MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 5 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 9.01.2015 – 17.01.2015

21.01.2015   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Упродовж 1–8 січня 2015 р. до Верховної Ради України не було внесено жодного проекту. Натомість від 9 до 17 січня внесено 330 проектів. З них близько 220 проектів – це постанови про призначення позачергових виборів міських, селищних і сільських голів. Є також близько 10 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проекти постанов про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) або звільнення суддів, про дострокове припинення повноважень народних депутатів України. Ми також здебільшого не коментуємо законопроекти суто господарського характеру про запровадження вільних економічних зон, податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Упродовж 18 січня 2015 р. до Верховної Ради України не було внесено жодного проекту. Натомість  від 9 до 17 січня внесено 330 проектів. З них близько 220 проектів – це постанови про призначення позачергових виборів міських, селищних і сільських голів. Є також близько 10 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проекти постанов про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) або звільнення суддів, про дострокове припинення повноважень народних депутатів України. Ми також здебільшого не коментуємо законопроекти суто господарського характеру про запровадження вільних економічних зон, податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 1725 від 13.01.2015 (Кишкар П. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування неучасті України у воєнно-політичних союзах).

Ініціатор проекту не врахував, що нещодавно було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» від 23.12.2014 № 35-VIII аналогічного змісту. Відповідно у проекті пропонується внесення змін у вже змінені, як добре видно з порівняльної таблиці, редакції Законів України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» та «Про основи національної безпеки України». До того ж у тексті проекту переплутані норми згаданих двох законів і там, де ніби йдеться про внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України» фактично пропонується скасувати пункти 2 і 3 частини 2 Прикінцевих положень і змінити статтю 14 Перехідних положень Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики».

Проект Постанови 1701 від 12.01.2015 (Тимошенко Ю. В.) про Звернення Верховної Ради України до Парламентській Асамблеї Ради Європи щодо звільнення протиправно утримуваної під вартою в Російській Федерації народного депутата України восьмого скликання, члена Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи Надії Вікторівни Савченко та Проект Постанови 1700 від 12.01.2015 (Тимошенко Ю. В.) про Звернення Верховної Ради України до Канцлера Федеративної Республіки Німеччини Ангели Меркель, Президента Французької Республіки Франсуа Олланда та Президента Російської Федерації Владіміра Путіна щодо звільнення протиправно утримуваної під вартою в Російській Федерації народного депутата України восьмого скликання, члена Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи Надії Вікторівни Савченко

Проект 1788 від 16.01.2015 (Купрій В. М.) про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту).

Пропонується доповнити статтю 124 Конституції України (частиною шостою такого змісту: «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах Римського статуту Міжнародного кримінального суду».

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 1692 від 12.01.2015 (Луценко Ю. В.) про Національну поліцію.

У преамбулі проекту зазначається, що він має визначати поняття, принципи, основні завдання Національної поліції, організацію, повноваження, порядок діяльності, умови проходження служби в Національній поліції та відповідальність її працівників. Власне пропонується замінити існуючі органи міліції новою структурою.

Поза сумнівами, сучасні органи МВС, зокрема і міліція, вимагають реформування. Однак структурні перетворення, як видається, слід здійснювати системно, починаючи з апарату Міністерства внутрішніх справ України. Тому, було б логічніше, аби цей проект був частиною пакету законопроектів, спрямованих на корінні зміни в структурі, умовах та формах діяльності МВС. Вказівка ж проекту на те, що набір працівників до Національної поліції та призначення їх на посади здійснює МВС України (ч.5 Прикінцевих і перехідних положень), може нівелювати усю реформу.

Проект 1696 від 12.01.2015 (Вінник І. Ю.) Закону про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо збільшення розміру знижки плати за користування житлом та плати за комунальні послуги).

Пропонується відповідну знижку збільшити з 50 до 75% відсотків платежів.

Проект Постанови 1698 від 12.01.2015 (Міщенко С. Г.) про виправлення грубих порушень мобілізаційної підготовки та мобілізації   .

Проект передбачає рекомендувати Президенту України, Міністерству оборони України, Раді національної безпеки і оборони України вжити заходів для мобілізації в зону антитерористичної операції, в першу чергу, військовослужбовців МВС, СБ та МО України, працівників податкової міліції та органів прокуратури, в тому числі офіцерів запасу зазначених органів, які проходили спеціальну підготовку, вміють поводитись зі зброєю і проходили відповідну атестацію, а також вжити заходів для недопущення потрапляння в зону антитерористичної операції мобілізованих осіб без спеціальної підготовки, без досвіду служби в лавах Збройних сил України. Зазначається, що остання категорія осіб може бути направлена для участі в АТО лише після 4-місячної підготовки.

Проект 1706 від 13.01.2015 (Тетерук А. А.) про внесення зміни до статті 19 Закону України «Про міліцію» (щодо збереження грошового та інших видів забезпечення працівникам міліції, захопленим в полон або заручниками, або безвісно відсутніми).

Сутність пропонованих змін повністю відображена в назві проекту. Згадане забезпечення пропонується виплачувати дружинам (чоловікам) працівників міліції, їхнім повнолітнім дітям тощо за виключним переліком.

Проект Постанови 1715 від 13.01.2015 (Веселова Н. В.) про забезпечення рівних соціальних гарантій громадянам України та здійснення соціального забезпечення громадян України на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (назва проекту подається в авторській редакції з усіма її мовними негараздами).

Автори проекту виходять з того, що фактичне обмеження соціальних виплат на територіях, які не контролюються українською владою, є порушенням Конституції України та Загальної декларації прав людини. Відповідно передбачається «доручити Кабінету Міністрів України скасувати постанови, які порушують Конституційні права громадян України щодо забезпечення доступу до соціального захисту населення, у тому числі проживаючих на всій території Донецької та Луганської областей».

При цьому автори проекту не беруть до уваги чинник фактичної неможливості проведення таких виплат і не пропонують жодного механізму здійснення бажаного. Замість реальних пропозиції проект обмежується дорученням уряду «протягом 7 діб з дня прийняття цієї Постанови розробити та впровадити порядок виплати пенсій та соціальних виплат громадянам України, які не переміщені із населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження». Тобто розробники виходять з принципу: як хочете, так і виконуйте, що дуже нагадує сумної слави підходи адміністративно-командної системи старих часів.

Проект 1684-1 від 14.01.2015 (Лабазюк С. П.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо додаткових гарантій для учасників бойових дій.

Пропонується абзац 19 статті 6 згаданого закону доповнити частиною другою такого змісту:

«Міністерство оборони України та його структурні підрозділи зобов’язані забезпечити видачу особам, зазначеним в абзаці дев’ятнадцятому цього пункту, довідок, що підтверджують їх участь в антитерористичній операції протягом 7 робочих днів з моменту прийняття рішення про демобілізацію та/або протягом 3 робочих днів з моменту звернення відповідних осіб».

Підтримуючи саму ідею боротьби з бюрократичною тяганиною у справі надання згаданих довідок, маємо зауважити, що Міністерство оборони України може не мати повної інформації щодо всіх осіб, які брали участь в АТО, зокрема тих, які не є військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України.

Проект 1694 від 12.01.2015 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання контрактів державного оборонного замовлення) та Проект 1695 від 12.01.2015 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України (щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання контрактів державного оборонного замовлення).

Два взаємопов’язаних проекти, якими пропонується звільнити за певних умов від оподаткування матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби, що використовуються для виробництва продукції оборонного призначення

Проект 1737 від 14.01.2015 (Гвоздьов М. О.) про внесення змін до Закону України «Про державне оборонне замовлення» (щодо врегулювання розбіжностей законодавства у сфері процедури закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки).

Пропонується через зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» забезпечити можливість «закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом у іноземних юридичних осіб шляхом укладення договорів комісії із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, яким в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю».

Зовні проект виглядає суто технічним уточненням, але, можливо, за цим ховається лобіювання інтересів цілком конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

Проект 1738 від 14.01.2015 (Гвоздьов М. О.) про внесення змін до Закону України «Про державне оборонне замовлення» (щодо відносин у сфері виконання державного оборонного замовлення).

Проект спрямовано на розширення прав Державного концерну «Укроборонпром» як уповноваженого суб’єкту господарювання з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі

Проект 1745 від 14.01.2015 (Лабазюк С. П.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо медичного забезпечення учасників бойових дій.

Пропонується закріпити, що медичне обстеження цієї категорії осіб має бути безоплатним, крім того, для учасників АТО передбачається безоплатне протезування, а також вводиться норма про можливість компенсації за придбані ліки.

Проект 1750 від 14.01.2015 (Балога В. І.) про внесення зміни до пункту 10 розділу ІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (щодо посилення соціального захисту військовослужбовців та працівників, які беруть участь в антитерористичних операціях).

Йдеться про одну уточнюючу редакційну зміну до закону, який був прийнятий лише 28 грудня 2014 року. Пропонується не обмежувати розмір грошового забезпечення не лише працівників, які беруть участь в АТО, а й тих працівників, які беруть участь в забезпеченні їх проведення. Як видається, пропозиція пропонує певного редакційного уточнення, щоб запобігти занадто розширювальному тлумаченню запропонованої норми.

Проект 1760 від 14.01.2015 (Мельничук С. П.) про Військові казначейські зобов’язання.

Згідно з пояснювальною запискою, проект підготовлено з метою комплексного вирішення питання створення спеціального фінансового інструменту, з високим рівнем довіри населення, який покликаний забезпечити додаткове фінансування потреб української армії.

Проект 1761 від 14.01.2015 (Мельничук С. П.) про Українську військову організацію.

Відповідно до преамбули проекту в ньому визначається правовий статус Української військової організації та всіх об’єднань громадян військового спрямування в Україні. Фактично закон передбачає створення громадських територіальних об’єднань воєнізованого характеру, які у воєнний час мають бути задіяні за мобілізаційними планами. Пропонуються такі визначення:

Українська військова організація – спільність людей (соціальна група), яка сформована на основі єдності історичної свідомості, традицій і культури для спільної реалізації громадянами та юридичними особами своїх прав і свобод і діє відповідно до свого статуту (положення), які розроблені за звичаєвим правом у межах Конституції та чинного законодавства України.

Українська військова організація є об’єднанням громадян та юридичних осіб з метою забезпечення захисту та з метою відновлення територіальної цілісності України, її духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій.

Проект дуже нагадує популярні в попередні роки численні спроби відродження на державному рівні козацької організації як єдиної централізованої структури під патронатом держави зі значними юридичними пільгами і преференціями. Характерним для таких спроб, до речі, було сакральне посилання на українське звичаєве право

Судячи з проекту, його ініціатор пропонує створити організацію, в якій будуть еклектично поєднуватися окремі риси Національної гвардії США, територіальної армії Великобританії та радянського ДТСААФ. Усе це виглядає доволі штучно.

Проект 1762 від 15.01.2015 (Тетерук А. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладання обов’язків у особливий період.

З посиланням на необхідність зміцнення військової дисципліни пропонується ряд суттєвих нововведень:

1) переосмислюється традиційне розуміння такого кримінального покарання як «тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців» – якщо нині воно застосовується лише до військовослужбовців строкової служби, то у проекті пропонується призначати таке покарання і військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу в особливий період (крім військовослужбовців-жінок);

2) на додаток до кримінальної і дисциплінарної відповідальності військовослужбовців пропонується запровадити адміністративну відповідальність військовослужбовців і новий вид адміністративного стягнення, який буде накладатися судами загальної юрисдикції – арешт з утриманням на гауптвахті, включити в КпАП додаткову главу 13-Б «Військові адміністративні правопорушення» з 11 новими статтями, в яких майже за кожний склад адміністративного правопорушення передбачене безальтернативне стягнення – арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб;

3) командирів військових частин пропонується наділити правом складати протоколи про військові адміністративні правопорушення;

4) порядок і умови утримання військовослужбовців, заарештованих в адміністративному порядку, мають визначатися наказом Міністерства оборони України;

5) декларується надання командирам додаткових прав та покладання обов’язків у особливий період.

Зміни доволі дискусійні, просякнуті духом військової доцільності і потребують глибокого вивчення з боку експертів з кримінального і адміністративного права. Натомість вже у день внесення законопроекту він навіть без висновку ГНЕУ був включений до порядку денного, дістав позитивний висновок профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони та був прийнятий в першому читанні за основу. До речі, доповідач – ініціатор законопроекту просив прийняти проект і в цілому як Закон.

Проект 1767 від 15.01.2015 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідворотності покарання осіб, які переховуються на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції

Проект (вже прийнятий за скороченою процедурою як Закон) вніс важливе уточнення в існуючу процедуру спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження. Якщо раніше для ініціювання відповідних процедур, окрім усього іншого, однією з кваліфікуючих ознак було перебування підозрюваного поза межами України, що не завжди можна було документально підтвердити, то тепер замість цього вимагається підтвердження факту оголошення цієї особи у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Проект 1771 від 15.01.2015 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підлягання призову на військову службу або збори народних депутатів України.

Пропонується зняти з депутатів право звільнення від призову та відстрочки від мобілізації.

Проект, на нашу думку, має більш ідеологічне, ніж реальне практичне значення.

Проект 1780 від 16.01.2015 (Білецький А. Є.) про внесення змін до статті 3 Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо надання депутатам права перебувати на військовій службі під час дії особливого періоду)

Йдеться про таку норму «Під час дії особливого періоду народний депутат, який є військовослужбовцем, прикомандированим на час виконання депутатських повноважень до Верховної Ради України за особистою заявою має право проходити військову службу зі збереженням депутатських повноважень».

Як видається, питання має хоча й обмежене, але певне практичне значення

 

Ідеологічні питання

 

Проект Постанови 1752 від 14.01.2015 (Княжицький М.Л.) про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2015 році.

Слід погодитися з ініціаторами проекту, що прийняття Постанови вивільнить Верховну Раду України від розгляду значної кількості проектів постанов щодо відзначень річниць конкретних подій та ювілеїв. Водночас інтерес викликає, які саме дати пропонуються для всенародного відзначення і якою мірою об’єктивним і всебічним є цей перелік. На жаль, у пояснювальній записці не зазначено, на думку яких фахівців спиралися ініціатори законопроекту, що дещо знижує довіру до нього (автори цього огляду, наприклад, готові погодитися із запропонованим переліком десь на 80–90%).

Проект 1781 від 16.01.2015 (Мосійчук І. В.) про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про застосування амністії в Україні» (щодо повної реабілітації політичних в'язнів).

Пропонується у зазначених Прикінцевих положеннях перелік прізвищ осіб, до яких застосовується індивідуальна амністія, доповнити прізвищами 49 осіб.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 1711 від 13.01.2015 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження кількості заступників міністра.

Пропонується скоротити кількість заступників міністра до першого заступника за загальним правилом і надати право Кабінету Міністрів України як виключення додавати в деяких міністерствах не більше двох заступників міністра.

Головний недолік проекту – не визначений порядок введення посад заступників міністра.

Проект 1734 від 14.01.2015 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо окремих питань діяльності всеукраїнської конференції працівників прокуратури та місцевих прокуратур).

Пропонується відтермінувати створення місцевих прокуратур і продовжити на час «проведення адміністративно-територіальної реформи, стабілізації фінансово-економічної ситуації в країні, але не пізніше 14 жовтня 2015 р.» функціонування існуючої системи міських, районних, міжрайонних, районних в містах прокуратур.

Проект 1744 від 14.01.2015 (Лабазюк С. П.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України).

Пропонується, серед іншого, ввести відповідальність за порушення порядку голосування народними депутатами: «до народного депутата може бути застосовано позбавлення права брати участь у десяти пленарних засіданнях Верховної Ради та засіданнях органів Верховної Ради».

Загалом такі дії мали б вимагати гострішої реакції, але радикальніші пропозиції, ймовірно, не мають перспективи бути прийнятими в сучасних парламентських реаліях.

Проект 1776 від 16.01.2015 (Президент України, поданий як невідкладний) про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів).

Ідея цього проекту «на слуху» вже багато років. Проте її реалізація, як і кожної зміни до Конституції України, вимагає дуже зваженого поводження з текстом Конституції України і додержання відповідної конституційної процедури.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 1697 від 12.01.2015 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (щодо скасування оцінки спадщини для найближчих родичів).

Законопроект пропонує скасувати обов’язкове проведення оцінки майна для визначення розміру податку у разі спадкування майна спадкоємцями другої черги (рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так з боку матері) і за правом представлення (внуки, правнуки).

Сама постановка питання видається цілком доцільною. Але запропонована норма була не так давно закріплена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо деяких питань спадкування) № 1709-VII від 20 жовтня 2014 року. Утім, через два місяці вона була скасована Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014. А через півмісяця парламенту знову пропонують повернутися до цього питання. Якось хотілося б більшої логічності й послідовності в діях наших законотворців.

Проект 1707 від 13.01.2015 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (щодо уточнення терміну[*]).

Пропонується виключити з визначення благодійника вказівку на те, що ним можуть бути юридичні особи виключно приватного права.

Проблема має дві сторони. З однієї – державні та комунальні підприємства цілковито могли б виступати благодійниками, особливо, як зазначено у пояснювальній записці, у сферах освіти, охорони здоров’я, охорони навколишнього природного середовища тощо. З іншої – витрати на благодійну діяльність можуть бути засобом «непрофільного використання коштів» та й просто корупційних оборудок. У даному форматі проект викликає занепокоєння саме щодо корупційної складової. Авторам мало б сенс одночасно із допуском державних та комунальних підприємств до благодійницької діяльності визначити порядок та сферу, в якій могла б вестися така діяльність. Це, без сумніву, зменшило б корупційні ризики.

Проект 1768 від 15.01.2015 (Левус А. М.) про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо участі іноземних осіб в телерадіоорганізаціях).

З метою захисту від загроз інформаційного суверенітету України пропонується повністю виключити участь іноземців та іноземних юридичних осіб в участі в роботі вітчизняних установ теле- радіомовлення.

Цей проект, як видається, зорієнтований на певний тимчасовий результат, гонитва за яким може мати суттєві, але дещо віддалені, негативні наслідки. Адже така заборона фактично унеможливлює розвиток вітчизняних установ теле- радіомовлення, перетворює їх на «містечкові». Цілковито перекривається можливість створення спільних установ теле- радіомовлення, а також відкриття в Україні представництв відповідних іноземних установ. Навряд чи «інформаційний суверенітет» України постраждає від створення спільних телеканалів просвітницького, спортивного, культурного, музичного тощо спрямування.

Проект 1779 від 16.01.2015 (Сугоняко О. Л.) про внесення змін до до деяких законодавчих актів України (щодо прав громадян під час проведення мирних зібрань).

Пропонується у Законі України «Про громадські об’єднання» закріпити право невідкладного прийому представників громадських об’єднань під час проведення ними мирних зібрань, а в Кодексі України про адміністративні правопорушення – адміністративну відповідальність за відмову в проведенні такого прийому.

 

Кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 1690 від 31.12.2014 (Матейченко К. В.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо скасування статті 370 Провокація підкупу).

Пропонується, виходячи лише з труднощів класифікації відповідних діянь, скасувати згадану статтю КК України. Аргументація в пояснювальній записці без конкретного аналізу слідчої і судової практики видається не зовсім переконливою, оскільки таке негативне явище, як провокація підкупу, реально існує і в разі його декриміналізації має бути зрозуміло, яка альтернатива пропонується для протидії провокації підкупу.

Проект 1660-1 від 09.01.2015 (Соболєв Є. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства України з питань запобігання корупції.

Проект є альтернативним до Проекту 1660 від 27.12.2014 (Луценко Ю. В.), згаданим у частині 2 Бюлетеню №4. Він, як і основний проект, значною мірою виходить за межі своєї назви, на що вказує і пояснювальна записка. Його метою визначається «удосконалення антикорупційного законодавства в частині функціонування Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з питань запобігання корупції, системи прокуратури України, а також усунення неузгодженостей в законах, прийнятих 14 жовтня 2014 року, які є перешкодою для реалізації антикорупційного пакету законів».

Змін дуже багато, всього їх пропонується внести до 4 кодексів та 8 законів, зокрема в декілька нещодавно прийнятих парламентом.

Проект 1741 від 14.01.2015 (Драюк С. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення належного функціонування антикорупційних органів.

В проекті дещо еклектично об’єднано різнопланові зміни до багатьох кодексів і законів України (розробник у пояснювальній записці вирізнив десять найсуттєвіших напрямів змін, які мають покращити функціонування антикорупційних органів, але в дійсності їх значно більше). Багато змін пропонуються до актів, які були прийняті цією ж сесією парламенту. В окремих випадках пропонуються не прямі зміни відповідного закону, а зміни до перехідних положень іншого акта, в яких вносяться зміни до цього закону. Попри зазначене, ряд пропозицій загалом заслуговує на увагу.

Проект 1716 від 13.01.2015 (Чижмарь Ю. В.) про внесення змін до частини першої статті 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо вимог до кандидатів на посаду судді).

Пропонується підвищити вік для кандидатів в судді з 25 до 30 років та стаж роботи в галузі права з 3 до 8 років.

Проект 1719 від 13.01.2015 (Ємець Л. О.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо забезпечення кваліфікованого та компетентного судочинства).

Пропонується додати до присяги судді слова, що він має здійснювати правосуддя «кваліфіковано» та «компетентно». Крім того, до числа підстав для звільнення судді з займаної посади пропонується додати «систематичне некваліфіковане та некомпетентне здійснення правосуддя, якими вважається скасування, зміна або відміна прийнятих (постановлених) суддєю односособово [так в оригіналі, виділення авторів огляду] або у складі колегії суддів ухвал, постанов, рішень, вироків та інших процесуальних документів в кількості десяти та більше відсотків від загальної кількості прийнятих (постановлених) ухвал, постанов, рішень, вироків та інших процесуальних документів за один календарний рік».

Проект 1720 від 13.01.2015 (Ємець Л. О.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо забезпечення права на захист житла).

Пропонується не вважати перевищенням меж необхідної оборони дії щодо «захисту особою від протиправного вторгнення свого житла, іншого приміщення або прилеглої до них території, що їй належить, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає».

Порівняно з чинною редакцією статті 36 КК України:

1) поняттям необхідної оборони охоплюється захист від вторгнення не лише в житло або інше приміщення, а й на прилеглу до них територію, що належить особі;

2) поняттям необхідної оборони охоплюється захист від будь-якого, а не лише насильницького, протиправного вторгнення

У такому контексті, якщо не вдаватися до тлумачення «вторгнення» як чогось суттєво відмінного від звичного «проникнення», доводиться зробити висновок, що пропонується надати власнику право на будь-яку розправу з особами, що без його згоди відкрито або таємно проникли на належну йому територію. Зокрема, можна буде вбити або покалічити за спробу зірвати квітку або яблуко з чужої садової ділянки чи за намагання пройти через приватну територію, щоб «скоротити шлях».

Проект 1727 від 13.01.2015 (Шкрум А. І.) про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо Єдиного державного реєстру судових рішень.

Пропонується включати до Єдиного державного реєстру судових рішень усі судові рішення судів загальної юрисдикції.

Слід звернути увагу на те, що в тексті поданого проекту та в порівняльній таблиці до нього текст пропонованої норми різний. У порівняльних таблицях він доповнюється абзацом такого змісту: «До Реєстру можуть не включатися процесуальні ухвали та інформація, що становить державну таємницю». Судячи з пояснювальної записки, правильним є варіант власне тексту проекту. Тим не менш, така неузгодженість показує, що проект подавався без належної підготовки.

Проект 1746 від 14.01.2015 (Чижмарь Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (щодо підвищення відповідальності суддів).

Передбачається запровадити дисциплінарну відповідальність суддів (зокрема – звільнення з посади), які допустили істотне порушення норм процесуального права у здійсненні правосуддя, що спричинило незаконне застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту.

Загалом у таких пропозиціях є певна логіка. Утім, суддя в разі згаданих судових помилок мав би поділити відповідальність із слідчим та прокурором, за ініціативою яких були вчинені згадані незаконні дії. Окрім того, оскільки конкретні життєві обставини бувають різні, не слід, мабуть, зовсім позбавляти суддів права на «професійний ризик» (ненавмисну судову помилку).

Проект 1747 від 14.01.2015 (Чижмарь Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (щодо підвищення майнової відповідальності суддів та працівників правоохоронних органів).

Проект пов'язаний з попереднім. Пропонується надати уповноваженому державному органу право регресного позову до посадових осіб в розмірі державних витрат на відшкодування шкоди, завданої громадянинові. Передбачається, що посадова, службова особа державного органу, в діях якої встановлено склад злочину, має разом із адміністративною чи кримінальною відповідальністю нести також майнову відповідальність перед державою.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 1740 від 14.01.2015 (Левченко Ю. В.) про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо забезпечення оптимального рівня державного контролю.

Пропонується значно розширити перелік можливих підстав для проведення перевірок суб’єктів господарювання у січні–червні 2015 р. порівняно із законом, прийнятим лише 28.12.2014, у якому закріплювався курс на радикальне обмеження таких перевірок.

Проект 1778 від 16.01.2015 про внесення змін до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» (щодо зниження відсоткової ставки для кворуму)

Пропонується в абзацах першому та другому частини другої  статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» слова та цифри «не менш як 60» замінити словами та цифрами «більш ніж 50». При цьому зазначається, що «Дія цього Закону поширюється на акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більш ніж 50 відсотків корпоративних прав належить державі, або юридичній особі, у статутному капіталі якої частка держави  становить більш  ніж 50 відсотків , – з дня набрання чинності цим Законом, а на інші акціонерні товариства – з 1 січня 2016 року.

Проект покликаний ліквідувати прогалини в прийнятому 13 січня 2015 р., але ще не підписаному Президентом України законі «Про внесення змін до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» (щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами держави)» (проект №1310 від 11.12.2014), який мав аналогічну мету і схожий зміст, але не передбачав ситуацію, коли у статутному капіталі товариства більш ніж 50 відсотків корпоративних прав належить не безпосередньо державі, а «юридичній особі, у статутному капіталі якої частка держави становить більш ніж 50 відсотків» Як відомо, за загальною нормою приховується цілком конкретне акціонерне товариство – «Укрнафта», у міноритарних акціонерів якої багато років була можливість блокувати будь-які намагання держави змінити менеджмент товариства і спрямовувати його подальшу діяльність.



[*] Так у тексті. Правильно – «терміна»

 

 Поділитися