MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Вкрай необхідним є належне розслідування численних злочинів, вчинених на східній Україні, та покарання винуватців

18.07.2016   
Міжнародна федерація з прав людини у партнерстві з Харківською правозахисною групою
Спільна заява FIDH та ХПГ у зв’язку з переважаючою атмосферою безкарності за злочини, які вчинялися від початку збройного конфлікту на східній Україні

Париж-Харків, 18 липня 2016

За результатами триденної робочої зустрічі з питань документування порушень прав людини, яка була організована з 4 по 6 липня 2016 року в Харкові для українських юристів і правозахисників, наші організації висловлюють занепокоєння у зв’язку з переважаючою атмосферою безкарності за злочини, які вчинялися від початку збройного конфлікту на східній Україні. Прогалини в українському законодавстві, проблеми з доступом до територій, які не контролюються органами влади України, а також брак політичної волі для справжнього розслідування і переслідування в судовому порядку за ці злочини спричинюють ситуацію, за якої випадки насильства і безкарності має розглядати Міжнародний кримінальний суд (МКС).

«Особи, які відповідальні за скоєння численних серйозних порушень прав людини на непідконтрольних українській владі територіях, продовжують свою злочинну діяльність, не будучи притягнутими до відповідальності», - заявляють наші організації, додаючи, що «Україна не визнала факт існування воєнного конфлікту, відтак, не було застосоване відповідне як національне, так і міжнародне законодавство. Разом з тим такі злочини можуть сягати рівня воєнних злочинів та/або злочинів проти людяності відповідно до Статуту МКС». Беззаконня, яке панує на непідконтрольних уряду Україні територіях, завдає серйозного удару по правам людини в Україні. Місцеві юристи і правозахисники, що документують злочини, які вчинялися від початку конфлікту, обговорили численні проблеми, причиною яких є відсутність верховенства права.

Глибоке занепокоєння викликає обмін захопленими в полон особами, який відбувається між двома  сторонами конфлікту. Цей обмін здійснюється в правовому вакуумі, що лише загострює проблему насильницьких зникнень з обох сторін конфлікту. Від початку конфлікту в 2014 році приблизно 3 000 українських військових і цивільних осіб, які були позбавлені волі і потрапили до рук так званих «ДНР/ЛНР», були обміняні на полонених сепаратистів, про що повідомляла Служба безпеки України.

Окрім того, що цей процес обміну не регулюється жодним визначеним законом, в таємниці тримаються обставини обміну, в тому числі й інформація про місця тимчасового тримання, умови утримання, а також кінцеву долю тих, кого було передано іншій стороні. Така практика, яка розпочалась з окремих випадків і перетворилася на системну, є абсолютно непрозорою і не має жодного правового регулювання.

Переговори з метою проведення обміну захопленими і позбавленими волі особами посилено монополізуються Службою безпеки України після ухвалення угоди «Мінськ II» в лютому 2015 року, згідно з якою вимагається, щоб обидві сторони конфлікту «забезпечили звільнення та обмін заручників та всіх незаконно утримуваних осіб на основі принципу «всіх на всіх»» (п. 6). Проблему посилює також нечітко сформульована в тексті угоди вимога про амністію, яка не визначає ані коло осіб, які підпадають під амністію, ані умови та процедуру можливої амністії.

«Ми наголошуємо на тому, що амністія за вчинення міжнародних злочинів і серйозних порушень прав людини суперечить міжнародному праву і міжнародним зобов’язанням України в ділянці прав людини, і буде сприяти тільки поширеності безкарності», – заявляють наші організації.

Від самого початку конфлікту українські правозахисні організації повідомляли про значне збільшення кількості випадків вбивств і насильницьких зникнень, катувань і жорстокого поводження, незаконних затримань та знищення майна. Були також повідомлення про випадки статевих і гендерно обумовлених злочинів, скоєних як відносно жінок, так і відносно чоловіків, хоч до теперішнього часу такі випадки ще неналежним чином задокументовані. Відповідно, зберігають свою актуальність висновки, які були сформульовані в доповіді Міжнародної федерації з прав людини «Східна Україна – цивільні потрапили під перехресний вогонь» щодо системної та поширеної природи злочинів, які вчинялися на непідконтрольній українському уряду території. Ці проблеми потребують негайного вирішення. Збройний конфлікт у Донецькій і Луганській областях України спричинив до серйозних порушень прав людини, які можуть сягати рівня міжнародних злочинів. По кожному з таких випадків має бути проведене належне розслідування на національному або міжнародному рівні, повинні бути встановлені винні в скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності і притягнуті до відповідальності.

FIDH – Міжнародна організація за права людини – була заснована в 1922 році, і сьогодні об’єднує 178 правозахисних організацій у більш, ніж 120 країнах на 5 континентах. FIDH працює для поваги всіх прав, включених до Загальної декларації прав людини: громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних. FIDH здійснює захист жертв порушень прав людини з метою попередження таких порушень у подальшому, а також для притягнення до відповідальності винних. FIDH, так само як і організації-члени, не пов’язана з жодними партіями чи релігійними рухами, а також є незалежною від всіх урядів.

Харківська правозахисна група (ХПГ, колишній Харківський "Меморіал") працює в Україні з 1988 року. Основна проблематика – захист жертв порушень прав людини в конкретних випадках, поширення інформації та знань про права людини, аналіз законопроектів, законодавства і практики, судової та адміністративної, в порівнянні з міжнародними стандартами прав людини, дослідження з історії дисидентського руху. Серед ключових тем – боротьба з катуваннями в міліції і установах виконання покарань, боротьба за свободу інформації та право на приватність. Адвокати ХПГ виграли понад 100 справ в Європейському суді.

 Поділитися