MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Василь Червоній: “На інтерв’ю погоджусь після вибачення”. Для Василя Червонія вибачення — нормальне явище

09.05.2005   
Щоб з’ясувати думку Василя Червонія про перенесення судової справи у місто Ківерці, ми поспілкувались з головою облдержадміністрації (ОДА). Коротка розмова відбулася по суті на ходу після представлення на посаді в.о. начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

— Пане голово, як ви ставитесь до перенесення судового слухання в іншу область?

— Спокійно. Суди переносять не вперше.

— Ви не збираєтесь зменшити або збільшити суму позову до “Рівненської газети”?

— Зменшити навряд, а от збільшити можливо. Тому що, замість вибачення, продовжуються і далі інсинуації.

— Які саме?

— Друк листівок тощо. Автор статті не зрозуміла, що потрібно надрукувати вибачення і згортати цю річ, а навпаки, йде на загострення.

— Ви пропонували “Газеті” свій варіант спростування?

— А я не повинен пропонувати. Хто вам сказав, що я повинен давати варіант спростування?

— Тобто ви не хочете спростування?

— Це ви не хочете, шановні, ви, зрозуміло? А знаєте чому? Тому що ви вважаєте, що у вашому середовищі працюють одні ангели, які ніколи не помиляються. Для вас попросити вибачення — це смерті подібно. А я така людина, яка просить вибачення за помилки. Для мене це не трагедія, навпаки — нормальне явище. Людина самовдосконалюється і очищується від гріха. А ви ж у нас безгрішні, правда?

— Безгрішних людей немає.

— Ви не мою совість питайте, я не повинен просити вибачення в себе. Це ви повинні просити вибачення, якщо у вас є совість. А у вас її, мабуть, немає, маю на увазі автора статті.

— Журналісти між собою говорять, що ви в дружніх стосунках з губернатором Волинської області Володимиром Бондарем, це правда?

— Ні, це не відповідає дійсності. Ми належимо до різних політичних партій. Ми ніколи з ним не пили по чарці, наші сім’ї не знайомі, я жодного разу не був у нього в гостях, а він у мене.

— Скажіть, ви погодитесь на інтерв’ю “Рівненській газеті”?

— Після того, як “Газета” попросить вибачення за образу честі й гідності.

P.S. Автор редакційної колонки (а не статті) Ольга Ільчук не зобов’язана перепрошувати за те, що має власну думку. Право на неї гарантоване Конституцією України. З цього виходить, що відповіді на гострі запитання, які ми хотіли б задати голові ОДА, наші читачі не отримають. А, може, пан Червоній передумає?

(“Ого”, м. Рівне, 2 березня 2005р.)

 Поділитися