Антонов та інші проти України

ДРУГА СЕКЦІЯ

УХВАЛА

за заявою № 18361/03,

яку подали Володимир Миколайович АНТОНОВ та інші (25 заявників) проти України

Європейський суд з прав людини (друга секція), засідаючи 19 жовтня 2004 року палатою, до складу якої увійшли:

п. Ж.-П. Коста, Голова,

п. Л. Лукайдес,

п. К. Бірсан,

п. К. Юнгвірт,

п. В. Буткевич, 

пані В. Томассен,

пані. А. Мулароні, судді,

та п. Т.Л.ЕРЛІ, заступник секретаря секції,

беручи до уваги згадану заяву, подану 17 квітня 2003 року,

беручи до уваги ухвалу від 6 листопада 2003 року про комунікацію заяви та застосування пункту 3 статті 29 Конвенції про одночасний розгляд питань щодо прийнятності та суті заяви,

беручи до уваги зауваження, надані Урядом-відповідачем,

після обговорення вирішує таке:

ФАКТИ

Відомості про заявників:

-  перший заявник, Антонов Володимир Миколайович, який народився у 1948 році;

-  друга заявниця, Акопян Віра Іванівна, яка народилась у 1958 році;

-  третій заявник, Батрак Володимир Васильович, який народився у 1944 році;

-  четверта заявниця, Бурда Катерина Іванівна, яка народилась у 1955 році;

-  п’ятий заявник, Віщук Валерій Миколайович, який народився у 1943 році;

-  шостий заявник Гальонкін Сергій Анатолійович, який народився у 1961 році;

-  сьомий заявник, Гладій Степан Васильович, який народився у 1964 році;

-  восьмий заявник, Давиденко Едуард Володимирович, який народився у 1966 році;

-  дев’ята заявниця, Денисенко Лілія Миколаївна, яка народилась у 1963 році;

-  десятий заявник, Касмінін Олександр Володимирович, який народився у 1966 році;

-  одинадцята заявниця, Копитько Лариса Іванівна, яка народилась у 1954 році;

-  дванадцятий заявник, Ландар Олексій Васильович, який народився у 1958 році;

-  тринадцята заявниця, Міроненко Ніна Василівна, яка народилась у 1935 році;

-  чотирнадцята заявниця, Новохатня Валентина Андріївна, яка народилась у 1951 році;

-  п’ятнадцята заявниця, Омельченко Людмила Миколаївна, яка народилась у 1966 році;

-  шістнадцята заявниця, Орлова Наталія Федорівна, яка народилась у 1955 році;

-  сімнадцятий заявник, Павленко Володимир Павлович, який народився у 1946 році;

-  вісімнадцята заявниця, Рокитенко Раїса Тимофіївна, яка народилась у 1939 році;

-  дев’ятнадцятий заявник, Слєпуха Олександр Євгенович, який народився у 1951 році;

-  двадцятий заявник, Соколенко Федір Федорович, який народився у 1951 році;

-  двадцять перший заявник, Тараненко Юрій Петрович, який народився у 1958 році;

-  двадцять друга заявниця, Тимчук Людмила Анатоліївна, яка народилась у 1946 році;

-  двадцять третя заявниця, Хрипченко Лариса Григорівна, яка народилась у 1947 році;

-  двадцять четверта заявниця, Шабовська Валентина Анатоліївна, яка народилась у 1958 році;

-  двадцять п’ята заявниця, Юренко Людмила Антонівна, яка народилась у 1949 році.

Усі заявники є громадянами України. Усі вони є суддями апеляційного суду Полтавської області і проживають у Полтаві.

Факти справи, надані заявниками, можуть бути викладені таким чином.

У грудні 2001 року заявники звернулись до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства фінансів України і Державного казначейства України, вимагаючи виплатити заборгованість з заробітної плати, довічного грошового утримання та компенсацію за затримку виплати.

11 грудня 2001 року Печерський районний суд м. Києва задовольнив позов заявників. Він зобов’язав Міністерство фінансів та Державне казначейство виплатити заявникам такі суми (у гривнях):

26 лютого 2002 року апеляційний суд м. Києва залишив це рішення у силі в частині присудження заявникам заборгованості з заробітної плати. Він також направив справу на новий розгляд в частині компенсації за невитрачену допомогу на санаторно-курортне лікування. Таким чином, він присудив заявникам такі менші суми:

У квітні 2002 року виконавчі листи були направлені до Печерського районного відділу ДВС, де і було розпочате виконавче провадження.

28 квітня 2003 року заявники поінформували Суд про те, що рішення, винесене на їх користь, все ще не виконане.

26 лютого 2004 року заявники отримали у повному обсязі від Державної судової адміністрації України (державного органу, відповідального за фінансування судів) кошти, присуджені їм рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2001 року, зміненого ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2002 року.

2 квітня 2004 року заявники повідомили Суд про те, що вони більше не мають наміру підтримувати свою заяву.

СКАРГИ

Заявники скаржились на невиконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2001 року. Заявники посилались на пункт 1 статті 6 Конвенції та статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

ПРАВО

Повідомлення про заяву було надіслане Уряду, який 12 лютого 2004 року надав свої зауваження щодо прийнятності та суті скарг заявників. 31 березня 2004 року Уряд поінформував Суд про те, що скарги заявників були задоволені на національному рівні. 2 квітня 2004 року заявники звернулись до Суду з проханням про викреслення їх справ з реєстру справ Суду, оскільки спір був вирішений на національному рівні і Державна судова адміністрація України виплатила кошти, присуджені їм рішенням від 11 грудня 2001 року.

Беручи до уваги пункт 1 (а) статті 37 Конвенції, Суд вирішує, що заявники більше не мають наміру підтримувати свою заяву. Більше того, відповідно пункту 1 статті 37 Конвенції Суд не вбачає особливих обставин, які вимагають продовження розгляду цієї заяви для дотримання поваги прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї. Відповідно, застосування пункту 3 статті 29 Конвенції до справи також має припинитись.

За цих обставин Суд одноголосно

вирішує викреслити заяву з реєстру справ Суду.

Т.Л. Ерлі  Ж. П. Коста 

Заступник Секретаря  Голова