MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

В день професійного свята Дня журналіста, в Києві відбудеться акція журналістської солідарності “Волю слову”, в рамках якої на Хрещатику на майдані перед Київською міською радою відбудеться акція “Жива газета”

06.07.2004   

Незалежні журналісти на очах у киян і гостей міста щогодини друкуватимуть оперативні випуски газети й роздаватимуть їх усім охочим. Примірники готуватимуть за допомогою ноутбуків і тиражуватимуть на різографі. Одночасно публікуватимуть інтернет-версію проекту для доступу користувачів із-за меж Києва й України.

Упродовж минулих років українська влада неодноразово демонструвала своє ставлення до незалежної преси – судові позови проти видань із суто політичним контекстом, переслідування й убивства журналістів, закриття видань. Досі не відомо прообставини зникнення Георгія Ґонґадзе та вбивства директора телерадіокомпанії “ТОР” Ігоря Александрова.

Останнім часом громадськість не побачила не тільки намірів виправити ситуацію, але й стала свідками посилення адміністративного й політичного тиску на незалежні видання. Судові переслідування “Української правди”, “України молодої”, “Львівської газети”, тиск на “5 канал”, припинення мовлення радіо “Континент”, позбавлення сталих частот радіо “Свобода”, невидача ліцензії на власні частоти для “Громадського радіо”, переслідування й перешкоджання роботі журналістів – побиття журналіста Володимира Бойка просто в судовій залі, відмова в акредитації журналістів у державних органах влади, погрози депутатів Мукачівської міської ради журналістам “5 каналу”, провокації, вчинені в Мукачевому проти журналіста інтернет-видання “Гаряча лінія” Костянтина Сидоренка, побиття головного редактора чернівецької газети “Час” – перелік можна продовжувати...

За таких умов журналісти повинні показати владі свою силу й солідарність, продемонструвати, що незалежна преса може існувати за будь-яких обставин, що вільне слово неможливо знищити.

В акції візьмуть участь газети “Україна молода” та “Львівська газета”, інтернет-проект “Українська правда”, низка центральних і регіональних видань і радіостанцій.

(“Львівська газета”, 4 червня 2004 р.)

***

Упродовж дня вийшло 5 номерів “Живої газети”. З 12.00 до 18.00 у день професійного свята – Дня журналіста, в редакції, розташованій просто неба – на відгородженій території на вулиці розміром п’ять на п’ять метрів – працювали журналісти різних медіа. Головна мета акції – довести, що газету можна робити навіть тоді, коли для цього немає жодних умов. А “Жива газета” мала стати символом живої, незалежної журналістики.

До першого номера “Живої газети” ввійшли статті про свободу слова журналіста Єгора Соболєва, члена Нацради з питань телебачення й радіомовлення Віталія Шевченка, а також розслідування Володимира Ар’єва про перебування Леоніда Кучми цієї зими в Баден-Бадені. У другому номері були інтерв’ю з редактором опозиційної газети “Грані +” Юрієм Луценком і матеріал редакції “України молодої”. Третє число “Живої газети” становила стаття Вахтанга Кіпіані про зміни в ситуації зі свободою слова в Україні впродовж 10 останніх років, а також матеріал речника Комітету виборців Олександра Черненка. Всі статті, які вийшли в “Живій газеті”, друкували вперше, їх підготували саме для цього видання.

Метою акції організатори називають “показати, що газету можна робити навіть тоді, коли для цього немає жодних умов: приміщення, належної техніки, друкарні. Аби подолати засоби тиску, які часто використовує влада, достатньо чесно та якісно виконувати свою роботу”.

На відкриття “Живої газети” зібралися журналісти, громадські діячі, а також депутати Володимир Філенко, Юрій Луценко, Микола Томенко. Співорганізаторами акції стали Спілка журналістів України, Інститут масової інформації, Комітет Верховної Ради зі свободи слова, коаліція “Свобода вибору”.

Коментуючи акцію, народний депутат Володомир Філенко зауважив, що, на його думку, тут зібралися в жодному разі не представники опозиційних медіа. “Думаю, що ця акція – реакція на безвихідь тих, хто хоче писати вільно. Сподіваюся, що кількість вільних медіа зросте, й журналісти зможуть працювати так, як їх учили в університетах”.

(“Львівська газета”, 7 червня 2004 р.)

 Поділитися