Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 54 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 21.12.2015 – 25.12.2015
Надійшло 95 проектів законів та постанов Верховної Ради України, зокрема 51 проект процедурних постанов, пов’язаних з прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, внесенням змін до календарного плану та порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, діяльністю тимчасових комісій, звільненням міністрів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, митне регулювання, внесення змін до бюджету, лобіювання інтересів окремих юридичних осіб тощо.
Міжнародно-правові відносини
Проект 0074 від 21.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2010 і 2011 року) Муніципальна програма захисту клімату ІІ (проект «Проект муніципального водного господарства м. Чернівці, стадія 1»).
Як зазначається у пояснювальній записці, реалізація зазначеної Угоди (підписаної ще 06.02.2015) матиме позитивний вплив на ринок праці, а реконструкція існуючої системи видобутку, подачі і розподілу води Комунального підприємства «Чернівціводоканал» буде сприяти збереженню існуючих робочих місць та утворенню нових для реалізації заходів у рамках виконання робіт із зазначеної реконструкції.
Проект 3720 від 24.12.2015 (Президент України) про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2016 році для участі у багатонаціональних навчаннях.
Проект має технічний характер і пов’язаний з наданням дозволу на допуск підрозділів інших держав на територію України для участі в багатонаціональних навчаннях, які будуть проводитися у 2016 році на території України відповідно до міжнародних угод України у військовій сфері.
Наступного дня після внесення проект був прийнятий як закон «за основу та в цілому» та 26.12.2015 повернутий з підписом Президента України.
Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО
Проект 3703 від 22.12.2015 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України
Метою проекту задекларовано приведення норм згаданого у назві Закону у відповідність до Конституції України, підвищення ефективності виконання Національною гвардією України (далі – НГУ) покладених на неї завдань. У проекті на зміну існуючого порядку пропонується встановити, що командувача НГУ призначає Президент України. Водночас керівники структурних підрозділів головного органу військового управління НГУ, органів військового управління оперативно-територіальних об’єднань та вищих навчальних закладів НГУ мають призначатися на посаду за погодженням з Президентом України і звільнятися з посади Міністром внутрішніх справ України. Керівники військових частин (підрозділів) НГУ призначатимуться за погодженням з Міністром внутрішніх справ України та звільняються з посади командувачем НГУ. Пропонується уточнити основні функції НГУ, зокрема додатково покласти на неї участь у припиненні групових протиправних дій осіб, узятих під варту, засуджених, а також ліквідації наслідків таких дій в установах попереднього ув’язнення, виконання покарань. Також встановлюється, що НГУ бере участь у виконані завдань територіальної оборони, а не виконує ці завдання в повному обсязі, як визначено чинними нормами. Регулюються окремі питання охорони НГУ ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, а також спеціальних вантажів; уточнюється структура і принципи визначення чисельності НГУ. Пропонується встановити, що НГУ під час воєнного стану для виконання завдань з оборони держави підпорядковується Міністерству оборони України. Також передбачається можливість проходження військової служби за контрактом в НГУ іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, уточнюються положення чинного Закону щодо застосування військовослужбовцями НГУ спеціальних засобів, у тому числі вогнепальної зброї, та конвоювання засуджених.
Вже 24.12.2015 проект було прийнято як закон і 28.04.2015 повернуто з підписом Президента України.
Проект 3704 від 23.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (щодо надання Уряду повноважень застосовувати адекватні заходи економічного характеру до держави-агресора).
Головний зміст проекту викладений у таких положеннях: У разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою окупантом, заходи у відповідь, визначені частиною третьої цієї статті, можуть застосовуватись за рішенням Кабінету Міністрів України. Додатковими заходами, що можуть застосовуватись у відповідь, є: заборона зовнішньоекономічних операцій або встановлення обмеження на їх здійснення; скасування тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України через призупинення звільнення від оподаткування ввізним митом, застосування пільгових або повних ставок ввізного мита або скасування тарифних квот. Кабінет Міністрів України приймає рішення про застосування заходів у відповідь на дії держави-агресора та/або держави окупанта без дотримання вимог частини четвертої – дев’ятої статті 29 зазначеного в назві закону. Рішення про застосування заходів у відповідь на дії держави-агресора та/або держави-окупанта повинно містити строк їх застосування, крім випадків застосування заходів, що призводять до припинення прав, та інших заходів, які за змістом не можуть застосовуватися тимчасово.
Проект вже наступного дня був прийнятий парламентом як закон «за основу та в цілому» і 29.12.2015 повернутий з підписом Президента України.
Проект 3707 від 23.12.2015 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про правовий статус і соціальні гарантії учасників добровольчих збройних формувань в Україні.
Основною метою проекту проголошено визначення засад державної політики у сфері соціального захисту учасників добровольчих збройних формувань та членів їхніх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантій таким добровольцям та членам їхніх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їхнього конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни та урегулювання суспільних відносин у цій сфері. Пропонується закріпити однозначне визначення термінів щодо правового статусу і встановлення соціальних гарантій учасників добровольчих збройних формувань в Україні; чітко визначити сферу дії даних правових норм і положень щодо кола осіб та у часі і просторі; урегулювати питання правового статусу учасників добровольчих збройних формувань як з числа громадян України, так і інших осіб тощо.
Проект 3710 від 23.12.2015 (Шкрум А. І.) про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо уточнення строків військової служби за контрактом).
Головною є така пропозиція: «Військовослужбовці, з якими під час дії особливого періоду укладено контракт на проходження військової служби до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію, мають право укласти новий контракт строком на 6 місяців. Укладання нового контракту припиняє дію попереднього. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на строк шість місяців».
Проект 3712 від 23.12.2015 (Барна О. С.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання статусу учасника бойових дій.
Пропонується скасувати чинну на сьогодні вимогу до військовослужбовців, які претендують на набуття статусу учасника бойових дій, аби вони «брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення», або для осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення – скасувати застереження про те, що вони отримують статус лише «за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів». Натомість норми про отримання статусу учасника бойових дій пропонується доповнити такими положеннями: «Особи, які із належною їм зброєю були закріплені за військовим підрозділом Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, добровільного батальйону чи іншого бойового формування для виконання бойового завдання по боротьбі з терористичними, військовими та іншими ворожими бойовими формуваннями на Сході України для захисту суверенітету та територіальної цілісності держави, знаходилися на передовій (першій лінії оборони) – безпосереднього контакту межування з ворогом, перебували там не менше 45 діб та піддавалися обстрілам зі сторони ворога» та «Військовослужбовці Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та добровільних батальйонів, які виконували спеціальні бойові завдання, зокрема і в тилу ворога (екіпажі літаків, розвідники, бійці спецпідрозділів тощо) та поранені бійці даних підрозділів статус учасника бойових дій надається не залежно від кількості днів проведення бойових операцій. Сім’ям загиблих бійців під час військових дій в зоні проведення антитерористичної операції надається статус сім’ї загиблого учасника бойових дій». Також передбачено внесення до складу названого закону нової ст. 6-1 «Позбавлення статусу учасника бойових дій», в якій пропонується, хоча і дещо в загальних рисах, визначити порядок позбавлення статусу учасника бойових дій.
Проект 3177-д від 24.12.2015 (Пашинський С. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності військово-цивільних адміністрацій.
Проект є доопрацьованою версією однойменного проекту 3177 від 24.09.2015 (див. Бюлетень № 41), підготовленою на повторне перше читання Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Призначенням проекту проголошено усунення прогалин і колізій у нормах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у зв’язку із прийняттям Закону України «Про військово-цивільні адміністрації». Водночас деякі зміни пропонуються до Законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про військово-цивільні адміністрації». В доопрацьованій редакції мали бути, зокрема, враховані зауваження ГНЕУ щодо можливості виникненні нових неузгодженостей у законодавстві після прийняття проекту.
Ідеологічні питання
Проект 3685 від 21.12.2015 (Рабінович В. З.) про заборону підвищення заробітної плати народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів.
Основні положення проекту викладені в двох статтях такого змісту: «Тимчасово, до стабілізації економічної ситуації в країні, підвищення до прожиткового рівня розміру мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню, заборонити підвищувати заробітну плату народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні антитерористичної операції)» та «Встановити, що заклики та вчинення дій, направлених на підвищення заробітної плати народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні антитерористичної операції), є причетністю до порушення територіальної цілісності і недоторканості України, насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади».
У прийнятті подібного проекту, як видається, немає жодної економічної або іншої потреби. Його доцільність ініціатором проекту визначається лише критерієм «соціальної справедливості», що з вуст однієї із найзаможніших осіб України звучить вельми непереконливо.
Проект 3690 від 22.12.2015 (Папієв М. М.) про проведення позачергових виборів Миколаївського міського голови.
Пропонується провести позачергові вибори Миколаївського міського голови 27 березня 2016 р. Ініціатори проекту аргументують необхідність проведення позачергових виборів можливими фальсифікаціями волевиявлення громадян під час повторного голосування на виборах Миколаївського міського голови 15 листопада 2015 р. Враховуючи, що підсумки цих виборів офіційно встановлені ЦВК України, проект видається доволі сумнівною спробою наділити парламент невластивими функціями за прикладом аналогічного рішення щодо виборів міського голови в м. Кривий Ріг, прийнятого все ж у дещо відмінній суспільно-політичній ситуації.
Проект 3699 від 22.12.2015 (Шипко А. Ф.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері боротьби з пропагандою комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів (щодо приведення їх у відповідність з європейськими стандартами).
На думку ініціаторів проекту, прийнятий 9 квітня 2015 р. Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» унаслідок неякісної підготовки виявився дуже далеким від кращих практик у цій сфері, що підтверджує відповідний висновок Венеціанської комісії, а запропонований механізм заборони пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та використання їх символів несе значні ризики масових порушень прав громадян, і тому вимагає суттєвого доопрацювання. Тому у проекті пропонується: звузити та визначити перелік символів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; дати коректне визначення пропаганди та використання символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; дозволити використання забороненої символіки в мистецтві, науці та інших «неполітичних» цілях; заборонити використання комуністичної та нацистської символіки з метою пропаганди комунізму та нацизму; заборонити повне використання комуністичної та нацистської символіки органами влади та суб’єктами господарювання; виключити покарання у вигляді позбавлення волі, замінивши його більш м’якими санкціями; збільшити строки для приведення діяльності органів влади, громадян та юридичних осіб у відповідність із цим Законом; внести відповідні зміни до ряду пов’язаних законодавчих актів.
Аргументи ініціаторів проекту видаються доволі переконливими і проект щонайменше заслуговує на уважний розгляд.
Відносини між владними суб’єктами
Проект 3686 від 21.12.2015 (Рабінович В. З.) про відкритість використання коштів фонду оплати праці державних службовців, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, від міжнародних фінансових організацій, донорських установ та від урядів іноземних держав.
Згідно з преамбулою, цей Закон визначає умови та порядок забезпечення доступу до інформації про використання коштів фонду оплати праці державних службовців, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу. При чому оприлюднення такої інформації має здійснюватися на спеціальному Єдиному веб-порталі використання коштів фонду оплати праці державних службовців, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, від міжнародних фінансових організацій, донорських установ та від урядів іноземних держав. Інформація, яку слід оприлюднювати згідно з проектом, має містити відомості про: розпорядника і головного розпорядника; обсяги бюджетних призначень та/або бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний період - всього та в розрізі бюджетних програм; прізвище, ім’я, по батькові, посада державного службовця, який одержує заробітну плату за рахунок коштів фонду оплати праці державних службовців, що надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, його щомісячний розмір заробітної плати та щомісячний звіт державного службовця про виконану роботу, спрямовану на реалізацію реформ в державі; а також кількість службових відряджень цього державного службовця, у тому числі із зазначенням кількості закордонних відряджень, загальний обсяг витрат на службові відрядження, у тому числі із зазначенням обсягу витрат на закордонні відрядження.
Як слушно зазначає ГНЕУ, проект значною мірою дублює положення Закону України «Про відкритість використання публічних коштів», яким, окрім усього іншого, передбачено функціонування Єдиного веб-порталу використання публічних коштів. У цьому контексті сумнівною видається пропозиція щодо створення окремого Єдиного веб-порталу використання коштів, про який йдеться в статті 2 проекту, так само, як і весь проект загалом.
Проект 3693 від 22.12.2015 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (щодо відкликання депутатів місцевих рад).
Проект покликаний врегулювати питання відкликання депутата місцевої ради, як за народною ініціативою, так і за ініціативою партійної організації, яка висувала цього депутата. Пропонується внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» через скасування норми, яка передбачає, що громадяни України мають право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень. Крім того, надається право відкликання депутата місцевої ради керівному органу партії, який погоджував рішення відповідних зборів (відповідної конференції) про висування виборчого списку кандидатів до відповідної ради.
Слід погодитися з думкою ГНЕУ, що «концептуально неприйнятною є ідея проекту, яка передбачає відкликання депутатів місцевих рад у порядку, відмінному від процедури їх обрання, тобто без голосування виборців. На наше переконання, відкликання депутатів місцевої ради (у випадку визнання доцільності існування імперативного мандату депутата місцевої ради) можливе лише як результат волевиявлення виборців, що мешкають на території відповідної громади, і має здійснюватись шляхом голосування». У проекті є чимало й інших доволі спірних моментів, зокрема визнання однією з підстав для відкликання депутата виключення його з фракції за невиконання рішень фракції, в тому числі щодо солідарного голосування, а також виключення можливості судового оскарження рішень партійних органів про відкликання депутатів.
Тим не менш вже наступного дня після внесення проект було прийнято в першому читанні. При цьому за проект (включення його до порядку денного, розгляд за скороченою процедурою тощо) довелося голосувати більше 10 разів.
Проект 3700 від 22.12.2015 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку у багатомандатному окрузі).
На думку ініціаторів проекту (голів п’яти парламентських фракцій): «У разі виникнення необхідності заміни депутата, який достроково припинив повноваження або у іншому випадку, передбаченому Законом, обраним визнається наступний за черговістю кандидат із списку партії, поданого до виборчої комісії, однак реалії сьогодення, та певна політична практика говорить про нестійкість та нестабільність виборчих списків. Партія повинна мати закріплене на законодавчому рівні право вносити корективи у списки кандидатів, зокрема, виключати зі списку кандидатів навіть після оголошення результатів місцевих виборів». Крім того, дію закону пропонується поширити «на виборчі списки кандидатів у народні депутати України від політичних партій, які були суб’єктами виборчого процесу на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року». Слід погодитися з висновком ГНЕУ, що в разі подолання певним виборчим списком виборчого бар’єру і участі кандидатів, включених до цього списку, у розподілі депутатських мандатів є всі підстави вважати, що виборці схвалили й підтримали цей список саме у тому вигляді, який він мав на момент голосування. Тому після оголошення результатів виборів політична партія не може на власний розсуд вносити зміни до списку кандидатів, який було підтримано виборцями під час голосування, оскільки це означатиме, що партія фактично змінює рішення, прийняте виборцями». Так само не можна погодитися з наданням пропонованому закону зворотної дії в часі, що не узгоджується із статтею 58 Конституції України.
Проект, не зважаючи на кількаразове переголосування, не було включено до порядку денного 23.12.2015, а згодом і 26.12.2015.
Проект Постанови 3716 від 24.12.2015 (Опанасенко О. В.) про внесення змін до Постанови Верховної Ради України № 1549-VII від 01.07.2014 року «Про затвердження Положення про акредитацію журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при Верховній Раді України».
Пропонується встановити, що акредитаційні картки забезпечують право входу журналістів і технічних працівників також і до «дипломатичних та гостьових лож». Ініціатори проекту звертають увагу на те, що внесення відповідних змін «викликано великою кількістю журналістів та технічних працівників засобів масової інформації, які працюють в сесійній залі Верховної Ради України, та відсутністю вільних місць для належної роботи».
Проект 3717 від 24.12.2015 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо підняття Державного Прапора України).
Пропонується статтю 23 зазначеного закону доповнити новою частиною такого змісту: «Підняття прапору територіальної громади, прапору Європейського Союзу поруч з Державним Прапором України може здійснюватися за умови дотримання таких правил: прапор територіальної громади, прапор Європейського Союзу не може мати розміру більшого за Державний Прапор України; прапор територіальної громади, прапор Європейського Союзу розміщується з лівого (від фасаду будинку) боку або нижче Державного Прапора України».
Проект не викликає особливих заперечень, хоча, можливо, відповідна норма мала б бути в іншому законі.
Права громадян та їх об’єднань
Проект 3691 від 22.12.2015 (Грановський О. М.) про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (щодо діяльності юридичних осіб на підставі модельного статуту).
Пропонується доповнити зазначений у назві проекту закон новою статтею 31-1 «Порядок скасування державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, яка діє на підставі модельного статуту згідно судового рішення та порядок проведення реєстраційних дій по внесенню змін до відомостей про юридичну особу, яка діє на підставі модельного статуту, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням».
На думку ініціаторів проекту, його прийняття сприятиме забезпеченню законодавчої можливості державному органу (державному реєстратору) реалізувати виконання судових рішень, з метою повного та всебічного захисту прав та законних інтересів іноземних інвесторів та учасників юридичних осіб, які діють на підставі модельного статуту, а також усунення правової прогалини в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», що полягає у відсутності в наведеному нормативно-правовому акті правового механізму скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційних дій щодо юридичних осіб, які діють на підставі модельного статуту, з метою приведення відомостей про такі юридичні особи, які містяться у Єдиному державному реєстрі, у відповідність до судових рішень.
Слід зазначити, що стаття сконструйована дуже важко, вона завелика, як завеликі і окремі її частини. Окрім того, запропонований текст не завжди відповідає нормативам української мови. Спроба позбавитися двозначності у тлумаченні скоріше призвела до ускладнення пізнання змісту.
Проект 3695 від 22.12.2015 (Фельдман О. Б.) про внесення змін до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (щодо обов’язку колишнього власника багатоквартирного будинку брати участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс ОСББ капітального ремонту будинку).
Проект є змістовно близьким до проекту 3332 від 15.10.2015 (Насалик І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування капітальних ремонтів багатоквартирних будинків (див. Бюлетень № 44), який до кінця 2015 року так і не був включений до порядку денного. Пропонується доповнити зазначений у назві закон новою статтею 24 «Участь колишнього власника багатоквартирного будинку в обслуговуванні і ремонті неподільного та загального майна житлового комплексу» такого змісту: 1. Колишній власник, на балансі якого перебував багатоквартирний будинок до передачі на баланс об’єднанню, бере участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс капітального ремонту будинку відповідно до законодавства. 2. Участь колишнього власника у фінансуванні поточних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності об’єднання, здійснюється за договором або за рішенням суду. 3. У разі, якщо колишніх власників було декілька, їх участь у фінансуванні визначається пропорційно часу утримання будинку на балансі починаючи з часу будівництва або останнього капітального ремонту. 4. Власники приміщень, які передали їх в оренду фізичним чи юридичним особам, беруть пайову участь у витратах на утримання та ремонт неподільного і загального майна у порядку, встановленому статутом об’єднання та цим Законом. 5. Невикористання власниками приміщень, що їм належать, або відмова від користування неподільним та загальним майном не є підставою для звільнення власника від участі в спільних витратах на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна в житловому комплексі. 6. У разі відмови колишнього власника багатоквартирного будинку взяти пайову участь в організації та фінансуванні першого після передачі об’єднанню капітального ремонту об’єднання може звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на майно такого колишнього власника.
Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво
Проект 3682 від 21.12.2015 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку виклику свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.
У проекті пропонується додати до обов’язків потерпілого та свідків вимогу «повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце своєї реєстрації та/або фактичного місцеперебування та про зміну місця своєї реєстрації та/або фактичного місцеперебування». Також передбачено встановити, що «належним повідомленням про виклик вважається направлення повістки на адресу місця реєстрації та/або фактичного місцеперебування, яка була повідомлена свідком або потерпілим слідчому, прокурору, слідчому судді, суду». Тим самим скасовується вимога про «підтвердження отримання особою повістки про виклик». Як видається, в умовах відсутності довіри до органів слідства та суду, відмова від підтвердження отримання повістки надає занадто широкий простір для різних зловживань.
Проект 3697 від 22.12.2015 (Сугоняко О. Л.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо доступу до професії судді).
Пропонується допустити можливість спеціальної підготовки кандидата на посаду судді як з відривом, так і без відриву від виробництва. Чинні правила пропонується поширити на перший випадок, а щодо другого установити, що «спеціальна підготовка без відриву від виробництва проводиться протягом вісімнадцяти місяців за рахунок коштів кандидата на посаду судді».
У запропонованому лаконічному вигляді пропозиція виглядає доволі дивно і дуже нагадує відому феодальну практику купівлі посад. Порушується й принцип рівного доступу громадян до державних посад.
Проект 3698 від 22.12.2015 (Сугоняко О. Л.) про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору пенсіонерів незалежно від виду призначеної державної пенсії).
У відповідності до назви, пропонується скасувати вимогу сплати судового збору щодо фізичних осіб зі статусом пенсіонера (незалежно від виду призначеної державної пенсії).
Проект 3709 від 23.12.2015 (Міщенко С. Г.) про внесення зміни до статті 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної.
Пропонується в межах цієї статті прирівняти в правовому статусі звернення та запити депутата місцевої ради до відповідних звернень та запитів народного депутата України і відповідно встановити аналогічну адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог депутата місцевої ради. На думку ініціаторів проекту, необхідність такої відповідальності вже передбачена Законом України «Про статус депутатів місцевих рад». Утім, народні депутати України є представниками органу державної влади, а депутати місцевих рад – органу місцевого самоврядування і ця відмінність мала б знайти певне відображення в їх статусі.
Проект 3719 від 24.12.2015 (Голуб В. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їх проведенні.
Згідно з пояснювальною запискою для забезпечення додаткових гарантій законності при проведенні окремих слідчих дій у проекті пропонується: заборонити тимчасове вилучення електронних інформаційних систем з тим, щоб слідчі у разі потреби здійснювали копіювання інформації, а не вилучення техніки; дозволити застосування спецпідрозділів під час проведення обшуків у суб’єктів господарювання виключно на підставі ухвали слідчого судді та лише по тяжким та особливо тяжким злочинам; забезпечити доступ адвоката до процесу обшуку на будь-якому його етапі; обшук дозволяти лише як виняткову слідчу дію, коли неможливо отримати інформацію в інший спосіб; запровадити у клопотанні обов’язкової аргументації необхідності обшуку та детального опису предметів і осіб, яких планується відшукати.
Пропозиції видаються доволі слушними, хоча й такими, що суперечать сучасній тенденції масового внесення пропозицій щодо зняття процесуальних гарантій та інших законодавчих обмежень, що «утруднюють роботу» судам та правоохоронним органам.
Проект 3722 від 25.12.2015 (Мосійчук І. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо допустимості доказів, обрання запобіжного заходу та оскарження повідомлення про підозру.
Згідно з пояснювальною запискою проект передбачає внесення змін та доповнень до статей 87, 89, 177, 183 КПК України, якими усуваються недоліки регулювання інституту допустимості доказів. Внесенням доповнення до статті 91 кодексу усувається невідповідність цієї статті статтям 176–178 КПК України щодо необхідності доказування в кримінальному провадженні обставин, що дають підстави для застосування запобіжного заходу та враховуються при обранні запобіжного заходу. Також вносяться зміни до статей 303, 305, 307, 309 КПК України, які передбачать процедуру оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру.
Проект, як видається, виходить з особистого досвіду його ініціаторів і щонайменше заслуговує на уважний розгляд.
Питання сільського господарства та земельних справ
Проект 3683 від 21.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про тваринний світ» щодо охорони тваринного світу.
Проект має на меті визначення повноважень органів місцевого самоврядування щодо встановлення відповідно до закону обмежень щодо використання об’єктів тваринного світу. Так, до числа повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу пропонується віднести «встановлення відповідно до закону обмежень щодо використання об’єктів тваринного світу», а до компетенції уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим щодо державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу – завдання «контролювати додержання вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин».
Проект не викликає суттєвих заперечень і дістав схвальну оцінку ГНЕУ.
Проекти з інших питань
Проект 2319а-д від 21.12.2015 (Іванчук А. В.) про внесення змін до деяких законів України (щодо уточнення деяких положень).
Проект є доопрацьованою в Комітеті Верховної Ради України з питань економічної політики версією урядового проекту 2319 від 08.07.2015 (див. Бюлетень № 30). Утім запропоновані Комітетом редакційні зміни, на нашу думку, суттєво не позначаються на змісті проекту, який покликаний удосконалити положення Закону України «Про приватизацію державного майна» в частині досягнення прозорості та відкритості приватизаційного процесу, посилення захисту національних інтересів у процесі реформування відносин власності, формування чіткої, ефективної правової бази у сфері приватизації. Як і попередня версія, проект в доопрацьованій редакції теж не знайшов підтримки депутатів (розглядався 26.01.2016) і, вочевидь, ще не раз буде ставитися на голосування.
Проект 3681 від 21.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
Серед запропонованих змін слід насамперед звернути увагу на нову редакцію частини 4 статті 397, яка тепер замість визначення виключного переліку товарів, до яких не застосовуються заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення, містить перелік видів товарів, до яких такі заходи якраз застосовуються. Уточнюється правове регулювання перетину митного кордону товарами, на які поширюється захист прав інтелектуальної власності. Особлива увага приділяється питанням пов’язаним з призупиненням митного оформлення таких товарів. Зокрема, пропонується доповнити кодекс новою статтею 400-1 «Достроковий випуск товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності». Особливий інтерес викликає нова стаття 401-1 «Особливості призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що пересилаються на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях». Запропонована статтею процедура передбачає дуже оперативний характер дій та короткі терміни реагування, що може стати проблемою для декларанта з огляду на те, що такими є переважно не підприємці чи юридичні особи (з огляду на визначення «невеликої партії товарів»), а фізичні особи, не завжди обізнані з нормами митного законодавства (наприклад, при покупці через мережу Інтернет). При чому товар може бути втрачений: «Якщо протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів декларант не повідомив орган доходів і зборів про заперечення щодо знищення товарів, то орган доходів і зборів вправі вважати, що декларант тим самим надав згоду власника товарів на їх знищення».
З огляду на зазначене, проект видається недопрацьованим і таким, що не повною мірою враховує усі аспекти проблеми, яку передбачається законодавчо врегулювати. На жаль, пояснювальна записка до проекту не містить інших пояснень, окрім загального посилання на стандарти та регламенти ЄС.
Проект 3684 від 21.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення містобудівної діяльності.
Проект покликаний забезпечити унормування питань, пов’язаних з підвищенням якості розроблення містобудівної документації; спрощення процедури будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію за будівельним паспортом; вдосконалення процедур ведення містобудівного кадастру; упорядкування надання вихідних даних (містобудівні умови та обмеження); присвоєння будівельної та поштової адреси об’єктам будівництва.
Вітаючи загальний курс на дерегуляцію містобудівної діяльності і підтримуючи ряд положень проекту, слід зазначити, що проект потребує зваженого ставлення і глибокого вивчення, щоб під гаслом дерегуляції не знижувався рівень державного і громадського контролю за забудовниками. Так, у чинному законодавстві передбачається, що матеріали генерального плану населеного пункту і матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. У проекті цю вимогу пропонується поширювати лише на так звані основні положення генеральних планів населених пунктів і детальних планів території.
Проект 3688 від 22.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році.
Урядом було запропоновано 93 сторінки різнопланових змін до Податкового кодексу України та Законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про Митний тариф України», «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Серед багатьох фіскальних нововведень відзначимо встановлення єдиної базової ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%; встановлення єдиної ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) в розмірі 22%; скасування ЄСВ, що утримується із заробітної плати (доходу) робітників (фізичних осіб).
Вже 24.12.2015 проект було прийнято як закон і 31.12.2015 повернуто з підписом президента України.
Проект 3692 від 22.12.2015 (Пташник В. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права та суміжних прав.
Згідно з пояснювальною запискою проект розроблено з метою вирішення нагальних питань, пов’язаних з набуттям, здійсненням та захистом прав інтелектуальної власності на службові твори, твори, створені за замовленням та твори, створені при виконанні робіт за договором. Через зміни до ЦК України та Закону України «Про авторське право і суміжні права» пропонується закріпити, що виключне майнове право належить замовнику у разі створення твору «при виконанні договору виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, договору підряду чи договору про надання інформаційних або інших послуг, які прямо передбачали його створення» з моменту прийняття виконаних за договором робіт (послуг), якщо інше не передбачено договором між підрядником (виконавцем) і замовником. Виключне майнове право на твір, створений за замовленням органу державної влади, має належати органу державної влади. Утім, як видається, в останньому випадку виключне майнове право має належати державі за сутністю інституту державної власності, а відповідний державний орган буде лише розпорядником. Окрім того, за таких обставин поняття «виключного майнового права» потребує додаткової деталізації.
В проекті також ініціюється закріплення в законодавстві інституту ліцензійного договору на основі публічної пропозиції. Поширенням публічної пропозиції є її оприлюднення ліцензіаром разом із примірником об’єкту авторського права та/або суміжних прав з наданням можливості дистанційного ознайомлення з нею необмеженому колу осіб з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем». Ліцензійний договір на основі публічної пропозиції вважається укладеним з моменту прийняття такої пропозиції іншою стороною. При цьому прийняттям такої пропозиції вважається вчинення дій, які виражають згоду з її умовами у спосіб, передбачений публічною пропозицією, в тому числі за допомогою технічних засобів зв’язку. Ліцензійні договори мають знайти застосування передусім у сфері новітніх цифрових технологій (як зазначено в пояснювальній записці – «створення комп’ютерних програм, веб-сайтів, виробництва фільмів тощо»).
Проект 3696 від 22.12.2015 (Кодола О. М.) про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.
Пропонується відтермінувати на наступний рік вступ в силу норми про завершення прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.
Проект 3702 від 22.12.2015 (Парасюк В. З.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язковості проведення оцінки об’єкта оренди державної та комунальної власності для продовження (поновлення) договору оренди.
Проект спрямований на узгодження статті 764 Цивільного кодексу України, статті 284 Господарського кодексу України та статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з вимогою статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» про те, що переукладення договору без нової оцінки майна можливе лише у випадку, якщо з попередньої оцінки минуло менше 3 років. Для цього у наведені вище статті, які містять загальне правило про автоматичне подовження договору оренди, пропонується внести застереження: «якщо інше не визначено законом». Утім, як видається, доцільніше було б сформулювати все ж пряму норму, а не використовувати конструкцію застереження з невизначеним змістом. Крім того, пропонується передбачити, що замовником оцінки об’єкта оренди для продовження (поновлення) договору оренди виступає орендодавець, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та орендарем.
Проект 3706 від 23.12.2015 (Крулько І. І.) про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (щодо індексації).
Пропонується скасувати індексацію плати за оренду державного та комунального майна. Як зазначають ініціатори проекту, «зростання орендної плати за рахунок показника індексу інфляції – індексу споживчих цін не є об’єктивним індикатором поточної ситуації на ринку комерційної нерухомості. З подальшим зростанням інфляційних процесів та підвищенням орендної плати за рахунок індексації, підприємці змушені будуть або припинити свою діяльність, або відмовитись від оренди державного та комунального майна. Крім того, постійне зростання орендної плати за рахунок підвищення рівня інфляції негативно впливає і на укладення нових договорів оренди. Як наслідок, порівняно з початком 2015 року кількість чинних договорів оренди державного майна зменшилася більше ніж на 1000 договорів. Така ситуація призведе до суттєвого зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, до значного зменшення орендних відносин, а також негативно відобразиться на соціальній сфері».
Приймаючи до уваги наведені у пояснювальній записці аргументи, слід водночас врахувати і застереження ГНЕУ щодо можливості не скасування, а лише тимчасового призупинення індексації орендної плати та бажаного вдосконалення методики обчислення цієї індексації. Окрім того, фахівці-економісти звертають увагу на те, що індексація часто здійснюється нібито за ініціативою орендарів, але за фактичного примусу орендодавців. Найкращою альтернативою індексації, на їх думку, могло бути закріплення в законі практики регулярної (частіше ніж раз на три роки) переоцінки орендованого майна.
Проект 3713 від 24.12.2015 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу.
У проекті пропонуються системні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Законів України «Про дорожній рух», «Про транспорт», «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів», «Про автомобільний транспорт». Значний обсяг проекту (понад 150 сторінок) не дає змоги належно проаналізувати його в рамках цього огляду.