Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 33 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 27.07.2015 – 31.07.2015
Надійшло 26 законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України. З них 7 проектів процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, проведенням місцевих виборів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.
Міжнародно-правові відносини
Проект 0055 від 28.07.2015 (Президент України) про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної політики № 117.
Як зазначається у пояснювальній записці, «реалізація проекту акта передбачає набрання чинності для України Конвенцією Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної політики № 117, що сприятиме прогресу в таких сферах, як: охорона здоров’я, житлове будівництво, забезпечення продовольством, освіта, піклування про добробут дітей, становище жінок, умови праці, винагорода найманих робітників і незалежних виробників, захист трудових мігрантів, соціальне забезпечення, стандарти громадських служб і виробництво взагалі».
Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО
Проект 2453а від 27.07.2015 (Денісова Л. Л.) про внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо уточнення окремих ліцензійних умов.
Пропонується не застосовувати до банківських установ України, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, спеціальну вимогу ліцензійних умов, зазначену в абзаці п’ятому (останньому) пп. 5 п. 9 ст. 9 Закону про ліцензування, а саме: «обмеження щодо здійснення над суб'єктом господарювання контролю, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України».
Втім, належної аргументації чому слід скасувати цю вимогу стосовно банків, «контроль (вирішальний вплив) щодо яких здійснює юридична особа – резидент Російської Федерації», не наводиться.
Ідеологічні питання
Проект Постанови 2452а від 27.07.2015 (Семенченко С. І.) про деякі заходи, спрямовані на недопущення втрати ефективного контролю над частиною території України та перебування представників збройних сил інших держав на території України у порядку, що суперечить Конституції України.
Пропонується: «1. Рекомендувати Президенту України вжити всіх заходів щодо недопущення відведення Збройних Сил України, інших військових формувань України, утворених відповідно до закону, із районів їхньої дислокації з метою утворення демілітаризованих зон на території, що знаходиться під контролем органів державної влади України, та перебування представників збройних сил іноземних держав на території України з підстав і в порядку, що суперечить Конституції та законам України.
2. Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України забезпечити постійне перебування військовослужбовців та працівників правоохоронних органів України на території Донецької і Луганської областей, що знаходиться під контролем органів державної влади України, та не допустити залишення Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями України, утвореними відповідно до закону, місць їхньої постійної дислокації на цій території».
Проект викликає певні сумніви щодо того, чи належать подібні «рекомендації» до компетенції Верховної Ради України.
Відносини між владними суб’єктами
Проект 2455а від 27.07.2015 (Балога В. І.) про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо заборони недобросовісної передвиборної агітації під час проведення виборів).
Пропонується уточнити поняття передвиборчої агітації та ввести поняття прихованої агітації: «Передвиборною агітацією є також дії, спрямовані на формування позитивного сприйняття певного кандидата у депутати або партії – суб'єкта виборчого процесу виборцем, і не супроводжуються спонуканням виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію – суб'єкта виборчого процесу.
Прихована передвиборна агітація, а також розміщення або поширення передвиборної агітації чи інших матеріалів, що містять ознаки передвиборної агітації, не позначених відповідно до вимог цього Закону, забороняється».
Також пропонується уточнити перелік заборонених дій, які вважаються підкупом виборців. Зокрема визначається, що надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується «використанням символіки, текстових чи графічних зображень (повністю чи їх частин), звуків, аудіотворів, тощо, які ними використовувались при веденні передвиборчої агітації, у тому числі від імені благодійних чи громадських організацій, засновниками або членами яких є кандидат у депутати або в найменуванні яких використане ім’я кандидата у депутати чи назва партії-суб’єкта виборчого процесу або з найменування чи логотипів яких можна зробити висновок про їх зв’язок з певним кандидатом у депутати або партію – суб'єктом виборчого процесу» є непрямим підкупом виборців.
Пропонується також заборонити укладення з виборцями оплатних договорів на проведення передвиборної агітації (як відомо, така практика замаскованого підкупу виборців набула поширення останнім часом). Утім, слід взяти до уваги, що без належного уточнення, ця пропозиція може у разі її розширеного тлумачення, суттєво ускладнити фінансування штабів кандидатів у депутати, які формально теж складаються із виборців, хоча, можливо і не цього виборчого округу.
Права громадян та їх об’єднань
Проект 2456а від 27.07.2015 (Вілкул О. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей здійснення права власності у багатоквартирному будинку.
По перше, передбачається уточнити вимоги до діяльності управителів багатоквартирних будинків. Зокрема, пропонується віднести до істотних умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком «відповідальність управителя за невиконання своїх обов’язків». У цьому зв’язку передбачено, що управитель сертифікується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства відповідно до вимог законодавства та отримує відповідний сертифікат управителя багатоквартирного будинку встановленого зразка. Строк дії сертифікату управителя багатоквартирного будинку – 5 років. Управитель має укласти договір страхування цивільної відповідальності перед власниками кожного багатоквартирного будинку в розмірі не менш ніж 1000 мінімальних заробітних плат строком не менше строку дії сертифікату. Відомості про кожного управителя з моменту отримання ним сертифікату вносяться до Єдиного реєстру управителів багатоквартирними будинками центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.».
По друге, пропонується віднести до делегованих повноважень виконавчих органів місцевих рад: «облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; участь в організації та фінансуванні першого капітального ремонту будинку після передачі на баланс об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку відповідно до законодавства; участь у фінансуванні поточних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що здійснюється за договором або за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради».
Проект 2322а-1 від 28.07.2015 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння зайнятості інвалідів.
Альтернативний урядовому проекту 2322а від 09.07.2015 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів.
Пропонуються доволі значні та суттєві зміни, хоча більшість з них повторюють урядовий проект. Серед новел проекту слід відзначити певне розширення застосування бюджетних дотацій та компенсацій. Водночас у пояснювальній записці стверджується, що «Реалізація проекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат за рахунок Державного бюджету України», хоча урядовий проект містить належну фінансову аргументацію.
Проект 2460а від 29.07.2015 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо доступу до інформації про платників податку.
Пропонується з метою перевірки платоспроможності боржника та визначення його фінансового стану надати банкам-кредиторам та бюро кредитних історій право одержувати (за наявності згоди власника інформації) необхідні відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб про суми доходів, виплачених платникам податків, та утриманих з них податків, зборів, платежів, будь-яку іншу інформацію, необхідну для визначення його фінансового стану та перевірки платоспроможності». І, відповідно, визначається обов’язок відповідного органу забезпечити у передбачених законом випадках доступ до відповідних баз даних.
Кримінальне, кримінально-процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво
Проект 2324а-7 від 28.07.2015 (Соболєв Є. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності застосування запобіжних заходів стосовно осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжких або особливо тяжких корупційних злочинів).
Черговий, вже 8 проект з цього питання, зареєстрований в парламенті за період від 9 липня, що, безсумнівно, вказує на актуальність питання. На цей раз проект був поданий депутатами від «Самопомочі».
Усі зміни торкаються питання призначення застави. По перше, пропонується щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, визначеного таким відповідно до Кримінального кодексу України, встановлювати заставу у розмірі від п'яти до десяти розмірів предмету злочину або шкоди, у завданні якої така особа підозрюється, обвинувачується. При цьому розмір застави для таких осіб не може буде меншим від верхньої межі розміру застави для злочинів відповідної тяжкості, передбаченого в пунктах 2–3 цієї частини. Для зазначених злочинів розмір застави може і перевищувати верхню межу розміру застави.
По друге, пропонується скасувати диспозитивний підхід щодо призначення запобіжного заходу, якщо особа раніше вже порушила умови звільнення під заставу: «Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею».
По третє, визначається особливий порядок перебування на волі особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину. Такі особи мають «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну» та «носити електронний засіб контролю».
Охорона здоров’я
Проект 2462а від 30.07.2015 (Шипко А. Ф.) про загальнообов'язкове соціальне медичне страхування.
Як зазначається в пояснювальній записці, в Україні обов’язкове медичне страхування може бути запроваджене після реформування галузі, зокрема, зміни системи фінансування. Тому в проекті пропонується ввести відповідний закон у дію лише з 1 січня 2017 р. Основними рисами системи обов’язкового медичного страхування визначено такі: кошти формуються за рахунок запровадження цільового страхового внеску; встановлюються договірні відносини у системі охорони здоров’я між Страхувальниками, Страховиками, Медичними закладами та Застрахованими; забезпечується розвиток конкуренції серед надавачів медичних послуг; заклади охорони здоров’я отримують кошти відповідно до обсягів та якості наданої медичної допомоги. Страхувальниками виступають роботодавці. Громадянам (застрахованим) гарантується право обирати страховика – фонд соціального страхування або страхову організацію. При цьому чітко визначені умови, за яких держава дозволяє діяльність страховиків, зокрема приватних.
Проект заслуговує на увагу, але потребує ретельної фахової експертизи.
Проект 2463а від 30.07.2015 (Шипко А. Ф.) про статус та діяльність закладів охорони здоров’я.
У проекті визначаються організаційно-правові форми закладів охорони здоров’я, їхні права і обов’язки, договірна база, фінансовий механізм, система управління та організації роботи та ряд інших важливих питань їхнього функціонування. З попереднім проектом 2462а він пов’язаний ідеєю державного замовлення на надання медичних послуг та деякими іншими положеннями.
Проект заслуговує на увагу щонайменше як основа для подальшої праці.
Проект 2464а від 30.07.2015 (Шипко А. Ф.) про внесення змін до статей 89, 90 та 103.4 Бюджетного кодексу України (щодо врегулювання положень Бюджетного кодексу України для забезпечення діяльності медичних закладів).
Проект відображає ідеї його ініціатора, що вже найшли відображення у двох попередніх проектах, щодо класифікації закладів органів охорони здоров’я і розподіл між державним і місцевими бюджетами фінансування державного замовлення на надання медичних послуг.
Проекти з інших питань
Проект 2448а від 27.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України».
Пропонується віднести до числа спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України «державні підприємства та установи, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері космічної діяльності, що здійснюють діяльність у сфері створення та експлуатації наземних і космічних радіоелектронних засобів контролю і аналізу космічної обстановки».
Проект 2449а від 27.07.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про автомобільні дороги» щодо автомобільних доріг оборонного значення.
В проекті визначається, що всі види автомобільних доріг в Україні можуть «набувати статусу автомобільні дороги оборонного значення». І визначається правовий режим таких доріг: «Автомобільними дорогами оборонного значення є автомобільні дороги, необхідні для забезпечення оборони і безпеки України, а також автомобільні дороги, що з'єднують військові, важливі державні та спеціальні об'єкти, які призначені в умовах воєнного часу для військових перевезень, евакуації населення, перевезень, пов’язаних з евакуацією вантажів, народногосподарських перевезень. Перелік автомобільних доріг оборонного значення має визначатися Кабінетом Міністрів України і підлягає перегляду не рідше одного разу на три роки. Підкреслюється, що включення автомобільної дороги до Переліку автомобільних доріг оборонного значення не є підставою для обмеження руху транспортних засобів такими автомобільними дорогами та не має наслідком зміни форми власності або значення таких автомобільних доріг, за виключенням випадків необхідності їх експлуатації в умовах правового режиму воєнного стану. Автомобільні дороги оборонного значення можуть бути примусово відчужені або вилучені в умовах правового режиму воєнного стану в порядку, визначеному законом. Порядок використання автомобільних доріг оборонного значення, порядок будівництва, реконструкції, ремонту, утримання автомобільних доріг оборонного значення в умовах правового режиму воєнного стану та порядок проведення заходів з технічного прикриття автомобільних доріг оборонного значення затверджуються Кабінетом Міністрів України».
Проект 2454а від 27.07.2015 (Купрієнко О. В.) про введення заборони (мораторію) на промисловий вилов водних живих ресурсів на деяких водоймах України.
Йдеться про заборону на здійснення промислового рибальства на водних об’єктах басейну Дніпра, Південного Бугу, Західного Бугу, Сіверського Донця та процедурні аспекти реалізації цієї заборони.
Проект 2458а від 28.07.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо залучення інвестицій житлово-будівельних кооперативів у масове житлове будівництво).
Проект передбачає; 1) включення житлово-будівельних кооперативів до переліку юридичних осіб, через які може здійснюватись інвестування та фінансування будівництва житлових об'єктів; 2) встановлення права члена житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, стати власником такої квартири.
Водночас поза рамками проекту залишаються проблеми фактичного завершення будівництва, а також порядку виділення квартир в натурі, без яких виплата паю не дасть можливості набути право власності.