MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

«Покращення» від харківської влади… для туберкульозної палички

19.11.2013   
Інна Сухорукова

Друге відділення обласного протитуберкульозного диспансеру закрили на ремонт. Здавалось б, Слава Богу, що влада піклується про умови утримання хворих, але є моменти, які викликають питання і насторожують.

По-перше, друге відділення – це лікарня для хворих на мультірезистентну форму туберкульозу, для тих, хто хворіє одночасно на туберкульоз та СНІД, гепатити та інші важкі інфекційні хвороби. Тобто, ці хворі є дуже небезпечними для здорових людей. Відомо, що діти до 3-х років від зараження мультирезистентною паличкою туберкульозу найчастіше просто помирають. Небезпечними ці хворі є і для інших хворих на туберкульоз, бо перебуваючи з ними в одному приміщенні, звичайні хворі теж можуть підхопити мультірезистентну паличку, або іншу небезпечну інфекцію.

А п’ятдесят хворих з другого відділення перевели на лікування до інших протитуберкульозних диспансерів, і вони знаходяться разом із звичайними хворими. Частина хворих взагалі не побажали переходити в інші диспансери, а залишилися на денному стаціонарі. Тобто, тепер вони будуть їздити у місцевому транспорті за ліками кожного дня, і можна уявити наскільки зростає ризик захворювання для громадян Харкова.

Зрозуміло, що туберкульозні відділення, так як і інші лікувальні заклади, потрібно час від часу ремонтувати, але для цього потрібно було виділити окремі приміщення і інших диспансерах, де б могли лікуватися хворі на мультірезистентніий туберкульоз.

Крім того, сумнозвісне закриття протитуберкульозних диспансерів, яке відбулося у Харкові декілька років тому, дає підстави підозрювати харківську владу, що вона взагалі може прибрати до рук і будинок другого протитуберкульозного диспансеру.

Бо після варварської «медичної реформи», яка відбувається в Харкові – закриття протитуберкульозних диспансерів, намагання повністю знищити одну із найкращих бібліотек бувшого Союзу, стаціонару в Бірках, скорочення стаціонару в м. Комсомольському, ліквідація спеціальних лікарів для чорнобильців, від них чого завгодно можна чекати. Вони зайняті – боротьбою з видатними вченими, встановленням пам’ятника реакційному російському імператору Александру ІІІ, організацією екскурсій на харківські кладовища, встановленням в Молодіжному парку пам’ятника українському художнику Сергію Васильківському - дійсно видатному, але в Молодіжному парку вже є один пам’ятник Сергію Васильківському, встановлений на його могилі. Очільників міста і області цікавлять не життя та здоров’я громадян, затримка заробітних плат вчителям та лікарям, невиплата інших соціальних виплат, а якісь дурні забаганки. Але мабуть задоволення цих забаганок обіцяють якійсь економічні вигоди – не місту та його мешканцям. А особисто - певним особам.

Ми вже писали, що закриття стаціонарів та їх скорочення, це пряме порушення статті 49 Конституції України – тобто є кримінальним злочином. Але ніхто з винних в цих діях не поніс ніякої відповідальності. І харківська влада впевнена в своїй безкарності. А такі категорій як мораль, відповідальність перед суспільством для них взагалі пустий звук.

Треба ще додати, що обласна харківська влада розпочала ліквідацію лікарень в області, посилаючись на здійснення божевільної медичної реформи імені Раїси Богатирьової, результати якої вже наочні і дуже негативні в чотирьох регіонах України. Це так звана «реформа» вже позбавила життя багатьох українців і, взагалі, відбувається під гаслом – «здихайте!», бо реальне скорочення медичних закладів, перш за все, б’є по незахищеним верствам населенням, незаможним громадянам, пенсіонерам, які не можуть звернутися до приватних лікарів. Такі громадяни після скорочення лікарських закладів залишається без допомоги спеціалістів і необхідних досліджень, і часто просто не виживають через це. Держава ж таким чином, як це не брутально звучить, просто скорочує витрати на утримання медичних закладів та лікарів, і, як наслідок, на виплаті пенсій – і трудових, і пенсій інвалідам та чорнобильцям, афганцям.

Харківська влада відразу побачила в медичній «реформі» економічні вигоди, і хоча харківська область не входить до областей, де здійснюється пілотний проект медичної реформи, швиденько почала її здійснювати. Правда, Вищий апеляційний адміністративний суд вже виніс одне рішення проти рішення харківської обласної ради – у справі стосовно закриття стаціонару в Бірках. Мешканці Бірок , Первомайського, Гомільшан звернулися до суду, і, не дочекавшись справедливого рішення на місцевому рівні, подали скаргу до вищого Адміністративного суду, який  на підставі того, що Харківська область не здійснює пілотний проект виніс рішення про визнання рішень місцевих судів, які відмовили позивачам, такими, що не відповідають законам України.

Справу було направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, який вже задовольнив скаргу мешканців цих населених пунктів і визнав закриття стаціонару в Бірках незаконним. Тепер справ знаходиться на розгляді в апеляційній інстанції.

Отже, як бачимо, є всі підстави думати, що витрачені мільйони на ремонт будівель диспансеру – це вписується в загальну політику з охорони здоров’я в Харківській області.

Але якщо скептики помиляються, і будівля диспансеру дійсно буде відремонтована, то чому це потрібно здійснювати не по-людськи, бо важкохворих треба було повідомити, коли диспансер буде відремонтований і вони зможуть до нього повернутися, щоб лікуватися  в необхідних та зручних для них умовах. Треба було підготувати для них відповідні умови для тимчасового лікування, але хто ж у нас думає про хворих?

 

 Поділитися