MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Права кримчан порушують на законодавчому рівні. Не тільки окупанти, але й Україна

15.01.2015   
Георгій Кобзар

Представники Кримської польової місії з прав людини назвали 5 найбільш небезпечних нормативних актів, які в 2014 році значно погіршили ситуацію з правами людини на півострові.

За словами юриста Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’ї Свірідової, закон «Про створення вільної економічної зони «Крим», прийнятий Україною 27 вересня, дискримінує кримчан за місцем проживання:

«Закон і прийняті на його підставі постанови НБУ № 699 і № 810 визнають громадян України, які живуть у Криму, нерезидентами. А це тягне за собою обмеження в правах. Закон, по суті, порушує ряд принципів Конституції України, він тягне за собою дискримінацію, з точки зору Європейської конвенції з прав людини».

Крім того, за словами експерта, у 2014 році в законодавство РФ ввели положення про обов’язкове повідомлення громадянами про наявність у них іншого громадянства (Федеральний закон РФ від 4 червня 2014 № 142-ФЗ« Про внесення змін до статті 6 і 30 Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації» і окремі законодавчі акти Російської Федерації»).

Для кримчан наразі закон відтерміновано на рік, але в будь-який момент це відтермінування можуть скасувати. Тоді жителі Криму повинні будуть повідомляти про наявність українського громадянства – за приховування цих даних передбачена санкція у вигляді штрафу до 200 тисяч рублів або в розмірі річного доходу засудженого, або до 400 годин обов’язкових робіт. Також штрафи передбачено за неповну чи недостовірну інформацію щодо цього питання та за надання її із запізненням.

Це, на думку Д. Свірідової, може змусити кримчан відмовлятися від українського громадянства, щоб, наприклад, не втратити роботу.

Наступний нормативний документ, який становить серйозну загрозу для кримчан, – так званий закон про так звану кримську самооборону. Ольга Скрипник, заступник голови Кримської польової місії з прав людини:

«У червні кримська влада в особі Аксьонова прийняла закон «О народном ополчении – народной дружине Республики Крым», яким, по суті, було легалізовано це парамілітарне формування», – заявила правозахисниця.

За її словами, кримська самооборона причетна до викрадень людей, вбивств, захоплення власності, розгону мирних зібрань, нападів на журналістів, але досі ніхто з її представників не притягнутий до відповідальності. Правозахисники впевнені, що ці формування, що мають підтримку кримської влади, мають бути негайно розпущені та заборонені в подальшому.

У свою чергу заступник голови Кримської польової місії Дмитро Макаров упевнений, що ще одна серйозна проблема для кримчан – впровадження на півострові російського законодавства про боротьбу з екстремістською діяльністю (Федеральний закон від 25 липня 2002 № 114-ФЗ «Про протидію екстремістській діяльності»).

«Цим законом вводиться поняття екстремістських матеріалів. І зараз у Криму по релігійним установам, по приватних будинках людей, які сповідують іслам, ходять в пошуках цих матеріалів з оглядами», – зазначив він.

Крім того, як зазначив Дмитро Макаров, влітку минулого року до Кримінального кодексу була внесена стаття 280.1 («Публічні заклики до здійснення дій, які спрямовані на порушення територіальної цілісності Російської Федерації»). За цією статтею людина може отримати до 4 років позбавлення волі, за заклики у ЗМІ або через Інтернет – то до 5 років. Таким чином, на думку експерта, подається сигнал, що обговорення питань приналежності Росії тієї чи іншої території може каратися досить суворо.

Правозахисники Кримської польової місії впевнені, що подібні обмеження прав і свобод людей в Криму неприпустимі. А закони та нормативні акти, які порушують Європейську конвенцію з прав людини, потрібно скасувати.

 Поділитися