MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

У Харкові почалися міжконфесійні конфлікти. Хто винний?

26.07.2006   
Євген Захаров, Харківська правозахисна група
Про пікетування в Харкові православними Московського патріархату будівхі храму Св. Іоанна Богослова, який належить Києвському патірархату

Харків відрізнявся від інших регіонів країни тим, що тут міжетнічні та міжконфесійні відносини завжди були доволі толерантними. Були певні тертя, але за 15 років незалежності не пригадую жодного серйозного конфлікту. Зараз ця рівновага брутально порушена.

Харківська правозахисна група (ХПГ) отримала прохання від громади Церкви Св. Іоанна Богослова (м. Харків,, вул. Котлова, 105а) , яка належить до Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ-КП), бути спостерігачами під час пікету біля будівлі храму. За словами настоятеля храму о. Віктора (Віктора Андрійовича Маринчака), його неофіційно повідомили, що пікет відбудеться 22-23 липня з боку представників Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ-МП). Мета пікету – нібито не допустити до Храму патріарха УПЦ-КП Філарета з мощами Св. великомучениці Варвари.

Отримавши таку інформацію, о. Віктор Маринчак 21 липня передав до місцевих органів влади та управління листа, копія якого додається. Насправді Патріарх Філарет не збирався у цей день до Харкова і не мав наміру привозити мощі.

Сам по собі такий пікет є втручанням однієї релігійної організації у діяльність іншої, що заборонено статтею 5 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Тобто проведення такого пікету апріорі є незаконним. Проте пікет відбувся. Чи було письмове подання щодо проведення пікету, ким воно розглядалося – наразі невідомо. Міліція не отримала копію заяви про проведення пікету, а мала тільки лист від Ленінського райвиконкому з проханням забезпечити порядок під час пікетування. Порядок охороняли 20 працівників міліції.

Представники ХПГ спостерігали за подіями 22 та 23 липня. Свідчимо про наступне.

Зранку 22 липня в храмі був відключений телефон. Пікетувальники почали збиратися о 6-й годині ранку, їх підвозили автобусами. Окрім харків’ян у пікеті брали участь мешканці Полтави і Краснограду. О 7-00 пікет розпочався. Загалом було приблизно 200 учасників – головним чином літні жінки, якими керували приблизно півтора десятка кремезних чоловіків середнього віку, серед них два священики. Пікетувальники тримали три гасла («Нет расколу на Слобожанщине», «Филарет, покайся, Господь спросит за каждую погубленную душу», «Денисенко, не треба ховатися за національну ідею! Ти блазень, а не патріот!») і співали молитви. Спочатку вони стояли під гострим кутом до провулку Фастовського так, що прохід до храму та проїзд провулком був відкритий. Але о 9-00 вони за командою одного з організаторів перекрили провулок Фастовський, закривши проїзд через нього до закінчення пікету (18.00) і утруднивши прохід до храму. Декілька машин намагалися проїхати провулком, але не отримали такої можливості – пікетувальники їх не пропустили. Працівники міліції не наважилися забезпечити проїзд: агресивні, роздратовані спекою люди здавалися непередбачуваними.

Спілкування з пікетувальниками довело, що ці люди впевнені: приїде патріарх Філарет, і вони мусять його не впустити до храму. Вони говорили, що Філарет захопив храм, і вони будуть стояти в пікеті безстроково, допоки храм їм не повернуть. Мовляв, храм захопили розкольники, а всі віруючі храму потрапили до пастки сатани. Особливо войовничими та агресивними були чоловіки, керівники пікету. «Храм принадлежит Московскому патриархату – и будет принадлежать нам!» – стверджували вони. Ображали вони також і віруючих інших конфесій – католиків («неканонічні!»), особливо греко-католиків («розкольники!)», буддістів («а ці взагалі сатаністи!»), тощо. Стверджували, що їх, як і віруючих храму Св. Іоанна Богослова, треба вигнати із Слобожанщини. Якась дама і зовсім вдалась до езотеричних міркувань про те, що підкова – знак помаранчевих – це від сатани, і хто вішає підкову у себе вдома – той піддається сатані. Отже, недарма Президент підтримує Філарета! А ось священики на пропозицію пояснити, що саме відбувається, побігли від нас, як чорт від ладану.

Внаслідок великої кількості людей у пікеті, багато з яких поводилися агресивно, в храмі Св. Іоанна Богослова були змушені скасувати молебні, які зазвичай проводили щосуботи о 12-00 та 14-00. Вечірню службу о 16-00 провели з великим напруженням.

О 16-00 з’явився начальник відділу у справах релігій облдержадміністрації Віктор Левчук. Почав він з того, що у всьому винний Філарет: не треба було йому приїжджати до Харкова, роздмухувати православних УПЦ-МП. На пряме запитання, чи згодний він, що такі дії порушують закон, пан Левчук відповів, що він проводив бесіди з організаторами пікету, вказував їм на можливі порушення, попереджав, що вони не мають права заходити на територію храму, але рішення про проведення пікету – за межами його компетенції. Дозвіл надав секретар міськради, сказав Левчук. Ми звернули його увагу на відсутність зв’язку, утруднений підхід до храму, перекриття проїзду, агресивність багатьох учасників. І одразу пан Левчук почав діяти. За його дзвінком до Укртелекому в храмі відразу запрацював телефон. Натовп розчистив доріжку шириною півтора метри, щоб можна було пройти до храму, не вступаючи в контакт з пікетуючими.

Було дуже шкода літніх жінок, які простояли на спеці весь день. Не менші співчуття викликали члени громади храму Св. Іоанна Богослова, які були дуже пригнічені і почувалися дуже ображеними. «Таке враження, немовби наплювали в обличчя, – говорила одна жінка. «Розтоптали найсвятіше, що у мене є», – казала інша.

23 липня пікет знову проводився, але учасників було значно менше. У той же час багато віруючих УПЦ-МП намагалися потрапити на недільну службу в храм Св. Іоанна Богослова. Проте працівники храму впускали на службу тільки членів громади, оскільки боялися захоплення храму під час служби.

У той же день віруючі УПЦ-МП пікетували будівлю єпархіального управління УПЦ-КП та другий храм цієї конфесії в Київському районі міста. Там були ті ж самі гасла і приблизно така ж сама кількість пікетуючих.

Мусимо констатувати, що віруючі УПЦ-МП, які брали участь у пікеті, втручалися у справи іншої конфесії – УПЦ-КП (порушення статті 5 Закону про свободу совісті), перешкоджали здійсненню релігійних обрядів в храмі Св. Іоанна Богослова (склад злочину за статтею 180 Кримінального кодексу України), ображали почуття віруючих, членів громади цього храму, умисно розпалювали міжконфесійну ворожнечу – умисел доводять заздалегідь підготовлені гасла, які ображають патріарха УПЦ-КП Філарета (склад злочину за статтею 161 ККУ). На нашу думку, відповідальність за це несуть насамперед організатори пікету, які прекрасно розуміли, що вони роблять, і органи влади та управління, які потурали здійсненню незаконних дій. Вони нічого не зробили, щоб запобігти конфлікту. Більше того, голова Харківської обласної ради Василій Салигін практично підтримав ці незаконні дії, коли в ефірі новин Р-1 звинуватив у всьому Філарета, який, нібито, несе розкол на Слобожанщину. «Мы видим, что верующие заявляют протест против того, что в Харьков рвется Филарет. Мы не допустим раскола на Слобожанщине», – сказав пан Салигін.

Найбрутальнішим порушенням Конституції України, Кримінального кодексу та Закону про свободу совісті ми вважаємо виступ напередодні на телеканалі Р-1 п. Валерія Каурова, який закликав віруючих УПЦ-МП до цієї акції. В прямому ефірі п. Кауров брутально ображав почуття віруючих інших конфесій: католиків, греко-католиків, патріарха Філарета, віруючих храму Св. Іоанна Богослова, Президента України та його дружину. Також він закликав не допускати «розкольника» на Слобожанщину і стверджував, що всі храми належать Московському патріархату. Це був прямий заклик до релігійної ворожнечі. Кауров не вперше виступав з такими заявами, на телеканалах йому постійно дають ефірний час. І наслідки цих закликів ми бачили на власні очі.

Ввечері 23 липня в новинах того ж каналу Р-1 було повідомлення, що в Харкові створено «Комітет захисту канонічного православ’я». Враховуючи події 22-23 липня, призови не впускати на Слобожанщину патріарха Філарета, повернути усі храми УПЦ-КП Московській патріархії, ми не сподіваємося, що дії цього Комітету обмежаться тільки бесідами з віруючими УПЦ-МП.

Що ж далі? Якщо бездіяльність місцевих органів влади та управління і навіть їхнє сприяння ініціаторам конфлікту – православним УПЦ-МП – будуть подовжуватися, то слід чекати нових і більш серйозних зіткнень на релігійному ґрунті. Влада повинна виконувати Закон про свободу совісті і запобігати незаконним діям
 Поділитися