MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

7. Свобода вираження поглядів

21.04.2014   

[1]

1. Статистичні дані

Протягом 10 місяців 2013 року на моніторинговій карті[2] було додано 41 скаргу на порушення свободи вираження поглядів з боку носіїв владних повноважень. Для порівняння в 2012 році таких випадків було 76. Обидва роки найбільше число випадків порушення свободи вираження приходилося на липень. Найбільше скарг походить з міста Києва. Відбувалося також багато інцидентів, в яких була підозра на втручання органів влади, але це не було доведено.

Інститут масової інформації протягом 10 місяців 2013 р. зафіксував[3] 74 випадки нападів на журналістів та погроз на їхню адресу (65 випадків за весь 2012 рік), 115 випадків перешкоджань законній професійній діяльності журналістів, 40 випадків цензури та 39 випадків політичного та економічного тиску.

2. Загальний огляд

Найбільшу кількість порушень ІМІ зафіксував у категорії «перешкоджання виконанню законної професійної журналістської діяльності».

Другою за кількістю йде категорія «погрози та напади на журналістів». Їх кількість зросла, і змінився тип цих погроз. Усе частіше їх інструментом стають не самі представники органів влади, а, ймовірно найняті ними, «молодики спортивної статури».

Поширюється новий тип тиску на журналістів та ЗМІ – кіберзлочини (злам комп’ютерів, віддалених сервісів зберігань даних, DDoS атаки на вебсервери).

Збільшилася кількість і розширилася тематика випадків порушення свободи вираження поглядів (без допомоги ЗМІ).

Продовжилася практика закриття або захоплення місцевою владою телеканалів.

Після зміни власників відбулися масові звільнення журналістів в Кореспондент, Форбс Україна[4] та ТВі через незгоду з новою редакційною політикою.

Згідно з моніторингом «Телекритики» кількість матеріалів в ЗМІ з ознаками замовності (цензури) лишалася в 2013 році на тому ж рівні, що і в 2012.

Однак є і позитивні зрушення.

В 2013 році активізувалася публічна боротьба журналістів за свої права через масове усвідомлення загроз для професії. Розширюються лави професійних спілок. Так, Незалежна Медіа Профспілка України утворила нові організації в Чернівцях, Львові, Кременчуці, Керчі.

Через активність журналістських спілок створено важливий прецедент покарання за напад на журналістів за статтею171 ККУ, яка до того фактично була мертвою.

Журналісти УНІАН за допомоги профспілки та міжнародних журналістських організацій показують приклад успішного протистояння цензурі власника. В Керчі журналісти телерадіокомпанії «Бриз», що об’єдналися в профспілку, змогли ефективно протистояти[5] спробам відібрати в них землю під радіотрансляційною вежею.

Протягом року відбулося низка судових процесів, в яких суди захистили право журналістів на свободу вираження і не задовільнили позови від владних і державних установ про поширення неправдивих відомостей.

3. Свобода слова та законодавчі ініціативи

У 2013 році був ухвалений і вступив в дію Закон №409-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації»[6]. Законом передбачається запровадження обов'язкового зазначення в заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ даних про юридичну або фізичну особу, яка здійснює контроль за засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) друкованого ЗМІ, а також юридичну особу, за якою засновник, власник (співвласник) здійснює відповідний контроль. При цьому під здійсненням контролю визнається безпосереднє або через пов'язаних осіб володіння частками (паями, акціями), що забезпечує досягнення 50% і більше голосів у вищому органі юридичної особи, яка є засновником (співзасновником) друкованого ЗМІ.

Протягом 2013 року також були внесені кілька законопроектів, важливих для забезпечення свободи вираження поглядів.

Переданий на друге читання проект Закону №3396 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів», передбачає поширення відповідальності за порушення порядку ведення передвиборної агітації не лише на засоби масової інформації, але і на інформаційні агентства, а також розподіляє повноваження з накладення штрафів на порушників між Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення та Держкомтелерадіо.

Проект удосконалює норму, якою передбачається відповідальність за порушення ЗМІ чи інформаційним агентством вимог виборчого закону. Так, окрім зупинення дії ліцензії та заборони випуску друкованого видання закон запроваджує призупинення дії інформаційного агентства, якщо це стосується такого порушення. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору одноразового порушення відповідному ЗМІ чи інформагентству Центральною або окружними виборчими комісіями оголошуватиметься попередження, яке буде публікуватися ЦВК та комісіями в друкованих ЗМІ, на офіційному сайті ЦВК, а також оприлюднюватиметься самим ЗМІ чи інформаційним агентством.

Проект спрямований на забезпечення принципу рівних можливостей, зобов’язує розповсюджувачів зовнішньої реклами забезпечити рівний доступ та умови для партій, кандидатів у депутати до розміщення агітаційних матеріалів з використанням носіїв зовнішньої реклами.

Проект Закону №3577 «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» ставить за мету посилення соціального захисту працівників засобів масової інформації, зокрема, шляхом визначення вичерпного переліку професій, які мають бути прирівняні до журналістів, і до якого включено: ведучих, кореспондентів, оглядачів, редакторів, членів редакцій та редакційних колегій, операторів фото, відео, монтажного устаткування. Законопроект має узгодити невідповідності між законом та класифікатором професій, а також посилити соціальний захист операторів, прирівнявши їх до працівників творчої, а не суто технічної професії. Це особливо важливо тому, що саме оператори найчастіше стають жертвами насильства під час роботи.

У проекті Закону №2122 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» пропонується внести до Закону про телебачення і радіомовлення, Закону про пресу, а також процесуальні кодекси положення, за яким встановлюється обмеження на "забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки чи майно, що належить засобам масової інформації, які діють на підставі Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії при здійсненні ними інформаційної діяльності."

В проекті Закону №1257 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вилучення поняття «негативна інформація»» пропонується вилучити зі статті 277 Цивільного кодексу України положення про те, що «негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного». Автори наголошують, що визнання інформації негативною чи позитивною – це результат оцінки інформації людиною, аніж характеристика інформації як такої. "Сама по собі інформація є нейтральною, а її «негативність» чи «позитивність» – наслідок людського сприйняття", – зазначається у пояснювальній записці. Ухвалення законопроекту може послабити тиск на ЗМІ, які публікують критичні матеріали щодо діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Кабінет Міністрів пропонує вилучити[7] із закону «Про захист суспільної моралі» положення щодо визначення статусу та засад діяльності Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Відповідний законопроект, розроблений Міністерством юстиції «Про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі" (щодо державного нагляду)» зареєстровано за № 2142. Як повідомив міністр юстиції Олександр Лавринович, законопроект розроблявся відповідно до плану виконання указу Президента України від 9 грудня 2010 р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» щодо ліквідації Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.

Серед зареєстрованих законопроектів є і відверто реакційні. Проект Закону №3301 передбачає зміни до Закону України «Про доступ до публічної інформації», які можуть звузити можливості отримання громадянам інформації за інформаційними запитами.

Проект закону, зокрема, передбачає, що вся інформація про фізичну особу автоматично відноситиметься до конфіденційної і може бути поширена або за згодою/бажанням (а також в порядку та на умовах) цієї особи, або якщо така можливість прямо передбачена законодавством. Подібна норма лише ускладнить і без того нелегкий доступ до важливої публічної інформації, зокрема тієї, що стосується діяльності конкретних представників влади.

Експерти Інституту Медіа Права вважають[8], що запропоновані зміни не відповідають основним демократичним стандартам свободи та максимальної відкритості публічної інформації та можуть створити додаткові перешкоди в доступі до неї.

4. Порушення права на вираження поглядів

В березні 2013 року був підтверджений вирок[9] Володимиру Ніконенку у справі за графіті в Сумах – один рік обмеження волі за ч. 2 статті 296 Кримінального кодексу (КК) України (хуліганство). В апеляційній скарзі Никоненка стверджувалося, що його дії неправильно кваліфіковані судом як хуліганські, оскільки відбувались у нічний час, у відсутність будь-яких осіб, не супроводжувались вигуками та нецензурною лайкою. Усе це виключає ознаку хуліганства – «грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом». Жодна фізична чи юридична особа не заявила про те, що відносно них був вчинений злочин, у справі відсутні потерпілі та відсутні будь-які шкідливі наслідки.

В Харкові філармонія відмінила[10] запланований концерт в рамках фестивалю «Мистецтво толерантності». Адже у будівлі філармонії був розпочатий ремонт, і адміністрація вирішила перенести цей концерт до Органного залу, що розташований в Успенському соборі, який належить на правах власності Харківській єпархії Української православної церкви. Коли єпархія почула, що в Органному залі будуть грати джаз, вона просто заборонила проведення концерту.

Шевченківський райвідділ міліції Києва відкрив кримінальне впровадження за ст. 161 Кримінального кодексу України [11] стосовно солістки київської опери Катерини Абдулліної, яка назвала в фейсбуці українські школи "бидлячими".

Стаття 161 Кримінального кодексу України, за якою відкрито кримінальне провадження, передбачає відповідальність за "Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками". Погодьтеся, навряд чи Абдулліна, пишучи в соцмережі про "бидлячі школи", мала на меті (себто мала прямий умисел, що передбачає стаття) на "розпалювання чи приниження". Подобається нам г-жа Абдулліна чи ні, але згідно зі ст. 34 Конституції України "кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження поглядів". Це право може бути обмежене лише законом. Закону, який забороняв би писати в соцмережах думки, навіть, м'яко кажучи, не дуже розумні, нема. Аналогічні норми містяться у ст.10 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод, п.3 ст.19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Ми не зобов'язані погоджуватися з подібними висловленнями і, своєю чергою, маємо право на свою [дуже критичну думку] про авторку тих висловлювань. Але очевидно, що практикуючи кримінальне переслідування за висловлювання в соцмережах, втручання держави у здійснення свободи вираження поглядів є непропорційним.

Мистецький Арсенал є національним проектом і затверджений Указом Президента. На запрошення організаторів виставки «Велике і Величне» в Арсеналі художник Володимир Кузнецов запропонував роботу «Коліївщина: Страшний Суд». Куратор виставки Наталя Заболотна кілька днів постійно була присутня під час виконання роботи, однак, коли робота була готова, вона особисто замалювала полотно чорною фарбою, та заборонила автору вхід в Арсенал.[12] Робота мала гострий соціально-політичний зміст. Пізніше на виставці була заборонена ще одна картина.

На знак протесту проти цензури в Мистецькому Арсеналі зібрався мітинг, який був розігнаний міліцією, щодо 7 активістів було складено протоколи про адмінпорушення[13].

У Мукачеві замалювали фарбою усі білборди із зверненнями до Януковича з вимогою віддати громаді міста 24 мільйони гривень, заблоковані казначейством[14].

На Рівненщині познімали білборди опозиціонера до Дня Конституції[15]. Одразу після появи білдордів у різних точках Рівненщини до власників стендів почали телефонувати невідомі і погрожувати. "Вимога була єдина – зняти білборди. Одним говорили, що у разі незгоди – зріжуть стенди, іншим – обіцяли ніч у ІТТ", – йдеться в повідомленні.

В Донецьку було складено адмінпротокол[16] за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство) за червоно-чорний прапор на футбольному матчі. В Луцьку міліція намагалася забрати у вболівальників червоно-чорний прапор[17]. Не існує закону, який забороняв би перебувати на стадіоні (чи ще десь) з червоно-чорним прапором. Відтак: а) порушено право на свободу вираження, гарантоване частиною першою ст.34 Конституції України, б) з боку співробітників міліції мав місце випадок забороненого частиною першою ст.19 Конституції України позаправового примусу (тобто людину було протиправно примушено робити те, що не передбачено законодавством – не демонструвати червоно-чорний прапор, як людина того хотіла).

В Києві співробітниками міліції було затримано[18] громадянина А.Ільченка за проведення індивідуальної акції (тримання плаката) біля будівлі Генеральної прокуратури. При цьому підставою затримання і складання адміністративного протоколу за ст.185-1 КУпАП України було названо судове рішення про обмеження реалізації права на мирні зібрання біля вказаної будівлі невизначеному колу осіб. Хоча абсурдність ситуації є очевидною – будь-які індивідуальні акції окремих осіб не можуть бути «зібраннями», наші звернення до ГУ МВС України у м. Києві щодо необхідності офіційного роз'яснення службовцям міліції принципової різниці між мирними зібраннями та індивідуальними акціями не отримали належного відгуку. Так саме не пристав на нашу пропозицію оприлюднити відповідне роз’яснення Комітет ВР України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.

Усі ці випадки є небезпечними, бо створюють практику безкарності, яку можуть наслідувати інші посадові особи.

5. Порушення прав журналістів і ЗМІ

Цензура з боку представників влади найчастіше здійснюється у вигляді заборони доступу журналістів на публічні події та зйомку. Такі випадки частіше трапляються в провінції. Однак в 2013 році були і випадки прямої цензури з боку влади.

В Миколаєві до приїзду заступника міністра прес-служба Міндоходів написала для журналістів правильні питання і не давала задавати інших.[19]

Сесії Харківської обласної ради транслює обласна державна телерадіокомпанія ОТБ. 17 січня з 12:20 до 12:30 на сесії виступав народний депутат України Ігор Швайка. Його виступ був гостро критичним і містив вимогу відмовитися від видобутку сланцевого газу на території області з детальним обґрунтуванням. Точно в цей проміжок часу замість трансляції з сесійної зали телеглядачі бачили рекламу[20].

Зафіксовано багато фактів безпідставного втручання працівників міліції в роботу журналістів.

На концерті на Європейській площі в Києві майор міліції безпідставно почав вимагати від журналіста[21] видання «Новий регіон» злізти з паркану, таким чином заважаючи працювати.

В Одесі співробітники Приморського військкомату намагалися затримати кореспондента порталу «Одеса. Коментарі» Андрія Колісниченка[22] за зйомку акції протесту на Пироговській вулиці.

У смт. Врадіївка Миколаївської області під час заворушень міліція затримала п'ятьох журналістів[23], які мали намір взяти коментар у колишнього глави Врадіївського райвідділу міліції Віталія Синицького.

У Миколаєві міліціонер напав[24] на журналістку інтернет-видання Podrobnosti.mk.ua Наталію Барбарош, відібрав її фотоапарат і розбив телефон. Міліція протримала журналістку більш як 2 години без засобів зв'язку, не пояснюючи в чому справа.

У Миколаєві співробітники Миколаївського УБОЗ напали[25] на співробітників видання інтернет-видання “Новости-N” Анатолія Онофрійчука та Андрія Прокопенка при спробі з'ясувати, чому міліція заблокувала будівлю торгово-офісного центру “Техноконтракт”.

При тому варто відмітити системне невтручання міліції в насильство проти журналістів, з них найбільш резонансним стали події 18 травня на Майдані Незалежності в Києві, коли на очах міліції побили журналістів[26].

Було багато повідомлень про дії представників влади проти журналістів. Представники медіа спілок б’ють на сполох[27] і кажуть, що кількість таких випадків суттєво зросла.

Депутат Луганської обласної ради від Партії Регіонів Арсен Клинчаєв погрожував[28] головному редактору сайту 0642.ua Яні Осадчій розправою над її дитиною и «наведением проклятия» у випадку, якщо вона не прибере з сайту незручну для нього статтю.

Депутат Котовської міськради Одеської області Наталія Войцеховська погрожувала[29] фізичною розправою журналісту і письменнику Сергію Левитаненку.

Місцевий депутат сільради в Фонтанке Одеської області Баград Егизарян, член партии Регионов, подав на журналіста заяву[30] в міліцію за повідомлення на сільському сайті (міліція не знайшла складу злочину).

Під час висвітлення мітингу[31] проти будівництва в Херсоні нового торгівельно-розважального комплексу та розміщення в зеленій зоні заправки, зазнав нападу директор Інформаційного агентства «Таврія ньюс» Кирило Стрємоусов. Коли журналіст почав задавати представникам влади «незручні» питання, начальник управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради Олексій Рибаков відібрав у кореспондента журналістське посвідчення та намагався його порвати.

Чернівецька журналістка Галина Єреміца звернулася в міліцію[32] із заявою про тиск і погрози фізичною розправою з боку місцевого чиновника Сергія Шехтера через публікацію в газеті.

Редактор приватної газети Старокостянтинова (Хмельницька обл.) «Перша міська» Ірина Рожок-Капранова заявила[33], що міський голова Микола Мельничук спонукає засновника газети, аби той впливав на редакційну політику незалежної газети.

В Ужгороді на День міста у приміщенні Ужгородської міської ради охоронці мера міста та молодики спортивної статури побили журналістів[34] і дівчат-студенток та погрожували вбивством. Міліція під керівництвом заступника начальника міліції громадської безпеки Ужгородського МВ УМВС підполковника міліції В’ячеслава Григор’єва захищала не журналістів і простих громадян, а «братків» специфічної зовнішності, зодягнених у спортивну форму.

Триває процес знищення органами влади місцевих телерадіокомпаній.

В місті Керч міська влада комплексно знищує незалежну телерадіокомпанію «Бриз» і сайт «Kerch.FM»[35].

В Чернівцях влада закрила телеканал ТВА[36].

В Кременчуці місцева влада намагається перебрати в комунальну власність незалежний телеканал «Візит», мер грубо висловлюється на адресу журналістів[37], а представники влади виганяють журналістів з власних прес конференцій.[38]

Особливо варто відмітити випадки репресій проти журналістів, які борються за свої права.

Редакторам сайту УНІАН[39] Олександру Волинському, Любові Жаловазі, Валентині Романенко, Роману Романюку, а також завідувачці відділом економіки Тетяні Майданович оголосили наказ про переміщення у новостворений відділ телевізійного моніторингу. Раніше ці журналісти публічно виступили проти порушення професійних стандартів в УНІАН. Журналістів замкнули в кімнаті і утримували кілька годин, змушуючи підписати, що вони ознайомлені з наказом про їхнє переведення в інший відділ, який знаходиться на території заводу. Приміщення корпусу (коридори, туалети та інші місця загального користування) є частково освітленими. Зокрема, не освітлені коридори, шлях до санвузла та сходові клітки. Підвісні стелі у коридорі безпосередньо біля дверей орендованого офісу частково розібрані, з них звисає неізольована електропроводка та інші деталі комунікаційного обладнання. Редактори сайту УНІАН розцінили таке рішення як переслідування за виступи проти цензури та критику керівництва агентства. На захист журналістів встали спілки (вони є членами НМПУ), в тому числі і міжнародні. Протягом тривалого часу влада відмовлялася реагувати на очевидні порушення, потім під тиском журналістів все таки були розпочаті дії. Держінспекція з питань праці виявила порушення у ТОВ «УНІАН»[40]. Справа про незаконні дії УНІАН проти працівників перебуває в суді.

На Харківщині в Сахновщинської газети "Колос"[41] районна та селищна ради змінили склад засновників і виключили трудовий колектив, який з 1995 року був співвласником газети, призначили діючого головного редактора Галину Пархоменко спочатку виконуючим обов'язки, а потім взагалі звільнили з роботи. Причиною загострення конфлікту журналісти назвали намагання укласти угоду відповідно до Закону «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

6. Судова практика

Європейський Суд з прав людини оголосив 10 жовтня 2013 року рішення у справі «Делфі АС» проти Естонії» ( Delfi AS v . Estonia, N 64569 / 09)[42]. У ній Страсбурзький Суд визнав, що залучення організації-заявника до цивільно-правової відповідальності за образливі коментарі, залишені читачами на її новинному порталі, не є порушенням свободи слова, яка гарантована статтею 10 Європейської Конвенції.

Це рішення напевно буде використано в судовій практиці в Україні у випадках, подібних позову Олександр Сиволапенко та ТОВ «Євротрансгруп» до видавництва «Юстініан» та приватного підприємства «Українська правда», яку 14 лютого 2013 року розглянув Апеляційний суд міста Києва. Своїм рішенням апеляційний суд зобов’язав власників сайтів «Юстініан» та «Українська правда» спростувати інформацію, розміщену в зоні вільного доступу, а саме у коментарях.[43]

21 травня суд Дніпровського району в м. Києві виніс ухвалу на користь компанії St Sophia Homes. Згідно з рішенням суду[44], власник форуму, який об’єднує жителів одного зі столичних будинків, повинен сплатити St Sophia Homes 14 млн грн.

Протягом року виносилася значна кількість рішень судів, якими не задовольнялися позови про значні суми відшкодування ЗМІ за поширення неправдивих відомостей. Загалом рішення в справах «влада проти журналістів» виносилися на користь журналістів 11 разів, на користь влади 5 разів. Ще 6 справ перебувають на розгляді.

Бували випадки, коли носії владних повноважень, які подавали позови проти журналістів, відкликали їх (як правило, після протестів і гучних кампаній в ЗМІ).

Показовим є випадок, коли Луцький міськрайонний суд 21 червня 2013 р. відмовив[45] у задоволенні позову трьох працівників волинської міліції «ціною» у 100 тисяч гривень до найтиражнішої газети регіону «Волинь-нова», журналіста видання та адвоката.

Позов депутата-регіонала Віталія Журавського до житомирських та всеукраїнських ЗМІ суддя Шевченківського суду міста Києва Дмитро Мальцев залишив без задоволення[46]. Журавський вимагав спростувати інформацію про те, що він є найбільшим порушником виборчого законодавства на Житомирщині.

22 березня 2013 року Ленінський районний суд Севастополя припинив провадження[47] у справі севастопольського кореспондента інформаційного агентства "Новий регіон" Яніни Васьковської, з якої міністр оборони України Павло Лебедєв просив стягнути 10 тис. доларів, звинувачуючи її в причетності до публікації агентства, яка завдала шкоди його репутації і причинила моральні страждання.

Начальник Дніпровського районного відділу міліції м. Херсон Володимир Мартиненко відкликав позов[48] до редактора інтернет-видання "Херсонська правда" Тараса Бузака щодо стягнення 100 тисяч гривень моральної шкоди через публікацію новини "Вчера на углу улиц Перекопская и Черноморская стреляли", яка була опублікована на сайті 19 листопада 2012 року.

21 лютого 2013 року Сєвєродонецький міський суд Луганської області вирішив закрити[49] провадження у справі журналіста та громадського активіста з Луганщини Олексія Свєтікова – через те, що позивач відмовився від позову.

У задоволенні позову до газети «Новини Тростянеччини: Тиждень» відмовили[50] секретарю Тростянецької міської ради Аліні Шацькій. Чиновниця вимагала спростування не фактів, а «неправильної оцінки фактів та використання відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять її честь, гідність та репутацію серед представників місцевої громади».

Були і випадки, коли представники органів влади вигравали суди проти ЗМІ і журналістів.

20 червня Центральний районний суд Сімферополя частково задовольнив[51] вимоги першого віце-прем'єра Криму Павла Бурлакова до інтернет-видання «Аргументы недели-Крым» і журналістки, члена Незалежної медіапрофспілки України Ганни Андрієвської. Згідно з рішенням суду, відповідач по справі – ДП «Аргументы недели-Крым» зобов'язаний видалити з сайту інтернет-видання статтю «Гуртожиток як прихисток для кримських VIPів. Історія Павла Бурлакова» і також знищити наявні у журналіста матеріали, які містять конфіденційну інформацію про першого віце-прем'єра. Також суд зобов'язав ДП «Аргументы недели-Крым» виплатити чиновнику 3 тисячі гривень в якості компенсації за моральну шкоду та сплатити судові витрати в сумі 573,50 грн.

Особливо варто відмітити судовий процес Запорізький водоканал проти Василенка, в чинному вироку якого фігурує таке формулювання[52]: “Заборонити ТОВ «Медіакомпанія «Слово», ... Василенко Ірині Андріївні (шеф-редактор «Суботи плюс» – ред.)... Василенку Богдану Юрійовичу (головний редактор, автор матеріалу – ред.) поширювати будь-яким чином (у тому числі і в розмовах з якими-небудь особами) недостовірну (на думку суду – ред.) інформацію”.

Суди досі відмовляються[53] перекваліфіковувати справи про напади на журналістів зі ст. ККУ 296 (хуліганство) на ст. 171 (перешкоджання журналістській діяльності).

7. Практика застосування статті 171

За перші півроку 2013 за даними Генеральної Прокуратури України[54] було порушено 117 кримінальних проваджень щодо перешкоджання законній діяльності журналістів, з них 69 справ були закриті, і тільки 3 спрямовані до суду. Найбільше проваджень порушено у Києві – 13 проваджень та Донецьку – 10. В Сумській, Тернопільській, Чернівецькій, Чернігівській та Житомирській областях не було порушено жодного провадження.

В 2013 році українські журналісти завдяки протестам створили прецедент покарання нападників за 171 статтею Кримінального кодексу[55]. Це покарання в судовому порядку нападників, які побили 18 травня в центрі Києві журналістів Ольгу Сніцарчук і Влада Соделя.

Однак голова Незалежної Медіа Профспілки Юрій Луканов, вважає[56], що «це виняток, який підтверджує правило».

Тільки після цього виняткового випадку справи по статті 171 було висунуте звинувачення особі, що напала на херсонських журналістів Олександра Тарасова та Валерія Миронюка[57]. До того на вимогу журналістів міліція відкривала кримінальне провадження, а потім тричі закривала його, мотивуючи це відсутністю доказів. Тим часом, інциденти були зафіксовано на відео, з якого чітко видно, що журналістів били і перешкоджали їхній роботі.

У квітні 2013 року Міністерством внутрішніх справ України серед співробітників була розповсюджена пам’ятка[58] “Взаємодія міліціонера з Медіа”, в якій наводиться приклад застосування статті 171 Кримінального кодексу України. Зокрема: “Науково-практичний коментар трактує перешкоджання, як протиправне створення будь-яких перепон, обмежень, заборон щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації окремим журналістом (журналістами) чи засобом масової інформації”. Однак і досі справи за статтею 171 відкриваються переважно, щоби на якийсь час знизити напругу навколо резонансного випадку, а потім або тихо закриваються, але рухаються роками.

8. Рекомендації:

1.     Верховній Раді України прийняти Закони:

– №0944 про внесення змін до Закону України "Про рекламу",

– №0947 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» (у новій редакції) та Закону України «Про доступ до публічної інформації»,

– №1076 «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».

– №2600 «Про реформування друкованих засобів масової інформації»,

– №2142 «Про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі" (щодо державного нагляду)»

– №2829 про внесення змін до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»,

– при прийнятті Закону України "Про свободу мирних зібрань" (№2508а) передбачити у тексті, що він не поширюється на індивідуальні акції окремих осіб, пов'язані з реалізацією ними права на свободу вираження поглядів.

2.     Генеральній Прокуратурі України: припинити тривалу практику перекваліфікації в хуліганство або закриття справ, порушених по статті ККУ 171.

3.     Генеральній прокуратурі України: посилити контроль за дотриманням права на свободу вираження поглядів та прав журналістів; ретельно розслідувати кожен випадок втручання посадових осіб у діяльність ЗМІ та рекламних підприємств.

4.     Міністерству внутрішніх справ України: роз'яснити (оприлюднивши відповідне роз'яснення на офіційному сайті МВС і через пресу) співробітникам міліції, що проведення окремими особами будь-яких індивідуальних акцій не може вважатися "мирним зібранням" і, відтак, перешкоджання таким акціям, притягнення до адміністративної відповідальності за ст.185-1 КУпАП є безпідставним і неприпустимим.

[1] Підготувала Наталія Зубар, голова правління ГО Інформаційний центр «Майдан Моніторнг».

[2]     Моніторингова карта «Майдан Моніторинг» http://maidanua.org/monitor

[3]     Барометр свободи слова за жовтень 2013 року http://imi.org.ua/barametr/42042-barometr-svobodi-slova-za-jovten-2013-roku.html

[4] “Стоп цензурі!” закликає власників Forbes Media втрутитись у ситуацію в Україні http://nmpu.org.ua/2013/11/stop-tsenzuri-zaklykaje-vlasnykiv-brendu-forbes-vtrutytys-u-sytuatsiyu-v-ukrajini/

[5] Керченські журналісти змусили міську раду скасувати незаконне рішення http://nmpu.org.ua/2013/11/kerchenski-zhurnalisty-zmusyly-misku-radu-skasuvaty-nezakonne-rishennya/

[6]     Янукович підписав закон про прозорість медіавласності http://telekritika.ua/pravo/2013-07-25/83596

[7]     Кабмін знову взявся за ліквідацію моральної комісії і подав відповідний законопроект http://telekritika.ua/news/2013-01-31/78663

[8]     Народні депутати хочуть обмежити доступ до публічної інформації http://medialaw.kiev.ua/news/2332/

[9] Вирок за графіті http://khpg.org/1364800589

[10]   Євген Захаров: Інакше, як мракобіссям, заборону концерту “Мистецтво толерантності” назвати не можна! http://khpg.org/1379674832

[11]   За "бидлячі школи" на Абдулліну завели справу http://maidanua.org/monitor/reports/view/464

[12]   В Мистецькому Арсеналі відцензурували “страшный суд” http://maidanua.org/monitor/reports/view/420

[13]   Принаймні 7-х учасників акції протесту перед "Мистецьким арсеналом" затримала міліція http://khpg.org/1374858326

[14]   У Мукачеві замалювали фарбою усі борди із зверненнями до Януковича http://maidanua.org/monitor/reports/view/400

[15]   На Рівненщині познімали білборди опозиціонера до Дня Конституції http://maidanua.org/monitor/reports/view/397

[16]   На донецькому стадіоні затримали харків'янина з червоно-чорним прапором http://maidanua.org/monitor/reports/view/493

[17]   Міліція забирала червоно-чорні прапори у вболівальників на матчі http://maidanua.org/monitor/reports/view/471

[18] В Киеве возле Генпрокуратуры задержали николаевского пикетчика, протестовавшего против произвола правоохранителей http://novosti-n.mk.ua/news/read/55341.html

[19]   Цензура в Николаеве: к приезду замминистра пресс-служба управления Миндоходов сочинила для журналистов вопросы http://maidanua.org/monitor/reports/view/395

[20]   Харківське обласне телебачення відцензурувало гострий виступ на сесії облради http://maidanua.org/monitor/reports/view/345

[21]   Редакція Інформаційного агентства “Поряд з вами” стурбована діями міліціянтів, які виходять за межі їхніх повноважень http://poryad.com/?p=21834

[22]   В Одесі співробітники військкомату напали на журналіста при зйомці акції протесту http://imi.org.ua/news/41864-v-odesi-spivrobitniki-viyskkomatu-napali-na-jurnalista-za-zyomku-aktsiji-protestu.html

[23]   У Врадіївці затримали п'ятьох журналістів http://imi.org.ua/news/41201-u-vradijivtsi-zatrimali-pyatoh-jurnalistiv.html

[24]   У Миколаєві міліціонер викручував журналістці руку і розбив телефон http://imi.org.ua/news/41257-u-mikolaevi-militsioner-vikruchuvav-jurnalisttsi-ruku-i-rozbiv-telefon.html

[25]   У Миколаєві ще двоє журналістів постраждали від дій міліції http://imi.org.ua/news/41259-u-mikolaevi-sche-dvoe-jurnalistiv-postrajdali-vid-diy-militsiji.html

[26]   Молодики побили до крові журналістку та фотографа. Міліція не втручалася http://imi2.serhio.org/news/40794-molodiki-pobili-do-krovi-jurnalistku-ta-fotografa-militsiya-ne-vtruchalasya.html

[27]   Голова медіа-профспілки заявив в Брюсселі, що до українських журналістів ставляться в Україні як до рабів http://maidanua.org/2013/09/holova-media-profspilky-v-bryusseli-zayavyv-scho-do-ukrajinskyh-zhurnalistiv-stavlyatsya-v-ukrajini-yak-do-rabiv/

[28]   Депутат Луганского областного совета угрожал главному редактору http://lb.ua/news/2013/09/27/229646_regional_ugrozhaet_zhurnalistke.html

[29]   Депутат міськради у Одеській області погрожувала журналісту http://maidanua.org/monitor/reports/view/427

[30]   Писать о депутатах категорически запрещено, даже если они совершают абсолютно хулиганские поступки. http://maidanua.org/monitor/reports/view/411

[31]   У Херсоні чиновник напав на журналіста http://maidanua.org/monitor/reports/view/379

[32]   Чиновник погрожує чернівецькій журналістці через статтю про те, що він вдома тримає червонокнижну рись http://imi.org.ua/news/41912-chinovnik-pogrojue-chernivetskiy-jurnalisttsi-cherez-stattyu-pro-te-scho-vin-vdoma-trimae-chervonoknijnu-ris.html

[33]   Редактор старокостянтиновської газети заявила про тиск з боку мера міста http://imi.org.ua/news/42029-redaktor-starokostyantinovskoji-gazeti-zayavila-pro-tisk-z-boku-mera-mista.html

[34]   В Ужгородській міськраді охорона мера та молодики побили журналістів. Міліція захищала братків http://imi.org.ua/news/41768-v-ujgorodskiy-miskradi-ohorona-mera-ta-molodiki-pobili-jurnalistiv-militsiya-zahischala-bratkiv.html

[35]   НМПУ заявляє, що керченська влада комплексно знищує ТРК «Бриз» http://maidanua.org/monitor/reports/view/436

[36]   Телеканал ТВА вже тиждень поза ефіром. Журналісти протестують, ОДА “вмиває руки”. http://maidanua.org/monitor/reports/view/425

[37]   У Кременчуці власник телекомпанії «Візит» заявляє про спробу рейдерства http://maidanua.org/monitor/reports/view/377

[38]   Нардеп-регіонал вигнав зі своєї прес-конференції журналістку кременчуцької газети «Програма Плюс» http://maidanua.org/monitor/reports/view/361

[39]   В УНІАН редакторів, які раніше заявляли про цензуру, "перемістили" в інший відділ http://imi.org.ua/news/41523-v-unian-redaktoriv-yaki-ranishe-zayavlyali-pro-tsenzuru-peremistili-v-inshiy-viddil.html

[40] Держінспекція з питань праці виявила порушення у ТОВ «УНІАН» http://nmpu.org.ua/2013/11/derzhinspektsiya-z-pytan-pratsi-vyyavyla-porushennya-u-tov-unian/

[41]   Харківські журналісти заявляють про збільшення тиску на представників ЗМІ http://imi.org.ua/news/40913-harkivski-jurnalisti-zayavlyayut-pro-zbilshennya-tisku-na-predstavnikiv-zmi.html

[42]   ЄСПЛ вирішив, що власник сайту може нести відповідальність за коментарі читачів http://khpg.org/1381445527

[43]   «Українську правду» зобов’язали спростувати коментар на сайті http://khpg.org/1361382636

[44] Суд хоче стягнути з власника київського інтернет-форуму 14 млн грн http://watcher.com.ua/2013/05/23/sud-hoche-styahnuty-z-vlasnyka-kyyivskoho-internet-forumu-14-mln-hrn/

[45]   Волинські міліціонери програли дифамаційний процес газеті та адвокату http://khpg.org/1371992949

[46] «Перший житомирський» виграв суд у нардепа Журавського: позов депутата залишили без задоволення http://1.zt.ua/themes/rizne/pershiy-zhitomirskiy-vigrav-sud-u-nardepa-zhuravskogo-pozov-deputata-zalishili-bez-zadovolennya.html

[47] Міністр оборони передумав судитися з кримською журналісткою. Суд закрив справу http://olden.imi.org.ua/news/ministr-oboroni-peredumav-suditisya-z-krimskoyu-zhurnalistkoyu-sud-zakriv-spravu

[48] Херсонський міліціонер, що вимагав у суді від журналіста 100 тис грн, відкликав свій позов http://olden.imi.org.ua/news/khersonskii-militsioner-shcho-vimagav-u-sudi-vid-zhurnalista-100-tis-grn-vidklikav-svii-pozov

[49] Просив мільйон та передумав http://khpg.org/1361745269

[50] Суд відмовив секретарю міськради у задоволенні позову про спростування оціночних суджень http://irrp.org.ua/news/rpdi/2946-sud-vdmoviv-sekretaryu-mskradi-u-zadovolenn-pozovu-pro-sprostuvannya-ocnochnih-sudzhen.html

[51] Віце-прем’єр Криму виграв суд у журналістки – її колеги готують акцію http://telekritika.ua/pravo/2013-06-20/82659

[52] Фабрика абсурду: Суд заборонив журналісту говорити про «Водоканал» http://ua.comments.ua/politics/204517-fabrika-absurdu-sud-zaboroniv.html

[53] Закриття справи про побиття фотожурналіста Віталія Лазебника є ганьбою для міліції – НМПУ http://telekritika.ua/pravo/2013-10-14/86698

[54] Права журналістів порушуються, але у двох третинах випадків справи закриваються http://poryad.com/?p=21303

[55] Суд над Тітушком. Епізод останній: ВИРОК http://video.telekritika.ua/show/podii/1631-sud_nad_titushkom_epizod_ostanniij_virok_02.09.2013

[56] Голова НМПУ розповів у Брюселі про рабські умови праці журналістів в Україні http://nmpu.org.ua/2013/09/lukanov-do-zhurnalistiv-v-ukrajini-stavlyatsya-yak-do-rabiv/

[57] Справу про напад на журналістів у Херсоні передано до суду http://nmpu.org.ua/2013/09/spravu-pro-napad-na-zhurnalistiv-u-hersoni-peredano-do-sudu/

[58] Редакція Інформаційного агентства “Поряд з вами” стурбована діями міліціянтів, які виходять за межі їхніх повноважень http://poryad.com/?p=21834

 

 Поділитися