MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Загальною характерною ознакою роботи правозахисного центру "Романі Яґ" останнім часом є те, що найбільша увага приділяється справам, які мають судову перспективу і в яких права ромів дійсно порушені чи то владними структурами, чи то іншими громадянами

26.05.2004    джерело: (“Романі Яг”, м. Ужгород, №6 5 травня 2004 р.)

Василь Дідичин, юрист правозахисного центру "Романі Яґ":

Отож, про одну справу, яка знаходиться у проваджені, зупинимось детальніше

У січні цього року до мене звернулися батьки рома Руслана Аладаровича Ковача з с.Холмок. За їхніми словами, син був затриманий працівниками лінійного відділу міліції на залізничному вокзалі м.Львів 11.07.2003 року за те, що він нібито пограбував жінку, яка виходила з магазину, розташованого неподалік вокзалу, де і був затриманий. Після затримання справу Руслана передали до Залізничного районного суду Львова, і вже відбулося одне судове засідання, на якому хлопець заявив, що злочин не вчиняв, вину не визнає. Міліціонери його три дні катували і примушували підписати якісь документи.

Батьки просили мене, щоб я поїхав на судове засідання, призначене на 3 лютого нинішнього року, і захищав їхнього сина, оскільки вони не довіряють офіційному адвокату, призначеному раніше.

На жаль, яких-небудь документів, які б підтверджували обвинувачення Р.Ковача, в них не було, тому для того, щоб пред’явити необхідну об’єктивну інформацію, яку можливо було б оцінити, мною було прийняте рішення вступити в цю справу. А ще я відчував, що ром не винен, і ця справа сфальсифікована міліціонерами.

Після вивчення матеріалів цієї справи мої переконання щодо фальсифікації справи підтвердилися. Я виходив з такого.

Докази обвинувачення грунтуються тільки на показах одного свідка, міліціонера, котрий затримував Ковача, з рапорту іншого міліціонера, який теж затримував рома, та з пояснення самої потерпілої, яка, за її заявою про вчинення злочину, видається не цілком грамотною особою і яку вже вдруге не можуть доставити до суду для дачі показів щодо її пограбування (за словами судді, вона є розумово відсталою і зараз знаходиться в якомусь інтернаті для душевнохворих);

Невідповідність у самих фактичних обставинах справи

З одних показів свідка-міліціонера Р.Ковач був затриманий після того, як цей міліціонер обстежив район вокзалу і вже потім затримав Ковача, оскільки той, коли побачив працівника міліції, почав тікати. З інших показів того ж свідка, Руслана затримали відразу біля потерпілої, коли вона почала кричати.

В одних показах потерпіла вказує, що хлопець нібито вихопив гроші і почав тікати, в інших запевняє, що Руслан, схопивши гроші, передав їх іншому чоловікові, якого так і не знайшли, і слідство інкримінує Ковачу грабіж, вчинений групою осіб, а саме з не встановленою слідством особою на ім’я Андрій.

У заяві про скоєння злочину потерпіла вказує, що викрали 100 грн., потім з’ясовується, що не 100, а 80, бо вона нібито на 20 грн. придбала продукти.

Твердження, що Ковач був у стані сп’яніння, при тому, що аналізу крові на наявність в ній алкоголю йому не робили.

Рапорт про затримання Ковача складений міліціонером Кравченком 10.07.2003 року. А в рапорті описано події за 11.07.2003 року.

Пояснення від потерпілої взято без вказівки на особу, яка ці пояснення брала.

Потерпіла вказує не на той одяг, у якому був одягнутий викрадач, а на одяг особи, яку затримали і пред’явили їй для впізнання.

За матеріалами справи вбачається, що гроші були викрадені у потерпілої при виході з магазину, а затримали викрадачів на площі Привокзальній, проте з фототаблиці видно, що місце пограбування збігається з місцем затримання викрадача.

Численні порушення процесуального законодавства. Ковач не розуміє українську мову, якою велося попереднє слідство, не вміє читати і писати, йому ніхто не перечитував те, що він підписував. Підписував, бо запевняли, що відпустять додому. Одного разу слідчий підписав документ рукою Руслана. Судове засідання 3 лютого цього року так і не відбулося, бо не з’явилася потерпіла, не було жодного свідка, колишній адвокат Ковача відмовився пояснювати що-небудь. Судове засідання, за клопотанням підсудного Ковача, ведеться російською мовою, яку він розуміє краще, ніж українську. Проте перекладача на попередньому слідстві не було, хоча в протоколі допиту вказано, що Ковач розуміє українську мову. В суді ж з’ясовується, що це не так, і це є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і тягне за собою скасування вироку в будь-якому разі.

З цього випливає, що об’єктивність повинна виразитися у виправдувальному вироку, який тягне за собою однозначне відшкодування збитків Ковачу за незаконне притягнення до відповідальності, незаконне утримання під вартою доволі тривалий час, а це в практиці судочинства України є дуже рідкісним явищем.

Позиція самого підсудного. Він категорично заявляє, що не викрадав гроші, не був ні з яким Андрієм, потерпілу знає як особу без певного місця проживання, яка завжди тиняється по вокзалу.

На сьогодні призначено судово-психіатричну експертизу потерпілої, після чого розслідування буде продовжено.

Ця справа є на контролі в Європейському центрі з захисту прав ромів.

 Поділитися