MENU

Подібні статті

Рішення ЄСПЛ у справі Барбулеску проти РумуніїЄСПЛ визнав справу України проти Росії щодо Криму прийнятноюНаши показатели правовой помощи за июль-декабрь 2020:Громадянин Ізраїлю заявляє про побиття охороною харківського саду Шевченка. Це третє побиття за рікЄСПЛ: рішення щодо прийнятності у справі України проти Росії щодо Криму ухвалять 14 січня 2020: не було гіршого року в царині прав людини після Революції гідностіДенісова просить визнати неконституційними закриття лікарень і обмеження прав під час карантинуНаші показники правової допомоги за липень-грудень 2020 року:Короткий опис справ, що розглядалися Центром стратегічного захисту (ЦСЗ) ХПГ у другій половині 2020 рокуКрим: Справа проти журналіста «за організацію масового заходу»РФ: Справу Юрія Дмитрієва передано до касаційної інстанціїРішення ЄСПЛ у справі Лопата та інші проти УкраїниКнига «Справа Василя Стуса» – призначено дату апеляціїЄСПЛ розпочне розглядати справу «Україна і Нідерланди проти Росії» наступної осеніПрава людини, молодь та інклюзія: про поступ XVII Мандрівного Docudays UA на ХарківщиніЮрій Дмитрієв став лауреатом премії «За права людини і верховенство права»РФ: Завершено слідство у справі кримчанина Івана ЯцкінаМоніторинговий візит до Снігурівської виправної колонії (№ 5) – спеціалізованої туберкульозної лікарніУ Росії українського громадянина засудили за шпигунствоПрава людини в установах виконання покарань (прес-анонс)

Шлях до Євросуду – через Полтаву

09.01.2006
Юрій Моторний

Три роки тому у Полтаві розпочало роботу Консультативне бюро з прав людини

Більше восьми років в Україні діє Конвенція про захист прав людини і основних свобод, яку прийнято називати Європейською Конвенцією. Втім, викладені у ній правові норми нерідко сприймаються як такі, з яких навряд чи буде практична користь пересічному громадянину. Ще складніше усвідомити непідготовленій людині, що зміст Конвенції, її внутрішня логіка усвідомлюються через ухвалені Європейським судом з прав людини рішення.

Загалом українці активно користуються правом звернення до Європейського суду в Страсбурзі. За цей час скарги до нього подали понад 30 тисяч громадян України. Однак заяви лише окремих із них були прийняті для розгляду та задоволені. Це пояснюється насамперед тим, що документи були недостатньо обґрунтованими або абсолютно відірваними від практики Суду, бо більшість заявників помилково вважають Європейський суд черговою вищою інстанцією у розгляді кримінальних, адміністративних чи цивільних справ. Крім того, значна частина осіб не дотримувалася встановленої процедури. Саме тому подані заяви були приречені на неприйнятність.

З метою надання громадянам України дієвої допомоги при зверненні до Євросуду, Спілка адвокатів України, починаючи з 2002 року, проводить навчальні семінари для адвокатів щодо застосування норм Європейської конвенції, лекторами та тренерами яких є вчені-правники та відомі практикуючі юристи.

Таку ж місію має і Полтавський офіс Консультативного бюро з прав людини Спілки адвокатів України, що з грудня 2002 року надає жителям області безкоштовну допомогу.

Адвокати офісу вважають за необхідне звернути увагу клієнтів на те, що Євроконвенцію та прецедентну практику Європейського суду необхідно застосовувати поряд з Цивільним, Житловим, Сімейним, Господарським та іншими кодексами і законами України, адже вона є складовою українського національного законодавства. На жаль, у заявах, скаргах, клопотаннях громадян до державних органів, суду, прокуратури майже не зустрінеш посилань на вимоги Конвенції. Не можемо навести приклади рішень (за винятком суду) посадових осіб з посиланням на норми Євроконвенції, що свідчить про незнання останніми її вимог та процедури застосування. В той же час кожним рішенням Європейський суд орієнтує всі держави-учасниці на необхідність удосконалення національного законодавства з метою поступового приведення його до єдиних чи близьких до європейського права норм.

Працівники офісу постійно допомагають громадянам належним чином оформити та подати заяву до Євросуду, а тим, хто подав її раніше, вести листування та проводити інші дії, спрямовані на прийняття заяви до розгляду. У зв’язку з цим зазначу, що, згідно зі ст.35 Суд може прийняти справу до розгляду тільки після того, як було вичерпано всі національні засоби правового захисту – відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права і впродовж шести місяців від дати прийняття остаточного рішення (як правило, після касаційної інстанції).

У зв’язку з величезною кількістю справ у Європейському суді лише через 2-3 роки документи потрапляють для розгляду питання щодо прийняття. У випадку визнання заяви прийнятною розпочинається розгляд справи по суті. Згідно з п.2 ст.38 Євроконвенції сторонам може бути запропоновано дружнє врегулювання спору. Ця процедура носить конфіденційний характер і в багатьох випадках вдавалось досягти того, що уряд держави-відповідача вживав належних заходів на попередньому етапі розгляду скарги. Ст.41 документа передбачає, що у разі порушення державою своїх зобов’язань за Конвенцією, Суд у разі необхідності надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію. Проте, в рішеннях багатьох справ зазначено, що визнання порушення саме по собі є справедливою сатисфакцією. В інших випадках призначалася символічна грошова компенсацію. Однак у деяких справах Суд приймав рішення про сплату заявнику значних сум.

Також варто мати на увазі, що згідно з п.2 ст.354 ЦПК України визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов’язання України, є підставою для оскарження у зв’язку з винятковими обставинами. Тому у сторони судового процесу з’являється додатковий шанс для досягнення позитивного результату. Відрадно, що поступово зростає кількість судових рішень, у яких судді посилаються на норми Євроконвенції. Це стосується не лише резонансних справ щодо засобів масової інформації, а й інших правовідносин.

Так, наприклад, гр. І. не міг погодитися з притягненням його до адміністративної відповідальності, хоча, починаючи з серпня 2003 року, відповідні постанови виносили один за одним троє суддів Київського районного суду Полтави. Подані ним скарги на адресу голови апеляційного суду задовольнялися і справа направлялася на новий розгляд. Лише в листопаді 2005 року постановою суду провадження у справі було закрито за відсутністю в діях адмінправопорушення.

Не могла змиритися з бездіяльністю УМВС та прокуратури Полтавської області і гр. З., жителька Миргорода, яка була визнана потерпілою за кримінальною справою, розслідування якої тривало понад два роки. Постановою Октябрського районного суду Полтави позовна заява особи була задоволена, і в її інтересах стягнуто 4000 грн. як еквівалент завданої моральної шкоди, пов’язаної з тривалим, безпідставним розслідуванням.

Трирічний досвід роботи адвокатів Полтавського офісу консультативного бюро переконує у тому, що вчасно надана професійна правова консультація передовсім правильно зорієнтує громадянина у діючому законодавстві, а при порушенні прав та інтересів громадян і організацій допоможе їх захистити.

Адреса полтавського Консультативного бюро з прав людини: Полтава, вул.Гайового, 5, к.421, тел.(0532)52-55-33. Для листів: 36030 м. Полтава, а/с 1731.

 Поділитися