MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Донецька обласна організація «Просвіти» планує провести третій Всеукраїнський просвітницький захід з нагоди 85-річчя з дня народження ОлексиТихого

01.02.2012   
Програма заходів на відзначення 85-річчя від дня його народження

Донецька обласна організація «Просвіти» планує провести третій Всеукраїнський просвітницький захід з нагоди 85-річчя з дня народження О.Тихого та виходу його праць, а саме:
1.    Презентація двотомника Олекси Тихого. Укладачі Василь Овсієнко (м. Київ), Марія Олійник (м. Донецьк), Володимир Півень (м. Слов'янськ), Євген Фіалко (м. Дружківка).
Том I. Олекса ТИХИЙ: Думки про рідний Донецький край.
До книжки увійшли статті, заяви та листи, знімки талановитого педагога і публіциста, правозахисника, члена-засновника Української Гельсінкської групи, написані в 1970-1980-х роках, матеріали судових справ та документи про діяльність видатної особистості, мужнього патріота свого краю і України, який загинув у неволі, а також укладений ним Словник мовних покручів.
Том ІІ. Олекса ТИХИЙ: у спогадах, роздумах, літературі.
Спогади друзів і сподвижників, роздуми наших сучасників про життєвий і духовний подвиг донеччанина Олекси Тихого – талановитого педагога, правозахисника, члена-засновника Української Гельсінкської групи, «Дон Кіхота ХХ століття з обличчям європейського президента, який пішов на смерть, як його предки-козаки йшли на палю».
2.    Вечір з нагоди 85-х роковин від народження Олекси Тихого – видатного правозахисника, нашого земляка. Сценарний план урочистого заходу здійснює Володимир Півень. Художню частину – заслужений працівник культури, співак, композитор, поет, голова Донецької міської «Просвіти» Микола Присяжнюк.
3.    Демонстрація документального фільму про Олексу Тихого режисера Олексія Синельникова (м. Дружківка) «Хочу бути українцем».
4.    Показ експозиції документальних матеріалів про життєвий шлях та діяльність Олексія Івановича Тихого, в тому числі копій документів з кримінальної справи Тихого, яку має представити Управління СБУ в Донецькій області
Місцеві заходи (лінійки в школах, покладання квітів, зустрічі з людьми, які знали О.Тихого, створення відповідної атрибутики тощо) не введено до цього переліку.
Олекса Тихий повернувся на свою малу батьківщину. Заходи, пов'язані з його ім'ям, відбуваються системно і регулярно. Спадщина великого земляка стала надбанням нашого духовного життя.

Довідка про Олексу ТИХОГО – правозахисника, педагога, філософа, просвітянина, громадського діяча, політв'язня

Хто такий Олекса Тихий?
Український інтелігент, чиї морально-етичні ідеали не розходилися зі вчинками;
ідеаліст, який керувався власним кодексом честі і жодного разу не зрадив його;
правозахисник, що загинув, відстоюючи природні права людини й нації.

Короткі відомості про Олексу Тихого
Народився в с. Їжівка на Донеччині 27 січня 1927 року. Закінчив 1953 р. Кіндратівську середню школу №14 (нині с. Олексієво-Дружківка). Уперше був затриманий 1948 р. за критику виборів з єдиним кандидатом.
Закінчив філософський факультет Московського університету.
Працював учителем у рідній школі з 1954 по 1956 рік.
1956 р. надіслав до Верховної Ради УРСР заяву протесту проти введення радянських військ в Угорщину. За цю заяву і за критику комуністичної системи освіти заарештований 15 січня 1957 р. і засуджений Сталінським обласним судом за звинуваченням у проведенні «антирадянської агітації і пропаганди» на 7 р. позбавлення волі в таборах суворого режиму і 5 р. поразки в правах. У таборах Мордовії познайомився з багатьма активістами національно-визвольних змагань багатьох народів, подружився з композитором В. Барвінським та лікарем В. Кархутом, якому згодом допоміг скласти й видати книжку «Ліки довкола нас».
Звільнившись із табору в 1964 р., працював робітником на цегельні, на будівництві, оскільки до вчителювання його не допускали.
Уклав книгу висловів видатних людей про мову «Мова – народ», написав статті «Думки про рідний Донецький край», «Роздуми про українську мову та культуру в Донецькій області», «Вільний час трудящих» та ін., уклав словник покручів української мови, перекладав з польської книжку Єжи Єнджеєвича «Українські ночі, або Родовід генія» (про Т.Шевченка). Розповсюджував літературу самвидаву.
9 листопада 1976 року О.Тихий став одним із десятьох засновників Української Гельсінської Групи, яка збирала і оприлюднювала факти порушень прав людини. 5 лютого 1977 року заарештований. Засідання Донецького обласного суду над О. Тихим та М. Руденком) відбулося в м. Дружківка 23 червня – 1 липня 1977 р. в приміщенні «Змішторгу». Засуджений до 10 р. таборів особливого (камерного) режиму і 5 р. заслання, визнаний особливо небезпечним рецидивістом.
Карався в Мордовії, а з 1 березня 1980-го – у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. (Урал). Ще в квітні 1979 року внаслідок третьої тривалої голодівки протесту в О. Тихого почалася виразкова кровотеча шлунку. Йому запропонували написати «покаянну» заяву, натякнувши, що від цього залежатиме результат операції. Тихий рішуче відкинув цю пропозицію. Хірург зшив шлунок у вигляді піскового годинника, куди потрапляла лише мізерна кількість їжі, її проходження викликало нестерпні болі. Внутрішні тканини рани не зшив, так що випирала велика пропуклина. Життя О. Тихого перетворилося на суцільну муку. За невиконання норми виробітку його карали карцером. 5 травня 1984 року низка тортур урвалася в Пермській в'язничній лікарні.
За декілька днів до смерті, вкрай виснажений (важив близько 40 кг), О.Тихий мав побачення з дружиною і сином. Закликав пам?ятати Нагірну проповідь і простив своїх мучителів.
19 листопада 1989 року прах Тихого разом із прахом його побратимів Василя Стуса та Юрія Литвина перевезено в Україну й перепоховано в Києві на Байковому цвинтарі. Вражаючі картини перепоховання увійшли до фільму режисера студії «Галфільм» Станіслава Чернилевського «Просвітлої дороги свічка чорна» (1992).

Довідку підготувало Правління Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Марія Василівна Олійник, помічник-консультант народного депутата України П.М.Мовчана, заст. голови ДОО ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка, кандидат фізико-математичних наук.
83001, м. Донецьк, пр. Грінкевича, 6, кв. 42; ел. пошта: [email protected]; [email protected]  (067) 757-17-07, (095) 355-11-65, (062) 337-23-48
 

 Поділитися