MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Скільки посилок може отримувати засуджений?Президент не визначився з тим, чи потрібно дозволити в’язням отримувати посилки без обмежень‘Я сказав росіянам на блокпосту, що їду на Азовсталь’ Нацгвардійця РФ судитимуть за сексуальне насильство щодо викраденого чоловіка Війна з темрявою. Підсумки тижняРосія створила ‘всепроникну атмосферу страху’ на ТОТ‘Суди’ над полоненими: у ‘ДНР’ до тривалого ув’язнення засудили десятьох ‘азовців’Навіщо?Мілітариzовані: Росія посилює діяльність ‘Юнармії’ у КримуНе визнавати ‘фарс Кремля’Росіяни викрали з Енергодара двох братів, що працювали на ЗАЕС, — їх шукають рідніЯк наука опирається тиранії. Дайджест російських протестівВійна проти пам’яті — як росіяни руйнують пам’ятники та меморіали в Україні Після деокупації Київщини правоохоронці виявили 1590 тіл Україна має відомості про 550 000 воєнних злочинцівХарківщина: під ударом — історія, релігія, мистецтвоРозстріляв українського військовополоненого на ЗапоріжжіМКС видав ордери на арешт двох російських генералівВ эвакуацию я поехал в одних штанах, сапогах, курточке и с документамиПолітика надання грошової або гуманітарної допомоги жертвам воєнних злочинів

Звернення Української Гельсінської спілки з прав людини щодо права ув’язнених на отримання посилок

06.02.2009    джерело: www.helsinki.org.ua
Українська Гельсінська спілка з прав людини звертається до суб’єктів законодавчої ініціативи з проханням розробити та подати законопроект, що захистив би право ув’язнених на отримання посилок та бандеролей без обмежень

Від  05 лютого 2009 р.

  Суб’єктам законодавчої ініціативи:

  Президентові України Ющенку В.А.

Голові Верховної Ради України  Литвину В.М.

Прем’єр-міністру України Тимошенко Ю.В.

Українська Гельсінська спілка з прав людини звертається до вас, як суб’єктів законодавчої ініціативи з проханням розробити та подати законопроект, що захистив би право ув’язнених на отримання посилок та бандеролей без обмежень.

До Української Гельсінської Спілки з прав людини останнім часом почали надходити чисельні звернення засуджених та їх родичів, в яких висловлюється обґрунтоване занепокоєння з приводу істотного погіршення режиму утримування засуджених в частині значного скорочення обсягу права на одержання посилок (передач) і бандеролей.

Заявники аргументовано зауважують, що названі обмеження співпали в часі з тяжкою економічною кризою, яка поза всяким сумнівом погіршить й без того не завжди задовільне матеріальне і харчове забезпечення осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.

До того ж, такі обмеження були відновлені на тлі все ще неподоланих в установах кримінально-виконавчої системи епідеміологічної ситуації в зв’язку з туберкульозом, СНІДом та іншими поширеними захворюваннями інфекційної етіології. За даними нашої Асоціації, в середовищі засуджених спостерігаються непоодинокі захворювання на дистрофію.

Важливість піднятої проблеми і необхідність її розв’язання давно визріли в самій широкій суспільній думці. Вона навіть почала було вирішуватись.

Спочатку – Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який призупинив на наступний бюджетний рік дію частини 1 статті 112 Кримінально-виконавчого Кодексу України в частині одержання засудженими до позбавлення волі посилок (передач) і бандеролей.

А потім – Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким законодавець, здавалося, поставив остаточну крапку в питанні. Законом були змінені відповідні норми Кримінально-виконавчого Кодексу України і з цього часу «число посилок (передач) і бандеролей, що одержують засуджені, які тримаються в колоніях, не обмежується».

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у Справі N 1-28/2008 за конституційними поданнями Верховного Суду України і 101 народного депутата України (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) «Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Таким чином, не зовсім однозначним з правової точки зору рішенням КСУ (три окремих думки) зазначені вище зміни до Кримінально-виконавчого Кодексу України були визнані неконституційними і стара проблема з матеріальним і харчовим забезпеченням засуджених постала у своїй новій кризовій якості. Знову діють не зрозумілі ні з кримінологічної, ні, тим більше, з етичної точки зору обмеження, коли навіть для виправних колоній мінімального рівня безпеки встановлюється квота на одержання протягом року семи посилок (передач) і чотирьох бандеролей. Чи потрібні якісь особливі обґрунтування, щоби зрозуміти, що за існуючого стану речей (в кращому разі одна передача на 50 днів) тисячі, без перебільшення, громадян нашої країни приречені на вимирання з причин відсутності належного харчування. І будь-які заперечення, як, наприклад, збільшення фінансування на потреби матеріального забезпечення засуджених у поточному бюджетному році не можуть бути серйозно сприйняті.

Враховуючи вище викладене, звертаємось до Вас з проханням терміново внести до Верховної Ради України відповідний законопроект і як невідкладний розглянути його позачергово.

Хочеться вірити, що попри політичні розбіжності, такий законопроект буде схвалений переважною більшістю голосів народних депутатів України і не викличе скільки-небудь обґрунтованих заперечень. Тим більше, що дані зміни до Кримінально-виконавчого Кодексу України вже були раз схвалені всіма суб’єктами законодавчого процесу, а причиною їх скасування стали міркування суто формального характеру. Як зазначено в вище цитованому Рішенні Конституційного Суду України «у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватись окремі закони».

З повагою і надією на швидке дієве реагування,

Володимир Яворський,

Виконавчий директор

Української Гельсінської спілки з прав людини

 Поділитися