MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Кампанія проти катувань

21.09.2004    джерело: (“В гору”, м. Херсон, №27, 1 липня 2004 р.)
Алла Тютюнник, президент Фонду милосердя та здоров’я
Торік МВС України змінило критерії оцінки роботи правоохоронців так, що розкриття злочинів перестало бути основним показником. Високе начальство сподівалося, що слідчі перестануть “вибивати” зізнання.

У Харкові, наприклад, і справді перестали враховувати цей показник. Тамтешні керівники УМВС запровадили програму “Довіра”: по всьому місту розвісили телефони, з яких громадяни можуть подзвонити спеціальному черговому й поскаржитись на дії міліції (скарги записуються на магнітофонну стрічку), відкрили при УМВС громадську приймальню — з тією ж метою.

А в райвідділах кабінети начальників спорудили поруч із черговим — через вікно — щоб кожної хвилини міг бачити, чи всі скарги приймаються і реєструються. Бо в Харкові роботу міліції оцінюють тепер за показником довіри громадян до міліції.

Про все це йшлося на семінарі “Стандарти Європейської Конвенції з прав людини та практика розслідування злочинів правоохоронними органами України”, який проходив у Херсоні 17-18 червня. У семінарі взяли участь 67 працівників правоохоронних органів Херсонщини, які мусили визнати, що в нас досі основний показник — кількість розкритих злочинів...

Семінар організували Харківська правозахисна група та Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я. У ньому взяли участь громадські правозахисники, викладачі Національного університету внутрішніх справ, представник Міністерства юстиції.

За словами завідуючої громадською приймальнею Харківської правозахисної групи (ХПГ) Людмили Клочко, на херсонських правоохоронців дуже сильне враження справили високі стандарти Європейського Суду, який вважає тортурами те, що в міліції відбувається майже щодня: “дати в око”, одягнути наручники й три дні їх не знімати і т.п. Для багатьох було новиною, що за міжнародними стандартами кожен такий випадок має бути швидко і ефективно розслідуваний: тобто, потрібно опитати свідків, зібрати докази, покарати винного, а не просто “відписатися”.

“Якщо ми будемо так працювати, то всі злочинці будуть гуляти на свободі, а всі правоохоронці — сидіти”, — говорили слухачі.

“Можливо, це ставлення трохи змінить статистика про те, що за три останні роки щодо правоохоронців в Україні було винесено понад 300 вироків, 36 вироків підпадають під поняття “катування”, — сповістив начальник кафедри кримінального права та кримінології Національного університету внутрішніх справ, кандидат наук, підполковник міліції Олег Мартиненко.

Задуматись правоохоронців примусили і результати соціологічного дослідження громадської думки з приводу жорстокого поводження під час досудового розслідування злочинів, оголошені викладачем кафедри прикладної соціології Національного університету внутрішніх справ, кандидатом наук, капітаном міліції Юрієм Білоусовим. Дослідження проводилися у Харкові, Києві, Львові, Донецьку — приблизно по 400 осіб у кожному місті, а всього було опитано 2000 осіб.

Показово, що в семінарі взяв участь головний спеціаліст відділу кримінального процесу Національного бюро з питань дотримання Конвенції з прав людини Міністерства юстиції України Олексій Соловйов.

Семінар — один із заходів, що здійснюються ХПГ разом з партнерськими організаціями у проекті “”Кампанія проти катувань і жорстокого поводження в Україні” за фінансової підтримки Європейської Комісії.

 Поділитися