Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 29 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 30.06.2015 – 03.07.2015

Надійшло 168 законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України. З них 46 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням парламентських слухань, призначенням виборів, зміною голів комітетів, звільненням з посад суддів, звільненням та призначенням міністрів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Міжнародно-правові відносини

Проект 0039 від 30.06.2015 (Президент України) про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації») між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Надання Україною згоди на обов’язковість Фінансової Угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком має сприяти збільшенню обсягів кредитування малих та середніх підприємств, сприятиме їхньому розвитку та підвищенню потенціалу до збереження існуючих та утворення нових робочих місць.

Проект прийнято як закон 15.07.2015.

Проект 0040 від 30.06.2015 (Президент України) про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Європейським Союзом про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво.

Проект прийнято як закон 15.07.2015.

Проект 0041 від 30.06.2015 (Президент України) про ратифікацію Фінансової угоди (Газопровід Уренгой – Помари – Ужгород (Проект «Реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення магістрального газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород») між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Проект прийнято як закон 15.07.2015.

Проект 0042 від 30.06.2015 (Береза Ю. М.) про денонсацію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про міжнародне автомобільне сполучення» та Протокол[у] до цієї Угоди.

Пропонується денонсувати Угоду між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про автомобільне сполучення» та Протокол до цієї Угоди, підписані 20 березня 1995 року та ратифіковані Верховною Радою України 20 листопада 1998 року. Як зазначають ініціатори проекту, його прийняття «сприятиме захисту національних інтересів України, збереженню незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, які опинилися під загрозою внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Буде сприяти зміцненню контролю держави як за державним кордоном, так і за пасажирськими потоками, в яких присутні громадяни країни-агресора».

Проект 0043 від 30.06.2015 (Береза Ю. М.) про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації «Про співробітництво під час здійснення спільного контролю осіб, транспортних засобів і товарів на українсько-російському державному кордоні».

Пропонується денонсувати відповідну угоду. На думку ініціаторів проекту, його прийняття «сприятиме зміцненню Державного кордону України, ліквідує наявні у агресора можливості щодо його незаконного перетину і в цілому, знизить сам потенціал агресивних дій».

Щодо двох останніх проектів слід зазначити, що автори не спромоглися пояснити, яким чином денонсація відповідних угод сприятиме «захисту національних інтересів України, збереженню незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, які опинилися під загрозою внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», зосереджуючись на обгрунтуванні права на таку денонсацію.

Проект 0044 від 30.06.2015 (Президент України) про ратифікацію Угоди між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу Горизонт 2020 – Рамкова програма з досліджень та інновацій (2014–2020).

Як вказано в пояснювальній записці, асоційована участь України в Програмі «Горизонт 2020» дасть змогу розширити можливості участі українських науково-дослідних організацій та університетів у європейських наукових дослідженнях, сприятиме всебічному розвитку партнерських відносин між Україною та ЄС. Окрім того, участь України в зазначеній програмі сприятиме інтеграції до європейської наукової спільноти, розширенню міжнародного науково-технічного співробітництва. Реалізація Угоди забезпечить нормативне підґрунтя для співпраці в науково-технологічній сфері, створить передумови для прискорення становлення України як впливової європейської держави через розширення міжнародного науково-технічного співробітництва і надасть переваги, необхідні для інтеграції України до Європейського наукового товариства і приєднання до Європейського дослідницького простору.

Проект прийнято як закон 15.07.2015.

Проект 2289а від 03.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб».

Пропонується розширити перелік іноземних діячів, яким має надаватися державна охорона, виклавши частину другу зазначеної статті у такій редакції: «Державна охорона здійснюється щодо глав іноземних держав, парламентів та урядів і членів їх сімей, міністрів закордонних справ, керівників міжнародних організацій (інших посадових осіб міжнародних організацій), які прибувають в Україну чи перебувають на її території. Перелік посадових осіб міжнародних організацій, щодо яких здійснюється державна охорона, визначається Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України».

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 2196а від 30.06.2015 (Семенченко С. І.) про підвищення рівня мотивації військовослужбовців до виконання загального військового обов'язку.

В преамбулі зазначається, що «Цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади підвищення рівня мотивації до проходження та належного виконання обов’язків військової служби військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України шляхом виплати грошової винагороди, передбаченої цим Законом». Тобто «підвищення рівня мотивації військовослужбовців до виконання загального військового обов'язку» зводиться виключно до фінансових виплат. Крім того, спірним є поширення проекту лише на контрактників, а не на всіх військовослужбовців.

Хоча ідея проекту заслуговує на увагу, конкретні пропоновані заходи викликають лише подив своєю однобічністю.

Проект 2197а від 30.06.2015 (Головко М. Й.) про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо підвищення рівня соціальних гарантій військовослужбовців, які беруть участь в бойових діях та членів сімей загиблих військовослужбовців).

Присвячений по суті тим же питання фінансового утримання, що й попередній проект. Пропонується ввести надбавку за участь в бойових діях, вдвічі збільшити суми одноразових виплат та встановити, що «Грошове забезпечення військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях,  здійснюється у національній валюті та не може в сукупності бути меншим за десять розмірів мінімальних заробітних плат на момент здійснення відповідної виплати».

Проект 2202а від 01.07.2015 (Богомолець О. В.) про внесення змін до статті 4 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (щодо забезпечення учасників антитерористичної операції, які постраждали під час її проведення, реабілітаційними заходами).

Пропонується норму «забезпечення їх виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послугами медичної реабілітації» замінити на «забезпечення їх реабілітаційними заходами».

Ініціатори проекту мали на увазі, що така зміна дасть змогу учасникам АТО користуватися всіма реабілітаційними заходами, передбаченими Законом України «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Такими, окрім медичної реабілітації, є професійна, трудова, фізкультурно-спортивна, фізична, соціальна, психологічна реабілітація тощо. Пропозиція видається ніби слушною, але виникає сумнів, чи не призведе вона до скасування обов’язку «забезпечення їх виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації».

Проект 2210а від 01.07.2015 (Богомолець О. В.) про внесення змін до статті 11 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (щодо проходження студентами вищих медичних, фармацевтичних навчальних закладів військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби в обов'язковому порядку).

Пропонується закріпити, що «Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби в обов’язковому порядку проходять громадяни України, які здобувають освітній ступінь вищої освіти у вищих медичних, фармацевтичних навчальних закладах України, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями».

Проект 2222а від 02.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності керівників підприємств, установ, організацій за недодержання вимог законодавства стосовно збереження за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період місця роботи, посади і виплати компенсації середнього заробітку.

Пропонується визначити, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу також у разі «незабезпечення збереження за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, місця роботи, посади і виплати компенсації середнього заробітку – у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення». І, відповідно, пропонується внести доповнення до ст. 41 КУпАП щодо відповідальності за «незабезпечення збереження за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, місця роботи, посади і виплати компенсації середнього заробітку».

Проект 2224а від 02.07.2015 (Головко М. Й.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо надання додаткових освітніх пільг учасникам бойових дій).

Пропонується віднести до числа пільг, які надаються учасникам бойових дій на території України та інших держав, право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.

Проект 2257а від 03.07.2015 (Шинькович А. В.) про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації).

Пропонується визначити, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані чоловіки, на утриманні яких перебуває «одна і більше дітей» (так в оригіналі) віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання). Нині відповідну пільгу мають чоловіки, «на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років». Як дещо емоційно пояснюється в супровідній записці, «У разі прийняття даного законопроекту від робочих місць в секторі реальної економіки не відриваються продуктивні сили. Адже саме чоловікам, віком від 30–45 років, належить найбільша частка серед батьків неповнолітніх дітей. Водночас, ці молоді та середні за віком сім’ї не потребуватимуть додаткових фінансових витрат на підтримку своїх чоловіків в зоні АТО, тому що державне фінансування учасників АТО не достатнє і великий тягар забезпечення учасників АТО лягає саме на родину. Цим Законом ми не відбираємо у дітей фінанси, які підуть на їх додаткове навчання, оздоровлення, позашкільну освіту та інше».

Як видається, подібні проекти мають підтверджуватися розрахунком потреб Збройних Сил у людській сили та демографічних можливостей країни.  Слід зазначити, що проект у разі його прийняття може призвести до неприпустимого скорочення мобілізаційного потенціалу. Адже відсоток чоловіків у віці 30-45 років, які пройшли військову службу і не мають дітей, буде вкрай малий. І, що важливіше, цілком ймовірно, що окремі групи військових спеціалістів можуть і не мати бездітних чоловіків. Армія, яка комплектується за призовом, а не за контрактом, передбачає можливість у подальшому в разі оголошення особливого чи військового стану розраховувати на тих осіб, які раніше вже пройшли службу.

Проект 2258а від 03.07.2015 (Сироїд О. І.) про неможливість проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на частині території України у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Пропонується встановити, що тимчасово, до моменту повернення відповідних населених пунктів під контроль органів державної влади України, вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, районних, районних у містах, міських, селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів не проводяться на тимчасово окупованій території України та «у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження у зв’язку зі здійсненням Російською Федерацією збройної агресії проти України», а також у населених пунктах, «що у зв’язку зі здійсненням Російською Федерацією збройної агресії проти України розташовані на лінії зіткнення» або «діють військово-цивільні адміністрації». Перелік території та населених пунктів додається.

Вибори на таких територіях мають бути призначені Верховною Радою України не пізніше ніж через 30 днів з моменту повернення відповідних населених пунктів під контроль органів державної влади України.

Окрім суто політичних аспектів, слід звернути увагу на те, що в самому проекті наявні колізії з деякими чинними законами, на що звертає увагу ГНЕУ.

Проект 2261а від 03.07.2015 (Дмитренко О. М.) про внесення змін до статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо забезпечення безперервності процесу харчування особового складу Збройних Сил України).

Пропонується доповнити зазначену статтю частиною такого змісту: «Для забезпечення безперервності процесу харчування особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань, Міністерство оборони України укладає із суб’єктами господарювання – переможцями процедур закупівлі, додаткові угоди щодо продовження дії договорів про закупівлю послуг з харчування на три роки в межах відповідних бюджетних асигнувань Міністерства оборони України».

Проект, як видається, не позбавлений певних корупційних ризиків, зокрема консервації на тривалий час монопольного становища (пріоритетних прав) певних суб’єктів господарювання.

Проект 2263а від 03.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про схвалення Доктрини соціального захисту та психологічної реабілітації осіб, які постраждали під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) в Україні.

Доктрина, яка додається до проекту, була розроблена Кабінетом Міністрів України за дорученням Президента України. Чому вона має бути схвалена саме Законом України в пояснювальній записці не аргументується.

Проект 2266а від 03.07.2015 (Висоцький С. В.) про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» (щодо процедури позбавлення державних нагород згідно з Законом України «Про санкції»).

Проектом Закону передбачене внесення змін до статті 16 Закону України «Про державні нагороди України» і узгодження даної статті з положеннями Закону України «Про санкції». Пропонується позбавити виключного характеру (вилучити слово «лише») норму законодавства про те, що позбавлення державних нагород може бути проведено Президентом України у разі засудження нагородженого за тяжкий злочин і додатково передбачити, що «Позбавлення державних нагород України може бути застосовано до особи як вид санкції у випадках, передбачених законодавством України. Пропозиції щодо позбавлення особи державних нагород України як санкції виноситься на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Рішення про позбавлення особи державних нагород України як санкції приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов’язковим до виконання».

Згідно з пояснювальною запискою «Проект Закону має на меті позбавлення державних нагород України та інших відзнак осіб, причетних до агресії Російської Федерації. Адже зберігання за ними таких відзнак суперечить самій сутності нагородження і відзначення осіб в Україні. Такі особи не мають жодного морального права продовжувати мати відповідні державні нагороди та відзнаки, тим самим дискредитуючи значимість та виключність цих нагород та відзнак».

Погоджуючись загалом з наведеним вище положенням, слід підкреслити, що значно краще, якщо санкції проти осіб, причетних до агресії Російської Федерації, будуть реалізовуватися через суд, а не через інші державні органи. Якщо це не завжди можна реалізувати в судовому порядку (пояснювальна записка не містить інформації з цього приводу), то законом може бути встановлено й інший порядок. Але Рада національної безпеки та оборони України видається абсолютно зайвим елементом в цьому механізмі. Президент України має приймати рішення в тому ж порядку, як вирішується питання про надання державних нагород, і з врахуванням думки тих органів, які мають право вносити відповідні подання.

Проект 2282а від 03.07.2015 (Білецький А. Є.) про внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу» (щодо гідного поховання військовослужбовців, службовців та працівників Збройних Сил, органів внутрішніх справ, пенітенціарної служби, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, служби спеціального зв'язку та захисту інформації, прикордонної служби, спеціальної служби транспорту, військ Цивільної оборони та інших військових формувань, які загинули під час проходження служби (виконання служб. обов'язків).

Пропонується викласти в новій редакції ст. 15 та додати нову ст. 15-1 до зазначеного закону, якими визначити перелік органів, служб та організацій, чиї бійці мають бути поховані безоплатно, а також порядок проведення таких поховань.

Проект 2285а від 03.07.2015 (Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання правил в'їзду в Україну, включаючи тимчасово окуповану територію, та виїзду з неї.

Проектом пропонується:

заборонити суб’єктам господарювання, діяльність яких спрямована на надання транспортних або туристичних послуг з порушенням встановленого законодавством України порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, а також пов’язаним з ними особам, займатись відповідною діяльністю;

унеможливити видачу ліцензій на здійснення видів діяльності суб’єктам, діяльність яких спрямована на надання транспортних або туристичних послуг з порушенням встановленого законодавством України порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї;

ввести кримінальну відповідальність за діяльність, спрямовану на надання транспортних, туристичних або інших послуг з порушенням встановленого законодавством України порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї та пов’язаних з ними осіб відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

У цьому проекті викликає сумнів насамперед доцільність встановлення кримінальної відповідальності з доволі жорсткою санкцією – позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Реалізація такої пропозиції може порушити баланс між окремими статтями Кримінального кодексу, завдати шкоди його системному характеру.

Участь громадян в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади

Проект 2145а-1 від 03.07.2015 (Вілкул О. Ю.) про місцевий референдум.

Поданий як альтернативний проекту 2145а від 23.06.2015 (Заліщук С. П.) про всеукраїнський референдум (див. Бюлетень № 28), хоча в проектах йдеться про різні види референдуму.

Доволі великий обсяг проекту (80 сторінок) не дає змоги належним чином проаналізувати його в рамках цього огляду. Зауважимо лише, що більшість положень проекту не видаються принципово новими. Натомість докладно опрацьовано «технологічні» питання проведення місцевого референдуму. Зокрема цікаво вирішено питання фінансування ініціативної групи з місцевого референдуму. Така група має право відкрити рахунок фонду місцевого референдуму для організації збору підписів учасників місцевого референдуму на підтримку висування ініціативи щодо проведення місцевого референдуму та агітації місцевого референдуму за рахунок коштів членів ініціативної групи з місцевого референдуму та добровільних внесків.

Ідеологічні питання

Проект 2117а-1 від 30.06.2015 (Шухевич Ю. Р.) про внесення змін до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті».

Альтернативний проекту 2117а від 18.06.2015 (Сироїд О. І.) про внесення змін до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті» (див. Бюлетень № 27).

Проект передбачає два редакційних уточнення окремих невдалих місць прийнятого поспіхом закону. Також вноситься уточнення, що відповідальність за порушення законодавства про статус борців за незалежність України у XX столітті (публічне виявлення зневажливого ставлення до цих осіб або публічне заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у XX столітті) «настає відповідно до Цивільного кодексу України». Проте відповідних змін до Цивільного кодексу не пропонується і внесена пропозиція залишається юридично не визначеною.

Проект 2198а від 30.06.2015 (Береза Ю. М.) про обмеження на рух іноземного автотранспорту.

Пропонується «Заборонити з третьої години 01 липня 2015 року в’їзд на територію України з боку адміністративного кордону з тимчасово окупованої АР Крим будь-якого автотранспорту, зареєстрованого в Російській Федерації».

Не зупиняючись на суті проблеми, хотілося б відзначити, що стаття (пункт) 3 проекту передбачає, що «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування». Враховуючи, що проект був внесений 30 червня, а заборона, ним передбачена, має почати діяти з 1 липня, все це виглядає щонайменше як зневага до самих основ законодавчого процесу.

До того ж приписи проекту є нормами одноразової дії і не мають нормативного змісту, що унеможливлює прийняття його в формі закону.

Проект Постанови 2233а від 02.07.2015 (Висоцький С. В.) про державну підтримку публікацій, наукових, освітніх та дослідницьких програм, спрямованих на висвітлення щодо агресії Російської Федерації проти України.

Відразу звертає на себе увагу, що слово «щодо» в назві проекту є абсолютно зайвим.

По своїй суті проект постанови є набором безпосередніх розпоряджень окремим органам виконавчої влади, що не в повній мірі відповідає сутності відносин парламенту та уряду в демократичній країні. Зокрема пропонується:

1. Міністерству інформаційної політики України, Міністерству культури України, Міністерству освіти і науки України у тримісячний термін розробити державну програму підтримки публікацій, наукових, освітніх та дослідницьких програм, спрямованих на висвітлення об'єктивної та достовірної інформації щодо агресії Російської Федерації проти України».

2. Міністерству освіти і науки України у двомісячний термін розробити державну програму грантів та стипендій для підтримки публікацій, наукових, освітніх та дослідницьких програм, пов’язаних з тематикою агресії Російської Федерації проти України, Водночас на уряд покладається обовязок зобов’язується передбачити видатки на реалізацію таких заходів у держбюджеті-на 2016 рік..

Враховуючи той факт, що питання бойових дій під час проведення АТО на Сході України та окупації АР Крим перебувають у всіх на слуху та без них не проходить жодний випуск новин та більшість аналітичних теле- та радіопрограм, виходять друком численні книжкові відання, додаткове фінансування спеціальних державних програм виглядає дещо надуманим.

Проект 2236а від 02.07.2015 (Бондар В. В.) про встановлення мораторію на підняття цін/тарифів на проїзд в громадському транспорті.

Маленький проект з двох статей, якими передбачається «Тимчасово, до врегулювання економічної ситуації в країні, з метою недопущення обмеження прав споживачів на користування транспортними послугами встановити мораторій на підвищення цін/тарифів на пасажирські перевезення міського, приміського, міжміського сполучення» та «Зобов’язати постачальників послуги з перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом та органи місцевого самоврядування встановити тарифи, що діяли станом на 1 січня 2014 року».

Якихось обрахунків пояснювальна записка до проекту не містить, а лише посилається на те, що більша частина населення України перебуває на межі бідності. Тому сприймається проект як суто ідеологічний, популістський.

Проект 2237а від 02.07.2015 (Бондар В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони обмеження дорожнього руху під час проїзду окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона).

Пропонується передбачити в Законі України «Про дорожній рух» у статті 26-1 яка має назву «Обмеження або заборона дорожнього руху під час проїзду окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона» і нині закріплює можливість таких обмежень, норму абсолютно протилежного змісту: «Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг під час проїзду автомобільним транспортом Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, а також глав іноземних держав, парламентів і урядів, керівників міжнародних міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в Україні з офіційним візитом забороняється». Водночас із статті 18 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» пропонується повністю вилучити одне із повноважень військовослужбовців Управління державної охорони України такого змісту: «спільно з відповідними підрозділами міліції тимчасово обмежувати або забороняти під час здійснення охоронних заходів рух транспортних засобів та пішоходів на вулицях і дорогах під час проїзду автомобільним транспортом Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, а також глав іноземних держав, парламентів і урядів, керівників міжнародних міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в Україні з офіційним візитом, не допускати громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх».

Крім того, пропонується доповнити ст. 279 КК України новою частиною:

«4. Надання службовою особою наказу або розпорядження про тимчасове обмеження або заборони руху транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг під час проїзду автомобільним транспортом Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, а також глав іноземних держав, парламентів і урядів, керівників міжнародних міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в Україні з офіційним візитом, –

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Очевидно, що державна охорона певних посадових осіб є суспільною необхідністю і без певних обмежувальних заходів ефективність такої охорони може звестися нанівець. Тому наведені пропозиції видаються популізмом найгіршого ґатунку. До того ж сформульовані вони вкрай невдало, оскільки забороняють обмежувати дорожній рух задля безпеки лише вищих посадових осіб держави, справляючи враження, що такі обмеження будуть цілком правомірні заради безпеки інших (нижчого рівня) посадових осіб.

Проект 2246а від 02.07.2015 (Бондар В. В.) про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо відновлення соціальної справедливості.

Пропонується визначити, що «Статті 7 та 8 [про розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та про мінімальну заробітну плату – автори огляду] цього Закону [Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» – автори огляду] діють до 15 липня 2015 року» і одночасно поставити завдання «Кабінету Міністрів України до 01 липня 2015 року внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції змін до Державного бюджету України на 2015 рік за результатами проведеної індексації грошових доходів населення, зокрема, збільшити прожитковий мінімум на одну особу та розмір мінімальної заробітної плати з урахуванням індексу інфляції».

Оскільки питання віднайдення коштів для таких дій не ставиться, проект є суто популістичним.

Проект 2276а від 03.07.2015 (Корчинська О. А.) про заборону використання історичної назви території України та похідних від неї слів в якості назви або синоніму Російської Федерації, використання такої назви для позначення сучасної території Російської Федерації чи будь-якої її частини.

Визначається, що «Під історичною назвою території України, в цьому Законі, розуміється словесне найменування «Русь» та похідне від нього «Росія». і, відповідно, забороняється «Використання історичної назви території України та похідних від неї слів в якості назви або синоніму Російської Федерації, використання такої назви для позначення сучасної території Російської Федерації чи будь-якої її частини».

Зокрема пропонується встановити кримінальну відповідальність за «Використання історичної назви території України та похідних від неї слів в якості назви або синоніму Російської Федерації, використання такої назви для позначення сучасної території Російської Федерації чи будь-якої її частини, в офіційних документах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, публічних виступах посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, при висвітленні будь-якої інформації та створенні інформаційних матеріалів про Російську Федерацію засобами масової інформації та інформаційними агентствами, в навчальних, картографічних, довідкових, енциклопедичних виданнях, в оголошеннях, рекламі, на вивісках, на дорожніх покажчиках, в поштових відправленнях, в аудіовізуальних творах що розповсюджуються українськими мовниками та в інших сферах, де застосовується офіційна назва Російської Федерації».

Ініціатори проекту відповідно рекомендують замість слова «Росія», котре використовується в якості назви або синоніму Російської Федерації, та/або для позначення сучасної території Російської Федерації чи будь-якої її частини, використовувати історичну назву території сучасної Російської Федерації – «Московія».

Іншими словами пропонується узаконити право називати інші держави не їхніми офіційними назвами, а так, як нам видається історично правильним. На нашу думку, подання подібних  проектів наносить значно більшу шкоду іміджу нашої держави, ніж діяльність пропагандистів країни-агресора.

Відносини між владними суб’єктами

Проект 2176а від 30.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» щодо заступників керівника центрального органу виконавчої влади.

Пропонується надати уряду право збільшувати кількість заступників керівників центральних органів виконавчої влади: «В окремих центральних органах виконавчої влади кількість заступників може бути збільшена на підставі рішення Кабінету Міністрів України».

Ця пропозиція йде в розріз із тими принципами, які на початку закладалися в реформу центральних органів виконавчої влади. Тож постає питання про те, чи були попередні рішення помилкою, чи ми маємо поетапне згортання реформ у цій сфері.

Проект 2183а від 30.06.2015 (Мамчур Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень з питань діяльності Національного антикорупційного бюро України.

Пропонуються доволі різнопланові зміни, від суто термінологічних і відверто не принципових, наприклад, заміна назви «директори» територіальних управлінь Національного бюро на «керівники», до вельми важливих, зокрема, призначення частини працівників за результатами закритих конкурсів, що суперечить самій ідеї закону. Найбільша ж вада проекту відзначена у висновку ГНЕУ: зміни є непослідовними, крім того внесені необережно, що призводить до порушення логіки викладу і повної зміни суті чітких у чинній редакції норм. Так, унаслідок пропонованих правок стає незрозумілим кому з керівників Бюро ранги державних службовців присвоює директор НАБ, а кому – Президент України. Внесена плутанина у питання оплати праці працівників НАБ, порядку обчислення стажу, подання звітів тощо.

Проект 2189а від 30.06.2015 (Чумак В. В.) про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ».

Пропонується нова редакція зазначеного закону.

Серед ключових положень слід назвати залишення «двоголовості» міської влади (міський голова та голова КМДА), відновлення районних рад тощо. Втім куди важливіше, що проект порівняно з чинним законом значно обмежує права територіальної громади міста Києва, власне не лише права громади, а й сам цей термін взагалі виключається і замінюється на «територіальну спільноту міста Києва» яка, судячи з проекту, не має жодних прав, окрім обрання рад.

Проект 2217а від 01.07.2015 (Президент України) про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади). 15.07.2015 був внесений доопрацьований проект, який і розглядається в цьому огляді.

Як зазначається в пояснювальній записці до проекту, метою запропонованих змін є «відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація повною мірою положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування». Відповідно, якщо нині у статті 132 Конституції України закріплено принцип «поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів», то натомість пропонується закріпити принцип «децентралізації влади, повсюдності та спроможності місцевого самоврядування, сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць».

Скасовуються місцеві державні адміністрації та інститут голів місцевих державних адміністрацій. Натомість основні повноваження зосереджуються на базовому рівні – у громаді, яка стає первинною одиницею адміністративно-територіального устрою України. Органами влади громади мають бути  голова громади та рада громади. Створюється також виконавчий орган місцевого самоврядування громади, підконтрольний і підзвітний раді громади. Голова громади головує на засіданнях ради громади, очолює виконавчий орган місцевого самоврядування громади. На інших рівнях також мають утворюватися виконавчі органи місцевого самоврядування. Так, районні і обласна ради  обиратимуть зі свого складу голову районної або обласної ради,  який очолюватиме й виконавчий комітет відповідної ради.

Державна виконавча влада буде представлена в районах і областях, у Києві та Севастополі префектами, які призначатимуться на посаду і звільнятимуться з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Повноваження префектів подібні до повноважень нинішніх голів місцевих державних адміністрацій, але центральне місце серед них посідатиме нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування. У прокуратури відповідні наглядові функції вилучаються. Префект зупинятиме дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду.

Крім того, передбачено, що у разі ухвалення головою громади, радою громади, районною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України, створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого. У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, районної, обласної ради та призначає позачергові вибори у визначеному законом порядку.

Також передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначатимуться окремим законом.

16.07.2015 р. проект був направлений на висновок Конституційного Суду України.

Проект 2226а від 02.07.2015 (Соболєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» (щодо недопущення здійснення повноважень членом Комісії після закінчення строку повноважень).

Пропонується норму «Закінчення строку повноважень члена Комісії є підставою для звільнення його з посади» замінити на значно докладнішу: «Повноваження члена Комісії припиняються на наступний день після закінчення строку повноважень члена Комісії. Член Комісії, повноваження якого припинились, не може здійснювати повноважень. Після припинення повноважень члена Комісії відповідно до частини другої цієї статті Президент України протягом тридцяти днів подає до Верховної Ради України подання про призначення члена Комісії».

На наш погляд, пропоновані зміни є занадто радикальними та не враховують необхідності забезпечення безперервності в роботі ЦВК.

Проект 2230а від 02.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

Пропонується пролонгувати на 2016 рік обмеження щодо проведення перевірок рядом державних органів: «Установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців (крім перевірок, що проводяться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною фіскальною службою України, Державною фінансовою інспекцією України та Державною службою України з питань праці) органами державного нагляду (контролю) проводяться до 31 грудня 2016 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України».

Проект 2240а від 02.07.2015 (Кіссе А. І.) про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (щодо висновку на проекти рішень про добровільне об'єднання територіальних громад).

Пропонується передбачити, що, проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, схвалені відповідними радами, у п’ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту «перспективному плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області».

Аргументація щодо потреби в такому погодженні фактично відсутня у супровідних документах, зазначається лише, що таке погодження доцільне «оскільки метою законопроекту є формування дієздатних, самодостатніх територіальних громад».

Одночасно пропонується зняти з Раді міністрів Автономної Республіки Крим та обласних державних адміністрацій функцію надання висновку щодо відповідності таких проектів Конституції України, посилаючись на те, що обласні адміністрації не мають права втручатися в здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень, а тим паче перевіряти їх рішення на дотримання Конституції України.

В аргументації цих двох пропозицій, на нашу думку, є певна суперечність.

Проект 2250а від 02.07.2015 (Береза Б. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо правового регулювання порядку організації і проведення виборів).

Пропонується змінити порядок обрання сільських, селищних, міських голів. Зокрема встановити, що «Вибори міського (міст, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) голови проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості у два тури,  в єдиному одномандатному виборчому окрузі, що співпадає з територією відповідного міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм або територією відповідної об’єднаної територіальної громади.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів в одномандатному виборчому окрузі включено не менше двох кандидатів на посаду міського (міста, кількість виборців у якому дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) голови, обраним вважається кандидат на посаду міського голови, за якого подано більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні».

Також уточнюється, що «Територіальна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування на посаду міського (міста, кількість виборців у якому дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) голови, якщо  до виборчого бюлетеня у день голосування було включено більше двох кандидатів на посаду міського (міста, кількість виборців у якому дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) голови, і за результатами голосування у день виборів жоден з них не був обраний відповідно до вимог частини четвертої статті 2 цього Закону».

Проект 2256а від 03.07.2015 (Крулько І. І.) про офіційне оприлюднення та реєстрацію нормативно-правових актів.

Проект зупиняється на проблемі набрання чинності, оприлюднення та реєстрацію нормативно-правових актів. Пропонується визначити основним засобом оприлюднення усіх нормативно-правових актів, окрім актів парламенту та президента, опублікування їх на сайті органу, який їх прийняв. Подібні пропозиції вже висувалися в урядовому проекті 2877 від 18.05.2015 про внесення змін до деяких законів України щодо набрання чинності актами Кабінету Міністрів України (див. Бюлетень № 23). Той проект отримав негативні висновки ГНЕУ та профільного Комітету з питань промислової політики та підприємництва і, як наслідок, народні депутати 04.06.2015 не підтримали проект.

Також пропонується створити «Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів» який би вів уповноважений орган виконавчої влади у справах реєстрації нормативно-правових актів. Зазначимо, що і на сьогодні подібний реєстр усіх, а не лише нормативно-правових, актів органів влади ведеться за участі МінЮсту.

На нашу думку, даний проект не матиме сенсу, поки не буде прийнятий закон про нормативно-правові акти, частиною якого він має бути. Саме в цьому законі має бути вирішена проблема віднесення актів органів влади до нормативно-правових чи інших (індивідуальних, технічних тощо).

Проекти 2267а та 2268а від 03.07.2015 (Пинзеник В. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо визначення Основних напрямів бюджетної політики) та про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо визначення Основних напрямів бюджетної політики відповідно.

Суть проекту розкрита авторами у пояснювальній записці до першого з них: «Бюджетна резолюція (Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний рік) є документом, що має визначати основні цілі і пріоритети бюджетної політики на черговий бюджетний рік. Це декларація намірів політики, що має бути матеріалізована в бюджеті. В Україні підготовка резолюції перетворюється в документ, що містить доручення Уряду щодо всіх суспільних сфер та вимагає включення даних, що важко спрогнозувати впродовж року. Тому пропонується Основні напрями бюджетної політики на наступний рік як декларацію цілей політики передати Кабінету Міністрів України.».

Проект 2277а від 03.07.2015 (Чумак В. В.) про втрату чинності Регламенту Верховної Ради України.

Проектом пропонується визнати таким, що втратив чинність, Регламент Верховної Ради України та стисло визначити функції головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради України та Керівника Апарату Верховної Ради України.

Головний аргумент ініціаторів законопроекту: «Регламент Верховної Ради України, затверджений Законом України «Про Регламент Верховної Ради України», є нормативно-правовим актом, який втратив чинність, внаслідок його систематичного порушення та ігнорування вимог про недопустимість прийняття рішень ухвалених з порушенням передбачених процедур».

Утім, як слушно зазначає ГНЕУ, відповідно до статті 83 Конституції України «порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України». Тож проект зазнаки суперечить Конституції України і, на нашу думку, його подання слід сприймати лише як своєрідну форму протесту небайдужих депутатів проти систематичного ігнорування законодавцями Регламенту Верховної Ради України.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 2187а від 30.06.2015 (Шинькович А. В.) про внесення змін до статті 150 Житлового кодексу Української РСР (щодо користування підсобними приміщеннями у випадку, якщо кімнати у будинку (квартирі) перебувають у власності різних осіб).

Пропонується доповнити зазначену статтю такими положеннями: «У випадку, коли внаслідок поділу майна при розірванні шлюбу, отримання  спадщини чи іншого відповідного правочину кімната (кімнати) у будинку чи квартирі є власністю різних осіб, кухня, коридор, комора та/або інші  відповідні підсобні приміщення цього будинку чи квартири передаються у їх  спільну сумісну власність. У цьому випадку власники кімнат можуть укласти договір користування зазначеними підсобними  приміщеннями. У вказаному договорі мають бути визначені умови такого користування власниками та особами, які проживають або перебувають разом з ними на законних підставах (в тому числі умови проходу через кімнату (кімнати), зв‘язані спільним входом, які належать іншому власнику (власникам)) та утримання їх у належному стані; порядок обліку та оплати житлово-комунальних послуг, пов‘язаних з користуванням такими приміщеннями; розподіл витрат на їх ремонт та порядок його проведення тощо. До укладення такого договору особи, які проживають або перебувають у цьому будинку чи квартирі на законних підставах, мають вільно та безперешкодно користуватися підсобними приміщеннями, завдаючи щонайменше незручностей іншим особам. У разі зміни власника (власників) кімнати (кімнат) у такому будинку чи квартирі укладений договір продовжує діяти до внесення до нього змін за згодою його сторін. Типовий договір користування підсобними приміщеннями, які перебувають у спільній сумісній власності власників кімнат у будинку чи квартирі затверджується Кабінетом Міністрів України. У випадку недосягнення домовленості про умови користування зазначеними підсобними приміщеннями, в тому числі щодо права проходу через кімнату (кімнати), зв‘язані спільним входом, спір вирішується у судовому порядку».

Загальна ідея проекту не викликає принципових заперечень, хоча ГНЕУ і запропонувала кілька суттєвих уточнень редакційного характеру. Варто також звернути увагу, що текст рясніє русизмами та іншими мовними негараздами.

Проект 2203а від 01.07.2015 (Жолобецький О. О.) про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України (щодо скасування оподаткування пенсій).

Пропонується скасувати п. 164.2.19. згаданої статті, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються «суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати».

Проект 2235а від 02.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України (щодо узгодження деяких положень реєстрації юридичних та фізичних осіб – підприємців).

Проект покликаний до життя деякими практичними проблемами, які виникли у зв’язку з прийняттям Закону України від 20 жовтня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Зокрема, пунктом 3 частини четвертої статті 20 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону уряду було доручено підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України зміни та доповнення до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», передбачивши в таких змінах спрощення процедур реєстрації, перереєстрації господарської діяльності та повідомного порядку скасування реєстрації та вилучення записів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у випадку, коли такі суб’єкти господарювання були зареєстровані територіальними органами ведення реєстрів на тимчасово окупованій території до часу її окупації. У проекті пропонується скасувати це доручення як таке, що можемо призвести до ряду законодавчих колізій. Водночас пропонується ряд термінологічних уточнень, насамперед уніфікувати застосування в законодавстві терміна «місце проживання».

Також пропонується встановити, що «Проведення реєстраційних дій, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування), на період її проведення забороняється».

Проект 2162а-1 від 03.07.2015 (Вознюк Ю. В.) про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Альтернативний проекту 2162а від 25.06.2015 (Третьяков О. Ю.) про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей осіб, загиблих внаслідок поранення, каліцтва, контузії, одержаних під час участі в Революції Гідності (див. Бюлетень № 28).

Принциповим є питання визначення осіб, смерть яких є підставою для отримання пенсії. В проекті 2162а використовується формула «в разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності)» а у проекті 2162а-1 – «загибелі особи під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, а також у разі смерті особи у результаті ушкодження здоров’я, отриманого під час участі у таких акціях».

Проект 2262а від 03.07.2015 (Шинькович А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повернення власникам квартир багатоквартирного будинку та житлових приміщень у гуртожитках, незаконно відчужених допоміжних приміщень.

Пропонується визначити, що «Поверненню власникам квартир у багатоквартирних будинках та власникам житлових приміщень у гуртожитках також підлягають незаконно приватизовані допоміжні приміщення у цих будинках та гуртожитках», а саме: «У випадку, якщо вказані допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку відчужені іншим особам після набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року за № 4-рп/2004, а у гуртожитках – після набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 9 листопада 2011 року № 14-рп/2011, зазначені правочини є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок. Незаконно приватизовані приміщення на підставі рішення суду підлягають безоплатному поверненню у спільну власність власникам квартир відповідного багатоквартирного будинку чи житлових приміщень у гуртожитку за їх позовом. Особи, з власності яких вилучаються відповідні приміщення, мають переважне право на укладення договорів оренди цих приміщень після його повернення у власність власникам квартир відповідного багатоквартирного будинку чи житлових приміщень у гуртожитку. При цьому вартість зроблених ними покращень цих приміщень, за їх згодою має бути зарахована як орендна плата у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо особи, з власності яких вилучаються відповідні приміщення, передали їх в оренду іншим особам, їх права та обов‘язки як орендодавців у відповідних договорах переходять до власників квартир відповідного багатоквартирного будинку чи житлових приміщень у гуртожитку».

Проект 2272а від 03.07.2015 (Сидорчук В. В.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо умов призначення пенсій у зв'язку з втратою годувальника.

Назва проекту не зовсім точно передає його зміст. Йдеться насамперед про розширення переліку підстав, коли пенсія з інвалідності призначається незалежно від наявності страхового стажу. Зазначені підстави згідно з чинним законодавством мають враховуватися і для призначення пенсій у зв'язку з втратою годувальника. Нині в законодавстві є лише одна така підстава – «якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби». Пропонується додатково встановити ще такі підстави:  «у зв’язку з виконанням державних чи громадських обов’язків, з виконанням дій по рятуванню життя інших осіб, охороні приватної, комунальної або державної власності, громадського порядку, участю у зборах, мітингах, походах та демонстраціях, порядок проведення яких визначений Конституцією та  законами України». З цією пропозицією загалом можна погодитися, але така підстава як участь «у зборах, мітингах, походах та демонстраціях, порядок проведення яких визначений Конституцією та законами України», на нашу думку, сформульована занадто широко і потребує певної конкретизації.

Закон, у разі його прийняття, має набрати чинності з 1 січня 2016 року, але відповідна пенсія буде призначатися особам, які стали інвалідами або які втратили годувальника, якщо згадані у законі обставини настали після 21 листопада 2013 р.

Проект 2274а від 03.07.2015 (Андрієвський Д. Й.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення правових норм, що врегульовують питання визначення категорій осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню).

Пропонується уніфікувати термінологію шляхом виключення з ряду законів терміна «престарілий», який не має розкриття в цих законах, та заміни його терміном «особа похилого віку» у значенні, встановленому Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Проект 2283а від 03.07.2015 (Білецький А. Є.) про внесення змін до деяких законів України (щодо реалізації права на приватизацію житла мешканцями гуртожитків).

Пропонується закріпити, що приватизації підлягають житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають не лише у власності територіальних громад, а й у державній власності. Відповідно визначаються особливості проведення приватизації житлових і нежитлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у державній власності, а також повноваження територіальних органів Фонду державного майна України щодо приватизації житла у гуртожитках державної форми власності.

Проект 2287а від 03.07.2015 (Луценко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав працівника на вільне обрання банківської установи для отримання заробітної плати).

Пропонується заборонити «будь-яким способом обмежувати працівника вільно обирати установу банку для виплати заробітної плати» і передбачити, що для отримання заробітної плати через  установи банків працівник особисто відкриває в обраному ним банку окремий поточний рахунок для зарахування заробітної плати, стипендії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. Про відкриття окремого поточного рахунку банк письмово повідомляє роботодавця не пізніше наступного робочого дня після відкриття такого рахунку. Працівник має право у будь-який час відкрити окремий поточний рахунок в іншому банку. У разі якщо повідомлення про відкриття окремого поточного рахунку надійшло роботодавцю пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня виплати заробітної плати, така заробітна плата сплачується на окремий поточний рахунок, що був відкритий раніше або іншим не забороненим законом способом».

Також пропонується доповнити ст. 41 КУпАП нормою, якою прирівняти до «порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі» також і обмеження «права працівника на вільне обрання банківської установи для отримання заробітної плати». Уточнюється і загальний зміст цієї статті, визначаючи правопорушенням порушення не лише встановлених термінів, а й порядку виплати пенсій, стипендій, заробітної плати.

Кримінальне, кримінально-процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

Проект 2192а від 30.06.2015 (Дзюблик П. В.) про внесення зміни до статті 240 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення.

Пропонується частину 3 зазначеної статті доповнити вказівкою, що до передбачених нею незаконних дій належить і «видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі», а також додати до статті примітку такого змісту: «Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у великому розмірі, якщо вартість незаконно видобутих корисних копалин місцевого значення у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Проект виглядає реакцією на відомі «бурштинові» події на Волині..

Проект 2205а від 01.07.2015 (Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до статті 213 Кримінального кодексу України (щодо усунення неузгодженостей).

Пропонується змінити виклад диспозиції статті «Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом». Нині вона звучить так: «Здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту». Натомість пропонується така редакція: «Здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів без державної реєстрації, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту».

Проект 2219а від 02.07.2015 (Ємець Л. О.) про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення кваліфікаційного оцінювання суддів, які обираються на посаду судді безстроково).

Пропонується поширити обов’язкове кваліфікаційне оцінювання, запроваджене Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», на суддів, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом Вища кваліфікаційна комісія суддів України вже прийняла вмотивоване рішення про рекомендування для обрання на посаду судді безстроково та направила відповідний висновок до Верховної Ради України. Водночас пропонується встановити, що «Верховна Рада на пленарних засіданнях розглядає питання про обрання суддів на посаду безстроково лише за наявності усіх документів передбачених частиною 4 статті 77 Закону України “Про судоустрій і статусу суддів», маючи на увазі, що серед цих документів буде і копія рішення про результати кваліфікаційного оцінювання.

Проект 2231а від 02.07.2015 (Черненко О. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення доступу до правосуддя та поваги до судової влади.

Пропонується ряд змін до КАС, ЦПК та ГПК України щодо питань підсудності та перегляду справ у другій та третій інстанціях, а також відносно уточнення тих чи інших процесуальних аспектів.

Ряд із цих пропозицій, на нашу думку, давно очікує юридична громадськість. Пропонується, зокрема, встановити правило, за яким суд, до якого надійшла справа, котра відповідно до правил підсудності має розглядатися іншим судом або в іншому процесуальному порядку, передає таку справу для її розгляду і вирішення до іншого суду чи переводить її в інший процесуальний порядок. Також передбачено повернути право звертатися особам до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи законних інтересів у річний строк, а у виключних випадках без обмеження будь-яким строком. Громадським об’єднанням надається право подавати позови стосовно оскарження нормативно-правових актів, які безпосередньо не стосуються цих об’єднань, якщо метою та / або напрямом діяльності таких об’єднань є захист прав і свобод осіб, які є суб'єктами правовідносин, у яких буде застосовано відповідний акт. Також пропонується покінчити зі згубною практикою, коли питання про відмову у відкритті касаційного провадження з мотивів необґрунтованості касаційної скарги вирішується одноосібно одним суддею, і встановити правило ,що такі рішення приймаються лише колегією в складі трьох суддів.

Проект 2251а від 03.07.2015 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо удосконалення порядку застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення).

Пропонується суттєво переглянути підстави, перелік та порядок заходів заохочення і стягнення, що можуть бути застосовані до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

Хоча деякі із заходів заохочення виглядають сумнівно, чи не вперше в історії вітчизняного законодавства передбачена можливість надання ув’язненим відпусток (бодай і з певними обмеженнями). Зміни є доволі значними і потребують глибокого вивчення та громадського обговорення. Утім, щонайменше на перший погляд вони виглядають кроком у правильному напрямі.

Проект 2252а від 03.07.2015 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо гуманізації порядку і умов виконання покарань).

В проекті передбачено уніфікувати положення щодо підстав переведення засуджених до дільниць посиленого контролю, докладніше врегулювати питання відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії, спростити процедуру пенсійного забезпечення засуджених до позбавлення волі. Запропоновано закріпити додаткові гарантії прав засуджених щодо застосування (незастосування) процедур примусового лікування і годування. Передбачаються додаткові  гарантії захисту прав засуджених жінок та жінок. які мають при собі дітей, а також неповнолітніх.

Проект 2253а від 03.07.2015 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін до статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо удосконалення гарантій права засуджених на відбування покарання за місцем проживання до засудження або місця постійного проживання родичів).

Пропонується нова редакція статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України, яка однак  відрізняється від пропозицій щодо зміни тексту цієї статті в одночасно поданому проекті 2352а. Сенс подання одним суб’єктом одночасно двох різних пропозицій пояснити важко.

Проект 2254а від 03.07.2015 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації кримінальної відповідальності жінок).

Проектом передбачається не застосовувати покарання у виді довічного позбавлення волі до усіх без виключення жінок (а не тільки до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, як це передбачено чинною редакцією вказаної статті).

Утім така пропозиція, як слушно зауважує ГНЕУ, не узгоджується з конституційним принципом рівності усіх громадян перед законом. Адже однією з конституційних гарантій забезпечення рівності прав жінки і чоловіка є надання передбачених законом пільг лише вагітним жінкам і матерям (стаття 24 Конституції України).

Проект 2255а від 03.07.2015 (Мірошниченко Ю. Р.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення доступу до правосуддя осіб, які утримуються в установах попереднього ув'язнення та виконання покарань).

Як зазначено в пояснювальній записці, практика судів в Україні демонструє суттєві розбіжності у підходах до визначення підсудності справ у разі звернень ув’язнених та засуджених з метою оскарження рішень, дій та бездіяльності адміністрації установ виконання покарань чи попереднього ув’язнення. Наприклад, коли засуджений (чи ув’язнений) звертається до районних судів, то вони відмовляють у прийнятті до свого провадження його справи, посилаючись на те, що в’язнична адміністрація є суб’єктом владних повноважень, а тому такі справи повинні розглядатись адміністративними судами. Однак, коли засуджений звертається до адміністративних судів, вони відмовляють приймати такі справи до свого провадження, посилаючись на норму статті 539 КПК України, яка вказує, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку вирішуються судом, який ухвалив вирок (відповідно, в порядку кримінального судочинства).

Проектом пропонується внести зміни до статті 537 та 539 КПК України для того, щоб уточнити, що справи про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установ виконання покарань, а також установ попереднього ув’язнення розглядаються в порядку адміністративного судочинства районними судами, в межах територіальної юрисдикції яких засуджений відбуває покарання. Пропонується також установити, що «питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку», які окремо не перераховані у статті 537, вирішуватимуться судом за місцем відбування покарання, а не судом, який ухвалив вирок, як це було раніше. А статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачається закріпити, що засуджені та особи, взяті під варту звільняються від сплати судового збору у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку у відповідності до статті 537 КПК України, у разі відсутності на їх особових рахунках достатніх для сплати судового збору коштів.

Культура та освіта

Проект Постанови 2179а від 30.06.2015 (Шуфрич Н. І.) про відзначення 80-річчя підписання Пакту Миру і вшанування його автора М. К. Реріха.

В проекті підстави його прийняття викладені так: «Враховуючи значення підписання Пакту Миру та сповідування Україною  ідеї миру в  наші дні, віддаючи шану видатному діячеві М. К. Реріху – ініціатору підписання Пакту з метою збереження культурних цінностей та досягнень людства від знищення і руйнації під час збройних конфліктів».

Проект Постанови 2180а від 30.06.2015 (Шуфрич Н. І.) про відзначення 185-річчя з дня народження О. П. Блаватської.

Не заперечуючи в принципі проти вшанування видатних діячів, маємо звернути увагу на тому, що зазвичай предметом загальнодержавного вшанування стають круглі дати, до яких 185-річчя не відноситься.

Проект Постанови 2181а від 30.06.2015 (Ляшко О. В.) про відзначення 160-річчя з дня народження і 100-річчя з дня смерті Івана Франка (у 2016 році).

Пропонується «з метою виховання у громадян патріотизму, поваги до історії, враховуючи важливість постаті Івана Яковича Франка для розвитку української державності та української культури» відзначити у 2016 р. 160-річчя з дня народження і 100-річчя з дня смерті Івана Франка.

Проект 2225а від 02.07.2015 (Андрієвський Д. Й.) про внесення змін до деяких законів України щодо збереження об'єктів культурної спадщини.

Головна увага у проекті приділена проблемі висотності новобудов, «яка не повинна перевищувати історично складеної висотності в межах історичних ареалів», а при реконструкції існуючої забудови «має бути збережена їх висотність, зовнішній вигляд та інші суттєві елементи будівель».

Водночас пропонується суттєво розширити кримінальну відповідальність за «Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин» через доповнення  ч. 2 ст. 298 КК України новим складом злочину: «а також невжиття заходів щодо запобіганню їх знищенню, руйнуванню або пошкодженню власниками таких об’єктів та посадовими особами».

Окремо слід зупинитися на проблемі особливого статусу об’єктів, включених до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. В законодавстві їх статус не врегульований, в цьому ж проекті пропонується впорядкувати лише деякі питання (забудова і реконструкція в буферних зонах) одного з видів таких об’єктів (історико-культурних заповідників). Таке вибіркове регулювання призведе лише до ускладнення поняття «об’єктів, включених до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО» та визначення їх статусу.

Проект Постанови 2242а від 02.07.2015 (Кодола О. М.) про відзначення 210-ї річниці від часу заснування Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Зазначений заклад має довгу та славну історію. Проте відносна круглість дати видається не дуже достатньої підставою для святкування її на державному рівні.

Проект 2244а від 02.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про наукову і науково-технічну діяльність.

Проект передбачає прийняття нової редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та внесення змін до окремих статей інших законів, які стосуються господарської діяльності наукових установ.  З метою вдосконалення наукової і науково-технічної діяльності пропонується створити низку нових органів: Національну раду України з питань розвитку науки і технологій, Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Ідентифікаційний комітет з питань науки, Національний фонд досліджень України, а також запровадити такі нові організаційні форми, як державні ключові лабораторії та центри колективного користування науковим обладнанням. На думку ініціаторів проекту він сприятиме поліпшенню фінансування наукової сфери, зокрема в частині розширення системи грантового фінансування наукових і науково-технічних проектів та розширить права наукових установ загалом.

З інших новацій проекту відзначимо введення поняття «наукове відрядження» (за умови обов’язкового запрошення «приймаючої» сторони); закріплення мережі рад молодих вчених, визнання молодими вченими не лише науковців віком до 35 років, як це існує традиційно з радянських часів, а й докторів наук та докторантів віком до 40 років; запровадження гнучкого графіку роботи для наукових працівників, зокрема для тих, хто займається викладацькою діяльністю за сумісництвом;обмеження двома строками часу перебування на посаді керівників наукових закладів і наукових підрозділів;. надання права державним науковим установам та державним університетам, академіям, інститутам бути співзасновниками господарських товариств виключно шляхом внесення права на використання об’єктів права інтелектуальної власності як вкладу до статутного капіталу таких товариств.

До недоліків проекту слід, на думку ГНЕУ, віднести недостатньо продумані пропозиції щодо заснування нових управлінських структур, функції яких часто дублюються або не узгоджуються з чинним законодавством. Є окремі намагання встановити повноваження Президента України або Верховної Ради  України, які не передбачені Конституцією України. Проект передбачає згадування в тексті закону усіх галузевих державних академій, не враховуючи можливості створення нових галузевих академій. Є й чимало інших суттєвих зауважень, які стали підставою для негативного висновку ГНЕУ з пропозицією повернути проект на доопрацювання.

До цього маємо додати, що проект, хоча і в руслі сучасних тенденцій, але все ж суттєво знижує рівень пенсійного забезпечення наукових працівників до 60 % від розміру заробітної плати за основним місцем роботи. Значних революційних змін в управлінні наукою, які давно очікує наукова громадськість, в ньому теж не спостерігається.

Загалом у такому вигляді проект видається неприйнятним як по суті, так і з юридично-технічних міркувань.

Проект 2247а від 02.07.2015 (Бондар В. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення прав громадян на безкоштовну освіту.

Пропонується закріпити право учнів загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності на безоплатний проїзд міським транспортом, а в сільській місцевості – на проїзд до місця навчання і додому. Таке само право визначається для учнів (вихованців, слухачів) і педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів у сільській місцевості.

Крім того, учням і студентам гарантуються протягом року пільги на проїзд по території України залізничним, водним, автомобільним, міським (крім таксі) транспортом. Порядок надання зазначених пільг визначається Кабінетом Міністрів України. Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть встановлювати порядок надання пільг на проїзд учнів і студентів у місцевому пасажирському транспорті і передбачати відповідні видатки з місцевих бюджетів. У проекті також пропонується перекласти більшість видатків з шкільного і дошкільного харчування на бюджет. Так, якщо чинним законом передбачено, що батьки вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що становить не менше 60 відсотків (у міській місцевості) та не менше 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день, то тепер пропонується зменшити ці цифри відповідно до 50 і 30 відсотків.

Пропонується змінити обов’язки профільного міністерства щодо забезпечення школярів підручниками. Якщо раніше використовувалася формула «організовує забезпечення підручниками учнів», то тепер відповідну норму планується викласти у такій редакції: «забезпечує підготовку і видання підручників, посібників, методичної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, схвалює їх видання, організовує замовлення через відповідні місцеві органи управління освітою».

Проект 2280а від 03.07.2015 (Співаковський О. В.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Практично всі пропоновані зміни присвячені складу Національного агентства, призначенню його членів, їхнім повноваженням, завершенню повноважень тощо.

Проект  2281а від 03.07.2015 (Співаковський О. В.) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо формування штатного розпису вищих навчальних закладів.

Визначення кількості викладацького складу вишів пропонується передати до компетенції уряду, який: «встановлює нормативи чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах (крім дослідницьких університетів) державної форми власності». При формуванні штатного розпису у цих вишах чисельність посад науково-педагогічних працівників встановлюється відповідно до згаданих нормативів. Штатна чисельність згодом зберігається, якщо кількість осіб, які навчаються, з початку навчання зменшилася у межах 30 відсотків.

Проект є засобом посилення контролю з боку органів влади та суттєво звужує автономію вишів.

Підкреслимо, що хоча проекти 2280а і 2281а подані одними і тими ж депутатами, вони є взаємно неузгодженими. Зокрема, пункт 10 частини 2 ст. 12 Закону України «Про освіту» пропонується в двох різних редакціях.

Охорона здоров’я та спорт

Проект 2243а від 02.07.2015 (Павелко А. В.) про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень.

Проект підготовлений Футбольною федерацією України з метою боротьби з договірними матчами та іншими протиправними засобами впливу на результати спортивних змагань. Слід зазначити, що особлива увага приділена саме економічній складовій, тобто проблемі протиправних фінансових вигод. Як наслідок, автори визначили напрямок протидії як «запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень та порушень, пов’язаних з корупцією у сфері спорту». Однак корупція є переважно протиправною діяльністю представників державної (місцевої) влади, в той час як в проекті суб’єктами корупційних дій визначаються посадові особи у сфері спорту, а саме: «власник, акціонер, керівник чи співробітник юридичної особи, яка організовує і сприяє спортивним змаганням, а також особи, уповноважені на проведення офіційного спортивного змагання; керівники і співробітники міжнародної спортивної організації, інших компетентних спортивних організацій, що визнає змагання». Поширення поняття «корупція» на цивільно-правові, трудові чи корпоративні відносини є щонайменше спірним. В кримінальному законодавстві та догмі кримінального права наявні й інші терміни, які більш точно передають суть подібних діянь.

Хоча потреба у врегулюванні відносин, на які спрямований проект є вкрай актуальною, слід однак зазначити, що з т. з. технічного виконання проект є вкрай недосконалим. Остання проблема була розкрита у висновку ГНЕУ.

Проект 2271а від 03.07.2015 (Сисоєнко І. В.) про внесення змін до статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо визначення дефініції «медична послуга».

Пропонується таке визначення «медична послуга – послідовно визначені дії або комплекс дій медичних працівників, направлені на профілактику, діагностику, лікування захворювання та реабілітацію, які мають самостійне закінчене значення і визначену вартість (тариф)». Запропонована дефініція, як видається, не зовсім відповідає нормативам української літературної мови.

Проект 2273а від 03.07.2015 (Бакуменко О. Б.) про приватну ветеринарну практику.

Згідно з пояснювальною запискою проект покликаний «установити єдину саморегулюючу систему діяльності практикуючих ветеринарних лікарів (понад 20 тисяч фахівців), встановлення єдиних етичних та кваліфікаційних норм і правил, у тому числі обов'язкове підвищення кваліфікації, відповідальність за контроль якості, надаваних ветеринарних послуг і професійне поводження ветеринарних лікарів».

Головним інструментом вирішення усіх цих завдань, на думку ініціаторів проекту, має стати Палата приватної ветеринарної медицини України (Палата) – «професійне самоврядне об’єднання приватних ветеринарів (ветеринарний статуарний орган), утворене за сприяння центрального органу виконавчої влади з питань ветеринарної медицини, відповідно до вимог цього закону з метою координації, захисту прав його членів, взаємоузгодження дій, обміну досвідом, впливу на державну політику в сфері ветеринарної медицини та поводження з тваринами, підвищення кваліфікаційного рівня приватних ветеринарів та іншої, не забороненої законодавством України, діяльності». Палаті надаються доволі широкі права, а членство в ній визнається обов’язковим для усіх приватних ветеринарів.

Не зважаючи на певні позитиви  проекту, лобіювання в ньому інтересів лише однієї конкретної професійної організації, яка матиме певну монополію в сфері регулювання приватної ветеринарної практики, є цілком очевидним. Важко говорити і про реальну самоврядність громадського органу, утвореного «за сприяння центрального органу виконавчої влади з питань ветеринарної медицини». Утім оцінку цьому проекту мають дати насамперед самі приватні ветеринари.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект Постанови 2227а від 02.07.2015 (Лабазюк С. П.) про встановлення мораторію на купівлю-продаж та зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Пропонується «Встановити мораторій на здійснення купівлі-продажу та зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення до проведення повної інвентаризації цих земель та набрання чинності закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2026 року». На думку ініціаторів проекту, в умовах війни на Сході та складної економічної ситуації в країні, яка призвела до зубожіння українців, скасування мораторію загрожує національній безпеці нашої держави, оскільки в цих умовах земля буде продаватися нижче її ринкової вартості. Переважно її скуповуватимуть іноземці, адже матеріальні статки українців мізерні. Таким чином, зняття мораторію на її продаж у січні 2016 року позбавить українців власної землі.

Проект 2232а від 02.07.2015 (Брензович В. І.) про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» щодо розвитку сільського зеленого туризму.

Пропонується дозволити членам особистого селянського господарства «добровільно надавати за плату або безоплатно послуги у сфері сільського зеленого туризму, а саме послуги з розміщення (проживання) не більше ніж на 10 місць, харчування, а також організації дозвілля й заходів, пов’язаних із використанням майна особистого селянського господарства, місцевими звичаями і традиціями гостинності».

Утім, пояснювальна записка не містить жодної аргументації щодо того, чому згадані послуги не можна надавати у рамках чинного законодавства.

Проект 2239а від 02.07.2015 (Бондар В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення процедури приватизації земельних ділянок громадянами).

Пропонується у разі безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами скасувати обов’язкове погодження із землекористувачем (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Крім того, пропонується передбачити, що у  разі зміни власника земельної ділянки, переданої у найм (оренду), до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця».

Проект 2241а від 02.07.2015 (Хомутиннік В. Ю.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення окремих питань справляння орендної плати та земельного податку).

Ключовими є наступні зміни: «Ставка земельного податку за земельні ділянки, на яких розташовані житлово-будівельні (житлові), гаражно-будівельні, садівницькі та дачні кооперативи, а також за земельні ділянки, які передані фізичним особам для будівництва та обслуговування жилого будинку, індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку та індивідуального гаражного будівництва, встановлюється у розмірі не більше 0,3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки».

На думку ініціаторів проекту, «в умовах гострої фінансової, соціальної та політичної кризи, встановлений на законодавчому рівні розмір орендної плати для зазначених вище кооперативів, які є неприбутковими юридичними особами, а також для фізичних осіб є надто високим і непосильним, а тому потребує змін». Загалом погоджуючись з тим, що земельний податок може виявитися занадто важким для деяких власників ділянок, все ж видається необачливим підтримати ідею беззастережного однакового ставлення до всіх власників таких ділянок.

Проект 2245а від 02.07.2015 (Бондар В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невиплати орендної плати громадянами за користування належними їм на праві власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення, земельними частками (паями).

Пропонується встановити адміністративну та кримінальну відповідальність за невиплату або порушення термінів виплати орендної плати громадянами за користування належними їм на праві власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення, земельними частками (паями). Зокрема, невиплату орендної плати громадянам за користування належними їм на праві власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення, земельними частками (паями) пропонується прирівняти до безпідставної невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи  іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб'єктом підприємницької діяльності.

Зазначені пропозиції видаються концептуально неприйнятними як такі, що пропонують поширити засоби адміністративного та кримінального реагування на суто цивільні відносини.

Проект 2279а від 03.07.2015 (Балога В. І.) про внесення змін до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (щодо забезпечення прав працівників радгоспів, що приватизуються, на земельні частки (паї).

Пропонується визначити, що «Сільськогосподарські угіддя, що належать радгоспам та іншим сільськогосподарським підприємствам, включаючи багаторічні насадження, не входять до вартості майна, що приватизовується, а підлягають розпаюванню». Відповідно встановлюються суб’єкти та порядок такого розпаювання: «Право на частину земельної ділянки (пай) з числа сільськогосподарських угідь, що належали радгоспам та іншим сільськогосподарським підприємствам, що приватизуються, надається їх працівникам, та прирівняним до них відповідно до частини першої статті 3 цього Закону особам. Порядок розпаювання таких сільськогосподарських угідь визначається Кабінетом Міністрів України».

Проекти з інших питань

Проект 2174а від 30.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Пропонується майже повністю переписати суть зазначеного пункту та надати право з 1 липня 2015 року проведення податкових перевірок «підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік» без отримання дозволу уряду з таких підстав: «на проведення камеральних перевірок, порядок проведення яких визначено статтею 76 Податкового кодексу України; на проведення перевірки показників, що впливають на формування від’ємного значення податку на додану вартість, непогашеного станом на 1 липня 2015 року; на проведення перевірок, зазначених у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв’язку з надходженням до контролюючого органу скарги щодо порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування».

Чергова спроба уряду змінити попередньо встановлені «правила гри» щодо проведення податкових перевірок.

Проект 2177а від 30.06.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Митного кодексу України щодо оптимізації територіальних органів державної фіскальної служби.

Пропонується внести доволі помітні зміни в зв’язку з виключенням з числа органів доходів і зборів митного посту та зміною статусу митниці, як структурного підрозділу територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зокрема визначаються порядок створення, реорганізації та ліквідації, зону діяльності митниці, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників тощо.

Проект 2184а від 30.06.2015 (Луценко І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту об'єктів Червоної книги України.

Пропонується вирішити дійсно важливу екологічну проблема через встановлення заборон та посилення адміністративної і кримінальної відповідальності.

Проект 2193а про державну підтримку базових підприємств ракетно-космічної галузі України з метою фінансового оздоровлення та розвитку державних підприємств «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» та «Державного Конструкторського бюро «Південне» імені М. К. Янгеля»; проект 2194а про внесення відповідних змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та проект 2195а про внесення відповідних змін до розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України. Всі проекти від 30.06.2015 (Вілкул О. Ю.).

Пакет лобістських законів, а більшою мірою завуальованих під закони розпоряджень, які мають надати зазначеним підприємствам виключного статусу. Зокрема проектом 2193а пропонується затвердити, що «Держава гарантує пріоритетність розміщення державного замовлення на Підприємствах», «Підприємствам надається державна підтримка за рахунок коштів, передбачених у законі про Державний  бюджет  України  на відповідний рік у вигляді: компенсації відсоткових ставок за кредитами, що залучаються Підприємствами для виконання своїх зобов'язань у рамках реалізації міжнародних договорів України; погашення простроченої заборгованості Підприємств із заробітної плати працівникам, що утворилася на 1 січня відповідного року», уряду слід передбачити за рахунок державного Бюджету «фінансування реконструкції та модернізації інфраструктури цих підприємств – електричних та газових мереж, внутрішніх шляхів сполучення, в тому числі залізничних», «для запобігання відтоку кваліфікованих кадрів – підвищення заробітної плати працівникам цих підприємств до середньо збалансованого рівня відповідної оплати праці європейських підприємств ракетно-космічної галузі, але не менш ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої у більшості країн Європи – 1200 євро в місяць за офіційним курсом Національного банку України» тощо.

Проект 2208а від 01.07.2015 (Рудик С. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами форекс-дилерів.

Завданням поданого законопроекту декларується створення законодавчих умов, при яких рекламування діяльності з надання послуг фізичним особам по здійсненню арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі на ринку форекс буде можливе лише для тих компаній, які отримали відповідні дозволи або ліцензії на території України, відповідно є резидентами і платниками податків в Україні. Це має суттєво зменшити неконтрольований відтік валюти за межі країни та унеможливити діяльність шахрайських компаній на форекс-ринку України

Пропонується визначити поняття «форекс-дилери» як компаній, «які надають послуги фізичним особам по здійсненню арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі на ринку форекс» та визначити порядок розміщення ними реклами і вимоги до такої реклами. Контролюючим органом щодо форекс-дилерів визначається Національний банк України. Крім того, пропонується встановити адміністративну відповідальність за «Порушення встановлених законодавством вимог щодо реклами та спонсорства форекс-дилерів».

Проект 2211а від 01.07.2015 (Кісельов А. М.) про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо доступу до державних закупівель та своєчасного надання медичної допомоги).

Короткий проект, який передбачає всього дві пропозиції. По-перше, пропонується вилучити з числа можливих кваліфікаційних критеріїв, які може встановити замовник, наявність у учасника «документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів».

По-друге, пропонується включити додаткову підставу для застосування при закупівлі як виняток переговорної процедури – «з метою запобігти соціальній напрузі, загрозі життю людини або погіршенню стану її здоров'я у випадку нагальної потреби у здійсненні закупівлі життєво необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, медичного обладнання, у зв’язку з виникненням особливих обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема для товарів, ціноутворення яких регулюється державою».

Пропоновані зміни видаються доволі дискусійними і містять ризик розширення поля для корупційних зловживань з державними закупівлями.

Проект 2212а від 01.07.2015 (Кісельов А. М.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оприлюднення планів перевірок суб'єктів підприємницької діяльності).

Пропонується закріпити, що «План-графік перевірок оприлюднюється державною мовою на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та в офіційному друкованому виданні, яке визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику».

Пропозиція є вельми неоднозначною і такою що може мати як позитивні, так і негативні наслідки.

Проект 2221а від 02.07.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо захисту прав осіб, що орендують житло).

Пропонується ввести до законодавства інститут типового договору найму житла, який має затверджуватися Кабінетом Міністрів України. Крім того, передбачається закріпити, що «Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору у письмовій формі не пізніше ніж за два місяці».

Загалом будь-які типові договори суперечать принципу свободи договорів. Намагання ж обмежити цю свободу може призвести до того, що відносини з найму житла «відійдуть у тінь».

Проект 2234а від 02.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розміщення рекламоносіїв у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування.

Головна мета проекту викладена в його назві. Ініціатор проекту вважає, що є багато підстав для такої заборони, зокрема вимоги міжнародних конвенцій. Проте головною підставою, як видається, є банальне розуміння того, що заборона є найпростішим засобом забезпечення законності, адже в пояснювальній записці, підготовленій в органах державної влади, без жодного застереження зазначається, що: «На теперішній час вздовж доріг загального користування встановлено більше 6 тисяч рекламоносіїв, з яких 3,4 тисяч – на дорогах міжнародного значення. При цьому 75 відсотків рекламоносіїв встановлено з порушенням чинних нормативно-правових актів». Отже, замість боротьби за дотримання законності, ті хто мали б цим займатися, пропонують просто заборонити, аби не мати клопоту.

Проект 2265а від 03.07.2015 (Рибчинський Є. Ю.) про колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Проект має доволі значний обсяг (33 сторінки) і вимагає ретельного вивчення для його характеристики. Також слід зазначити, що на подібну тему є вже проект 2943 від 21.05.2015 (Огнєвіч З. Л.) про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» (щодо діяльності організацій колективного управління), який 17.07.2015 був включений до порядку денного парламенту.

Проект 2270а від 03.07.2015 (Соляр В. М.) про внесення змін до Закону України «Про охоронну діяльність» (щодо взаємодії з органами внутрішніх справ та права на коротко ствольну напівавтоматичну нарізну вогнепальну зброю).

Пропонується дозволити суб'єктам охоронної діяльності для виконання своїх функції мати у власності «короткоствольну напівавтоматичну нарізну вогнепальну зброю» та відповідно встановлюється  порядок її застосування. Одночасно планується значно розширити співпрацю між суб'єктам охоронної діяльності та органами внутрішніх справ, зокрема передбачити можливість спільного патрулювання.

Проект безумовно матиме своїх палких прихильників і противників. Утім, нині, як видається, в країні і так забагато зброї у цивільного населення, щоб створювати додаткові легальні можливості для формування і озброєння приватних армій.