MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Фракція Януковича не дала голосів за закон, який він обіцяв ЄвропіЖурналісти закликають депутатів ухвалити закон про доступ до публічної інформаціїРада провалила закон про доступ до інформаціїБез інформації немає демократіїНардепи відмовилися звітувати про свої витратиЯнукович засекретив витрати на день народженняРегионалы нашли в проекте Шевченко о доступе к информации что-то не тоРоман Головенко: «Проект Бондаренко-Ландіка-Стеця не мали реєструвати»Доступ до інформації По-РегіональномуЖурналісти й громадські діячі збирають підписи під зверненням до Президента Європейської РадиЗвіт за результатами моніторингового візиту до Диканівської виправної колонії №12 Звіт за результатами моніторингового візиту до Покровської виправної колонії №17 Звіт за результатами моніторингового візиту до Харківського слідчого ізолятораЗвіт за результатами моніторингового візиту до Дніпровської виправної колонії №89Звіт за результатами моніторингового візиту до Дніпровської установи виконання покарань №4 Узагальнення нормативних актів щодо державної допомоги жертвам війниЗвіт за результатами моніторингового візиту до Менської виправної колонії №91Вибіркова жорстокість. Аналіз інформації, зібраної ініціативою T4P щодо умисних убивств, вчинених окупантами‘Повна ізоляція від суспільства’, — звіт за результатами моніторингового візиту до Холодногірської виправної колонії №18‘Масові побиття та катування’, — звіт за результатами моніторингового візиту до Олексіївської виправної колонії №25

Розгляд закону про доступ до публічної інформації знову затягується

02.11.2010   
Законопроект, згідно з яким чиновники всіх рівнів муситимуть у стислі терміни відповідати на запити громадян та оприлюднювати в інтернеті суспільно важливу інформацію, знято з порядку денного засідання 2 листопада

Розгляд закону про доступ до публічної інформації затягується через те, що не заслухано уповноваженого з прав людини з цього питання.  Про це заявив голова ВР Володимир Литвин, пояснюючи причини відсутності законопроекту у порядку денному цього тижня.  Раніше закон хотіли розглянути 2 листопада.

"Причина одна - не почули голосу уповноваженого з прав людини", - сказав Литвин.
"У мене була зустрічі з Ніною Карпачовою. Вони висловила ряд застережень з приводу цього закону, і вона попросила надати можливість висловити на комітеті свою позицію", - додав спікер.

Крім того, він нагадав, що профільний комітет не засідав з цього питання. Я би просив, щоб комітет провів відповідне засідання, щоб остаточно вийти на той документ, який дістане високу підтримку Верховної Ради", - сказав Литвин. "Я підтримую цей документ, хоча б з огляду на те, що треба розширити можливості для інформування суспільства. І другий мотив - ми повинні виконати рекомендації відповідних європейських інституцій. Ця теза є важливою, бо ми хочемо, щоб з України зняли моніторинг", - додав спікер.

Як відомо, президент Віктор Янукович обіцяв підписати цей закон, якщо той буде проголосований Верховною Радою. Парламентська Асамблея Ради Європи закликала Верховну Раду ухвалити цей законопроект.

http://pravda.com.ua/news/2010/11/1/5533744/

«Замість американських аудиторів владу може контролювати народ»

Більше половини економіки України, за даними Світового банку, знаходиться в тіні. Громадяни не дають державі гроші, за які чиновники не звітують. Поліпшити ситуацію може закон про доступ до інформації.

Законопроект, згідно з яким чиновники всіх рівнів муситимуть у стислі терміни відповідати на запити громадян та оприлюднювати в інтернеті суспільно важливу інформацію, знято з порядку денного засідання 2 листопада.  Розроблений представниками неурядових організацій документ внесений депутатами від опозиції.

Вільний доступ до інформації важливий насамперед для боротьби зі зловживанням грішми платників податків, наголосив в інтерв´ю Deutsche Welle координатор програм Ради Європи в Україні Аке Петерсон. «Найважливіше - урядові рішення та інформація про бюджетні видатки. Детальна інформація про бюджети всіх рівнів, розкладена по полицях, щоб був зрозумілий рух грошей від центрального до місцевих бюджетів. Натомість зараз зазначено у загальних рисах лише певні статті видатків», - сказав Петерсон.

На ролі громадянського суспільства у контролі за діями влади він наголосив і в своєму виступі на конференції «Київський діалог». Цьогорічний міжнародний форум, який закінчився цими вихідними в українській столиці, був присвяченій проблемі корупції.

Де гроші, панове?

Як зауважив представник Ради Європи, Україні треба нарешті чітко розмежувати: яка інформація становить державну таємницю. Решта інформації, яка стосується сфер суспільного інтересу, має бути беззастережно доступною, а чиновники, які ігноруватимуть запити громадян мають нести відповідальність. Петерсон додає: у багатьох країнах Європи приховувати від громадян, на що витрачаються сплачені ними податки, було би неможливо. А на його батьківщині, у Швеції, громадяни дуже активно користуються своїм правом на інформацію і змушують політиків звітувати за кожну копійку.

Саме завдяки прозорості влади шведи справно платять податки, зауважує Аке Петерсон. «Доки громадяни мають доступ всередину системи, у них є довіра до неї. Хто шукає інформацію, той її знаходить - хто риється в інтернеті, по сайтах органів влади, а хто й ходить на парламентські засідання. Люди беруть участь у бюджетних слуханнях - чи то у національному парламенті, чи у міській або селищній раді», - розповідає Петерсон.

Без інформації корупцію не побороти

Президент Янукович раніше заявляв про підтримку закону про доступ до інформації, однак під час попереднього, «сигнального» голосування в першому читанні фракція Партії регіонів проголосувала проти і законопроект не набрав більшості голосів. Тому впевненості в результативності голосування в прибічників закону немає.

Для виконання обіцянок про боротьбу з корупцією владі без цього закону не обійтися, сказав у розмові з Deutsche Welle Олексій Хмара, представник контактної групи Transparency International в Україні. Він каже: з нинішнім законодавством прозорість влади неможлива. «В Україні діє закон від 1992 року, за яким громадянам гарантовано право на інформацію, але реалізувати його практично неможливо. На інформацію треба чекати 30 днів. Орган влади може на свій розсуд визначати, який тип інформації відкритий, а який - ні. Крім того, лише письмова заява, оформолена згідно з певними приписами, вважається офіційним запитом», - пояснює Хмара. За його словами, все це - штучні перепони. Громадяни мають право знати, куди йдуть їхні гроші. Яким чином вони оформлюють запити - питання другорядне.

«Не наступати на ті самі граблі»

Наскільки потрібен закон про доступ до публічної інформації, демонструє нещодавній скандал з викриттям зловживань уряду Тимошенко, каже Олексій Хмара. «Йдеться про розкрадання мільйонних чи мільярдних сум з центрального та місцевих бюджетів. Водночас, якби діяв закон про доступ до інормації, ця ситуація взагалі би не виникла. Ця інформація була би здебільшого у відкритому доступі, її можна було би почитати навіть на сайтах. Можна було би легко побачити, куди діваютьсся гроші, як готуються тендерні процедури. Але ця інформація досі була закритою, тож довелося шукати заокеанських спеціалістів, щоби «відкрити очі» громадянам на ситуацію», - зазначає Хмара. Він нагадує: нинішня влада навіть не захотіла повідомити громадянам, скільки грошей платників податків заплатили американським «аудиторам».

Представник антикорупційної мережі «Торо» переконаний: без закону про доступ до інформації, нинишня влада наступатиме на ті ж самі граблі, що і всі попередники. Українці і надалі втрачатимуть мільярди: дороги так і залишатимуться вдвічі дорожчими за реальну вартість, дорогі земельні ділянки за копійки виводитимуться з власності громади, а оподаткування люди сприйматимуть як грабіж.

Євген Тейзе
http://dw-world.de/dw/article/0,,6177921,00.html

 Поділитися