MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Мобілізація віруючих: питання та відповіді

14.05.2015   
Максим Васін

Особливості законодавства України щодо мобілізації віруючих і священнослужителів.

У питаннях та відповідях:

1. Чи є законною мобілізація без оголошення військового стану?

Так, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не ставить умовою мобілізації оголошення військового стану. Адже мобілізуватися може бути необхідно й у випадку, приміром, стихійного чи екологічного лиха. До того ж, мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи навіть приховано. З огляду на військову агресію Росії, протягом 2014-2015 років в Україні проводиться військова мобілізація – з акцентом на відновлення боєздатності Збройних Сил та інших військових формувань.

2. Чи підлягають мобілізації на військову службу віруючі?

Так, військовий обов’язок є однаковим як для віруючих, так і для невіруючих. Конституція закріплює рівність усіх громадян і не допускає дискримінації за ознакою релігії. Єдиною особливістю є те, що для віруючих передбачена можливість заміни військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою, коли релігійні переконання не дозволяють воювати (ч. 4 статті 35 Конституції України).

3. Чи можуть мобілізувати тих, хто раніше проходив альтернативну службу замість строкової військової?

Так, дивіться відповідь №2. Проте Міноборони заявляло, що має намір мобілізовувати саме осіб з військовим досвідом або військовою спеціальністю, що навряд чи можливо для тих, хто замість строкової військової служби проходив альтернативну (невійськову).

4. Яка процедура направлення на альтернативну (невійськову) службу?

Закон про мобілізацію не врегульовує питання альтернативної служби для віруючих, які не можуть воювати. Проте Міноборони погодилося застосовувати по аналогії існуючі норми статей 9 – 12 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу». Згідно цієї процедури місцева районна адміністрація приймає рішення про звільнення заявника від призову на військову службу, проте подальший механізм організації саме альтернативної служби поки не визначений.

5. Де має проходити альтернативна (невійськова) служба?

Однозначно можна сказати, що альтернативна служба має проходити за межами Збройних Сил або інших військових формувань, оскільки повинна мати невійськовий характер.

Але, якщо мобілізована особа заявить про свої релігійні переконання вже під час військової служби, то Міністерство оборони України для цих випадків розпочало процес створення інженерно-будівельних підрозділів, до яких будуть спрямовувати військовослужбовців, які з релігійних чи інших причин не можуть виконувати завдання зі зброєю.

6. Чи можуть призиватися на військову службу священнослужителі?

Так, якщо слідувати букві Закону про мобілізацію. Хоча священики і звільнені від військових зборів згідно статті 30 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», проте такої норми немає стосовно мобілізації.

Плутанини додала поширена журналістами у січні 2015 року інформація з посиланням на представника Генштабу ЗСУ, що священики не будуть призиватися під час четвертої хвилі мобілізації… За моїми спостереженнями, у військкоматах зовсім по-різному ставляться до прохань священнослужителів звільнити їх від призову з релігійних міркувань.

7. Як оголошення військового стану вплине на мобілізацію віруючих?

Відповідно до Конституції України, оголошення військового стану є підставою для обмеження конституційних гарантій свободи віросповідання, закріплених у статті 35 Основного Закону (як і низки інших прав громадян). Тобто в цьому випадку держава вже не зобов’язана забезпечувати віруючих можливістю проходити альтернативну (невійськову) службу, а вправі спрямовувати мобілізованих на свій розсуд – чи-то до війська, чи-то на цивільну роботу.

8. Чи можуть мене мобілізувати, якщо в моїй родині є діти?

Закон про мобілізацію містить чіткі критерії мобілізації батьків, залежно від яких військовозобов’язані батьки можуть бути призвані військову службу або звільнені від неї.

9. Чи можуть мобілізувати переселенців? Та чи є можливість у військкоматів звіряти інформацію зі справами за попереднім місцем проживання?

Мені відомі випадки, коли переселенці отримували повістки за новим місцем проживання після реєстрації та отримання довідки переселенця. Тобто інформація про них надходить до військкоматів. Їх мобілізація не завжди пов’язана з залученням до служби у військових загонах. Це може бути направлення на авторемонтні роботи військової техніки чи оплатна робота по іншій невійськовій спеціальності.

Очевидно, що не у всіх випадках у військкоматів є доступ до справ військовозобов’язаних переселенців з їх попереднього місця проживання. Насамперед, на окупованих територіях Донбасу та Криму.

10. Чи можуть претендувати на альтернативну (невійськову) службу ті громадяни, які є невіруючими або не належать до якоїсь з релігійних громад?

Такі люди є, зокрема з пацифістськими переконаннями. Але на сьогодні маємо таку вимогу у статті 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»: «Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю».

Підсумовуючи, можна сказати, що вказані неточності та пробіли у законодавстві змушують священиків і віруючих виборювати своє конституційне право на захист своєї країни без зброї в руках. Інколи доходить до кримінальних проваджень і судового розгляду, як це було на Дніпропетровщині*.

Максим Васін, виконавчий директор Інституту релігійної свободи

 

*Коментар «ПЛ»:

Апеляційний суд Дніпропетровської області 26 лютого 2015 року підтвердив виправдувальний вирок для віруючого, який під час мобілізації просив направити його на альтернативну службу.

Отже, апеляційний суд не погодився з доводами прокуратури м. Новомосковська, яка домагалася засудження члена релігійної громади Свідків Ієгови за «ухилення від військової служби». Представники прокуратури переконані: закон про мобілізацію чітко визначає категорії людей, які можуть бути звільнені від виконання військового обов’язку, і віруючих у тому переліку немає.

Натомість, захист підсудного посилався на норми ч. 4 ст. 35 Конституції України та практику Європейського Суду з прав людини, де встановлено право віруючих громадян на заміну військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою.

Додамо, що нещодавно Генеральний штаб Збройних Сил України погодив законопроект №2191, яким розширюється перелік підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Цей законопроект зареєстрував депутат Юлій Мамчур з метою удосконалення оборонних питань і приведення окремих положень законодавчих актів у відповідність з нормами Конституції України.

Автор пропонує доповнити статтю 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації також таким категоріям громадян:

- священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займаються в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди);

- чоловікам та жінкам, виконання військового обов’язку яких суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законом України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

Разом із цим, як зауважує Генштаб ЗСУ у своєму листі від 12 березня, питання заміни виконання військового обов’язку на альтернативну (невійськову) службу за мотивами релігійних переконань під час мобілізації в особливий період залишається неврегульованим.

Оскільки завдання з забезпечення реалізації державної політики у сфері релігії покладено на Міністерство культури України, в Генштабі Збройних Сил пропонують порушити перед цим Міністерством або іншими суб’єктами законодавчої ініціативи питання про розробку змін до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» стосовно заміни військової служби по призову за мобілізацією на альтернативну (невійськову) службу.

 Поділитися