Правосуддя — сіоністський вимір
Сьогодні ж зранку неподалік Апеляційного суду мітингували і наші штатні «борці з антисемітизмом». Щоправда, Рабинович зі своїм Кацманом і не названі у репортажах сіоністських ЗМІ «народні депутати» вибрали не дуже вдале місце для свого, а точніше — чужого волевиявлення. Повторилася ситуація з так званим «Зїздом євреїв України». Нагадаємо, що під це зібрання було орендовано колишній Палац культури «Жовтневий», де аж до 1941-го року функціонувала катівня НКВС, сформована переважно з представників єврейської нацменшини…
На момент, коли пишеться цей коментар, ми ще не знаємо рішення Апеляційного суду, оскільки засідання триває. Натомість ми знаємо інше, а саме: за всю історію незалежної України ще не було такого нахабного, брудного і відвертого тиску на український суд, на всю українську владу. Один лише факт: ще сонце сьогодні не зійшло над Єрусалимом, як міністр Натан Щаранський розбудив телефонним дзвінком українського посла Олександра Сліпченка і звелів терміново зявитися до нього на килим для того, щоб — цитуємо — обговорити дії, які має намір вжити український Уряд для загнуздання розпалювачів міжнаціональної ворожнечі…
Отак! І не менше!
Хто такий Щаранський? Міністр у справах Єрусалима і діаспори. Тобто в перекладі на українську номенклатуру він — ізраїльський генерал Москаль. І не більше. Проте ця єрусалимська чиновницька дрібнота, зверніть увагу, бере на себе функції глави ізраїльської держави…
Вадим Рабинович ображається і навіть подає в суд на тих журналістів, котрі згадують про його кримінальне минуле. Але — нікуди не дінешся. «Зона» — то не школа бальних танців Соломона Кляра. Вона залишає в психіці людини такі глибокі травми, що ніякий Фрейд ні за які гроші не допоможе…
Видать і Натан Щаранський ніяк не може позбутися «Зони», котру він носить в собі…
Цікава подробиця: досі Рабинович і його прісні репетували про антисемітизм в Україні. Сьогодні зранку здійняли крик уже про фашизм. Ну, тут, звичайно, сказав своє слово професійний антифашист Самуїл Шлаєн, з якого, власне, вся ця веремія й почалася...
Насамкінець мітингу «антифашисти» прийняли дві резолюції. Перша: нахабні вказівки президенту України, кому і що саме слід вчинити з отими самими незалежними ЗМІ, котрі так не подобаються сіоністам. Список ЗМІ, звичайно ж, додається. Друга резолюція теж містить в собі списочок, тільки цього разу — політиків з лав української опозиції, що характерно, котрих слід на переконання сіоністів оголосити небажаними в Європі особами. От тільки адресована ця резолюція... керівництву Євросоюзу, котре навіть у страшному сні не хоче бачити Ізраїль членом своєї організації.