MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Міліція не повинна бути загрозою для населення

31.03.2014   
Інга Лавриненко
Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи, поділився своїми думками щодо нової кадрової політики МВС, можливих шляхів очищення системи.

Відомий правозахисник Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи, член кадрової комісії при МВС, поділився з виданням «Ракурс» своїми думками щодо нової кадрової політики МВС, можливих шляхів очищення системи і головного міліціонера України Арсена Авакова.

Євгене Юхимовичу, поясніть, будь-ласка, що то за конкурс на посаду головного міліціонера області? Якою є роль кадрової комісії при МВС, до якої ви увійшли?

– Ініціатива надійшла від нового глави МВС. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, мабуть, уже втомившись від звинувачень на свою адресу з приводу невдалих призначень, звільнив усіх начальників обласних УВС і всіх начальників обласних ДАІ, призначив їх тимчасово виконуючими обов’язки і на кожну посаду оголосив конкурс. Нині триває конкурс на заміщення цих вакансій в перших чотирьох областях – Київській, Львівській, Волинській та Тернопільській. Одночасно провести такі конкурси в усіх областях було би вкрай важко.

Ідея полягає в тому, що люди, які вважають себе здатними очолити обласне управління міліції або ДАІ, подають документи на конкурс. Протягом п’яти днів триває публічне обговорення цих кандидатур, а також збір інформації про цих людей. Потім зібрану інформацію розглядатиме кадрова комісія і вирішуватиме, чи гідний кандидат посісти дану посаду. Ті кандидати, які залишаться після нашої перевірки, пройдуть публічне представлення в області, під час якого повинні будуть відповісти на різні запитання громадськості і потенційних підлеглих. З цього діалогу з громадськістю стане зрозуміло, що вони собою являють, як вони вирішуватимуть проблеми області. Лише після цього підуть призначення. Такий планується алгоритм роботи.

А яким чином проходитиме перевірка кандидатів?

– 25 березня був останній день подання заявок на конкурс. Я одержав список усіх кандидатів. У Львівській області –15 осіб, у Тернопільській – 8, у Київській – 7, у Волинській – 4. Як бачите, кандидатів дуже багато, список опублікований на сайті МВС, а на http://ord-ua.com є сторінка для обговорення, вже зібралося багато постів.

Але ж це обговорення, як я бачила, анонімне! Кожен, кому не ліньки, може писати, що хоче. Навіть самі кандидати під ніками – себе похвалити, суперника очорнити.

– А яким ще чином організувати широке громадське обговорення? Ну, ми ж не тільки цими «сигналами» від анонімів керуємося при перевірці, ще шукаємо інформацію різними шляхами, зокрема, читаємо журналістські розслідування. Як правозахисник я весь час стикаюся з прізвищами міліціонерів, які порушують права людини. Ми піднімаємо цей величезний масив інформації, переглядаємо документи, шукаємо, чи не згаданий у наших матеріалах хтось із кандидатів, чи не був причетний хтось із них до скоєння протиправних дій у минулому. Можливо, до кандидата не було претензій з боку системи, він жодного разу не був покараний. Але це ще не означає, що він не здійснював протиправних дій. Безкарність – це ж одна з головних причин свавілля української міліції. Я зараз весь час вивчаю матеріали, намагаюся розібратися. По деяких кандидатах мені вже все зрозуміло. І не тільки мені. Їм взагалі не слід було би подавати документи. Таких людей в жодному разі не можна допускати до керівництва міліцією. Є й інші «конкурсанти», які не так «засвітилися» у протиправній діяльності, але з їх приводу все одно існують сумніви. Деякі кандидати викликають симпатію, їхні людські якості, їхня робота. Таких кандидатів можна розглядати серйозно.

А як, на вашу думку, люди оцінюють цю новацію? З’являється в людей якась довіра до МВС?

– Найцікавіше, що це починання багато хто зустрів несхвально, почали критикувати. У мене багато знайомих співробітників міліції, з якими я познайомився завдяки своїй правозахисній роботі. Адже я чотири роки перебував у громадській раді при МВС. Ми тоді створили управління моніторингу дотримання прав людини в міліції. Але у 2010 році прийшов на посаду глави МВС Анатолій Могильов і розпустив цю структуру мало не першим же своїм наказом.

Але хотів сказати ще про одне. У міліції ходять розмови, що подавати свою кандидатуру не має сенсу, все одно поставлять того, хто заплатить за посаду. Не вірять, що все це серйозно. Кажуть, що цей конкурс оголосили для замилювання очей, а насправді, мовляв, всі кандидати вже затверджені. Коли призначали нових начальників обласної міліції, ми зіткнулися з тим, що деяких з них просто не допускали на робоче місце.

Підлеглі не допускали?

– Ні, громадськість. Люди зневірилися у правоохоронній системі. Вони вважають, що призначенці заплатили великі хабарі за посади, що збереглася стара система поборів, коли райвідділи збирали гроші та віддавали нагору. Ось і до цієї ініціативи, яку ми підтримали, вкрай скептичне ставлення. Як у міліції, так і у населення.

Але, думаю, говорити, що цей скептицизм не має під собою жодних підстав, не можна. Істина десь всередині. Я абсолютно не вірю в те, що новий міністр бере гроші за посади. Це виключено. Але ось у те, що хтось з депутатів, що лобіюють просування потрібних людей, може брати хабарі, цілком вірю, це реально. І постійні розмови про це точаться не на порожньому місці.

Аваков хоче зламати цю систему, тому й запустив таку процедуру. Я тому й погодився на цю невдячну роботу, що забирає безліч часу, сил і нервів, щоб допомогти міністрові, міністерству і всім нам. Хочеться, щоб на посади були призначені люди, які не замішані у корупційних схемах, не причетні до грубих порушень прав людини. Чи вийде у нас це, поки що важко сказати, тому що дуже багато інтересів переплітаються і конфліктують між собою.

Я бачила списки. Там же не лише співробітники міліції представлені, є і цивільні…

– Тільки одна людина, яка подала свої документи на посаду начальника УВС Львівської області, ніколи не працювала в міліції. Цей молодий чоловік вважає, що зможе впоратися з цією роботою, незважаючи на свій вік (він 1990 року народження) і брак досвіду. Решта – професійні міліціонери.

До речі, саме у Львівській області найбільша кількість претендентів на посаду очільника обласного УВС. З чим це пов’язано? Там більш активне населення?

– Річ у тім, що у Львівській області багато груп інтересів, і кожна група хоче бачити на посту головного міліціонера області свою людину. Там різні люди лобіюють різних міліціонерів.

А чи можна стверджувати, що у тому разі, якщо комісія «зарубає» когось із кандидатів, він точно не пройде?

– В мене немає впевненості у тому, що до нашої думки прислухаються. Адже до комісії, окрім нас трьох, входять ще люди з МВС, у тому числі міністр і його заступники. Нас, представників громадськості, тільки троє – меншість. І, якщо ми будемо проти, а решта за, то наші три голоси нічого не вирішать. Але, якщо ми будемо абсолютно впевнені, що не помиляємося, і людину, яку призначили на посаду, не можна було призначати, ми просто будемо змушені згорнути цей експеримент і припинити займатися цим. І це все, що ми наразі можемо зробити. Але я сподіваюся, що цього не трапиться. Арсен Аваков налаштований дуже рішуче. Йому самому ні до чого ці розмови про те, що система залишилася колишньою, що там як і раніше процвітає корупція.

Маєте власні ідеї з приводу очищення МВС?

– Звісно. І насправді, хоч і є відомий сталінський вислів про те, що кадри вирішують все, кадрові зміни - це лише частина того, що потрібно зробити. Слід змінювати систему. Але при цьому і кадри повинні бути змінені. Адже будь-які нововведення, будь-яка реформа старими кадрами будуть саботуватися. І система, навіть найкраща, просто не буде працювати. Потрібно очистити міліцію від людей, які забруднили себе. Сьогодні рівень довіри до міліції нульовий. Зокрема, в силу того, що ми всі бачили. Досить згадати і Майдан, і Врадіївку та інші злочини, вчинені міліціонерами. Міліція хвора, як і все наше суспільство. Окремо міліцію «вилікувати» неможливо, якщо суспільство продовжує хворіти. Корупція – це ж загальна проблема для всіх. А коріння її в тому, що люди не хочуть діяти за правилами, весь час знаходять якісь можливості, щоб ці правила обійти, використовуючи своє службове становище, знайомства тощо. Те, що в міліції корупція цвіте пишним цвітом – це зрозуміло. Було б дивно, якби було по-іншому. Але питання в іншому. Люди готові миритися з тим, що зазіхають на їхні фінансові інтереси, але вони не готові миритися, коли зазіхають на їхнє життя і здоров’я. Це показала бунтівна Врадіївка. Але міліція не почула тривожного сигналу. І тоді стався Майдан – Врадіївка у масштабах всієї країни як реакція на те, що владна верхівка вирішила «згвалтувати» весь народ.

Зараз ваша група контролює кадрові призначення. А чи буде надалі здійснюватися громадський контроль діяльності МВС?

– Звісно. Ми і раніше його здійснювали. Хочу зазначити, що насильницька злочинність в міліції за міністрів Луценка і Цушка була значно нижчою. Це не означає, що у відділеннях міліції не катували людей. Звісно, катували. Але таких випадків було в десятки разів менше. Я з усією відповідальністю, на підставі наших досліджень, можу сказати, що міліція в 2005–2009 роках була гуманнішою, ніж раніше чи пізніше. Тут цілий комплекс причин. Проте навіть тоді кількість випадків катувань і навіть убивств у відділеннях міліції була значною, я б сказав – величезною.

Чи можемо ми, на вашу думку, перейняти досвід країн Прибалтики і Грузії – усіх звільнити і нових наново?

– Ну, це ж маленькі країни, там це було можливо здійснити. В такій великій країні як Україна це неможливо. Навіть поступово. Головне – це змінити систему, підхід до правоохоронної роботи. Зробити іншою систему оцінки показників, систему взаємин з населенням. Як часто у нас звичайні люди спілкуються з міліцією? Та практично ніколи! Міліціонерів усіляко уникають. У нас зазвичай спілкування з міліцією зводиться до спілкування водія і даїшника. І, як ви розумієте, люди від цього діалогу не в захваті. Так не повинно бути. Це слід змінити.

Міліція повинна перестати бути воєнізованої структурою, яка представляє загрозу для людей. Її роботу слід оцінювати не за показниками розкриття злочинів, як зараз, а за тим, як до неї ставиться населення. Тобто чи немає нарікань на її роботу, чи є прозорість, чи кожен знає в обличчя свого дільничного. Вважаю, що кадрові призначення обов’язково повинні узгоджуватися з громадськістю, і це має бути закріплено в законі. Аваков всього цього хоче, у нього безліч планів. І він дуже непогано тримається, адже претензій до нього маса, звинувачень – величезна кількість. Але ж ще й місяця не минуло, як він почав працювати. До того ж, він людина цивільна, далека від особливостей цієї системи. Але це й добре. Тому що сама міліція себе реформувати не зможе.

 Поділитися