MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Не сплатив аліменти – пеняй на себе!

19.11.2014   
Юрій Чумак
Правозахисники надали юридичну допомогу жінці, якій злісний аліментник відтепер мусить сплатити не тільки заборгованість по аліментам, але ще й 55 тис. грн. пені.
Він та вона закохалися, одружилися, народився син. Але після появи дитини батькова любов чомусь зійшла нанівець. Замість того, щоб піклуватися про рідних, недбалий татусь переймався тільки своїми власними потребами. Та змусив дружину, яка залишилась із малечею на руках, подати позовну заяву про стягнення аліментів. І суд ще у 2004 році присудив аліменти на утримання неповнолітнього сина та на дружину – до досягнення дитиною трьохрічного віку. Так званий батько продовжував проживати разом з дружиною та своїм сином (який, до речі, неодноразово хворів) у квартирі за однією адресою, проте й надалі нехтував своїм батьківським обов’язком і не сплачував аліментів до 2012 р., у зв’язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 45 532 грн. Тоді терпіння у жінки обірвалося. Вона подала на розлучення та рішенням Балаклійського районного суду Харківської області шлюб було розірвано. Тоді молода жінка вирішила домагатися й стягнення несплачених аліментів. Коли вона звернулася до юридичної приймальні Романа Лихачова, який є членом Харківської правозахисної групи, той пояснив їй, що, відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України, в неї є право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання дитини і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів, а з часу набрання законної сили рішення суду про стягнення аліментів. Яке, в силу ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.14 Цивільного процесуального кодексу України, є обов’язковим для всіх органів державної влади та громадян і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Надавши кваліфіковану юридичну допомогу, правники склали позовну заяву до суду. Позивачка просила стягнути на її користь пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 55 000 грн. Лише коли аліментник зрозумів, що йому може бути непереливки, то почав сплачувати свої зобов’язання по сплаті аліментів, щоправда, роблячи це не належним чином, допускаючи прострочення чергових виплат та сплачуючи поточні щомісячні платежі не в повному обсязі. При цьому будь-яких належних та об’єктивних доказів на підтвердження того, що несвоєчасна сплата присуджених за судовими рішеннями аліментів мала місце не з його вини, відповідач до суду не подав. Натомість, помічник адвоката Лихачова юрисконсульт Тетяна Чуприна підкріпила доводи позивачки точними розрахунками пені (неустойки) за несплачені аліменти, що за весь цей період склала 712 124 грн. Але позаяк позивачка просила стягнути 55 тис. грн. пені, Балаклійський районний суд визнав за необхідне при вирішенні справи виходити саме із заявленої жінкою суми. І повністю задовольнив усі її позовні вимоги! Пак, не погодившись із рішенням суду, відповідач звернулися до апеляційного суду Харківської області з апеляційною скаргою. І колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду з невідомих причин вирішила стати на захист «нещасного» платника (точніше – неплатника) аліментів. Дехто з суддів дозволили собі навіть не дуже коректно висловитися на адресу представниці позивачки, мовляв, Тетяна Чуприна «ще занадто молода». Можливо, саме тому суд зовсім не прийняв доводи, наведені у запереченні на апеляційну скаргу. В результаті рішення першої інстанції було змінено, позовні вимоги позивачки задоволені лише частково – замість 55 тис. грн. апеляційний суд присудив тільки 5 тис. Вочевидь, розраховуючи на те, що позивачка не стане скаржитися до касаційної інстанції, обмежившись малим. Однак Роман Лихачов наполіг на тому, що хвора дитина має права на належне утримання, тому жінка повинна добитися правди у судовому порядку. І позивачка вирішила боротися до переможного кінця та скористалася своїм правом щодо касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції. Нещодавно колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, прийшла висновку, що апеляційним судом було скасовано рішення, ухвалене згідно із законом. Та відмінила рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі судове рішення Балаклійського районного суду. Справедливість була відновлена. Отже, злісний аліментник відтепер мусить сплатити не тільки заборгованість по аліментам, але ще й 55 тис. грн. пені. І пеняти у цій халепі повинен тільки на себе. А деяким суддям з апеляційного суду Харківської області необхідно зробити висновок, що молодий вік юриста – це аж ніяк не підстава для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
 Поділитися