MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Редько проти України

15.08.2007   

П’ЯТА СЕКЦІЯ

УХВАЛА

Заява № 3276/04
подана Володимиром Васильовичем Редько
проти України

Європейський суд з прав людини (п’ята секція) 6 червня 2006 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

  п. П. Лоренцен (P. Lorenzen), Голова,

  п. К. Юнгвірт (K. Jungwiert),

  п. В. Буткевич (V. Butkevych),

  пані M. Цаца-Ніколовська (M. Tsatsa-Nikolovska),

  п. Р. Маруст (R. Maruste),

  п. Дж. Боррего Боррего (J. Borrego Borrego),

  пані Р. Єгер (R. Jaeger), судді,

та пані К. Вестердік (C. Westerdiek), Секретар секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 23 грудня 2003 року,

враховуючи рішення Суду розглянути питання щодо прийнятності та суті справи разом, керуючись п. 3 статті 29 Конвенції,

враховуючи надані декларації щодо досягнення мирного врегулювання у справі,

враховуючи зауваження, надані Урядом-відповідачем,

після обговорення виносить таку ухвалу:

ФАКТИ

Заявник, п. Володимир Васильович Редько, є громадянином України, який народився 1948 року та проживає в м. Червоноград Львівської області, Україна. Уряд України (далі — Уряд) був представлений Уповноваженими пані В. Лутковською, п. Ю. Зайцевим та пані І. Шевчук, Директором Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Факти у цій справі, надані сторонами, можуть бути узагальнені таким чином.

У невизначену дату заявник розпочав судовий процес в Червоноградському міському суді Львівської області проти його роботодавця, шахти «Зарічна», щодо належних йому виплат. 1 жовтня 2001 року своїм рішенням Червоноградський міський суд Львівської області присудив заявнику 14 011,62 грн[1].

У листопаді 2001 року відділ державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції відкрив виконавче провадження. З 2002 по 2003 роки рішення було виконано частково.

У лютому 2003 року заявник розпочав судовий процес у Червоноградському міському суді проти відділу державної виконавчої служби за невиконання рішення, винесеного на його користь. В своєму листі до Суду від 30 травня 2005 року заявник вказав, що суддя запропонував йому відкликати свою скаргу, мотивуючи тим, що його справа розглядається Європейським судом з прав людини. 26 березня 2004 року заявник відкликав свою скаргу та його справу було закрито.

Листом відділу державної виконавчої служби від 4 листопада 2003 року заявника було повідомлено, що залишок невиплаченої суми буде перераховано на рахунок заявника тільки після письмового запиту заявника. Без уточнень, чому він не може подати такий запит, заявник вказав, що існують інші шляхи виконання рішення на його користь, наприклад виплата чеком.

Уряд України проінформував Суд, що до 17 травня 2005 року рішення було виконане повністю.

СКАРГА

Заявник скаржиться на порушення п. 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1 з огляду на тривале виконання рішення, винесеного на його користь.

Він також посилався на статтю 25 Загальної декларації прав людини та статтю 15 Конвенції про примусову чи обов’язкову працю, 1930.

ПРАВО

29 березня 2006 року Суд отримав зазначену нижче декларацію, підписану заявником:

«Я, Володимир Васильович Редько, зазначаю, що Уряд України готовий сплатити мені ех gratia суму у розмірі 1800 ЄВРО (одна тисяча вісімсот ЄВРО) з метою досягнення дружнього врегулювання у зазначеній вище справі, яка на даний час розглядається Європейським судом з прав людини.

Сума в розмірі 3240 ЄВРО (три тисячі двісті сорок ЄВРО) буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день виплати та звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про [винесення ухвали Судом відповідно до п. 1 ст. 37] Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Після сплину вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на названу суму нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсотки.

Я приймаю цю пропозицію та у подальшому відмовляюсь від будь-яких скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві. Я заявляю, що прийняття цієї пропозиції означає остаточне вирішення цієї справи.

Ця декларація укладена в рамках дружнього врегулювання, яке було досягнуто між Урядом та мною».

21 лютого 2006 року Суд отримав зазначену нижче декларацію від Уряду:

«Я, Ірина Шевчук, Директор Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, заявляю, що Уряд України пропонує виплатити Володимиру Васильовичу Редько ех gratia суму у розмірі 1800 ЄВРО (одна тисяча вісімсот ЄВРО) з метою досягнення дружнього врегулювання у зазначеній вище справі, яка на даний час розглядається Європейським судом з прав людини.

Сума в розмірі 1800 ЄВРО (одна тисяча вісімсот ЄВРО) буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день виплати та звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про (винесення ухвали Судом відповідно до п. 1 ст. 37) Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В разі неспроможності сплатити цю суму протягом тримісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту сплину цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсотки. Виплата становитиме остаточне вирішення справи».

Суд приймає до уваги факт досягнення сторонами угоди дружнього врегулювання. Суд впевнений, що угода дружнього врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав загального характеру для подальшого розгляду скарги (іп fіпe пункт 1 статті 37 Конвенції). Відповідно п. 3 статті 29 Конвенції не може більше застосовуватись до цієї справи, і справа має бути вилучена із реєстру справ.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Постановляє вилучити заяву з реєстру справ.

Клаудія ВЕСТЕРДІК  Пеер ЛОРЕНЦЕН

(Claudia Westerdiek)  (Peer Lorenzen)

Секретар секції  Голова секції



[1] Близько 2886 ЄВРО.

 Поділитися