MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Рішення КС щодо коаліції в оцінках експертівЩодо рішення Конституційного Суду України від 6 квітня 2010 рокуКС легалізував тушкиЕксперти: У КС нема підстав визнати нову коаліцію легітимноюПотьомкінська демократіяСтабільний демонтаж демократіїПравозахисники просять Президента накласти вето на антиконституційний законВерховна Рада дала зелене світло коаліції «тушками»Створення коаліції всупереч Конституції поставить під сумнів її легітимністьЯкщо у відставку, то конституційноКС скасував зміни до Конституції 2004 рокуВенеціанська комісія: Конституція 2004 року - демократичнаДефіцит юридичних аргументів: про рішення КСУ відносно конституційності Указу Президента щодо розпуску парламентуАналітична довідка щодо юридичних підстав дострокового припинення повноважень Верховної Ради України Президентом України В. ЗеленськимЕкспрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 212 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 11.02.2019 – 15.02.2019Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 161 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 29.01.2018 – 02.02.2018Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 103 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 05.12.2016 – 09.12.2016Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 67 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 28.03.2016 – 01.04.2016Жданок проти Латвії14. ВРАЗЛИВІ ГРУПИ ЯК ОБ’ЄКТ ДИСКРИМІНАЦІЇ, РАСИЗМУ, КСЕНОФОБІЇ ТА ЗЛОЧИНІВ НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ

Центр Разумкова: Заява з приводу рішення Конституційного Суду

13.04.2010    джерело: www.razumkov.org.ua
Суспільну стурбованість викликають обставини прийняття відповідного рішення, певні аспекти його змісту, а також можливі суспільно-політичні наслідки.

6 квітня 2010р. Конституційний Суд України прийняв рішення за конституційним поданням 68 народних депутатів України, яким встановив, що «окремі народні депутати України, зокрема ті, які не перебувають у складі депутатських фракцій, що ініціювали створення коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, мають право брати участь у формуванні коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України».

Зважаючи на важливість цього рішення з точки зору дотримання Конституції України, зокрема, статей 5, 8, 19 Основного Закону, забезпечення дієвості в Україні принципу верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, Центр Разумкова вважає за необхідне заявити наступне.

Суспільну стурбованість викликають обставини прийняття відповідного рішення, певні аспекти його змісту, а також можливі суспільно-політичні наслідки.

По-друге, визначений у Законі «Про Регламент Верховної Ради України» порядок формування коаліції депутатських фракцій, за яким була утворена коаліція «Стабільність і реформи» у Верховній Раді 6-го скликання, самі його ініціатори вважали сумнівним, свідченням чого є відповідне подання до Конституційного Суду. Цієї обставини був свідомий і Президент України, підписуючи відповідний Закон.

По-третє, відомо, що створення парламентської коаліції «Стабільність і реформи» та формування нового складу Кабінету Міністрів публічно аргументувалося вищими посадовцями держави, представниками Партії регіонів та інших політичних сил, що увійшли до складу коаліції, як необхідний засіб стабілізації ситуації в країні. Це можна вважати опосередкованим політичним тиском на Конституційний Суд.

По-четверте, значна стурбованість виникає через порушення під час розгляду відповідного подання таємниці нарадчої кімнати — коли зміст рішення став відомим посадовцям найвищого рівня, представникам політичних сил, окремим ЗМІ ще до офіційного його оприлюднення.

Що стосується змістовних аспектів рішення. Конституційний Суд України фактично урівняв депутатські фракції політичних партій (блоків) у Верховній Раді України і окремих народних депутатів — і ті, й інші можуть виступати суб’єктами формування коаліції. Такий підхід явно суперечить логіці формування Верховної Ради політичними партіями (блоками) за пропорційною виборчою системою. Варто нагадати, що Конституція України передбачає механізми забезпечення зв’язку народних депутатів, які обираються за партійними списками, із своїми партіями (блоками). Це досягається через запровадження елементів партійного («імперативного») мандату (хоча і не в повному обсязі), зокрема передбачених пунктом 6 частини другої статті 81 Конституції.

Наслідки рішення Конституційного Суду. Конституційний Суд фактично легітимізував можливість діаметральної зміни позицій окремих народних депутатів у координатах «влада — опозиція» незалежно від політичних сил, за списками яких вони були обрані. Це нівелює політичну волю громадян, висловлену ними на виборах через підтримку політичних партій (блоків), їх передвиборних програм — тим самим девальвуються гарантований статтею 5 Конституції принцип здійснення влади народом через органи державної влади та право громадян на участь в управлінні державними справами, закріплене статтею 38 Конституції України. Рішення Конституційного Суду може стати також стимулом для подальшого поширення політичної корупції в Парламенті.

Загалом, означені моменти, передусім, різка зміна позиції Конституційного Суду, обґрунтована у досить сумнівний спосіб, ставлять під сумнів об’єктивність і неупередженість його рішення, здатність Конституційного Суду в його нинішньому складі протистояти політичним та іншим впливам.

Крім того, рішення Конституційного Суду України не забезпечує належної суспільної легітимності парламентської коаліції і створеного нею Уряду. Водночас, воно засвідчує, що в Україні немає інститутів, здатних гарантувати дотримання Конституції України самими органами влади, гарантувати права і свободи громадян.

На наш погляд, відповідне рішення відбиває сучасний кризовий стан судової системи України, насамперед — залежність від інших гілок влади та корупційних впливів. Відповідальність за це несуть усі провідні політичні сили України — як ті, що зараз перебувають при владі, так і опозиційні.

Вважаємо за необхідне наголосити: політичний і юридичний цинізм владної та політичної еліти, «гра з правилами» замість «гри за правилами», можуть дати значний поштовх поширенню правового нігілізму в суспільстві. Як свідчать останні події в деяких пострадянських країнах, наслідки такого нігілізму в його крайніх проявах можуть бути катастрофічними.

 Поділитися