MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Створення національної системи запобігання катуванням і поганому поводженню в Україні (2008–2011). Опис проекту

31.07.2009   

Харківська правозахисна група

 

Створення національної системи запобігання катуванням і поганому поводженню в Україні

 

Опис проекту

 

20.12.2008 – 19.12.2011

 

За фінансової підтримки Європейської Комісії, Інституту відкритого суспільства (Будапешт), Національного фонду демократії (США) та інших благодійних фондів  


ЧАСТИНА B. ПОВНА ФОРМА ЗАЯВКИ

I. ПРОЕКТ

1.  ОПИС

1.1.  Назва

Створення національної системи запобігання катуванням і поганому поводженню в Україні

1.2.  Місце реалізації проекту

Україна

1.3.  Вартість проекту і сума, що запрошується у грантодавця

999 100 Євро, внесок Європейської Комісії – 69.73% або 696 680 Євро. Бюджет першого року проекту – 361 998 Євро, внесок Європейської Комісії – 202 000 Євро.

1.4.  Резюме

Загальна тривалість  проекту

36 місяців, 20 грудня 2008 р. – 19 грудня 2011 р.

Завдання проекту

 

Загальні:

Утвердження національної системи запобігання катуванням і поганому поводженню;

Заснування конструктивної співпраці між громадянським суспільством і державою для ефективної боротьби з катуваннями;

Посилення спроможності громадянського суспільства впливати на державну політику у сфері запобігання катувань; і

Конкретні:

Ухвалення Стратегії і Національного плану дій із запобігання катуванням;

Створення національних превентивних механізмів (НПМ) відповідно до зобов’язань за Факультативним Протоколом до Конвенції ООН проти катувань і забезпечення участі громадянського суспільства в цих механізмах;

Підвищення ефективності існуючих елементів НПМ;

Приведення законодавства у відповідність до міжнародних зобов’язань, удосконалення судової та адміністративної практики;

Розвиток спеціалізованих мереж для посилення впливу на державну політику у сфері запобігання катуванням;

Розвиток системи правової допомоги жертвам поганого поводження і вміння проводити стратегічні судові процеси; і

Підтримка відчутного зовнішнього та внутрішнього тиску на українські владні органи.

Партнери

 

1. Нідерландський Гельсінський комітет

2. Харківський інститут соціальних досліджень

3. Департамент МВС з моніторингу прав людини

4. Академія суддів України

5. Національна академія прокуратури України

6. Національний інститут внутрішніх справ (Харків)

7. Українська Гельсінська спілка з прав людини

8. Міжнародне товариство з прав людини – Українська секція

9. Громадська організація «Донецький Меморіал»

10. Чернігівський жіночий правозахисний центр

11. Центр правових та політичних досліджень "СІМ" (Львів)

12. Севастопольська правозахисна група

13. Херсонський обласний фонд милосердя та здоров’я

14. Громадська організація «Всесвіт» (Харків)

Цільові групи

 

Судді, адвокати, персонал правоохоронних органів і кримінально-виконавчої системи, прокурори, співробітники навчальних закладів МВС та кримінально-виконавчої системи, активісти правозахисту, журналісти і громадськість в цілому

Бенефіціари проекту

Дійсні та потенційні жертви катувань і поганого поводження (особливо затримані, обвинувачені і засуджені особи)

Плановані результати

 

Значні зміни в законодавстві і практиці і в ставленні як широкої громадськості, так і цільових груп до запобігання поганому поводженню

Встановлення конструктивної співпраці між громадянським суспільством і державою, а також підвищення ролі прав людини у формуванні та здійсненні державної політики

Формування життєздатної мережі адвокатів та НУО задля створення налагодженої системи правової допомоги жертвам катувань

Розробка ефективних методів об’єктно-орієнтованої, багатоаспектної та скоординованої роботи громадянського суспільства

Основні напрями діяльності

 

Аналітична робота, зокрема експертна оцінка проблемних областей законодавства, участь у написанні законів; лобіювання законопроектів; вдосконалення системи надання правової допомоги жертвам катувань і методів ведення стратегічних судових справ; зміцнення і розширення мережі з запобігання катуванням; інформаційна, просвітницька та освітня діяльність

 

1.5.  Мета та завдання проекту

Мета проекту полягає у зниженні рівня застосування катувань і поганого поводження в Україні. Це може бути зроблено за допомогою вирішення наступних загальних завдань:

– Утвердження єдиної національної системи для запобігання катуванням і поганому поводженню;

– Заснування конструктивної співпраці між громадянським суспільством і державою для ефективної боротьби з катуваннями, і

– Посилення спроможності громадянського суспільства впливати на державну політику у сфері запобігання катуванням.

Для цього ми поставили перед собою наступні конкретні завдання:

– Розробка компетентними органами Стратегії і Національного Плану дій із запобігання катуванням і поганому поводженню і боротьби з безкарністю (далі – Стратегія і План дій);

– Створення системи постійного моніторингу і тиску у напрямі реалізації Стратегії і Плану дій, а також зобов’язань в рамках Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань (далі – ОРСАТ ), включаючи створення національних превентивних механізмів;

– Розробка спільно з державними органами моделі функціонування НПМ, а також забезпечення участі громадянського суспільства в їх діяльності;

– Вдосконалення законодавства, що сприяє запобіганню катуванням і поганому поводженню, особливо щодо затриманих і в’язнів, і приведення його у відповідність до міжнародних зобов’язань України;

– Запобігання ухваленню законів та інших нормативних актів, що суперечать зобов’язанням у сфері захисту від катувань і поганого поводження;

– Розвиток судової та адміністративної практики, що ґрунтується на міжнародних стандартах, а також розширення застосування судами міжнародних інструментів і прецедентного права, зокрема, прецедентів Європейського суду з прав людини;

– Зміцнення інституційного й оперативного потенціалу громадських рад та мобільних груп в системі МВС, а також Департаменту МВС з моніторингу дотримання прав людини у діяльності міліції (далі – Департамент МВС з ПЛ), забезпечення активної ролі громадянського суспільства у цій діяльності;

– Досягнення більшої відкритості і прозорості кримінально-виконавчої системи, створення незалежних механізмів відвідування для контролю над дотриманням прав в’язнів;

– Поліпшення доступу до інформації, що знаходиться у розпорядженні правоохоронних органів;

– Поліпшення знань цільових груп щодо стандартів в області прав людини, елементів національної системи запобігання катуванням і захисту прав людини в цілому, включаючи підготовку учасників НПМ в області методології і стратегії моніторингу;

– Розвиток співпраці із засобами масової інформації в цілях максимального впливу громадянського суспільства і принципів прав людини на формування державної політики;

– Залучення уваги широкої громадськості, законодавців, чиновників і практикуючих юристів до застосування катувань і поганого поводження, стимулювання відповідного суспільного дискурсу;

– Створення відчутного міжнародного тиску на владу України шляхом регулярного і систематичного надання інформації про ситуацію з правами людини в Україні;

– Створення життєздатної системи надання правової допомоги жертвам;

– Посилення мережі юристів, що беруть участь в стратегічних судових процесах, пов’язаних  із запобіганням катуванням і боротьбою з безкарністю, вдосконалення спеціальних навиків і знань адвокатів;

– Розвиток спеціалізованих мереж неурядових організацій, юристів, експертів і журналістів, для скоординованої і послідовної політики в стосунках з властями.

1.6.  Опис проекту

1.6.1.  Загальний опис і аналіз проблем та їх взаємозв’язок на всіх рівнях

Починаючи з 1996 року, Харківська правозахисна група (ХПГ), разом зі своїми партнерами, спромоглася вивести проблему катувань з невідомості  у публічну сферу і змусила уряд визнати ендемічний характер цієї проблеми. На цій основі ХПГ встановила робочі стосунки з декількома  державними органами з метою вирішення цієї проблеми.

Під тиском з боку правозахисних організацій український уряд і судові органи вже почали розуміти реальні масштаби проблеми катувань і демонструють політичну волю до викорінювання цієї порочної практики. До законодавства була внесена низка позитивних змін; деякий прогрес проглядається у прецедентному праві; запроваджуються різні ініціативи, пов’язані з громадським контролем над державною діяльністю. Багатообіцяючою ознакою прогресу, досягнутого на сьогоднішній день[1], є ратифікація Україною ОРСАТ , що відбулася 10 вересня 2006 року. Зміни в державній політиці і визнання того, що катування застосовуються, доводять, з одного боку, успішність впливу правозахисного співтовариства, а з іншого боку, ставлять перед нами нові виклики.

Проте, ці та інші заходи в області запобігання катуванням є неорганізованими і непослідовними. Як результат, багато з цих заходів не можуть надати відчутні і стійкі результати, і практика застосування катувань і поганого поводження зберігається. Серед загальних проблем – відсутність єдиної і послідовної державної політики, слабка координація між різними державними установами, безкарність державних чиновників, винуватих у застосуванні катувань, і відсутність відповідальності держави в цілому, недолік знань і практичних навичок. Тому зараз нам необхідно зосередитися на досягненні послідовної державної політики із запобігання катуванням і поганому поводженню, а також на боротьбі з безкарністю.

Проблемою в межах правової системи залишається традиційне ставлення до прав людини, як до свого роду «факультативного» елементу у формуванні і функціонуванні системи кримінального правосуддя, а також інших державних систем. Аналогічне ставлення переважає у суспільстві в цілому, коли будь-які, навіть дуже суворі заходи, вважаються обґрунтованими у боротьбі із злочинністю.

Водночас частина громадянського суспільства іноді поволі переходить від «конфронтаційного» підходу у стосунках з органами державної влади до «співпраці». У таких обставинах громадянське суспільство може втратити можливість встановлення і збереження ефективного контролю над діями уряду, зокрема, в ході створення і впровадження ефективних НПМ згідно з ОРСАТ .

1.6.2.  Опис цільових груп та бенефіціарів проекту, оцінка кількісних даних

Основними цільовими групами є судді, персонал правоохоронних органів і кримінально-виконавчої системи, прокурори, адвокати, активісти правозахисту, журналісти і громадськість в цілому. Ми очікуємо, що в наших освітніх програмах візьмуть участь 75 юристів, 150 суддів, 180 представників прокуратури, 180 співробітників кримінально-виконавчої системи, 40 – Департаменту МВС з ПЛ, 80 правозахисників і 20 журналістів. Набагато більша кількість представників цих цільових груп матимуть доступ до нашої літератури, нашого веб-сайту та інших джерел інформації (принаймні, 10 тисяч осіб). Ми очікуємо, що сайт відвідуватимуть 900-1000 користувачів на день, тоді як кожну телепередачу дивитиметься більш ніж 4 мільйона глядачів.

Досягнутий певний прогрес у розумінні проблеми. Наприклад, вище керівництво МВС вже давно визнало існування порушень прав людини і прагне розвивати співпрацю з правозахисними групами з метою усунення таких порушень. Наприкінці 2005 року була створена Громадська рада МВС із забезпечення прав людини, і Євген Захаров, співголова ХПГ, був обраний співголовою цієї ради (іншим співголовою є сам міністр). Провідний експерт з правових питань ХПГ Аркадій Бущенко був призначений уповноваженим Ради з прав осіб, що знаходяться під вартою. Протягом 2006 року були створені громадські ради при регіональних управліннях МВС. З 2005 року члени ХПГ і декількох її регіональних партнерів, взяли участь в мобільних групах, що проводили вибіркові інспекції районних відділень міліції. На початку 2008 року за ініціативою і безпосередньою участю Громадської Ради, в межах МВС був створений Департамент із моніторингу дотримання прав людини. Він включає 6 чоловік усередині самого міністерства, і 27 регіональних представників з прав людини. В цілях забезпечення незалежності регіональні представники підпорядковані не керівникові регіонального управління МВС, а керівникові Департаменту з моніторингу ПЛ у Києві. ХПГ вважає громадські ради, мобільні групи та новий департамент прототипами деяких елементів НПМ, і намагатиметься зробити свій внесок у розвиток їхньої діяльності.

Ми вважаємо, що згадані професійні цільові групи репрезентують найбільш значущі чинники у проблемі запобігання катуванням. Дуже важливо зрозуміти тих, хто застосовує закони на практиці. Закони є певною мірою неефективними через несприятливе середовище застарілої практики. Для будь-якого удосконалення у сфері запобігання катуванням критично важливо зрозуміти дійсне коріння поведінки (пасивності) цих професійних груп.

Наш вплив на цільові групи також буде набагато сильніший завдяки нашій аналітичній, законотворчій та лобістській діяльності. Ухвалення Стратегії і Національного плану дій  суттєво вплине на всі елементи державної системи, а це означає, що наші цільові групи складатимуться з фахівців, що ефективно працюють у відповідних областях.

Бенефіціари проекту – люди, які є дійсними або потенційними жертвами катувань і поганого поводження (особливо затримані, взяті під варту або засуджені особи). Наші зусилля будуть спрямовані на захист прав таких людей. Як і раніше важко оцінити, наскільки є поширеним застосування катувань в Україні. Кількість повідомлень про катування і жорстоке поводження з боку правоохоронних органів не зменшилася, проте практично неможливо одержати офіційну інформацію, з тим, щоб оцінити масштаби цієї проблеми, або з’ясувати реакцію на такі скарги. Згідно з інформацією, отриманою від наших партнерів та від громадської приймальні ХПГ, в 2007 році було подано близько 400 заяв, що стосуються випадків застосування катувань або поганого поводження. Фонд підтримав більш ніж 150 осіб в судових процесах. Враховуючи природу цієї проблеми і наші обмежені ресурси, ми підозрюємо, що кількість бенефіціарів, тобто жертв, жахливо висока. Ми припускаємо, що через громадську приймальню ХПГ і через наших партнерів ми зможемо надати консультації і допомогу приблизно 500 жертвам катувань, поганого поводження та інших порушень, що мають відношення до цілей даного проекту. Ми надамо юридичну допомогу в рамках діяльності Центру з надання правової допомоги жертвам катувань і поганого поводження (далі – Центр правової допомоги) в 150 випадках. Ми очікуємо подання близько 50 заяв на розгляд Європейського суду та інших міжнародних органів, і чекаємо позитивних результатів принаймні у 20 випадках (ми вже виграли 3 справи, і 21 справа знаходиться на стадії комунікації з урядом)[2].

1.6.3.  Проблеми, що підлягають розгляду, передбачувані потреби та обмеження

Слід розробити і удосконалити низку законодавчих актів. Хоча були зроблені важливі кроки в бік криміналізації катувань, формулювання катування як злочину у Кримінальному кодексі залишається незадовільним[3]. Немає ефективного механізму розслідування заяв про застосування катувань. Значною мірою це пов’язано з двозначною роллю прокуратури в системі кримінальної юстиції. Хоча, з одного боку, прокуратура підтримує обвинувачення, часто засноване на визнанні підозрюваного, і зацікавлена в ухваленні судом цього визнання, з іншого боку, саме прокуратура відповідає за перевірку законності дій міліції. На даний час цей конфлікт інтересів  завдає шкоди ефективному розслідуванню звинувачень у застосуванні катувань. Не існує яких-небудь процедур розгляду питання про імовірність застосування катувань приймаючою країною, у разі екстрадиції або депортації. Також зберігається проблема доступу затриманих, обвинувачених і засуджених осіб до адвоката та до лікаря . Ситуація ускладнюється тим, що не існує ефективної системи правової допомоги людям, які не спроможні оплатити послуги адвоката.

Для цілей кримінального розслідування, як і раніше, широко розповсюдженою практикою є використання так званого «адміністративного» ув’язнення, а також затримання за бродяжництво. Через недосконалість законодавчого визначення моменту, від якого починається затримання, трапляється безліч «прихованих» затримань, які не реєструються у відповідних документах. Коло підстав для затримання, у будь-якому випадку, невиправдано широке. Окремі судові рішення, що визнають певні затримання незаконними, ще не в змозі змінити укорінену практику.

Окремо потрібно розглянути питання використання в судовому розгляді визнань, зроблених під примусом. В межах правової системи не існує ніякої процедури вилучення доказів, отриманих за допомогою катувань. Окремі судові рішення, коли суд відмовився прийняти визнання, зроблені під примусом, були оскаржені на апеляційному рівні. Примитивними  є методи, що використовуються для визначення того, чи є визнання добровільним. Таким чином, погане поводження з підозрюваними залишається стандартною частиною боротьби із злочинністю.

У кримінально-виконавчій  системі спостерігаються численні порушення прав людини. Серед ключових проблем – її закритість, відсутність громадського контролю, переповненість слідчих ізоляторів і виправних установ (експерти класифікують умови утримання під вартою, як жорстоке і нелюдяне поводження або катування), незаконне застосування сили, відсутність бажання проводити реформи з боку Державного департаменту виконання покарань (далі – Департамент ) і прокуратури. Із загального аналізу стосунків між засудженими і адміністрацією видно, що в’язень знаходиться повністю у владі адміністрації кримінально-виконавчої установи, і навіть не може подати скаргу з приводу дій адміністрації. В цілому, можна зробити висновок, що Кримінально-виконавчий кодекс, нормативні підзаконні акти вимагають істотного перегляду як на концептуальному рівні, так і в конкретних деталях.

Брак детального правового регулювання умов застосування силових методів в місцях позбавлення волі, недостатня кваліфікація в застосуванні найменш шкідливих і небезпечних засобів, неадекватний розвиток методів розв’язання складних ситуацій на основі ненасильницьких засобів, призводять до ситуації, коли сила застосовується невиправдано (іноді з летальними наслідками).

Мы хотіли б підкреслити, що керівництво Департаменту неохоче визнає випадки порушення прав людини в установах виконання покарань, і пов’язує всі проблеми в системі тільки з недостатнім фінансуванням. Ставлення Департаменту до дотримання прав людини залишається приблизно таким, як ставлення МВС вісім років тому.

1.6.4.  Релевантність проекту

Ідея запропонованого проекту полягає в тому, щоб об’єднати зусилля громадянського суспільства і держави у розв’язанні проблеми катувань. З боку громадянського суспільства беруть участь ХПГ, а також її регіональні та спеціальні партнери. Учасники з боку держави – Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції, Верховний суд, Академія суддів, Державна судова адміністрація, Національна академія прокуратури та Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права.

Ми переконані в тому, що багато заходів, які проводилися в межах Кампанії проти катувань і поганого поводження в Україні (2003-2006 рр.) (далі – Кампанія 2003-2006) мають бути продовжені і розширені. Діяльність Центру правової допомоги є вельми ефективним засобом тиску на органи влади, він також надає необхідну допомогу людям, які інакше взагалі б не знайшли правового захисту. Освітні програми для цільових груп, наприклад суддів, виявилися безцінними у справі підвищення рівня їх інформованості і розуміння питань, що стосуються застосування катувань. Також ці програми надали нам знання і досвід у прогнозуванні та задоволенні потреб представників цільових груп, а також можливість встановити конструктивні робочі стосунки. Крім того, у регіонах, відчувається брак кваліфікованих юристів та/або брак комунікації між адвокатами, які беруть участь у справах, що становлять суспільний інтерес, а також між адвокатами та правозахисними групами. Це ускладнює надання ефективної допомоги жертвам катувань та поганого поводження, а в деяких випадках і перешкоджає такій допомозі. Робота Центру та тренінгових курсів сприятиме вирішенню цих проблем.

Аналітична робота, спрямована на ідентифікацію проблем у законодавстві та правозастосуванні, а також на підготовку рекомендацій щодо усунення таких проблем, стала основою для багатьох ініціатив і сприяла зміні підходу в законодавстві та практиці. У контексті даного проекту, ця діяльність набуває ще більшого значення. Ми плануємо приділити особливу увагу боротьбі із застосуванням катувань та поганого поводження в кримінально-виконавчій  системі.

Крім того, запропонована програма підніме справу запобігання катуванням і боротьбі з безкарністю на якісно новий рівень. Ми хотіли б спрямувати наші зусилля й, насправді, зусилля правозахисного співтовариства, на лобіювання Стратегії і Національного плану дій, що дозволить створити єдину національну систему для запобігання катуванням та поганому поводженню, і для ефективного моніторингу їх впровадження.

Перший варіант проекту Стратегії був завершений у квітні 2008 року (див. http://khpg.org/en/1210438486). Національна Комісія із зміцнення демократії і утвердження верховенства права при Президенті України (далі – Комісія з верховенства права) обговорюватиме проект цього року[4].

Ця подія приверне значну увагу до нашої діяльності, а також залучить державні органи до співпраці, підвищить державну підзвітність перед громадськістю та створить додаткові індикатори виконання державних зобов’язань. Це також стимулюватиме державні органи до тіснішої співпраці з НУО, що мають досвід і знання у сфері запобігання катуванням і поганому поводженню. Зусилля держави і громадянського суспільства мають бути систематизовані і об’єднані шляхом ефективного залучення основних суб’єктів і пропорційно адресовані відповідним цільовим групам. Величезне значення в цьому напрямку матиме створення НПМ відповідно до ОРСАТ. Участь громадськості у створенні превентивних механізмів спонукатиме людей, що в даний час є поза системою, до участі в цих механізмах, і сприятиме реальному оновленню всієї правоохоронної системи.

Саме існування, або, принаймні, рішучі кроки у напрямку розвитку комплексної системи із запобігання катуванням служитиме стримуючим чинником для потенційних винуватих у скоєнні таких злочинів серед співробітників державних органів.

1.7.  Опис проекту і його ефективність

1.7.1.  Загальна ціль та завдання проекту

Досягнення цілей даного проекту сприятиме формуванню узгодженої національної політики у запобіганні катуванням та поганому поводженню, а також зробить це важливим фактором національної державної політики, що, зрештою, призведе до зниження поширеності катувань – це і є кінцевою метою запланованих заходів.

Ми вважаємо, що даний проект дозволить нам досягти наступних цілей: (1) надати суспільству об’єктивну інформацію про ситуацію у сфері запобігання катуванням з точки зору міжнародних норм; (2) об’єднати зусилля представників громадянського суспільства та професіоналів – адвокатів, експертів тощо, з метою здійснення постійного тиску на державу; (3) залучити представників громадськості до обговорення моделей та процедури публічного контролю, а також підготувати представників громадянського суспільства для участі в цій процедурі, зокрема для НПМ; (4) розробити і випробувати принципи співпраці з владою, що дозволить уникнути непотрібної конфронтації або конформізму.

Аналітична частина проекту та лобіювання дозволять нам висувати переконливіші аргументи у нашому діалозі з владою. Оскільки Україна має низку зобов’язань перед Радою Европи, і, декларуючи прагнення до європейської інтеграції, прагне брати до уваги законодавство ЄС, аргументи, що ґрунтуються на міжнародних стандартах, мають велике значення в такому діалозі. Аналіз ситуації з точки зору стандартів у сфері прав людини не проводиться жодним з офіційних академічних інститутів або відомств, що відповідають за в’язниці, кримінальне переслідування та інші державні сфери, де жорстоке поводження широко розповсюджене. Крім того, уряд набагато краще відноситься до діалогу, що включає не тільки критику, але і конструктивні шляхи вирішення проблем.

Для того, щоб змусити владу розробити послідовну політику в цій сфері, представники громадянського суспільства повинні продемонструвати послідовність, професіоналізм, координацію і здатність ефективно та адекватно реагувати. Украй важливо розвивати і зміцнювати мережу для запобігання катуванням. Ця мережа має надзвичайне значення для обговорення і лобіювання Стратегії і Національного плану дій, для створення НПМ і моніторингу їх впровадження. Кожна з організацій, що входять до мережі, має власний досвід у справі захисту людей від катувань та поганого поводження, збагачуватимуть і доповнюватимуть одна одну. Ця мережа також дозволить вирішити багато практичних проблем, що виникають у зв’язку з великою територією України, а також стане основою для практичної роботи, зокрема, роботи Центру правової допомоги.

Розробка системи правової допомоги жертвам катувань і поганого поводження, буде головним завданням Центру правової допомоги і громадських приймалень (далі – ГП). Якщо суспільство розумітиме, що спеціальна мережа постійно займається наданням правової допомоги жертвам катувань, стане можливим виявити багато випадків поганого поводження, які інакше залишилися б непоміченими. Проте значення таких заходів полягає не тільки в цьому. Діяльність Центру дозволить нам збирати інформацію не лише про факти застосування катувань та поганого поводження, але і про реальне функціонування системи запобігання поганому поводженню, наявним засобам та їх ефективності. Ця діяльність також впливає на суди і адміністративну практику, що було підтверджене в ході і після успішних розглядів справ в Європейському суді (наприклад, рішення у справах Афанасьева, Кучерука та Яковенка). Інформація, що зібрана ГП та Центром також надзвичайно важлива для підготовки змін та доповнень до законодавства, і обґрунтованого лобіювання змін за допомогою громадських кампаній та інших форм інформаційно-просвітницької діяльності. До того ж Центр виступатиме, як лабораторія для пошуку найбільш відповідної схеми правової допомоги і для розробки скоординованої політики у сфері захисту прав людини. Матеріали Центру також стануть невід’ємною частиною освітнього напрямку даного проекту.

Інформаційно-просвітницькі та освітні заходи повинні змінити ставлення цільових груп до проблеми застосування катувань. Навчальні семінари за участю адвокатів дозволять розширити мережу адвокатів, що беруть участь у захисті суспільних інтересів. Розширення мережі адвокатів сприятиме підвищенню ефективності роботи Центру. Навчальні семінари для співробітників Департаменту МВС з моніторингу прав людини також мають величезне значення, оскільки ці співробітники стикаються з низкою практичних труднощів під час здійснення моніторингу. Семінари за участю суддів, співробітників установ виконання покарань та прокурорів дозволять нам інформувати їх про відповідні міжнародні стандарти, розвинути ментально нетерпимість до катувань, а також краще зрозуміти рівень їх правової підготовки для коректування нашої діяльності. Навчальні семінари для журналістів та підготовка статей з цього питання допоможуть поліпшити інформування громадськості та посприяють відмові громадськості від терпимого ставлення до застосування катувань.

1.7.2.  Очікувані загальні та конкретні результати. Мультіплікативні ефекти

Для запобігання катуванням та іншим формам поганого поводження результати кожного напрямку діяльності мають велике значення самі по собі. Проте, ми вважаємо, що скоординована діяльність дозволить досягти набагато відчутнішого ефекту.

Ми вважаємо, що результатом аналітичної роботи в межах проекту стане ціла низка аналітичних звітів, проектів законів і відомчих нормативних актів, матеріалів для курсів навчання і для практичної роботи наших партнерів та цільових груп.

Аналітична робота сприятиме стратегічному плануванню роботи Центру правової допомоги, а також стане посібником для координації всієї діяльності в межах проекту і його адаптації до зовнішніх умов.

Ми думаємо, що інформаційно-просвітницькі програми, призначені для широкої громадськості, змінять відношення громадськості до проблеми застосування катувань в місцях позбавлення волі. Громадськість в основному не сприймає обвинувачених та засуджених, як людей, що заслуговують уваги і захисту суспільства. Байдужість, якщо не ворожість, до затриманих і в’язнів підтримується пропагандою, що заснована на аргументах щодо зростання злочинності і необхідності вживання серйозних заходів для боротьби з нею. Одна з наших цілей полягає у демонстрації того, що проблема катувань стосується не «окремих» груп, а потенційно загрожує будь-якій особі, що катування затриманих з метою добитися зізнань завдають шкоди системі правосуддя, і що різні форми поганого поводження і терпимості до них шкідливі для суспільства в цілому. Усвідомлення реальної небезпеки безкарного застосування поганого поводження створить необхідний тиск на законодавців і систему правосуддя, що сприятиме поліпшенням у законодавстві та практиці.

Ми очікуємо, що різні інформаційно-просвітницькі та освітні програми в професійних групах дозволять підвищити ефективність роботи і кваліфікацію практикуючих юристів, чия професійна діяльність є важливим фактором при впровадженні в національну правову практику стандартів у сфері прав людини. Ці заходи сприятимуть поширенню ідей даного проекту і забезпечать суддів передовими знаннями у сфері прав людини та допоможуть їм набути практичних навичок застосування цих знань у різних ситуаціях, що розглядаються в судах. Завдяки цьому можна очікувати, що судді з більшою готовністю використовуватимуть міжнародні документи у сфері захисту прав людини як аргументацію судових рішень. Особи, що беруть участь в освітніх програмах, застосовуватимуть ці знання у практичній роботі. Реалізація проекту підвищить ефективність роботи судів і зміцнить роль громадянського суспільства в Україні. Ця діяльність є невід’ємною частиною нашого проекту, оскільки вона також може надати нам інформацію щодо реального сприйняття проблеми представниками судової системи та іншими практикуючими юристами.

Аналітична і законотворча діяльність, спрямована на вдосконалення законодавства і практики у поєднанні з практичною роботою, дозволить нам зосередити увагу громадськості і професійних груп на питаннях, які сьогодні ігноруються або недооцінюються. Ця діяльність допоможе нам бути переконливішими в оскарженні чинних законодавчих норм у національних судах, включаючи Конституційний Суд, та в міжнародних організаціях, а також при лобіюванні внесення системних змін у законодавство і під час оскарження адміністративної та судової практики, що суперечить нормам у сфері захисту прав людини.

Робота Центру правової допомоги допомагає нам у створенні ефективного механізму правової допомоги особам, що стали жертвами катувань, поганого поводження та інших порушень прав людини. Ми вважаємо, що діяльність Центру підвищить готовність жертв удаватися до засобів правового захисту, що дозволить скоротити масштаби латентності катувань і створити важливі прецеденти. В результаті буде створений більш чіткий посібник щодо ефективної практики судів і співробітників правоохоронних органів. Крім того, успішні результати роботи Центру довели, що його діяльність стала значним фактором змін у державній політиці: наприклад, рішення у справі «Афанасьев проти України» від 5 квітня 2005 р. призвело до створення 27 грудня 2005 р. Громадської ради при МВС і його регіональних управліннях, а також до розширення роботи мобільних груп на всю територію України. На сьогоднішній день Центр має 21 справу в Європейському суді на стадії комунікації з урядом, які, як ми сподіваємося, матимуть аналогічний вплив.

Співпраця з громадськими адвокатськими організаціями (далі – ГАО) буде також корисна для діяльності Центру:

– Надасть можливість раннього втручання у випадку порушення прав людини;

– Забезпечить можливість тісної й постійної співпраці з кваліфікованими юристами, що заздалегідь пройшли процедуру відбору;

– Дозволить залучити набагато більшу кількість фахівців до створення єдиної політики у захисті прав людини і покаже державним чиновникам, що такої політики слід дотримуватися;

– Дозволить перетворити права людини і, зокрема, захист від катувань, в один із ключових факторів формування національного кримінального судочинства.

Співпраця з ГАО буде корисною для програми безкоштовної правової допомоги, оскільки допоможе сформулювати стандарти адвокатської діяльності на основі міжнародної і європейської практики. Вона сприятиме підвищенню незалежності професії і збагаченню досвіду адвокатів новими методами захисту їх клієнтів.

При реалізації цього проекту ми плануємо отримати такі конкретні результати.

Буде підготовлений, і, ми сподіваємося, ухвалений, проект Стратегії і Національного плану дій із запобігання катуванням та поганому поводженню. Дуже важко передбачити заздалегідь кількість законопроектів, які будуть підготовлені в межах цього проекту, проте наші фахівці братимуть участь у підготовці й обговоренні всіх законопроектів, що передбачені Стратегією та Національним планом дій, зокрема, проекту закону про НПМ. Ми підготуємо проект поправок до Кримінального кодексу у зв’язку з відповідальністю за дії, що підпадають під статтю 1 Конвенції ООН проти катувань, розділів нового Кримінально-процесуального кодексу, що стосуються арешту міліцією, а також розгляду питання про запобіжний захід – утримання під вартою чи підписка про невиїзд, звільнення під заставу тощо, норм, що стосуються правил доказування, зокрема, прийнятності зізнань, поправок до законодавства щодо затримання у психіатрії, про затримання жебраків, адміністративне затримання, затримання з метою екстрадиції та інших видів позбавлення волі. Експерти в області права також візьмуть участь в підготовці публікацій, перерахованих нижче. Ми також підготуємо доповідь про існуючі механізми контролю над місцями затримання та пропозиції щодо моделі НПМ, які будуть включати докладний аналіз переваг і недоліків кожної моделі.

Ми маємо намір створити налагоджені робочі зв’язки і організувати взаємодію між співробітниками Департаменту з моніторингу ПЛ, регіональними правозахисними НУО та адвокатами з метою фіксації випадків застосування катувань, ініціювання розслідувань та покарання посадових осіб, що беруть участь у поганому поводженні.

У приймальні ХПГ та приймальнях наших партнерів, ми зможемо надати консультації і допомогу приблизно 500 жертвам катувань, поганого поводження та інших порушень, що пов’язані з цілями даного проекту. Ми зможемо надати юридичну допомогу в межах діяльності Центру з надання правової допомоги приблизно у 150 випадках, з яких приблизно 100 фінансуватиметься за рахунок Центру. Ми очікуємо на подання близько 50 заяв на розгляд Європейського суду та інших міжнародних органів. Ми припускаємо, що в межах роботи Центру, 7 або 8 рішень будуть ухвалені Європейським судом. За іншими заявами рішення, швидше за все, будуть отримані після завершення проекту, у зв’язку з тривалістю розгляду справ в Суді.

Ми сподіваємося переконливо довести, що практика брутальних і систематичних порушень прав людини, включаючи катування і погане поводження, існує в українській кримінально-виконавчій  системі. Ми маємо намір привернути увагу громадськості до цих проблем, дослідити кримінально-виконавче законодавство і практику у світлі міжнародних зобов’язань України, і запропонувати рекомендації щодо поліпшення ситуації. Ми маємо намір досягти набагато більшої прозорості в діяльності кримінально-виконавчої системи і створити механізми громадського контролю над нею.

Ми проведемо приблизно 150 моніторингових візитів до установ МВС і до пенітенціарних установ за участю основних учасників проекту та наших партнерів.

На наших курсах проходитимуть тренінг 75 адвокатів, 25-30 з них буде залучено до діяльності Центру.

Близько 80 представників НУО отримають підготовку з проведення моніторингу в місцях позбавлення волі та з інших питань, що пов’язані з документацією та запобіганням катуванням.

У наших навчальних семінарах та учбових сесіях візьмуть участь 150 суддів, 180 працівників правоохоронних органів, 180 працівників прокуратури та 20 журналістів.

Мы сподіваємося, що підготовлені нами курси «Права людини і міліція» та «Права людини і виконання покарань» будуть включені до навчальної програми учбових закладів МВС та кримінально-виконавчої системи.

У межах цього проекту ми підготуємо наступні видання:

– Європейські механізми запобігання катуванням та поганому поводженню, А5, 288 стор., 1000 прим.

– Механізми ООН для запобігання катуванням і поганому поводженню, А5, 400 сторінок, 1000 прим.

– Брошури з серії ООН «Права людини. Виклад фактів» (№№ 4, 17, 26), A5, 1000 прим.

– Систематизований дайджест судових рішень Європейського Суду за статтею 2 Конвенції (нова редакція видання), А5, 320 стор., 1000 прим.

– Систематизований дайджест судових рішень Європейського Суду за статтею 3 Конвенції (нова редакція видання), А5, 400 стор., 1000 прим.

– Систематизований дайджест судових рішень Європейського Суду за статтею 5 Конвенції (нова редакція видання), А5, 432 стор., 1000 прим.

– Посібник для адвокатів. Тактика захисту права на свободу в межах кримінального процесу, А5, 32 стор., 1000 прим.

– Посібник для адвокатів. Тактика запобігання катуваннням і представництва жертв катувань у суді, А5, 32 стор., 1000 прим.

– Практичний посібник з моніторингу місць позбавлення волі в Україні. А5, 96 стор., 1000 прим.

– Українське законодавство і практика в світлі стандартів Європейського комітету із запобігання катуванням та поганому поводженню, А5, 288 стор., 1000 прим.

– Огляд джерел інформації про катування та погане поводження у кримінально-виконавчій  системі (2007-2008), А5, 320 стор., 1000 прим.

– Аналіз кримінально-виконавчого законодавства і практики у порівнянні з міжнародними стандартами, А5, 384 стор., 1000 прим.

– Три книги-доповіді про результати щорічних соціологічних досліджень, А4, 160 стор. кожна, 1000 прим.

– Українські журналісти проти катувань. А5, 160 стор., 1000 прим.

– Вибрані рішення Європейського Суду з прав людини щодо України. 2007, А5, 512 стор. кожна, 1000 прим.

– Вибрані рішення Європейського Суду з прав людини щодо України. 2008, А5, 512 стор. кожна, 1000 прим.

– Вибрані рішення Європейського суду з прав людини щодо України. 2009, А5, 512 стор. кожна, 1000 прим.

– Методичні матеріали з викладання прав людини, А4, 224 стор., 1000 прим.

– Кампанії правозахисних організацій, A5, 288 стор., 1000 прим.

– Щорічні доповіді правозахисних організацій «Права людини в Україні» українською та англійською мовами у 2008, 2009 та 2010, A4, 400 сторінок кожна, 1000 прим.

– Оцінка ефективності національних установ з прав людини, А5, 120 стор., 1000 прим.

– Ефективність і законність: національні установи з прав людини, А5, 208 стор., 1000 прим.

Після завершення даного проекту ХПГ очікує, що будуть досягнуті наступні загальні результати:

Внесення істотних змін до законодавства і нормативних актів;

Збільшення впливу конституційних та міжнародних стандартів в області прав людини на судову практику;

Зміна ставлення громадськості і цільових груп до проблеми запобігання поганому поводженню;

Організація конструктивної взаємодії між державою та громадянським суспільством, підвищення ролі прав людини у формуванні та реалізації державної політики;

Розширення діяльності постійного Центру правової допомоги і вдосконалення методології проведення стратегічних судових справ;

Розвиток мережі адвокатів та НУО;

Розробка багатовимірних методів об’єктно-орієнтованої, багатоаспектної і скоординованої роботи громадянського суспільства;

Підтримка постійного тиску на органи влади.

За своєю структурою проект буде мати мультіплікативні ефекти: партнери і асоційовані учасники проекту ділитимуться отриманим досвідом в своїх колах. Спільні зусилля всіх партнерів за проектом, широкі видавничі, навчальні та просвітницькі заходи, систематичний обмін інформацією та досвідом, об’ємний банк знань сприятимуть поширенню передового досвіду у сфері запобігання катуванням та поганому поводженню в усіх цільових групах та всіх зацікавлених державних установах.

Об’єктно-орієнтовані методи, розвинуті та використані в ході проекту, а також загальна програма ХПГ щодо боротьби з катуваннями, можуть бути адаптовані і відтворені іншими групами громадянського суспільства, для вирішення проблем у сферах, що представляють для них інтерес.

Засоби і методи аналізу чинного законодавства та практики, розроблені в ході кампанії 2003-2006, вже зараз використовуються іншими аналітиками. Розширення сфери досліджень, розробка нових методів аргументації, що передбачені даним проектом, також сприятимуть підвищенню рівня аналітичної дискусії і розвитку доктринальних підходів. Опубліковані результати аналітичної діяльності можуть бути використані академічною спільнотою для розробки доктрини у відповідних сферах.

Практичні рекомендації, опрацьовані у теоретичних розробках і випробувані на практиці, повинні використовуватися адвокатами, суддями і працівниками прокуратури. Дайджести  судових вирішень Європейського Суду з прав людини, вибрані вирішення Європейського суду з прав людини щодо України і багато інших видань використовуються в даний час суддями і адвокатами для кращого обґрунтування рішень, тому їх оновлення матиме величезне значення для тисяч фахівців. Такі видання, як ми вже бачили, ведуть до значного збільшення числа заяв до Європейського суду і поліпшення їх якості.

Методологія соціологічних досліджень, проведених в межах проекту, може служити як основа для створення системи національного моніторингу порушень прав людини і основоположних свобод в Україні. На додаток, розроблені методи дослідження можуть бути використані іншими організаціями, як державними, так і громадськими, в їх повсякденній діяльності, як ефективний інструмент для оцінки ситуації з порушенням конкретних прав і свобод. Ці результати також матимуть велике значення для наших освітніх програм у всіх цільових групах. Дослідження охоплюватиме всі відповідні групи, як жертв катувань, так і представників правоохоронних органів. Воно стосуватиметься також тих груп, які безпосередньо стикаються з проблемою застосування катувань і поганого поводження в своїй професійній діяльності (лікарів, журналістів, працівників прокуратури, правозахисників). Відбір цих цільових груп для соціологічного дослідження, визначається потребою в найбільш повній і об’єктивній інформації про причини існування катувань і поганого поводження.

Як показав досвід Кампанії 2003-2006 років, методи надання правової допомоги, розроблені в ході діяльності Центру з правової допомоги, можуть використовуватися неурядовими організаціями. Досвід Центру також буде корисний при реформуванні системи надання безкоштовної юридичної допомоги людям, які не можуть дозволити собі найняти адвоката за власні кошти. Досвід, накопичений в ході надання правової допомоги при підготовці та проведенні розгляду справ в судах, а також розробці загальної політики, може бути використаний юристами громадських адвокатських організацій (ГАО), а також іншими представниками юридичної спільноти.

Значення прецедентів, які можуть виникнути в ході розгляду стратегічних справ, особливо в Європейському суді, є самоочевидним.

Юристи, що проходять підготовку на наших курсах, поширюватимуть цей досвід серед своїх колег. Це створить хорошу базу для розширення мережі адвокатів, які працюють у сфері захисту суспільних інтересів.

Семінари за участю суддів, співробітників правоохоронних органів, працівників прокуратури, співробітників кримінально-виконавчої системи приведуть, як ми вже відзначали, до жвавої дискусії у відповідних цільових групах, а не тільки серед учасників семінарів. Це призведе до поширення знань про норми у сфері захисту прав людини у відповідних цільових групах.

Включення курсів «Права людини і міліція» та «Права людини і виконання покарань» до програми учбових закладів МВС і кримінально-виконавчої системи сприятиме змінам в системі освіти у правоохоронних органах, а також створенню сприятливішого середовища для дотримання прав людини безпосередньо в міліції та кримінально-виконавчій  системі, крок за кроком прищеплюючи думку про те, що права людини повинні дотримуватися в ході правоохоронної діяльності.

Принципи спільної діяльності мережі НУО можуть також бути використані правозахисними організаціями для створення інших тематичних мереж. Крім того, отримавши знання і досвід у процесі моніторингу місць позбавлення волі, наші партнери будуть здатні провести подібні тренінги для інших представників правозахисного співтовариства.

Усе це дозволить істотно підвищити роль правозахисної спільноти у сфері громадського моніторингу діяльності органів влади, а також сприятиме підвищенню ефективності цього контролю. Запобігання катуванням і поганому поводженню, боротьба з безкарністю, а також надання адекватної компенсації жертвам катувань стануть ефективнішими.

Новостворені превентивні механізми дозволять усунути існуючі суперечності та непорозуміння в оцінці проблеми катувань і поганого поводження з боку держави і громадянського суспільства. Краща оцінка питання катувань зробить існуючі гарантії в межах правового механізму «реальнішими» і прокладе шлях до ефективного громадського контролю над діями державних службовців.

Участь держави у створенні превентивних механізмів спільно з елементами громадянського суспільства, об’єднані зусилля державних посадових осіб і активістів правозахисних організацій, привертатимуть до участі в цих механізмах людей, що в даний час є поза системою, і сприятимуть реальному оновленню персоналу системи правоохоронних органів і виконання покарань.

Саме існування всеосяжної системи запобігання катуванням або, принаймні, рішучі кроки у напрямку її створення, перешкоджатимуть скоєнню злочинів проти особи з боку потенційних порушників серед співробітників державних органів.

1.7.3.  Детальний опис діяльності

Проект буде в основному зосереджений на чотирьох взаємопов’язаних сферах: (1) Аналітична, дослідницька, законотворча та лобістська діяльність; (2) Розвиток і зміцнення мережі для запобігання катуванням; (3) Удосконалення системи надання правової допомоги жертвам катувань та поганого поводження; (4) Інформаційно-просвітницька та освітня діяльність.

1.7.3.1.  Аналітична, дослідницька, законотворча та лобістська діяльність

Одне з пріоритетних завдань в межах цього проекту полягає у розробці Стратегії та Національного плану дій, а також проектів законів і підзаконних актів, спрямованих на їх реалізацію. Ми приділятимемо особливу увагу створенню НПМ відповідно до ОРСАТ .

Стратегія повинна містити базові принципи та головні напрямки державної політики у сфері запобігання поганому поводженню і ґрунтуватиметься на міжнародних нормах та практиці міжнародних організацій, зокрема на рішеннях Європейського суду з прав людини, висновках і рекомендаціях Комітету проти катувань, Підкомітету ООН із запобігання катуванням (далі – ПЗК) та Європейського комітету із запобігання катуванням (далі – КЗК), наданих українському урядові, а також на інших міжнародних стандартах.

Стратегія повинна стосуватися таких основних напрямків:

– Розробка скоординованих положень кримінального законодавства, що встановлюють покарання за всі дії, що підпадають під дію статті 1 Конвенції ООН проти катувань, а також за свавільний арешт і взяття під варту, і за порушення прав затриманих осіб;

– Включення до нового Кримінально-процесуального кодексу детальних процедур арешту міліцією, ухвалення рішення судом про взяття під варту або звільнення, процедури розгляду питання про прийнятність зізнань, з урахуванням специфічних вимог в регулюванні питань щодо затриманих осіб;

– Приведення у відповідність з вимогами Конституції України та Європейської конвенції з прав людини законодавства про психіатричне утримання під вартою, затримання жебраків, адміністративне затримання, утримання під вартою до екстрадиції, утримання під вартою іноземців та інші види позбавлення волі;

– Внесення поправок до законодавства, що регулює правила і процедури утримання під вартою, в цілях усунення положень, які позбавляють ув’язнених прав, гарантованих Конституцією України і Європейською конвенцією з прав людини, і дотримання міжнародних стандартів щодо ув’язнених, зокрема, жінок та неповнолітніх;

– Створення законодавства, що містить ефективні засоби захисту від катувань і поганого поводження, зокрема, положень, що передбачають громадський контроль над розслідуванням можливих випадків катувань, необґрунтованого насильства, особливо, якщо це призвело до серйозних травм або смерті жертви тощо.

– Створення процедури заснування і функціонування механізмів громадського моніторингу  діяльності органів влади, організаційних та фінансових зобов’язань, а також для професійної підготовки і підвищення кваліфікації персоналу правоохоронних органів, кримінально-виконавчої системи, прокуратури, суддів тощо.

На сьогоднішній день наша організація завершила перший робочий варіант проекту Стратегії, який, на нашу думку, викличе широке обговорення серед законодавців, правників, практикуючих юристів і представників громадянського суспільства. Наше завдання полягає в подальшому накопиченні коментарів, зауважень і пропозицій, отриманні поглиблених знань про проблеми і розвитку  підходів до їх розв’язання, участі в обговоренні та виправленні положень проекту Стратегії. Наше спеціальна задача при цьому – забезпечити, щоб реалізація положень ОРСАТ  і створення НПМ на основі вимог ОРСАТ  стали невід’ємною частиною Стратегії.

Для того, щоб лобіювати Стратегію та Національний план дій, а також контролювати їх реалізацію, ми плануємо створити робочу групу в рамках Комісії з верховенства права. Робоча група відповідатиме за розробку проекту Стратегії та його подання на розгляд Національної комісії, після чого Стратегія буде подана Президентові для ухвалення.

Наші фахівці братимуть участь у всіх аспектах діяльності Робочої групи, що включають:

– моніторинг законодавчої роботи Парламенту для лобіювання положень, спрямованих на запобігання катуванням та поганому поводженню, або для запобігання ухваленню положень, що суперечать стратегії боротьби з катуваннями;

– вивчення міжнародних документів та моніторинг практики міжнародних організацій для формування чіткої позиції у різних аспектах національного законодавства і практики;

– підготовка законопроектів у відповідності до Національного плану дій, підготовка та/або надання консультацій із підготовки підзаконних актів;

– надання експертних висновків щодо законопроектів та адміністративної практики, розробка рекомендацій;

– формування робочих груп експертів для розробки проектів законів, що стосуються питань, передбачених Стратегією і Планом дій.

– підготовка моделей для НПМ, з указанням їх переваг і недоліків, та їх представлення для дискусій державних органів та громадськості;

– координування створення НПМ, і розробка відповідної процедури, підготовка проекту закону про НПМ та пакету законопроектів про внесення змін до чинного законодавства, з тим , щоби сприяти ефективному функціонуванню НПМ;

– співпраця з ПЗК і КЗК, підготовка пропозицій щодо функціонування НПМ в Україні, і розробка проекту рекомендацій ПЗК українському уряду для сприяння належному функціонуванню НПМ, проведення широкомасштабної інформаційної кампанії для підтримки втілення ОРСАТ  та створення НПМ;

– пошук джерел фінансування для розвитку НПМ та організації конкретних програм і заходів;

– підготовка технічних документів про правові та методологічні наслідки втілення ОРСАТ, зокрема, НПМ.

У своїй діяльності Робоча група співпрацюватиме з Міністерством юстиції, зокрема, з його спеціальним відділом – офісом агента держави в Європейському суді з прав людини, у сфері застосування механізмів, створених відповідно до закону «Про виконання судових рішень і використання судової практики Європейського суду з прав людини», щоб здійснювати вплив на законодавчі органи та норми, що регулюють діяльність міністерств і відомств. Цей формат роботи дозволить залучати державні органи до діяльності із запобігання катуванням, що само по собі підвищить ефективність вирішення багатьох проблем. Це дозволить правозахисним організаціям брати активну участь в розробці моделей НПМ і створенні відповідних законопроектів.

Наші експерти також братимуть участь в розробці інших елементів правової системи, що мають велике значення для запобігання катуванням. Наприклад, одним із основних заходів буде участь у розробці проекту нового Кримінально-процесуального кодексу. Цей закон є украй важливим для запобігання катуванням та поганому поводженню, оскільки саме у сфері кримінальної юстиції у нас спостерігаються системні проблеми, що роблять можливим використання катувань і поганого поводження.

Експерти також братимуть участь у підготовці: поправок до Кримінально-виконавчого кодексу у частинах, що стосуються прав людини і безпеки в’язнів і затриманих, нового Закону про прокуратуру, Закону про систему безоплатної правової допомоги і пов’язаних з ним положень, нового Закону про свободу інформації.

Ми плануємо регулярно брати участь в розробці рекомендацій щодо наказів, інструкцій та інших нормативних документів МВС, що здійснюють значний вплив на повсякденну роботу міліції.

Ми будемо продовжувати готувати публікації коментарів про відповідність національного законодавства і практики міжнародним та європейським стандартам у сфері захисту прав людини. Ми порівняємо українське законодавство і практику, особливо щодо кримінально-виконавчої системи, з Конвенцією ООН проти катувань і статтями 7, 9 і 10 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, рекомендаціями Комітету ООН проти катувань українському урядові щодо зміни законів та їх практичного застосування, рішеннями Європейського суду з прав людини за статтями 2, 3, 5, 8, 9 і 13 Європейській конвенції з прав людини, стандартами утримання під вартою ПЗК і КЗК, а також рекомендаціями КЗК уряду України. Коментарі ґрунтуватимуться на теоретичних дослідженнях, конкретних випадках, результатах моніторингу і доповідях інших правозахисних організацій. У них міститимуться докладні рекомендації із внесення змін до законодавства та державної політики, а також заходів, які ми рекомендуємо уряду.

Подальшими важливими завданнями проекту є публікація і розповсюдження серед фахівців, що беруть участь в кримінальному процесі, всеосяжних і детальних відомостей про практику Європейського суду з прав людини. Ми продовжуватимемо нашу роботу з видання та розповсюдження відповідних видань: систематизованого дайджесту рішень Європейського суду за статтями 2, 3 і 5 Європейської конвенції та щорічної збірки вибраних рішень Європейського суду з прав людини щодо України. Ці публікації є необхідними у зв’язку з очевидним браком інформації про практику Європейського суду, зокрема, недостатньою кількістю публікацій повних текстів судових рішень українською або російською мовами. Адвокати мають вельми розпливчаті знання про засоби, передбачені Конвенцією, і, як наслідок, рідко користуються її положеннями у своїй практичній роботі. Національні суди, покликані грати головну роль в ефективному здійсненні Конвенції, займають обережну позицію в питанні застосування Конвенції. Одна з причин цього – бракує повної і достовірної інформації про судову практику Європейського суду. Такі публікації зможуть частково вирішити ці проблеми.

Наші експерти продовжуватимуть моніторинг змін в законодавстві, судовій практиці,  підзаконних актах, щоб визначити їх вплив на існуючу практику в області запобігання поганому поводженню. Особлива увага приділятиметься моніторингу законодавчої діяльності парламенту в цілях виявлення тенденцій в законодавстві і внесення відповідних пропозицій.

В ході реалізації даного проекту ми також продовжуватимемо підготовку доповідей для Ради ООН з прав людини, Комітету ООН проти катувань, Спеціальних доповідачів ООН та інших міжнародних організацій, а також співробітництво з «Міжнародною амністією», Асоціацією із запобігання катуванням, Міжнародною лігою прав людини та іншими неурядовими організаціями.

Ми також зберемо результати наших досліджень і досвід судових розглядів у практичному посібнику, що буде виданий для допомоги адвокатам та іншим практикуючим юристам (див. пункт 1.7.2 вище) в їх повсякденній роботі. Ми також продовжуватимемо випуск друкованих видань з питань, релевантних до цього проекту. Серед іншого, ми плануємо серію публікацій для адвокатів з питань стратегії захисту від катувань і поганого поводження, випробуваною спільно із приймальнями з безкоштовної правової допомоги. Крім того, будуть опубліковані оновлені дайджести рішень Європейського Суду з прав людини за статтями 2, 3 і 5 Конвенції, а також огляд прецедентів Суду, що стосуються принципів справедливого судового розгляду у кримінальних справах. Ці публікації стануть основою для роботи семінарів та тренінгів. Електронна версія буде доступна на нашому сайті: .www.khpg.org

Ще однією важливою частиною аналітичної роботи буде проведення всестороннього щорічного соціологічного опитування на основі тієї ж програми і методів, з багаторівневою вибіркою в п’яти регіонах України груп, що включають рівне число респондентів. Ми вважаємо, що таке соціологічне дослідження не тільки допоможе нам оцінити зміни в поширеності катувань і поганого поводження в Україні, але і надасть альтернативне джерело інформації про масштаби цієї проблеми. Результати таких досліджень допоможуть в розробці ефективних стратегій боротьби із застосуванням катувань і поганого поводження. Ці результати будуть також важливі для наших освітніх програм, що працюють зі всіма цільовими групами. Дослідження охоплюватиме всі відповідні групи, як жертви катувань, так і представників правоохоронних органів. Воно включатиме також групи, які стикаються з проблемою застосування катувань і поганого поводження безпосередньо в своїй професійній діяльності (лікарі, журналісти, працівники прокуратури, активісти у сфері правозахисту). Вибір цих цільових груп для соціологічного опитування, визначений потребою в повній і найбільш об’єктивній інформації про можливі причини існування катувань та поганого поводження.

Цільовою групою соціологічного дослідження буде населення в цілому (респонденти – представники 5 регіонів України), жертви катувань і поганого поводження, фахівці (юристи, судді і співробітники правоохоронних органів, журналісти та лікарі). В цілому в таких дослідженнях візьмуть участь більше 9500 чоловік.

1.7.3.2.  Розвиток і зміцнення мережі із запобігання катуванням та інформація про діяльність по проекту

Для реалізації цього проекту ми плануємо залучити партнерські організації з нашої мережі, яку ми розвиваємо з 1993 року. Ми обрали організації, що мають великий досвід в роботі з кримінально-виконавчою системою і з програмами, спрямованими на запобігання катуванням. Усі вони мають давні робочі зв’язки з державними установами і навички документування порушень прав людини. Наші партнери також мають свої громадські приймальні (ГП) і власні мережі адвокатів та експертів для успішної участі в більшості аспектів проекту. Партнери здатні охопити всі 25 регіонів України.

Ми пропонуємо наступний порядок роботи мережі. Регіональні партнери у співпраці з адвокатами збиратимуть інформацію про факти застосування катувань і поганого поводження з різних джерел (регіональні засоби масової інформації, особисті скарги в ГП, офіційні дані тощо) і надавати правову допомогу жертвам у різних формах. Деякі члени організацій-партнерів є членами громадських рад при регіональних управліннях МВС, що дозволяє їм піднімати відповідні питання перед регіональними управліннями МВС та представниками Департаменту з моніторингу ПЛ. ГП знаходитимуться в постійному контакті із співробітниками Центру правової допомоги з метою обміну інформацією та знаннями, для розробки стратегії і адаптації наявних ресурсів до конкретних випадків. У цій частині проекту ХПГ працюватиме як «регіональний партнер» в Харкові і прилеглих районах. ХПГ також надаватиме консультативну допомогу іншим членам мережі, забезпечуватиме їх навчальними матеріалами, адмініструватиме діяльність Центру правової допомоги. Крім того, ХПГ інформуватиме про проблеми катувань українську громадськість через бюлетень «Права людини», що видається двічі в місяць, і через українські ЗМІ, повідомлятиме про такі порушення міжнародні правозахисні організації, такі як «Міжнародна амністія», Асоціація із запобігання катуванням, КЗК, Спеціальний Доповідач ООН тощо, зокрема, шляхом видання щомісячного англомовного дайджеста «Prava Ludyny».

Регіональні партнери братимуть участь у діяльності мобільних груп, проводитимуть моніторинг місць позбавлення волі, відповідатимуть за відбір осіб для участі у громадських радах МВС, мобільних групах та спостережних комісіях у кримінально-виконавчій  системі, займатимуться збором та аналізом інформації, проводитимуть консультації з учасниками моніторингу в місцях позбавлення волі. Результати цієї роботи мають стати емпіричною основою для розробки принципів, стратегії та методології такого моніторингу, які можуть бути використані при створенні та розвитку національних превентивних механізмів. Крім того, створення мережі з людей, які готові і здатні бути учасниками різноманітних механізмів відвідувань, є однією з наших головних цілей у контексті лобіювання створення національних превентивних механізмів та участі в їх подальшому розвитку.

Регіональні партнери також братимуть участь в спільних діях, спрямованих на висвітлення випадків брутальних порушень прав людини, і в регулярному тестуванні системи доступу до відповідної інформації, що знаходиться у розпорядженні державних установ. Вони також проводитимуть просвітницькі заходи на регіональному рівні, спрямовані на створення необхідного громадського тиску для виконання державою міжнародних зобов’язань, зокрема, відповідно до ОРСАТ .

Ми сподіваємося підтримувати загальний інтерес до проблеми застосування катувань і поганого поводження і до нашої діяльності шляхом періодичного проведення прес-конференцій за участю представників правозахисних організацій, правоохоронних органів та засобів масової інформації. На цих прес-конференціях ми будемо презентувати доповіді про реалізацію даного проекту, включаючи результати соціологічних опитувань. Ми плануємо провести, принаймні, 9 прес-конференцій для національних засобів масової інформації, і брати участь у відповідних регіональних медіа-заходах. Такі конференції слугуватимуть платформою для дискусій між представниками органів влади і громадянського суспільства. Вони проводитимуться ad hoc, в спеціальних випадках, тоді, коли найлегше привернути увагу ЗМІ і громадськості. Наші експерти братимуть участь в різних телевізійних і радіопередачах, конференціях і заходах, які проводяться іншими організаціями, що послужить підвищенню наочності та авторитету наших цілей і результатів проекту.

Збір і розповсюдження інформації про проект здійснюватиметься спеціальним партнером – НУО «Всесвіт», яка вестиме спеціальний розділ на одному з найбільш відвідуваних сайтів в Україні – «Майдані» (http://maidan.org.ua). У цьому розділі міститиметься інформація про випадки застосування катувань і поганого поводження, про діяльність учасників проекту, інформація про вакансії для журналістів і юристів, а також аналітичні та інші матеріали цього проекту. Більш спеціалізована інформація буде розміщена на веб-сайті www.khpg.org. Вона також розповсюджуватиметься через бюлетень «Права людини» (виходить двічі на місяць, із щомісячним дайджестом англійською мовою). Ми плануємо регулярно публікувати інформацію для українського та міжнародного співтовариства з приводу ситуації з правами людини в Україні, при цьому як українська, так і англійська версії сайту оновлюватимуться щодня.

1.7.3.3.  Вдосконалення системи правової допомоги жертвам катувань та поганого поводження

Стратегічні позови (діяльність Центру правової допомоги)

Діяльність Фонду професійної допомоги жертвам катувань, що був створений в межах кампанії проти катувань 2003-2006 років, продемонструвала свою важливість і цінність. З 2006 р. він продовжив свою роботу як Центр правової допомоги. Крім того, Центр став структурою, здатною об’єднати зусилля різних неурядових організацій, правозахисників, потерпілих і адвокатів, для ефективних і послідовних правових дій, збору та обміну інформацією, знаннями, досвідом і найкращою практикою у стратегічних позовах. За п’ять років він поставив низку серйозних юридичних питань перед вітчизняними та міжнародними органами, і довів свою здатність впливати на багато аспектів правової політики.

Ми плануємо продовжувати і розширювати свою діяльність у сфері стратегічних судових процесів. В ході нашої роботи ми використовуватимемо різні правові методи: порушення кримінального розслідування проти державних посадових осіб, імовірно причетних до катувань та інших форм поганого поводження; подання судових позовів проти рішень і дій посадових осіб та державних органів влади, зокрема, нових  позовів відповідно до Кодексу про адміністративне судочинство 2005 року; цивільні позови про компенсацію шкоди, завданої незаконними діями; подання заяв до Європейського суду з прав людини та індивідуальних скарг в інші міжнародні органи; використання термінових заходів в межах процедур Європейського суду та інших міжнародних органів. Ми приділятимемо особливу увагу виконанню законодавства про захист осіб, що беруть участь в правових процедурах, оскільки це має вирішальне значення для ефективного розслідування правопорушень щодо осіб, позбавлених волі.

Ми плануємо розширити мандат Центру і включити туди наступні узагальнені позиції: 

– застосування катувань та інших форм поганого поводження в міліції та інших місцях утримання під вартою затриманих;

– підозріла смерть під час утримання під вартою;

– нелюдяні і принижуючі гідність умови утримання під вартою затриманих, включаючи  неадекватне медичне обслуговування;

– відсутність ефективного розслідування та інших засобів правового захисту у випадку поганого поводження;

– екстрадиція і депортація в контексті порушень прав людини;

– порушення різних аспектів права на свободу;

– порушення права на повагу до прав затриманих на листування, зокрема в контексті статей 6 і 34 Європейської конвенції;

– неправомірні дисциплінарні покарання затриманих осіб;

– право на допомогу адвоката на різних стадіях кримінального судочинства;

– порушення процедурних норм при кримінальному судочинстві.

Ми також плануємо розглядати переважну більшість вищезгаданих випадків. Центр правової допомоги встановлюватиме контакти з адвокатами і потерпілими, що беруть участь у стратегичних справах, які не потребують фінансової підтримки з боку Фонду, і надавати їм постійну консультаційну підтримку. Крім того, незалежно від пріоритетів описаних вище, Центр готовий використовувати свій досвід, щоб допомогти будь-якому позивачеві при розгляді справи в міжнародному судовому органі, якщо його або її справа є на стадії комунікації з урядом.

Центр встановлюватиме і підтримуватиме тісні зв’язки з ГАО, що створені в трьох регіонах країни в межах національної державної програми реформування системи безоплатної правової допомоги відповідно до Указу Президента від 9 червня 2006 року. Ми віримо, що тісна співпраця з ГАО збільшить потік достовірної інформації про порушення і дозволить втрутитися раніше у випадках таких порушень. Крім того, досвід діяльності Центру у сфері захисту від катувань та поганого поводження буде необхідним для розвитку стандартів діяльності ГАО. Ми також знайдемо більше адвокатів, яких можна було б залучити до розвитку діяльності Центру.

Це дозволить, з одного боку, розширити інформаційну базу даних, а з іншого боку – підсилити вплив центру на правову ситуацію у відповідних сферах. Це також сприятиме успішнішому узагальненню практики і широкому розповсюдженню ефективної стратегії і тактики запобігання катуванням і боротьбі з безкарністю.

Ми також переконані, що діяльність Центру разом із спеціальними курсами для юристів (див. п. 1.7.3.4. нижче) повинні стати одним із чинників для зміцнення постійної мережі адвокатів, що беруть участь у стратегічних справах у громадських інтересах. Ми продовжуватимемо удосконалювати методи роботи команди адвокатів за допомогою регулярного обміну інформацією і досвідом, співпраці, навчання і професійної підготовки. З цією метою ми також розвиваємо співпрацю з аналогічними фондами, що підтримують стратегічні судові справи, щоб досягти більш узгоджених результатів і наочності.

Окремим завданням в рамках даного проекту буде співпраця з ГАО, що створені в межах загальнонаціональної програми відповідно до Указу Президента від 7 червня 2006 року про створення нової системи правової допомоги в Україні. На сьогоднішній день було створено три ГАО в різних регіонах України (Харків, Хмельницький та Біла Церква). Ми плануємо розвивати партнерські зв’язки з ГАО, проводити консультації для юристів цих організацій з питань, пов’язаних з міжнародними та європейськими стандартами захисту від катувань, незаконного позбавлення волі, справедливого судового розгляду і стандартів захисту. Ми також чекаємо, що ГАО дадуть нам матеріали для стратегічних справ.

Ми вважаємо, що послідовна робота Центру правової допомоги у вищезгаданих сферах, буде вирішальним фактором у підтримці нонконформістської взаємоді з державними органами і цільовими групами. Наш досвід показав, що, завдяки діяльності Фонду в ході Кампанії 2003-2006 років, вплив експертів ХПГ та її партнерів при ухваленні важливих рішень значно виріс.

Громадські приймальні

Ми плануємо продовжити роботу семи ГП, існуючих у ХПГ та наших партнерів. ГП є важливим елементом запропонованого проекту: вони дають нам можливість збирати і проводити попередній аналіз отриманої інформації, яка потім використовується для стратегічних судових справ (див. про роботу Центру правової допомоги, вище), для аналізу ситуації і підготовки доповідей про ситуцію з конкретними правами, а також внесення коректив у напрямки роботи. ГП також мають велике значення для підвищення прозорості в суспільстві і набуття упевненості жертвами порушень.

ГП працюють на постійній основі, їх співробітники консультують клієнтів особисто, по телефону або через інтернет. Вони також працюють у віддалених районах на виїзній основі. У консультаціях регулярно беруть участь досвідчені практикуючі юристи.

На сьогоднішній день розроблені єдині стандарти роботи ГП, і створена система для обміну інформацією і досвідом.

Для ГП буде підготовлена спеціальна програма для роботи із скаргами від осіб, що позбавлені волі.

ГП працюватиме спільно з регіональними представниками Департаменту з моніторингу ПЛ і проситиме їх провести внутрішнє розслідування випадків застосування катувань і поганого поводження з боку співробітників міліції. Там, де це необхідно, юристи Центру представлятимуть інтереси жертв катувань.

1.7.3.4.  Просвітницька та освітня діяльність

Загальне

В ході попередніх освітніх програм ХПГ ми сформували команду досвідчених тренерів, яким вдалося перетворити окремі лекції на комплекс взаємозв’язаних тем, а також розробити методологію, засновану на ролевих іграх і моделюванні. За допомогою цієї команди ми плануємо створити постійний учбовий центр, який проводитиме заняття, як в межах цього проекту, так й інших проектів. Такий центр дозволить розробити стандартну освітню стратегію, збирати та обробляти досвід, накопичений в ході різних заходів, і, відповідно, корегувати учбові програми, створювати методичні рекомендації, готувати матеріали для інтерактивного навчання та інші матеріали, проводити дистанційне навчання адвокатів, проводити подальші заходи з учасниками інших семінарів, а також створити базу тренерів із різних освітніх програмах для обміну досвідом з великою кількістю учасників. В ході запропонованих семінарів лекції читатимуться нашими і зовнішніми експертами з аналізом законодавчих актів та офіційної інформації, а також інформації, що отримана нашою мережею, ГАО, ГП і Центром правової допомоги.

В ході даного проекту ми проводитимемо освітні семінари для наступних цільових груп: судді, адвокати, персонал кримінально-виконавчої системи і прокурори.

Судді

Наші семінари для суддів довели свою ефективність під час Кампанії 2003–2006 років. Вони були включені в програму Харківського регіонального відділення Академії суддів в межах курсів підвищення кваліфікації суддів. Тому ми плануємо продовжувати проведення дводенних семінарів для суддів. Особлива увага буде приділена проблемам розгляду визнань, отриманих під примусом, ухвалення рішень про запобіжні заходи і розгляду скарг на незаконні дії міліції.

Семінари будуть присвячені вивченню відповідних міжнародних норм і прецедентного права в області прав людини і підходів до їх захисту, різних аспектів судового нагляду за діяльністю органів виконавчої влади і впровадження міжнародних стандартів в національну практику, використанню нових процедур, передбачених адміністративно-процесуальним кодексом, втіленню Закону про виконання рішень Європейського суду з прав людини, практичних аспектів юрисдикції, ефективній правовій допомозі жертвам порушень (особливо затриманим і в’язням), а також іншим практичним проблемам судочинства. Нідерландський Гельсінський комітет направить для участі в семінарах досвідченого суддю з Нідерландів або іншої країни ЄС.

Ми проведемо п’ять таких семінарів, в кожному з яких братимуть участь 30 суддів. У семінарах візьмуть участь судді з західних і центральних регіонів країни, а також зі східних регіонів та Криму. Кожен семінар триватиме два дні: два засідання по чотири години щодня, тобто 8 годин на день.

Персонал кримінально-виконавчої системи

Ми плануємо провести три семінари для співробітників кримінально-виконавчої системи. Мета кожного семінару – поширення інформації про міжнародні стандарти із запобігання катуванням і поганому поводженню, механізми роботи Конвенції ООН проти катувань, КЗК і ОРСАТ, рішення Європейського Суду щодо української кримінально-виконавчої системи; подальша організація мережі відповідно до цілей програми; тестування учбового курсу «Права людини і виконання покарань».

Окрім інформування учасників про міжнародні норми, семінари нададуть можливість обговорити з персоналом перешкоди для незалежних відвідувань, а також найбільш відповідні способи їх організації та методи роботи. Таке обговорення, як демонструє досвід подібних семінарів за участю співробітників міліції, є дуже інформативним і допомагає знизити напруженість і непорозуміння між правозахисними організаціями і представниками державних органів.

Порядок денний семінарів включатиме:

– Огляд Європейської конвенції з прав людини, включаючи зобов’язання за статтею 34, а також Європейській Конвенції із запобігання катуванням та її процедур;

– Міжнародні та внутрішні стандарти гуманного поводження, зокрема: умови утримання під вартою, режим, дисциплінарні покарання, застосування сили та інші засоби оборони;

– Право на особисте і сімейне життя, право на листування, право вільно подавати скарги до компетентних органів у контексті виконання покарань;

– Конвенція ООН проти катувань та ОРСАТ, і як вони діють в Україні; системи і принципи незалежного моніторингу; проблеми впровадження міжнародних стандартів запобігання катуванням в українське законодавство;

– Європейські в’язничні правила і сучасні системи управління в’язницями;

– Правозахисні організації в Україні та їх стосунки з органами влади;

– Прав в’язнів і безпека та дисципліна: практичні методи балансування.

Кожен учасник семінару отримає три книги («Проти катувань. Огляд джерел інформації про випадки поганого поводження і катувань в кримінально-виконавчій  системі», «Проти катувань. Європейські механізми з запобігання катуванням і поганому поводженню» і «Проти катувань. Механізми ООН із запобігання катуванням і поганому поводженню»), а також серію книг, підготовлених для навчального курсу «Права людини і виконання покарань» та інші навчальні матеріали.

Кожен семінар триватиме два дні, два засідання по чотири години щодня, тобто 8 годин на день, очікувана кількість учасників кожного семінару – шістдесят осіб. Географія проведення семінарів буде такою ж, як і в суддів.

Працівники прокуратури

Ми також плануємо залучити співробітників прокуратури до наших освітніх програм. Саме прокуратура повинна відігравати вирішальну роль у запобіганні катуванням і боротьбі з безкарністю. Проте наш аналіз ситуації в Україні і практика Фонду правової допомоги жертвам катувань свідчать про те, що співробітники прокуратури часто не мають елементарних навичок розслідування заяв про катування, що значною мірою зумовлює неефективність таких розслідувань.

В ході цього проекту ми проведемо три семінари, кожен за участю 60 співробітників Генеральної прокуратури та регіональних прокуратур.

Ми проведемо перший дводенний семінар в Києві, і запросимо на нього керівників Генеральної прокуратури, відповідальних за контроль над органами дізнання і попереднього слідства, а також над місцями позбавлення волі, і відповідних керівників регіональних прокуратур. Головним завданням семінарів буде презентація цілей і завдань проекту, обговорення підходів прокуратури до поточної роботи з розслідування повідомлень про застосування катувань або невиправданого застосування сили, порушеннях прав затриманих і в’язнів, недоліків у законодавстві та/або його реалізації, а також визначення напрямків співпраці при реалізації проекту.

Обговорюватимуться завдання прокуратури в сучасному європейському суспільстві і європейські стандарти прокурорської діяльності, роль органів прокуратури в судочинстві, в справі захисту прав людини, проблеми ефективності кримінального розслідування та інші теми, актуальність яких була підтверджена в ході кампанії 2003-2006 років. Нідерландський Гельсінський комітет направить для участі в семінарах досвідченого прокурора або представника влади з аналогічними повноваженнями з Нідерландів або з іншої країни ЄС.

Дводенний семінар в Києві дозволить встановити контакт з керівництвом Генеральної прокуратури і визначити основні питання співпраці в межах цього проекту. Ми також визначатимемо форму подальших семінарів в регіонах, і планувати, в яких конкретно регіонах проводити ці семінари.

Два наступні дводенні семінари будуть присвячені глибшому дослідженню проблем, розглянутих на першому. У другому семінарі візьмуть участь прокурори, що займаються контролем над слідчою діяльністю міліції; у третьому – прокурори, відповідальні за контроль над кримінально-виконавчою системою. В основному наша увага буде приділена вивченню методів розслідування повідомлень про катування та інші порушення прав людини в цілях виявлення перешкод, що заважають прокуратурі при розслідуванні таких випадків. Ми застосовуватимемо рольові ігри і моделювання на основі конкретних прикладів. Це також допоможе нам деталізувати і далі розвивати наші висновки і рекомендації в рамках аналітичних досліджень.

Співробітники Департаменту з моніторингу ПЛ

Штат Департаменту з моніторингу ПЛ складається частково з колишніх співробітників міліції і частково з активістів правозахисного руху, які формально вважаються державними службовцями і покликані захищати права людини від порушень з боку міліції. Члени шести організацій – партнерів ХПГ в цьому проекті – стали співробітниками Департаменту.

Співробітники з досвідом роботи в міліції потребують знань про права людини в контексті діяльності МВС. Співробітники з досвідом правозахисної діяльності потребують знань про особливості роботи МВС. Обидві категорії потребують обговорень і рекомендацій щодо стосунків із співробітниками міліції, ЗМІ та НУО. Для досягнення згаданих цілей ми плануємо провести 5-денну школу з прав людини, де обговорюватимуться різні аспекти роботи Департаменту з моніторингу ПЛ. Експерти ХПГ і Харківського інституту соціальних досліджень будуть залучені до роботи школи як модератори, лектори та тренери.

Школа проходитиме протягом п’яти днів, 8 годин на день, очікувана кількість учасників – 40 осіб. Ми плануємо запросити на школу представників всіх наших регіональних партнерів. Лекції і практичні заняття буде зосереджено на наступних напрямках:

– Основи прав людини і захист прав людини;

– Механізми захисту прав людини і запобігання порушенням прав людини, роль правозахисних організацій;

– Принципи і методи співпраці між співробітниками Департаменту з моніторингу ПЛ і правозахисних НУО, співпраця із засобами масової інформації;

– Часті порушення прав людини в різних сферах діяльності МВС: незаконне насильство, зокрема, катування і погане поводження, незаконне позбавлення волі; порушення права на приватне життя, зокрема недоторканності кореспонденції, житла тощо; торгівля людьми; насильство в сім’ї; ксенофобія і расова дискримінація, права біженців та осіб, що шукають притулку; права людей з ВІЛ і СНІД, наркоманів та інших.

Нідерландський Гельсінський комітет направить для участі в семінарах досвідченого представника служби омбудсмена з Нідерландів або іншої країни ЄС.

Кожен учасник школи отримає пакет з 30 брошур серії ООН «Права людини. Виклад фактів», дві перекладені книги про діяльність національних інституцій з прав людини та інші видання ХПГ і Харківського інституту соціальних досліджень, що стосуються прав людини в роботі МВС.

Адвокати

Ми плануємо внести деякі істотні зміни до формату нашої навчальної програми для адвокатів. Під час Кампанії 2003-2006 років стало очевидним, що в одноденному або навіть дводенному навчальному курсі для адвокатів можна дати лише короткий огляд застосування Європейської конвенції в межах національних правових процедур і використання міжнародних механізмів. Ми вважаємо, що для створення ефективної мережі адвокатів необхідні довгострокові програми навчання.

Тому протягом цього проекту ми плануємо провести п’ять річних курсів для юристів, охочих брати участь у програмах, спрямованих на захист суспільних інтересів.

Ми оголосимо прийом заявок на річні курси для юристів, і на основі отриманих заявок відберемо 15 адвокатів для кожного курсу.

У кожному навчальному році ми проводитимемо дві п’ятиденні учбові сесії. На цих сесіях лекції поєднуватимуться з практичними заняттями. Перша сесія буде присвячена наступним темам: прецедентне право Європейського суду з наголосом на статті 3, 5, 6 і 13 Європейської конвенції; використання прецедентів Європейського суду в національних судах; нові можливості, створені Кодексом адміністративного судочинства і Законом про виконання рішень Європейського суду, методи роботи у випадках, коли можливе звернення в міжнародні органи; критерії прийнятності Європейського суду та інших міжнародних органів; використання надзвичайних заходів Європейського суду та інших міжнародних органів; тактика запобігання катуванням і правової допомоги у справах, що пов’язані із звинуваченнями в застосуванні катувань та інших форм поганого поводження; методи виключення з судового розгляду зізнань, зроблених під примусом. Невід’ємною частиною учбових сесій для адвокатів будуть учбові судові процеси, в яких юристи представлятимуть позиції сторін в Європейському суді з прав людини.

Після першої учбової сесії адвокати продовжуватимуть дистанційне навчання за допомогою розсилки електронною поштою. Крім того, адвокатам, що навчаються на наших курсах, доведеться брати участь, принаймні, в одній справі, що фінансується Центром правової допомоги. Адвокати матимуть можливість консультуватися через електронну пошту або телефон з юристами або тренерами Центру з конкретних питань, що виникають в ході їх практики.

Через 8-9 місяців після першої учбової сесії ми проведемо другу сесію для тих же адвокатів, на якій теми, пов’язані із запобіганням катуванням, будуть розглянуті детальніше, у той же час, адвокати матимуть можливість обмінятися досвідом практичної роботи, що відноситься до програми, а також вирішити питання, що виникли, з викладачами, що читають лекції або проводять консультації в тих сферах, де юристи зазнають найбільших труднощів. Після цього буде продовжений курс дистанційного навчання.

Правозахисники

Ми плануємо провести два семінари для правозахисників у Києві. Тривалість кожного семінару – два дні, по 8 годин кожен. Учасниками першого семінару, присвяченого спільній роботі правозахисних НУО і державних органів будуть близько 60 активістів різних правозахисних НУО. Заздалегідь ми розішлемо список питань для обговорення. Ті активісти-правозахисники, які відповідатимуть на анкету, будуть запрошені до участі в семінарі. У перший же день вони обговорюватимуть принципи взаємодії між правозахисниками і державними посадовими особами, імовірні спільні дії, можливість участі в консультативних органах, таких як громадські ради, громадські комісії, моделі НПМ тощо. У другий день учасники обговорять особливості національних інституцій з прав людини (далі – НІПЛ) і різницю між національними установами і державними органами, а також питання розширення співпраці між національними установами та неурядовими організаціями.

Другий семінар буде присвячений функціонуванню НПМ відповідно до ОРСАТ , як типовому прикладу НІПЛ. Ми очікуємо, що учасники мобільних груп МВС, співробітники Департаменту з моніторингу ПЛ та активісти правозахисного руху обговорять спільні відвідування місць позбавлення волі з метою моніторингу дотримання прав людини. Крім того, члени громадських рад при регіональних управліннях МВС будуть розповідати про свій досвід громадського контролю над діяльністю міліції. Ми також обговорюватимемо результати аналізу ефективності діяльності омбудсмена і рекомендації, направлені на поліпшення його роботи, а також результати роботи Департаменту з моніторингу ПЛ.

Журналісти

В цілях підвищення ролі преси у формуванні суспільної свідомості і впровадження принципів поваги до прав людини, разом з вихованням нетерпимості щодо застосування катувань і поганого поводження будь-ким і за  будь-яких обставин, ми плануємо організувати навчальні курси для журналістів. Ці курси будуть спрямовані на розвиток загального розуміння основних принципів прав людини, ролі і діяльності правозахисних організацій, проблем у сфері прав людини. Водночас правозахисні організації повинні навчитися використовувати ресурси, які мають в своєму розпорядженні засоби масової інформації, для підвищення ефективності своєї діяльності. Навчальні курси для журналістів, які включатимуть практичні заняття, обговорення конкретних випадків, роботу в групах, а також написання дослідницьких праць, допоможуть нам і журналістам порозумітися, навчитися співпрацювати і приносити користь один одному.

Щоб визначити готовність журналістів, а також рівень їх навичок і розуміння для публікації матеріалів з питань прав людини, ми плануємо провести конкурс публікацій в ЗМІ на тему: «Кампанія проти катувань» для різних категорій ЗМІ – телепередачі, газетні публікації (доповіді або аналітичні статті).

Конкурс проходитиме 6 місяців, протягом яких журналістам буде запропоновано подати свої роботи, після чого протягом ще 2 місяців жюрі вибере найкращі роботи, зробить висновки і проведе прес-конференцію, де будуть оголошені переможці. Ми плануємо опублікувати книгу з кращими творами тих, хто взяв участь у конкурсі.

Конкурс дозволить вибрати групу журналістів для участі в навчальних тренінгах (два 2-денні тренінги для 20 учасників).

У цих навчальних курсах ми плануємо зосередити увагу на наступних питаннях:

– Обмеження свободи висловлювання думок, обмеження, допустимі відповідно до статті 10 Конвенцій, і особливо щодо органів судової системи;

– Основні принципи судових і досудових процедур, основні правові поняття, необхідні для судової журналістики;

– Співпраця з правозахисними організаціями, підтримка контактів з адвокатами і жертвами, обмін інформацією;

– Основні міжнародні органи і процедури захисту прав людини;

– Організація кампаній.

Між учбовими сесіями ми продовжуватимемо співпрацю з цими журналістами у сфері висвітлення питань, що мають відношення до проекту. Робота журналістів між учбовими сесіями буде частиною програми навчання.

1.8.  Методологія

1.8.1.  Методи впровадження і обґрунтування пропонованої методології

1.8.1.1.  Аналітична, законотворча і лобістська діяльність

Аналітична робота в межах проекту здійснюватиметься експертами-правниками та юристами, співробіниками ХПГ з правових питань, а також нашими регіональними партнерами і спеціальними партнерами: Харківським інститутом соціальних досліджень, УГСПЛ, Академією суддів та Національною академією прокуратури. Співробітники з правових питань працюватимуть над проектом на постійній основі, і братимуть участь в аналітичній роботі і роботі Центру  правової допомоги. Експерти працюватимуть неповний робочий день.

Для аналізу законодавства і практики ми маємо намір використовувати і розвивати успішні методи і підходи Кампанії 2003-2006 років. Ми набули досвіду і отримали важливий зворотній зв’язок в ході навчальних заходів. Низка законопроектів і проеків підзаконних нормативних актів були розроблені і подані на розгляд законодавчої або виконавчої влади, і багато наших пропозицій було взято до уваги. В межах діяльності Центру правової допомоги, було виявлено багато серйозних правових проблем, і були зроблені деякі важливі висновки. Крім того, було доведено, що послідовна і скоординована робота адвокатів і НУО може зробити значний вплив на державну політику. Таким чином, ми хотіли б, щоб однією з найважливіших частин даного проекту стало поглиблення і розширення сфери нашого аналізу проблем, а також розповсюдження і обмін набутим досвідом. Кожен із наших регіональних партнерів має свій власний досвід у вирішенні питань, і цей досвід був фактором для їх відбору.

ХПГ продовжить виявляти недоліки в законах і підзаконних актах, давати оцінку їх відповідності міжнародним стандартам у сфері прав людини, і готувати рекомендації. Ми також відстежуватиме розвиток законів, що стосуюься прав людини. Ми очікуємо отримати матеріали в результаті реалізації й інших аспектів проекту. Серйозна увага приділятиметься моніторингу законопроектів для своєчасного реагування. Це можливо, оскільки на даний час експерти ХПГ та її партнерів беруть участь у низці робочих груп при різних державних органах. Ми прагнемо брати участь, прямо або побічно, в розробці всіх проектів законів, що стосуються даного проекту.

Ми вважаємо, що наш досвід у сфері досліджень, стратегічних судових справах та у спільних акціях із захисту прав людини забезпечує міцний ґрунт для створення і лобіювання численних змін законодавства, зокрема впровадження Стратегії і Національного плану дій. Ми вважаємо, що теперішня політична ситуація дає серйозні підстави сподіватися на те, що ці зміни, підготовлені в ході реалізації даного проекту, будуть ухвалені. Для збільшення ефективності цієї роботи ми плануємо ввести наших експертів-юристів в робочу групу в межах Комісії з питань верховенства права. Співголова ХПГ Євген Захаров є членом Комісії з питань верховенства права. Комісія стала основним генератором реформ, створюючи якісні концепції для судової реформи, реформи кримінальної юстиції, для організації безоплатної юридичної допомоги та інших життєво важливих реформ. Комісія на даний час складається з чотирьох комітетів, і пан Захаров був обраний Головою Комітету з питань прав людини.

Соціологічне дослідження проводитиметься Харківським інститутом соціальних досліджень. Щорічне дослідження складатиметься з двох частин: загальний огляд (3000 респондентів) і якісні соціологічні методи (7 фокус-груп та 23 інтерв’ю). Загальне обстеження включатиме: (а) опит громадської думки з представницькою вибіркою з 2000 респондентів; (б) дослідження цільових груп (людей, які мали контакт з представниками правоохоронних органів в ситуаціях з високим ступенем ризику катувань) – 400 респондентів; (с) дослідження "експертних груп" (юристи, судді, персонал правоохоронних органів, журналісти, лікарі) – 600 респондентів.

Соціологічне дослідження з метою отримання відомостей про викладання прав людини в навчальних закладах МВС проводитиметься в один етап, і включатиме загальне дослідження (викладачі, курсанти міліції та інші студенти – 500 респондентів), а також 9 фокус-груп і 20 інтерв’ю. Загальний огляд буде зосереджений на загальній ситуації з викладанням прав людини в міліції, рівні «включеності» в тему прав людини в різних курсах, методиці і рівні загального інтересу до тематики, пов’язаної з правами людини. Фокус-группи та інтерв’ю будуть спрямовані на вивчення думки експертів і представників цільових груп щодо проблем, які виникають при викладанні прав людини в учбових закладах МВС, і можливих засобах поліпшення ситуації.

1.8.1.2.  Підвищення ефективності системи надання правової допомоги жертвам катувань і поганого поводження

Для забезпечення ефективної реалізації цілей проекту ми маємо намір продовжувати і розширювати свою допомогу жертвам катувань та інших подібних порушень через Центр правової допомоги. Керівництво Центром здійснюватиметься правлінням Центру, директором і співробітниками з правових питань. Експерти-правники братимуть участь у діяльності Центру у деяких конкретних випадках порушень.

Правління Центру відповідатиме за щорічну розробку та ухвалення: (1) стратегії і пріоритетів діяльності Центру, (2) його мандату, (3) принципів діяльності, (4) критеріїв прийнятності та (5) принципів фінансової діяльності. Крім того, правління призначатиме директора Центру, періодично проводитиме огляд діяльності Центру і сприятиме наочності його діяльності.

Співробітники з правових питань будуть підтримувати постійний зв’язок з ГП та іншими інформаторами, перевіряти і оцінювати відповідну інформацію, проводити попередню оцінку її корисності, стратегічного значення, і шансів на успіх. У складних випадках експерти-правники братимуть участь в оцінці і розробці стратегії ведення судових справ. Директор Центру нестиме відповідальність за остаточне рішення у справі. Після прийняття справи укладається  формальний договір з жертвами (їх представниками) і адвокатами. Кожна прийнята справа передається конкретному співробітникові з правових питань, який відповідає за: підтримку постійного зв’язку з жертвами, представниками, адвокатами та іншими особами, що беруть участь у справі; моніторинг діяльності, пов’язаної із справою; періодичну звітність перед директором; уточнення стратегії; підготовку інформації по даній справі для розміщення на веб-сайті та інших засобах масової інформації. Співробітники з правових питань та експерти готуватимуть резюме і аналіз практики Центру за іншими аспектами реалізації проекту. Директор Центру відповідатиме за штатний розклад, розподіл справ, ефективність і якість роботи Центру, координацію своєї діяльності з іншими напрямками проекту. Співробітники з правових питань також відстежуватимуть випадки, які не були затверджені для фінансування, але є релевантними і важливими для цілей проекту.

Центр поширюватиме інформацію про свою діяльність через спеціальні розділи сайту http://hrlawyers.khpg.org. Огляд прецедентів Європейського суду та інших міжнародних органів, важливі рішення національних органів також розміщуватимуться на цьому сайті.

1.8.1.3.  Консолідація мережі з запобігання катуванням

Ми підтримуватимемо зв’язки між партнерами проекту за допомогою електронної розсилки [email protected], яку ми визнали дуже ефективною в ході реалізації проекту Кампанія проти катувань і поганого поводження в Україні. Оскільки всі вибрані партнери самі активно беруть участь в різних заходах і мережах, ми не плануємо спеціальних робочих нарад, але маємо намір використовувати існуючі засідання для обговорення будь-яких невирішених питань. Для цієї мети ми будемо, перш за все, використовувати навчальні семінари для членів «мобільних груп» в межах проекту «Впровадження механізму моніторингових інспекцій місць утримання під вартою Міністерства внутрішніх справ України». Спеціальний мережевий координатор періодично відвідуватиме партнерів для моніторингу ефективності їх діяльності, і надавати будь-яку допомогу, яка їм може знадобитися.

Партнери проекту використовуватимуть розсилку для обміну інформацією про порушення, про проведені моніторингові відвідування, про перешкоди, що заважають успішній діяльності, і засоби їх подолання. Співробітники з правових питань Центру правової допомоги візьмуть участь в розсилках, і надаватимуть консультації з правових питань.

Розсилки також будуть використовуватись для організації спільних заходів і обговорення підходів до співпраці з державними органами.

1.8.1.4.  Просвітницькі і освітні заходи

Формат і методологія освітніх заходів викладені в описі діяльності (див. § 1.7.3.4 вище). Ми продовжуватимемо публікувати інформацію про катування і погане поводження, і плануємо модернізувати наш сайт, поповнивши його банком даних з питань, що стосуються застосування катувань і поганого поводження, а також права на свободу і безпеку. Сайт включатиме аналіз і огляд практики, наприклад, огляд діяльності Центру правової допомоги, зокрема, досягнутих важливих рішень і рекомендацій щодо методів роботи; матеріали про виконання ОРСАТ  і Стамбульського протоколу, інформацію про лобіювання і реалізацію Стратегії і Плану дій, а також публікації щодо питань стратегії і тактики моніторингу місць утримання під вартою.

В цілях впровадження модуля «Права людини і міліція» в навчальні плани системи освіти МВС ми також плануємо видати серію методичних матеріалів для викладачів, націлену на зміну спрямованості навчання в різних курсах в навчальних закладах МВС. Ми активно пропагуватимемо впровадження цих курсів в учбовий процес в навчальних закладах МВС за допомогою курсів для викладачів, що мають на меті підвищення рівня їх знань у цій сфері і здатності ефективно навчати студентів з використанням активних методів навчання. За допомогою цих матеріалів викладачі дістануть більше можливостей використовувати в своїй роботі з курсантами та іншими студентами інформацію про права людини, про механізми захисту цих прав і норми міжнародного права.

1.8.2.  Як в даній акції використовуються результати попереднього проекту

Ця акція є продовженням підтриманого ЄС Проекту Кампанія проти катувань і поганого поводженняв Україні (програма: EuropeAid/113823/C/G/Multi EuropeAid/113823/C/G/Multi), і спиратиметься на позитивні результати, досягнуті в ході цього Проекту. Ми плануємо залучати членів мережі, що включає правозахисні організації, приватних осіб, юристів і журналістів у всіх регіонах України, до найбільш серйозних проблем, описаних вище. Крім того, передбачається, що наші партнери формуватимуть ядро локальних мереж, що об’єднують інші регіональні організації, юристів, журналістів тощо. Постійний Центр правової допомоги буде розширений і реструктурований, щоб стати ресурсом для консультацій адвокатів і НУО щодо стратегічних судових справ.

Робота з лобіювання Концепції і Плану дій, а також подальший контроль над їх реалізацією є прямим продовженням нашої роботи в попередніх проектах. Використовуючи досвід, накопичений в ході успішної просвітницької кампанії, присвяченій захисту від катувань, у місцевих, національних і міжнародних засобах масової інформації, ХПГ та її партнери будуть і надалі тримати цю проблему під контролем громадськості, з наголосом на реалізацію ОРСАТ. В ході Кампанії 2003-2006 років була проведена низка аналітичних досліджень, публікацій, крупних соціологічних досліджень з питань незаконного застосування сили правоохоронними органами, і моніторингові дослідження з різних аспектів проблеми катувань. ХПГ і Харківський інститут соціальних досліджень проведуть всеосяжне соціологічне дослідження з метою визначення причин застосування катувань і типів жертв катувань в місцях утримання під вартою, і опублікує висновки, які використовуватимуться в різних заходах проекту. Ми продовжуватимемо моніторинг доступу до відповідної інформації, що знаходиться під контролем держави.

Завдяки серії освітніх програм для цільових груп була створена команда досвідчених тренерів. Ми будемо активно продовжувати нашу освітню роботу, використовуючи існуючу мережу тренерів і рекрутуючи нових. Спираючись на свій досвід, ХПГ намагатиметься створити постійний учбовий центр для підготовки основного персоналу у сфері міжнародних стандартів у сфері прав людини і практичних методів їх реалізації, включаючи національні механізми відповідно до ОРСАТ. Ми створимо спеціалізовані курси з реалізації ОРСАТ  для державних установ і неурядових організацій. Ми також продовжуватимемо видавати літературу з питань запобігання катуванням і поганому поводженню, зокрема серію «Проти катувань».

1.8.3.  Як акція відповідає або координується з цією програмою. Вкажіть потенціал взаємодії з іншими ініціативами, зокрема ініціативами ЄС

Даний проект не є частиною якого-небудь іншого проекту в повному обсязі, проте деякі напрямки в даний час координуються з іншими проектами.

Наприклад, діяльність Центру з надання правової допомоги координуватиметься з діяльністю ГАО та інших центрів, що займаються відповідними судовими справами (наприклад, центру, створеного Українською Гельсінською спілкою з прав людини). Освітні програми, передбачені проектом, будуть частиною освітньої програми Академії суддів України, Національної академії прокуратури, різних освітніх програм МВС, а також програм, що проводяться багатьма іншими НУО. Річний навчальний курс для адвокатів, що комбінує тренінгову сесію і навчання через інтернет, координуватиметься з аналогічними освітніми програмами в різних сферах, пов’язаних із захистом прав людини (свобода слова, право і медицина тощо), і стане частиною національної тенденції до підвищення ефективності роботи адвокатів.

Діяльність з розробки і лобіювання Стратегії і Національного плану дій й ефективний моніторинг їх виконання стануть центром уваги різних видів діяльності ХПГ, інших неурядових організацій і державних структур, спрямованих на зміну існуючого законодавства і практики у сфері захисту від поганого поводження.

Навчання членів неурядових організацій, що беруть участь в превентивних механізмах, з питань методики і тактики моніторингу, буде безпосередньо пов’язане з різними проектами Харківського інституту соціальних досліджень із впровадження механізму моніторингових інспекцій в місцях утримання під вартою, підпорядкованих МВС. Діяльність, спрямована на отримання доступу до інформації, буде невід’ємною частиною мережевих проектів із доступу до інформації. Надання інформації про проект буде частиною більш загального проекту, який має за мету інформування українського та міжнародного співтовариства про ситуацію в Україні.

1.8.4.  Процедури для подальшої діяльності і внутрішньої/зовнішньої оцінки

Структура проекту означає, що ефективність роботи в одному напрямку тестуватиметься іншими напрямками. Наприклад, якість аналітичних коментарів і доповідей значною мірою залежатиме від діяльності Центру правової допомоги. Успішність розгляду стратегічних справ в судах залежить від якості підготовлених підтверджуючих матеріалів. Популярність семінарів та учбових курсів залежатиме від успішного здійснення вищезазначених видів діяльності.

Достатньо об’єктивними зовнішніми показниками якості нашої роботи можуть бути судові рішення, включаючи рішення Європейського суду, зміни в законодавстві, а також в адміністративній та судовій практиці, кількість осіб, включених до механізмів державного контролю. Реакція влади на скоординовані дії мережі також може надати уявлення про ступінь досягнення наших цілей.

Надійність та достовірність інформації, яку ми отримуємо шляхом соціологічного опитування, забезпечуватимуться за допомогою моніторингу на всіх стадіях його проведення (ретельний підбір інтерв’юєрів, вибірка на основі останніх статистичних даних, з точки зору розподілу респондентів за основними демографічними характеристиками, моніторинг проведення дослідження і введення результатів у комп’ютер.

1.8.5  Роль і участь в діяльності різних суб’єктів, і причини, за якими ці функції були передані ним

Роль регіональних і спеціальних партнерів викладена достатньо детально в попередніх розділах. Адвокати, як цільова група, мають серйозне завдання співпраці з Центром правової допомоги.

Для успішного здійснення цього проекту незамінною є активна участь державних органів. ХПГ та її партнери розвинули і підтримують добрі робочі стосунки з низкою державних установ, яких хотіли б запросити як асоційованих партнерів, зокрема Міністерство внутрішніх справ та його регіональні управління, Міністерство юстиції, Верховний суд, Академію суддів, Державну судовуадміністрацію, Національну академією прокуратури і Комісією з верховенства права. Ми вважаємо, що влада на національному і регіональному рівнях надаватиме нашим ініціативам організаційну підтримку, оскільки часто без неї неможливо реалізувати заходи у сфері освіти і одержати необхідну інформацію. Серйозна підтримка в отриманні такої допомоги забезпечуватиметься завдяки ухваленню Стратегії та Плану дій.

1.8.6.  Команда, що пропонєуться для реалізації проекту

Щоб ефективно розподілити обов’язки в межах цього проекту, ми пропонуємо команду, яка може бути умовно розділена на адміністративний, творчий та технічний персонал.

Адміністративний персонал включатиме: керівника проекту; секретаря проекту; директора Центру правової допомоги; адміністратора, що відповідає за соціологічні опитування; координатора мережі; координатора програм контролю в межах даного проекту, який також налагоджуватиме контакти з керівниками організацій і відомств, забезпечуватиме адміністративну підтримку для одержання необхідної інформації від міністерств і відомств, розподілятиме обов’язки усередині команди, щоб проект був завершений якісно і вчасно, організовуватиме наукові дослідження і освітні заходи; а також двох бухгалтерів.

Творчий персонал включатиме: 4 експертів з правових питань (що працюють за сумісництвом) і 4 фахівці з правових питань (основні функції описані в розділах 1.8.1.1. і 1.8.1.2. вище),  3 консультантів, 2 старших наукових співробітників і 3 дослідників, які вивчатимуть відповідні матеріали, працюватимуть над теоретичним і методологічним обґрунтуванням проблеми, готуватимуть соціологічні опитування, проводитимуть дослідження і аналіз результатів досліджень, створюватимуть методичні рекомендації з викладання прав людини і готуватимуть доповіді про результати досліджень, піар-менеджер; редакційно-видавнича група – головний редактор, два редактори, два перекладачі на англійську, один перекладач з англійської, які щодня оновлюватимуть український і англійський варіанти сайту, редагуватимуть і публікуватимуть, або перекладатимуть для публікації періодичні видання та книги.

Технічний персонал включатиме: дизайнера, що відповідає за оформлення і презентацію всіх публікацій, двох програмістів (програмне забезпечення, комп’ютерна верстка тексту, технічне обслуговування баз даних); веб-майстра, відповідального за веб-сайти; оператора комп’ютера (для введення та/або сканування текстів), три оператори друкарні (що відповідають за тиражування видань), двох фахівців в області ІТ (ремонт і обслуговування усього обладнання).

1.8.7.  Основні засоби, пропоновані для реалізації проекту

В цілому ХПГ має в своєму розпорядженні основні засоби, необхідні для успішної реалізації даного проекту. Проте, для виконання цього проекту в повному обсязі необхідно буде орендувати інше приміщення, замінити деякі застарілі комп’ютери (використовуються вже 6-10 років) і офісну техніку, а також отримати обладнання для освітніх програм. Нам також необхідно буде фінансувати роботу юристів і інших фахівців, що працюють в центрі, роботу наших партнерів за цим проектом, оплачувати користування комп’ютерним правовим ресурсом «Ліга: Закон», вносити плату за зв’язок, оренду, комунальні послуги, технічне обслуговування автомобілів тощо.

1.9.  Терміни і орієнтовний план реалізації проекту:  doc-file (466.944 kb)

1.10.  Життєздатність

1.10.1.  Ризики

Нижче наводяться основні ризики, які можуть перешкодити успішній реалізації проекту:

1. Політична нестабільність у країні остаточно перетворюється на кризу. В результаті Парламент працює неефективно, і знижується ймовірність проходження підготовлених законопроектів.
2. Складність реалізації проекту в системі правоохоронних органів в умовах політичної кризи.
3. Небажання прокуратури розслідувати заяви про застосування катувань і поганого поводження.
4. Відсутність готовності з боку Департаменту з питань виконання покарань проводити реформи і погодитися на громадський контроль у формі національних превентивних механізмів, а також вживати заходи у сфері освіти.
5. Труднощі регіональних партнерів у пошуку стійких джерел фінансування.
6. Напруженість у відносинах між Міністерством юстиції і Департаментом з питань виконання покарань, неясність щодо майбутнього незалежного статусу останнього.

У разі припинення ухвалення законів в парламенті, найбільш важливі положення можуть упроваджуватися за допомогою президентських указів, підготовлених і представлених Комісією з верховенства права. Керівник проекту Євгеній Захаров є членом цієї комісії і головою одного зі своїх чотирьох профільних комітетів – комітету з питань прав людини. Ініціативи цієї Комісії, що працює при Президентові, також служать передумовами для створення національних превентивних механізмів і їх функціонування в місцях утримання під вартою.

Неефективна робота прокуратури буде подолана, з одного боку, серйозним збільшенням кількості цивільних позовів проти відмови прокуратури в порушенні кримінальних розслідувань, а з іншого боку, за допомогою просвітницької роботи. Що стосується Департаменту з питань виконання покарань, деякі учасники проекту прагнутимуть чинити тиск на його керівництво для його функціонування шляхом подачі цивільних позовів, проведення громадських кампаній, тоді як інші братимуть участь в освітній і роз’яснювальній роботі. Крім того, хоча ми переживаємо конфлікт з керівництвом Департаменту в Києві, спостерігається ефективна співпраця з окремими регіональними підрозділами Департаменту в Харківській, Чернігівській, Херсонській і Донецькій областях, що, безумовно, буде використано при реалізації даного проекту.

Основним ризиком для успішної діяльності Центру правової допомоги є недолік досвідчених адвокатів для ведення стратегічних судових процесів у регіонах, а також слабка координація між адвокатами і відсутність досвіду спільної роботи. Це може привести до перевантаження, унаслідок чого Центр буде змушений відмовлятися від деяких справ через відсутність в конкретному регіоні адвокатів, здатних взяти участь у цих справах. Ми плануємо мінімізувати цю проблему шляхом професійної підготовки адвокатів, інформування співтовариства адвокатів про діяльність Центру і постійних контактів з адвокатами. Ми також розраховуємо на постійну роботу регіональних партнерів, спраямовану на створення локальної мережі адвокатів.

1.10.2.  Фінансовий аспект

Як і інші недавні крупні проекти, що були підтримані ЄС, цей проект стане основою для низки різноманітних програм, які синхронізуватимуть відповідні зусилля для створення національної системи запобігання катуванням. Це надасть всім партнерам проекту кращі можливості для отримання стійкого фінансування з декількох джерел. ХПГ також сподівається на об’єднання ресурсів зі своїми партнерами, особливо щодо діяльності в регіонах. Ми вважаємо, що багато наших цілей будуть досягнуті в ході цього проекту, і що необхідність фінансування певних напрямків або зникне, або здійснюватиметься, повністю або частково, за кошти держави. Для прикладу, механізми ОРСАТ , які будуть створені і випробувані, програма безкоштовної правової допомоги, мобільні групи МВС, викладання курсу «Права людини і поліція» значною мірою фінансуватимуться державою.

Успішна робота з адвокатами у кримінальних справах створить перспективи для підтримки їх діяльності з боку адвокатської спільноти. На даний час багато адвокатів підтримують ідею про повернення до системи підвищення кваліфікації для адвокатів, скасованої якийсь час тому. Ця тенденція дозволяє нам припустити, що наша діяльність могла б стати важливою частиною цієї відродженої системи і буде підтримана різними адвокатськими спілками й асоціаціями, зокрема в частині фінансування освітніх заходів.

Найскладніше завдання полягатиме в підтримці діяльності Центру правової допомоги, оскільки впровадження системи правової допомоги не передбачає фінансування стратегічних судових процесів, особливо в міжнародних органах. Проте, ми сподіваємося на підтримку з боку різних інститутів громадянського суспільства. В даний час правоохоронні органи та їх співробітники часто використовуються в конкурентних війнах, що включає незаконне порушення права на мирне володіння майном, свавільні арешти та інші порушення основних прав людини. Ми розраховуємо, що діяльність Центру покаже різним бізнес-асоціаціям, що його робота є важливою складовою частиною політики, спрямованої проти беззаконня. Ми сподіваємося, що це призведе до часткового фінансування діяльності Центру з боку українського бізнесу.

1.10.3.  Інституційний аспект

Однією з головних цілей цього проекту є ухвалення Національної стратегії і Плану дій. Одним з аспектів цієї Стратегії і Національного плану дій буде створення координуючого органу, який забезпечуватиме впровадження цих документів. Ми добиватимемося ухвалення таких моделей для цих органів, які дозволять правозахисному співтовариству зробити істотний вплив на формування і функціонування вищевказаних органів.

Ухвалення цих двох документів, які, у свою чергу, перетворять наші програми на державну стратегію, залучать державні установи до її здійснення, а також сприятиме створенню структур, відповідальних за її виконання. Це само по собі забезпечить інституційну стабільність цієї діяльності. Крім того, дослідницький компонент проекту послужить методологічною основою для роботи даної системи і надасть достовірну інформацію про ситуацію з дотриманням прав людини в Україні.

На основі наших освітніх програм в межах цього проекту та інших проектів ХПГ ми плануємо створити постійний центр з викладання прав людини. Багато державних організацій, зокрема, Академія суддів України, заявили про свою зацікавленість у співпраці з Центром. Вище керівництво МВС також серйозно зацікавлене у створенні таких програм для підготовки і професійного розвитку своїх співробітників.

Відповідно до Закону про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини, ухваленого нещодавно, стандарти викладання у сфері прав людини повинні стати невід’ємним елементом професійної кваліфікації адвокатів і державних службовців. Тому досвід навчання різних груп, заснований на наших теоретичних розробках і практиці застосування європейських стандартів, які ми отримали в ході наших освітніх програм, буде корисний і неурядовому сектору, і державним установам.

1.10.4.  Політичний аспект

Оскільки одна з цілей даного проекту полягає в тому, щоб перетворити боротьбу з катуваннями і безкарністю в цій сфері на один з чинників державної політики, ми вважаємо, що ухвалення Стратегії і Національного плану дій, а потім низки законопроектів, за визначенням призведе до вдосконалення законодавства, маси підзаконних актів, а також змін у практиці.

Результати роботи Центру правової допомоги також матимуть істотний вплив на зміну законодавства і практики. Рішення національних судів, а також рішення Європейського суду значно вплинуть на ці зміни. Крім того, відповідно до Закону про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини, Управління урядового уповноваженого з Європейської конвенції з прав людини став одним із впливових суб’єктів у формуванні державної політики. Одна з функцій цього Управління полягає в тому, щоб представляти уряд України в Європейському суді. Крім того, Управління має право накласти вето на ухвалення підзаконних нормативних актів, якщо вони йдуть врозріз з вимогами Європейської конвенції. Таким чином, ще до ухвалення рішення Судом, справи, що знаходяться на комунікації з українським урядом, матимуть значний вплив на ухвалення рішень про відповідні нормативні акти.

Впровадження курсу «Права людини і міліція» в учбові плани освітніх установ МВС також матиме величезний вплив на практику правоохоронних органів, які складаються з випускників цих установ.

Соціологічні дослідження довели свою ефективність у справі встановлення серйозного діалогу з державними органами. Більш поглиблені дослідження стануть основою для конструктивної співпраці з державою. Вони також сприятимуть зміні підходів у державній політиці, оскільки вони нададуть зацікавленим сторонам серйозні аргументи при ухваленні рішень.

Ми вважаємо, що наш підхід, при якому ми об’єднуємо наукові дослідження і лобістську діяльність з підготовкою і освітою тих, кому ці закони адресовані, приведе до посилення впливу на юридичну практику. Ми упевнені, що наша робота викличе довгострокові і структурні зміни механізмів захисту від катувань, і сприятиме підвищенню активності в цій сфері інших зацікавлених груп.

Освітні семінари для співробітників міліції, прокуратури і суддів вже довели свою позитивну дію. Ми вважаємо, що більш систематична просвітницька діяльність, здійснена в контексті реалізації Стратегії і Національного плану дій, матиме ще більший вплив на правову обізнаність осіб, що працюють в системі кримінального правосуддя, а також викладачів навчальних закладів МВС. Все це сприятиме залученню у правоохоронні органи фахівців, що розглядають права людини як важливий чинник своєї діяльності.

Зокрема, ми сподіваємося, що тривалі навчальні курси для адвокатів стануть гарним ґрунтом створення мережі адвокатів, що діють у сфері захисту суспільних інтересів. Наявність такої мережі дозволить проводити єдину стратегію, ділитися досвідом і працювати ефективніше. Ефективна робота такої мережі, у свою чергу, зробить продуктивнішою роботу з суддями, співробітниками міліції і прокуратури, оскільки навчання буде доповнено прикладами з практики, що завжди допомагає ефективному закріпленню теоретичних знань.

Не менш важливий вплив на формування законодавства і практики надасть ефективна мережа правозахисних організацій, що мають на меті боротьбу з катуваннями. Зважаючи на завдання, що стоять перед мережею в даному проекті, її діяльність матиме значний вплив на створення національних превентивних механізмів та їх подальшу дію, а також впливатиме на діюче законодавство і практику.


[1] Цей текст написаний у квітні 2008 р.

[2] Станом на 1 січня 2009 року вже ухвалено 18 рішень у справах, які підтримувалися Фондом, і більше 20 заяв знаходиться на комунікації  з урядом.

[3] Цей текст написаний до ухвалення змін до статті 127 Кримінального кодексу, які значно наблизили визначення катувань до формулювання статті 1 Конвенціїї проти катувань. Проте повної відповідності не досягнуто.

[4] Національна Комісія ухвалила проект Концепції 10 грудня 2008 року, з тих пір проект узгоджується зацікавленими відомствами.

 Поділитися