MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

У березні в Україні зафіксовано 29 конфліктних ситуацій, пов’язаних із ЗМІ та журналістами

26.05.2004    джерело: (“Свобода”, №14, 13-19 квітня 2004 р.)

Тетяна Акiмова:

 “Найпопулярнішими”, як і раніше, залишаються напади на журналістів (таких 4) та відмова у наданні інформації.

3 березня у ДТП загинув директор полтавської ТРК “ЮТА” Георгій Чечик. Деякі колеги загиблого підозрюють, що аварію було спровоковано, пов’язуючи її з наміром Чечика укласти договір про мовлення радіо “Свобода” на частоті ТРК “ЮТА”.

Проте органи дізнання дуже неохоче пов’язують напади на журналістів з їх професійною діяльністю. Не виключено, що це стимулює зловмисників імітувати замахи на журналістів під пограбування, нещасні випадки, злісне хуліганство тощо. За таких умов встановити справжні мотиви злочину надзвичайно складно.

Для прикладу, за фактом загибелі за досі нез’ясованих обставин мелітопольського журналіста Володимира Карачевцева слідчі дотримуються версії нещасного випадку, свідомо не розглядають інші версії, ухиляючись таким чином від розкриття можливого злочину.

Враховуючи наростаючу гостроту політичного протистояння напередодні президентських виборів, очевидно, є сенс вимагати, щоб у всіх випадках нападів на журналістів правоохоронні органи першочергово розглядали версію про їх зв’язок з професійною діяльністю потерпілих.

Посилюється тиск на регіональні медіа — з усіх конфліктних ситуацій у березні лише три стосувалися столичних журналістів та ЗМІ. Зафіксовано два випадки порушень закону щодо представників іноземних ЗМІ — напад на знімальну групу московського “Первого канала” та відмова в акредитації кореспонденту московського видання “Стрингер” Роману Кислову.

У минулому місяці було примусово припинено трансляцію київського радіо “Континент” — представники “Укрчастотнагляду” без рішення суду вимкнули передавач та конфіскували техніку. 2 березня керівництво цієї радіостанції заявило про перешкоджання ретрансляції передач Бі-Бі-Сі, “Голосу Америки”, радіо “Свобода”, “Німецької хвилі”, Польського та Громадського радіо. Директор “Континенту” Сергій Шолох, побоюючись за власну безпеку, виїхав за кордон.

У березні також була знята з ефіру програма “Комендантський час” на харківському “7-му каналі”, припинено мовлення Незалежного павлоградського телебачення (Дніпропетровська обл.), телеканалу “М-студіо”, радіо “Закарпаття FM” (Мукачево). Причини закриття — ліцензійні проблеми та претензії податкової адміністрації. Автори повернутої в одеський ефір програми “Сегодня” визнають, що тепер вимушені стриманіше оцінювати діяльність місцевої влади.

Продовжується також судовий марафон між компанією “ТНК-Україна” та “Голосом України” і журналістом Сергієм Лавренюком. А видавнича група “Телеграф”, до якої входять телеканал “Ера”, тижневик “Киевский Телеграф”, інтернет-газета “Версии” та “Радіо Ера-ФМ”, звернулася до представника Європейського Союзу в Україні Норберта Жюстена зі скаргою на політичний та економічний тиск. У ній стверджується, що за рішеннями судів блокуються рахунки медіа-групи. Причиною цього стали позови приватних осіб, чия репутація начебто постраждала внаслідок публікації на сайті “Версии” у грудні 2003 року статті про “Приватбанк”.

Прикметно, що переважна більшість суб’єктів конфліктів із ЗМІ — фізичні особи та організації, так чи інакше пов’язані з владою, або суб’єкти економічної діяльності. Не зафіксовано жодного випадку, коли б у конфлікт з медіа чи журналістом вступив пересічний громадянин.

 Поділитися