканської партії.

У цьому виборчому окрузі йому серед інших протистоїть представник владних кланів - Голова корпорації "Нафта України" Салмін. Так ось. За 100 гривень найняли дівчат, дали їм зошити і вони ходять від хати до хати, записуючи людей, які будуть голосувати за Салміна. Агітатори від влади питають, прохають, а потім і залякують виборців.

Салмін є типовим представником кланових сил, які нині панують в Україні. Всупереч виборчому Законодавству ці агітатори ходять і агітують за Салміна.

Зрозуміло, що на простих селян це може вплинути.

Ігор Столяров: Чи таких випадків є багато?

Левко Лук’яненко: Так. Особливо кричущим є факт, що мав місце у Сумській області.

Голова обласної держадміністрації Володимир Щербань скликав нараду голів райдержадміністрацій та міських голів. З ними було проведено нараду, на якій він сказав, що необхідно проводити найширшу агітацію на підтримку лише блоку "За єдину Україну". І - якщо десь хтось буде недостатньо завзято це робити - їх звільнять з роботи. Він примусив усіх людей, які є державними службовцями, або залежать від фінансування держави, написати заяву, датовану другим квітня цього року з умовою, що, якщо десь за блок "За єдину Україну" проголосують менше половини, то вони підуть у відставку. Ті заяви він обіцяв підписати.

Володимир Щербань наказав головам райдержадміністрацій та міським головам, щоби вони активно боролися і протидіяли агітації представникам національно-демократичних сил і, зокрема, Блоку Юлії Тимошенко. Він наголосив на необхідності "зривати плакати і бити опозиціонерів в морду. А якщо і биття в морду не допоможе тоді - мочити, мочити і ще раз мочити.".

Я розцінюю це як поступовий перехід від демократії до фашизму, бо він в тому і полягає, що правлячий режим починає доводити свою позицію не ідеологічними методами, а кулаком, насильством, а потім і зброєю.

Я категорично протестую.

Ми від Проводу Української Республіканської партії написали заяву до Генерального прокурора України з вимогою порушити кримінальну справу проти голови Сумської облдержадміністрації Володимира Щербаня за порушення виборчого законодавства.

Ще одну заяву направлено до Президента України Леоніда Кучми, в якій ми вимагаємо звільнити Володимира Щербаня з посади Голови обласної державної адміністрації, тому що дії Володимира Щербаня порушують Конституцію України та існуюче законодавство.

У Конотопському виборчому окрузі плакати, листівки радника Голови Української Республіканської Партії з економічних питань Петра Рубана нині зривають і замальовують чорним. Виборчий штаб пана Рубана написав заяву у Центральну виборчу комісію про ці факти.

Ігор Столяров: Враховуючи такі жахливі події, які відбуваються в Україні, чи має перспективи Блок Юлії Тимошенко посісти поважне місце в новому українському парламенті?

Левко Лук’яненко: Загалом люди дуже прихильно ставляться до Блоку Юлії Тимошенко.

Кандидати від блоку, у мажоритарних округах, зокрема від УРП - Петро Рубан, В’ячеслав Білоус, Ігор Бідик (Чернівецька область), Люба Стасів (у Хмельницькій області) користуються величезним авторитетом людей. І вони без сумніву мають перемогти і стати народними депутатами. Але проти них застосовується вже не лише контрпропаганда. Владі нічого сказати проти цих наших кандидатів, і вони застосовують різні брутальні методи.

Приміром, 10 березня 2002 року, вночі невідомі злочинці порізали два колеса приватного авто кандидата у народні депутати України від УРП Люби Стасів. Що це за методи?

Наші люди сміливі. Вони таких дій не бояться, але коли починають різати колеса, то це обмежує можливості нашого кандидата.

Я обурений всім цім і категорично протестую проти таких методів. Вони свідчать про поступовий перехід влади до фашистських методів. І ми, республіканці, нині змушені не доводити свою правоту на зустрічах з виборцями, а вживати заходи, щоби нам колеса не різали, щоби нас не били і так далі.

Нас турбує політика влади, яка прагне за будь яких умов зберегти своє правління в Україні.

Ігор Столяров: На думку багатьох спостерігачів, щось подібне відбувається нині і в Одесі.

За допомогою судів та повної інформаційної блокади намагаються не допустити перемоги кандидата на посаду Одеського міського голови Едуарда Гурвіца. Чиновники будь якими засобами прагнуть не допустити поразки колишнього першого комуніста області Руслана Боделана. Минулого разу цей комуніст прийшов до влади в Одесі за допомогою Кіровоградського обласного суду. Нині так само залучені суди.

Левко Лук’яненко: Це ще більше турбує, бо показує, що, очевидно, ці методи є узгодженими з вищим керівництвом України, з оточенням Президента.

Я, звичайно, обурений тими діями, якими Руслан Боделан прагне продовжити своє правління.

Він відомий як чоловік, який майже 10 років боровся з побудовою Одеського нафтового терміналу. Такі його діє суперечили інтересам України.

Руслана Боделана безперечно давно слід відправити у відставку, усунути від влади.

Тим часом, Едуард Гурвіц стоїть на демократичних позиціях, і я би всіляко хотів, щоби він переміг на виборах Одеського міського голови.