MENU

Подібні статті

Практика застосування статті 111 Кримінального кодексу УкраїниПрактика застосування статті 110 Кримінального кодексу України (виправлено)Практика застосування статті 109 Кримінального кодексу УкраїниМоральний кодекс руйнівника комунізмуРобоча група при Президентові представила проект нового Кримінального кодексуКритичний аналіз ст.255 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за злочини, вчинені «злочинною спільнотою» (станом на 22.07.2020)Стаття 391 Кримінального кодексу України та практика її застосування (оновлене)Дивовижний світ покарань за Кримінальним кодексом УкраїниЗвернення ХПГ та УГСПЛ до парламенту про скасування статті 391 Кримінального кодексу УкраїниПраво на кар’єру, легальний фриланс, сієсту та довші відпустки. Чого очікувати українцям від нового Трудового кодексу?Статья 391 Уголовного кодекса Украины и практика ее использованияСтаття 391 Кримінального кодексу України та практика її застосуванняФізичних осіб можуть визнавати банкрутами: що має знати про новий Кодекс з процедур банкрутства кожен українецьНова ініціатива щодо вдосконалення захисту речових прав учасників кримінального провадженняВулична акція-інсталяція «Стоп стаття 391 Кримінального кодексу – радянщина в українських тюрмах» (ПРЕС-АНОНС)Що не подобається Президенту в змінах до Кримінально-виконавчого кодексу України?Готуй сани влітку, а воза взимку! Або інструкція для тих, хто планує перереєструвати неприбуткову організаціюСравнение Уголовного-процессуального кодекса (УПК) самопровозглашенной ЛНР, РФ и Украины.Кримінальний кодекс України треба декому-нізувати – правозахисникиПравозахисники вимагають вилучити ст. 391 із Кримінального кодексу (ПРЕС-АНОНС)

Василь Онопенко: «Змінювати Кримінально-процесуальний кодекс варто!» (Повідомлення для преси Комітет ВР з питань правової політики)

25.10.2005

На минулому тижні Василь Онопенко зареєстрував новий авторський Законопроект (№8256) щодо змін  до Кримінально-процесуального кодексу України. Як зазначає автор, такі зміни обумовлені наявністю суперечностей у законодавчому врегулюванні порядку основного засобу фіксації перебігу судового розгляду справи, яким є протокол судового засідання, та відтворення технічних засобів в судах різних інстанцій.

Законодавцем у ст. 87 КПК України визначено, що протокол судового засідання є основним процесуальним документом, який складається в стадії судового розгляду справи і є важливим джерелом інформації щодо змісту досліджуваних у суді першої інстанції доказів, дотримання судом і учасниками судового засідання передбаченої законом процедури.

Разом з тим законом передбачено ведення протоколу не тільки у ході кожного судового засідання суду першої інстанції, але й при розгляді судових справ в апеляційному і касаційному порядку.

Якщо таке врегулювання фіксації перебігу процесу для суду першої інстанції є обґрунтованим, то в суді апеляційної інстанції доцільно вести протокол лише у випадку проведення судового слідства (як це й передбачено у ст. 362 КПК України). В інших випадках таке фіксування не викликається процесуальною необхідністю, а тільки призведе до надмірних фінансових витрат на збільшення кількості секретарів судових засідань, додаткових приміщень і т.д.

Тим більше немає потреби у веденні протоколу у суді касаційної інстанції. Касаційний розгляд справи здійснюється без дослідження доказів і в межах, що визначені в касаційних скаргах (поданнях). Всі процесуально значимі дії відзначаються  в ухвалі суду. Фіксація касаційного процесу не передбачена в інших процесуальних кодексах.

Реалізація на практиці положення про те, що при розгляді у касаційному порядку кожної справи ведеться протокол потягне за собою невиправдані фінансові витрати на збільшення у Верховному Суді України штату секретарів судових засідань, додаткових приміщень, затягування строків касаційного перегляду справ тощо.

Що стосується необхідності дотримання такої процедури, як відтворення технічного запису судового процесу, яке здійснюється в судовому засіданні при розгляді справи судом у першій інстанції, в апеляційному та касаційному суді, то її слід  конкретизувати і встановити, що таке відтворення може здійснюватися як повністю, так і частково в залежності від конкретних обставин справи, що унеможливить зловживання з боку учасників процесу з метою невиправданого затягування розгляду справи.

Крім того, є потреба чітко вказати у законі, що протокол судового засідання ведеться при розгляді скарг на рішення органу дізнання, слідчого, прокурора на досудових стадіях процесу, при попередньому розгляді справи і при вирішенні питань, зв’язаних з виконанням вироку.

Основною метою прийняття проекту Закону, що пропонується, є усунення суперечностей у чинному КПК України щодо фіксації судових процесів.

Законопроектом пропонується змінити редакцію статей 87, 88-2, 236-2, 236-6, 240, 411 КПК України.  Встановити, що в суді касаційної інстанції протокол не ведеться. В суді апеляційної інстанції протокол судового засідання ведеться у випадку, коли провадиться судове слідство. Протокол судового засідання ведеться обов’язково при розгляді скарг на рішення органу дізнання, слідчого, прокурора на досудових стадіях процесу, при попередньому розгляді справи і при вирішенні питань, зв’язаних з виконанням вироку.

Пропонується також встановити, що повне чи часткове відтворення технічного запису судового процесу здійснюється за рішенням суду в судовому засіданні при розгляді справи судом у першій інстанції, в апеляційному чи касаційному порядку, а також при розгляді зауважень.

Відносини в даній сфері регулюються Кримінально-процесуальним кодексом України.

Прийняття даного проекту як Закону України  та його реалізація не потребуватимуть додаткових витрат із Державного бюджету України.

Реалізація положень проекту закону, у разі його прийняття, дозволить підвищити рівень правосуддя при розгляді справ в апеляційному та касаційному порядку.

10 жовтня 2005 року

 Поділитися