MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Ніна Карпачова закликає журналістів до солідарності iз заарештованим Володимиром Лутьєвим

09.08.2005   

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова вимагає негайно звільнити з-під варти головного редактора газети “Евпаторийская неделя” Володимира Лутьєва у зв’язку з погіршенням стану його здоров’я внаслідок оголошеного ним голодування.

Ніна Карпачова зазначає, що у зв’язку з погіршенням стану здоров’я його госпіталізували до Севастопольської міської лікарні, потім він перебував у Сімферопольському СІЗО, а з 2 серпня його перевели в ізолятор тимчасового утримання Севастополя, який, на її думку, вважається найгіршим в Україні. Там Володимир Лутьєв перебуває в камері разом із 13 іншими ув’язненими, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу омбудсмана.

Ніна Карпачова вважає надуманими обвинувачення, що стали формальною причиною арешту журналіста. На її думку, подібний розвиток подій веде до загострення конфлікту та свідчить, що деякі сили розгортають наступ на свободу слова в Криму. Вона також звернулася до всіх журналістів із проханням виявити солідарність із Володимиром Лутьєвим.

Як повідомляє кореспондент “Дня” Микита Касьяненко (Сімферополь), ця справа в Криму триває вже кілька років. За інформацією агентства Контекст-медіа, восени 2002 року стосовно Володимира Лутьєва порушили кримінальну справу за підозрою у замовленні вбивства депутата Верховної Ради АРК Миколи Котляревського. Проте деякі матеріали справи свідчили про те, що таке обвинувачення може бути сфальсифіковане самими працівниками міліції Криму. І перший арешт Володимира Лутьєва в листопаді 2002 року викликав широкий суспільний резонанс, бо журналіст був відомий своїми викривальними матеріалами на адресу Миколи Котляревського та співробітників Євпаторійського УБОЗу. Сам Володимир Лутьєв розцінив кримiнальне та судове переслідування як “помсту колишньої влади та криміналітету за публікацію викривальних матеріалів” у його приватній газеті, яка, власне, й складалася виключно з таких матеріалів. Тоді суд відпустив журналіста на підписку про невиїзд, проте місцева міліція постійно вимагала арешту журналіста, хоча він не порушував режиму перебування на підписці.

Про ту давню справу в Криму багато людей уже встигли забути, аж раптом абсолютно несподівано 30 червня 2005 року за рішенням того ж Севастопольського апеляційного суду Володимиру Лутьєву був змінений запобіжний захід із підписки про невиїзд на арешт. Таким чином суд задовольнив заяву потерпілого та свідка, які стверджували, що, перебуваючи на волі, Володимир Лутьєв погрожував їм, затягував судове розслідування і порушував підписку про невиїзд. “Суд на своєму засіданні 6 липня відмовився задовольнити клопотання про експертизу підписів свідків і понятих, — йшлося у відкритому листі кримських журналістів Президентовi України. — Це, а також кілька інших обставин, у тому числі дані журналістів Інституту масової інформації, які провели власне журналістське розслідування, дозволяють нам ставити під сумнів об’єктивність і неупередженість судового розгляду справи Володимира Лутьєва в Севастополі...”

Володимир Лутьєв почав голодування 30 червня, одразу після рішення Севастопольського суду про його повторний арешт, яке журналіст розцінив як тенденційне. Голова Кримської асоціації вільних журналістів Лілія Буджурова вже заявляла, що розцінює справу Володимира Лутьєва як “лакмусовий папірець режиму”. Вона зазначила, що залежно від перебігу розслідування справи можна буде робити висновки про те, як нова влада ставиться до свободи слова та до журналістів...

(“День”, №142, вівторок, 9 серпня 2005 р.)

 Поділитися