MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

З харків’ян стягують заборгованість через некомпетентний суд

13.08.2013   
Миколай Соболь, Харківська проавозахисна група
Третейські суди стали знаряддям в руках комунальних підприємств в стягненні існуючих і неіснуючих заборгованостей з споживачів їх послуг. Хоча третейські суди при цьому не мають відповідних повноважень, так як зі споживачами підприємства не укладали третейських угод.

З мешканця Харкова Володимира Зубенка та його дружини органами виконавчої служби на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» було стягнено неіснуючу заборгованість за послуги з водопостачання на підставі рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 26.03.2012 по справі № 3/04-12. Про це юристам Харківської правозахисної групи стало відомо безпосередньо від ошуканого пенсіонера, який підкреслив, що вони разом з дружиною за їхнім домоволодінням не мали жодної заборгованості за послуги з водопостачання, що підтверджується квитанціями про сплату.

З листа Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15.03.2013 стало відомо, що, окрім Володимира Зубенка, вказаним рішенням третейського суду було стягнено заборгованість за послуги з водопостачання ще з 1345 мешканців Харкова.

В зв’язку з цим юристи Харківської правозахисної групи провели детальний правовий аналіз на предмет підсудності справ третейським судам та законності прийняття такого рішення. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який  спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Тобто закон дозволяє передати на розгляд до третейського суду цивільні чи господарські спори, але обов’язковою умовою є наявність третейської угоди. Проте, уважно дослідивши договір про надання населенню послуг з централізованого питного водопостачання від 26.09.2003 № 1054639, укладений між Комунальним підприємством «Харківводоканал» та Зубенком Володимиром Васильовичем, в тексті договору не виявилось норми, відповідно до якої спір між сторонами може передаватись до третейського суду. Не існує третейської угоди й в окремому документі, оскільки родина Зубенків таких угод з комунальним підприємством не укладала.

 Цивільний процесуальний кодекс України передбачає порядок оскарження рішення третейського суду та підстави для скасування. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України рішення третейського суду підлягає скасуванню, якщо справа не підвідомча третейському суду відповідно до закону. А відповідно до закону справа підвідомча третейському суду тільки у випадку наявності третейської угоди між сторонами. Звідси випливає, що рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 26.03.2012 по справі № 3/04/12, яким з пана Зубенка було стягнено неіснуючий борг, суд загальної юрисдикції повинен скасувати.

Однак не все просто виявилось, як здавалось. Родині Зубенків стало відомо про існування рішення третейського суду після отримання листа Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15.03.2013. Одразу після цього було подано до третейського суду заяву про видачу копії рішення. Проте до теперішнього часу третейський суд, посилаючись на формальні причини, не видав Зубенкам копії рішення, у зв’язку з чим оскарження такого рішення є на разі неможливим.

Юристи Харківської правозахисної  групи допомогли Володимиру Зубенку в складанні скарги до прокуратури на дії третейського суду, який не мав повноважень розглядати справу. Однак прокуратура до теперішнього часу не провела перевірки і не прийняла відповідного рішення за результатами такої перевірки.

Таким чином, можна дійти до висновку, що третейські суди стали знаряддям в руках комунальних підприємств в стягненні існуючих і неіснуючих заборгованостей з споживачів їх послуг. Хоча третейські суди при цьому не мають відповідних повноважень, так як зі споживачами підприємства не укладали третейських угод. Також вражають масштаби «робіт» третейських судів – 1345 боржників, з яких одним рішенням стягнено заборгованість, є надзвичайно великою кількістю навіть в межах такого великого міста як Харків.

Юристи Харківської правозахисної  групи радять споживачам комунальних  підприємств в подібних випадках не бездіяти, а отримувати рішення третейського суду і оскаржувати його в судах загальної юрисдикції, при цьому вимагати повернення стягнених коштів та відшкодування за завдану моральну шкоду.

 Поділитися