MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

ПЛАН СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ХАРКІВСЬКОЇ ПРАВОЗАХИСНОЇ ГРУПИ (ХПГ) (2016–2019 рр.) Оновлено

16.03.2017   

1. Стратегічне бачення розвитку ХПГ

У якості юридичної особи ХПГ почала функціонувати з листопада 1992 року. ХПГ була створена 10-ма активістами товариства  "Меморіал" для надання правової, психологічної та іншої допомоги особам, чиї права були порушені, незалежно від їх раси, кольору шкіри, громадянства, статі, етнічного походження, мови, релігії, політичних і інших поглядів, місця проживання. За 23 роки ХПГ стала однією з найбільш авторитетних і впливових громадських правозахисних організацій в Україні.

Головні тенденції розвитку держави та суспільства в Україні

Окупація Криму російськими військами, штучно організовані сепаратистські рухи на Сході, які поступово перетворилися на збройну агресію, і повномасштабний військовий конфлікт з Російською Федерацією в Донецькій та Луганській областях, відсторонили проблеми прав людини на другий план. У кращому випадку їхнє вирішення перенесли на майбутні мирні часи, в гіршому – зміни в законодавстві та практиці, які спостерігалися, за деякими виключеннями, ще й загострювали існуючий стан реалізації прав людини та основоположних свобод.

Загалом можна констатувати, що нова адміністрація часто нехтувала принципом верховенства права і порушувала Конституцію, керуючись політичною доцільністю. Продукуються законопроекти, які мають на меті зробити ефективнішою боротьбу з сепаратизмом, такі, як, наприклад, законопроект «Про превентивне затримання», «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (про посилення відповідальності за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України)», про десепаратизацію, про особливий режим досудового розслідування в районі АТО та інші, але вони всі– порушують Конституцію та міжнародні стандарти прав людини.

Жодна з інших необхідних реформ в сфері прав людини – судова, кримінальної юстиції, освітня тощо – фактично не зрушила з місця. Закон про відновлення довіри до судової влади не досяг мети заміни голів судів, 87% з них переобралися на посаду відповідно до цього закону демократичним шляхом. Невдалі реформи в інших галузях – пенсійній, медичній та інших – потребують справжнього реформування цих сфер заново.

Застосування сили, до якого були змушені захисники Майдану в Києві, смерть значної кількості людей, загальний ажіотаж та ейфорія перших днів після революції, велика кількість зброї на руках призвели до сильного зниження імунітету проти насильства. У ці дні панували вимоги людей зі зброєю виконувати виключно їх накази, перевірка документів в усіх підряд, підпали будинків, самосуди, стовпи та коридори ганьби, цькування родин відомих регіоналів, іноді безпідставне побиття людей просто без будь-якої причини. Міліція ж була дезорієнтована і бездіяльна. Учасники штучно організованих сепаратистських рухів на Донбасі та в Харкові стали здійснювати насильницькі дії, тільки значно більше і жорстокіше, імітуючи коридори ганьби і вчиняючи жахливі побиття прихильників Євромайданів. Як уже вказувалося, лідери самопроголошених ДНР та ЛНР зробили буденною практикою переслідування спочатку проукраїнських громадських діячів, а потім просто всіх, хто їм не подобався чи заперечував їх дії. Щодня люди зникають невідомо куди, потім виявлялося, що їх або розстріляли, або тримають в підвалах захоплених сепаратистами будівлях державних установ – СБУ, МВС та інших – в Слов’янську, Луганську, Донецьку, Горлівці та інших містах. Умовою звільнення викрадених людей був викуп – чи за певну суму, чи за автівку або інше майно. Буденними стали грабежі, обшуки, примусова реквізиція автівок та іншого майна.

Затримані перебували в жахливих умовах – часто без світла, без прогулянок, в непристосованих приміщеннях, їх вкрай погано годували, не надавали медичну допомогу. Їх катували, і деяких забили до смерті. Право на життя та свобода від катувань та свавільних арештів в Донецькій та Луганській областях стали ілюзорними. Бойовики катували і вбивали людей. Так само жахливо ставилися сепаратисти до взятих в полон українських силовиків: катували, били, знущалися.

Це породило аналогічну зворотну реакцію українських силовиків, особливо деяких добровільних батальйонів, таких, як «Айдар» (найбільше скаржаться саме на бійців цього батальйону Міноборони), «Азов», «Дніпро-1», «Донбас», «Шахтарськ». Деякі бійці вважали, що вони можуть ставитися до полонених, так само, як сепаратисти. Зафіксовані випадки катування полонених сепаратистів, навіть до смерті. Мали місце і викрадення людей з подальшою вимогою їхнього викупу, захоплення автівок, грабежі – бо бійці вважали, що будинки сепаратистів можна грабувати. Затримання людей силовиками, які здавалися підозрілими, із одночасним застосуванням насильства щодо них стало буденним явищем.

Водночас можна було спостерігати зростання ненависті до сепаратистів, тріумфування з приводу вбивства бойовиків, розповсюдження в соціальних мережах фото трупів ворогів. Оце наростаюче загальне озвіріння є тим ґрунтом, яким живиться катування та інші різновиди насильства. Коли змінюються таким чином настрої в суспільстві, те ж саме неодмінно відбувається і в державних органах. Ставлення правоохоронців до затриманих, які обвинувачувалися в сепаратизмі або тероризмі, було жорстоким за мовчазної згоди суспільства. Зафіксовані численні факти побиття і навіть катувань затриманих у Донецькій та Луганській областях. Усе це викликає серйозне занепокоєння.

За даними місії Управління Верховного комісара ООН з прав людини на кінець жовтня 2015 року внаслідок збройного протистояння загинуло близько 8000 і було поранено більше 17000 людей.

Загалом зберігалася ситуація, яка була в 2010-2013 роках – загострювалася криза державних інститутів, спрямованих на захист прав людини, передусім правоохоронних органів і судів. Залишається великою проблемою виконання судових рішень і, зокрема, рішень міжнародних органів. Держава дуже недалеко відійшла у цьому сенсі від часів Януковича. Позитивний потенціал Кримінального процесуального кодексу не використовується належним чином, більше того, правоохоронні органи навчилися обходити його норми, які, на їхню думку, заважають їм працювати.

Також залишається великою проблемою неефективність розслідування заяв про катування та погане поводження з боку персоналу органів внутрішніх справ та пенітенціарної служби, або за їхньої бездіяльності, мовчазної згоди або потурання. Прокуратура вкрай погано виконує свої функції з проведення ефективного ретельного швидкого та неупередженого розслідування таких заяв. Досі не розслідувані належним чином випадки незаконного застосування сили під час подій на столичному Майдані 30 листопада, 1 грудня, 11 грудня, масові вбивства 18-20 лютого. Не були розслідувані викрадення людей, побиття активістів Майдану в березні та квітні в Харкові, Донецьку, Луганську та інші злочини, катування та вбивства цивільних та військовополонених, інші злочини проти їхнього життя та здоров’я, злочини, пов’язані з порушенням майнових прав.

Вчинення жахливих злочинів в Донецькій та Луганській областях, яких раніше не було в Україні, здійснених сепаратистами, – насильницькі зникнення за політичними мотивами, безсудні страти, свавільні арешти та катування заручників, захоплення адміністративних будівель тощо – відбувалися за бездіяльності або мовчазної згоди, або, ще гірше, допомоги працівників місцевих органів МВС, СБУ, прокуратури. На жаль, замість того, щоб стояти на сторожі прав людини, правоохоронні органи частіше були суб’єктами цих порушень.

Виникла нова для країни проблема внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Криму та Донбасу. Внаслідок окупації Криму та військової агресії на Донбасі великі групи людей з цих регіонів були змушені залишити свої домівки. За даними Місії Верховного комісара ООН з прав біженців  на 1.09.2015, Україна мала в цілому 1 438 000 ВПО. Крім того, близько 500 000 ВПО взагалі не зареєструвалися. У Донецькій області налічується 535 000 ВПО, у Луганській області 263 300, у Харківській області - 185 600.

За таких умов, ХПГ вважає, що основними показниками її успіху є позитивні зміни у державній політиці в галузі прав людини, натхненні діяльністю організації.

Візія

ХПГ бачить своєю основною стратегічною метою в умовах, що склалися, – посилити проактивний вплив на державу і суспільство, з тим, щоб перешкоджати утиску прав людини в Україні, сприяти побудові демократичної і правової держави та розвитку громадянського суспільства.

Місією Харківської правозахисної групи є захист прав людини і основних свобод від посягань з боку держави, а також надання допомоги останній у реалізації й захисті цих прав, що в результаті сприятиме побудові та розвитку правової держави в Україні.

Основна мета діяльності ХПГ відповідно до її статуту полягає в проактивному заохоченні дотримання в Україні прав людини, закріплених у міжнародних угодах і Конституції України.

Наше завдання – сприяти виконанню державою своїх позитивних обов’язків стосовно прав людини, і вказувати на її бездіяльність у реагуванні на порушення прав людини або у створенні умов для здійснення цих прав.

2. Модель і стратегія діяльності ХПГ

Стратегічні завдання, які повинна вирішити ХПГ для реалізації свого стратегічного бачення:

  • розширити свій вплив на органи влади завдяки:
    • розвитку співпраці з міжнародними партнерами і отриманню консультативного статусу при міжнародних організаціях (ООН, РЄ),
    • проведенню успішних стратегічних судових процесів,
    • впливу на законотворчий процес,
    • розвитку контактів з людьми, близькими за цінностями до ХПГ і які працюють в органах державного управління та судової системи;
  • розширити вплив на громадську думку завдяки:
    • успішному захисту прав людини в конкретних випадках,
    • наданню безкоштовних юридичних послуг,
    • діяльності громадської приймальні,
    • освітнім програмам,
    • проведенню журналістських розслідувань,
    • розвитку функції PR,
    • волонтерським програмам,
    • співпраці з громадськими організаціями, що мають ідентичні цілі й цінності;
  • розширити вплив на професійне співтовариство завдяки:
    • наданню якісних освітніх послуг,
    • збільшенню кількості успішних судових процесів, у тому числі стратегічних.

У своїй роботі ХПГ керується такими цінностями:

  • Гуманізм і співчуття
  • Толерантність
  • Професіоналізм
  • Відкритість (прозорість)
  • Взаємна довіра
  • Творча самоорганізація співробітників

Основа розвитку ХПГ – це вдосконалення діяльності кожного з її структурних підрозділів і розвиток програм для більшої ефективності в реалізації місії і стратегічної візії ХПГ, а також вдосконалення системи управління ХПГ та розвиток організаційної спроможності.

Модель діяльності ХПГ

ХПГ створила власну модель захисту прав людини і спирається на неї у своїй діяльності. Захищати права людини – це означає працювати одночасно в трьох напрямках:

1. Захист жертв порушень прав людини в конкретних випадках.

2. Громадянська освіта та просвіта в галузі прав людини, збір і поширення інформації з прав людини.

3. Моніторинг і аналіз становища з правами людини.

Усі три напрямки тісно взаємозв’язані, робота тільки в одному з трьох напрямків, взагалі кажучи, не може бути ефективною. Якщо займатися тільки захистом жертв порушень прав людини, то правозахисні організації будуть приречені на вічну боротьбу з державою при законодавстві, що (як і раніше) порушує права людини, і при незнанні людьми своїх прав і інструментів їх захисту. Виховання і викладання прав людини, знання своїх прав, національних і міжнародних механізмів їх захисту потрібні для успішного відстоювання своїх прав і затвердження правової свідомості, але без опори на практику правозахисту та на аналіз становища з правами людини це викладання буде бідним. Аналіз становища з правами людини – це аналіз законодавства, судової та адміністративної практики, їх відповідності міжнародним угодам у галузі прав людини, практиці міжнародних органів, зокрема Європейського суду з прав людини, спостереження за законодавчим процесом, ініціація необхідних змін у законодавстві й правозастосовній практиці. Але будь-який аналіз буде недостатнім, якщо не спиратиметься на конкретну практику захисту жертв.

Таким чином, для реалізації програм, спрямованих на захист прав людини, ХПГ повинна діяти одночасно в трьох напрямках, що нерозривно пов’язані один з одним (див. схему 1): 

 

Збір і поширення інформації з прав людини, правова освіта і виховання

З усього спектра прав людини ХПГ зазвичай вибирає декілька ключових прав і свобод, які є на даний момент найбільш актуальними, і систематично реалізовує в роботі з ними описану модель. Розгляд окремих прав ХПГ поєднує також з аналізом і моніторингом діяльності окремих органів державної влади, розглядаючи в цьому випадку всі права і свободи, які порушуються цими органами. Враховуючи основні тенденції державного розвитку у 2016-2019 рр. ХПГ реалізовує такі програми:

1. Захист прав людини через Громадську приймальню ХПГ (PRO)

2. Захист прав людини через Центр стратегічних справ ХПГ (ЦСС)

3. Моніторинг, розслідування та судочинство щодо найбільш серйозних порушень прав людини у Донецькій та Луганській областях

4. Захист прав ВПО в Україні

5. Громадянська кампанія проти катувань та жорстокого поводження

6. Захист прав уразливих груп з зосередженням уваги на ув’язнених, наркоманах та людях, які живуть з ВІЛ / СНІД, а також шукачів притулку та мігрантів

7. Захист свободи вираження поглядів, доступу до інформації та права на приватність; Підвищення прозорості та відкритості роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування

8. Боротьба проти дискримінації, расизму, ксенофобії і злочинів на ґрунті ненависті

9. Боротьба проти  політичних переслідувань в Україні

10. Захист права на справедливий судовий розгляд у кримінальному процесі

11. Служби безпеки в конституційній демократії: контроль та відповідальність

12. Реформа поліції

13. Поширення інформації та знань про права людини та основоположні свободи в Україні, громадська освіта та заходи з інформування

14. Моніторинг виконання рішень міжнародних органів

15. Вивчення історії правозахисного руху в СРСР та Україні та історія політичних репресій в СРСР (ця програма відповідає тільки другому напрямку в моделі).

Для поліпшення своєї роботи ХПГ повинна також піклуватися про свій організаційний розвиток: удосконалювати організаційну структуру, управління, фандрейзинг і комунікацію (зовнішню і внутрішню), підвищувати знання і навички персоналу, забезпечити умови для його ефективної роботи, залучати молодих фахівців, які розділяють цінності прав людини й цілі ХПГ. Нам необхідно також розвивати мережу правозахисних організацій і надавати членам цієї мережі ресурсну підтримку, а також створювати і розвивати спеціалізовані мережі, кожна з яких займається одним ключовим правом або декількома взаємозв’язаними правами.

Таким чином, програмна діяльність ХПГ також має оцінюватися за критеріями розвитку її внутрішніх напрямків діяльності (див. Схему 2):

Організаційний розвиток ХПГ

Структура та управління ХПГ

Сьогодні ХПГ є успішно функціонуючою організацією, в якій працює 22 штатні співробітники, 28 співробітників з неповним робочим днем і декілька десятків волонтерів. ХПГ складається з 8 основних структурних підрозділів, що виконують окремі програми і здійснюють координацію та підтримку діяльності організації (див. Схему 3).

У 2012 році відповідно до рекомендацій SIDA були змінені повноваження і склад  керівних органів ХПГ і управління. Був підготовлений новий Статут ХПГ, який знаходиться зараз на реєстрації. Головним органом ХПГ є Загальні збори, які збираються не рідше одного разу за рік. Загальні збори обирають Раду і голову Ради, затверджують основні напрямки діяльності організації, її річний бюджет, звіти Ради і Директора, річний фінансовий звіт і баланс. Головним управляючим органом ХПГ є Рада ХПГ, чиїм завданням є визначення основних напрямків діяльності організації та ухвалення ключових рішень щодо її розвитку, а також призначення Директора. Рада збирається не рідше, ніж один раз за три місяці. Оперативне управління ХПГ здійснює Директор, до завдання якого входить реалізація рішень Ради, а також забезпечення ефективної діяльності ХПГ і рішення оперативних управлінських завдань. Директор звітує перед Радою на її засіданні один раз за три місяці. Список членів Ради ХПГ і керівників основних структурних підрозділів див. у Додатку 1.

Фінансування діяльності ХПГ і фандрейзинг

ХПГ має великий досвід в управлінні проектів, що фінансуються міжнародними організаціями. У грошовому вираженні суми, отримані ХПГ за останні три роки, були такими (в тисячах грн.): 2013 – 7 618.0; 2014 – 10 440.0; перші шість місяців 2015 року – 7 542. 538. Детальніша інформація про суми, отримані ХПГ у 2013-2015 рр., і про донорів представлена в таблиці нижче.

Назва проекту

Донор

Період проекту

день/місяць/рік

Сума

Підвищення правових можливостей для уразливих груп у суспільстві для захисту їхніх прав (субгрант для підтримки PRO ХПГ)

EC

30/09/12 – 31/08/14

€ 9 350

Розвиток, заснований на міжнародних стандартах прав людини, законодавчих та організаційних засадах захисту прав людини з акцентом на боротьбу з катуваннями

EC

21/09/12 – 20/09/14

€ 209 980

Моніторинг та адвокація ефективного виконання міжнародних і регіональних зобов’язань України в сфері захисту прав людини

ПРООН

01/01/14 – 31/10/14

120000 UAH

Надання правової допомоги людям, які живуть з ВІЛ та наркозалежним

МФВ

18/12/13 – 17/12/14

800000 UAH

Надання невідкладної допомоги ВПО з АР Крим та Донбасу, які залишили місця постійного проживання внаслідок політичних переслідувань та військових дій

МФВ

15/06/14 – 31/08/14

174468 UAH

Надання невідкладної допомоги ВПО з АР Крим та Донбасу, які залишили місця постійного проживання внаслідок політичних переслідувань та військових дій

Посольство Франції

01/10/14 – 31/12/14

€ 5 000

Створення правозахисних механізмів у Донецькій та Луганській областях

UNHCHR

15/12/14 – 28/02/15

$ 19 000

Створення правозахисних механізмів у Донецькій та Луганській областях

UNHCHR

01/03/15 – 39/04/15

$ 8 240

Дотримання прав людини в пенітенціарній системі України з акцентом на дотримання права на охорону здоров’я та медичну допомогу

MATRA

01/09/14 – 31/08/15

477000 UAH

Кампанія за прозорість та відкритість Української держави

EC

21/12/12 – 20/06/15

€ 75 067,38

Громадська кампанія проти катувань та поганого поводження в Україні

EC

12/06/14 – 11/06/16

€ 260 000

Надання інформації та наліз прав людини в Україні

NED

01/05/14 – 30/04/15

$ 47 200

Проект інституційної підтримки

SIDA

01/03/12 – 31/12/15

9 722 700 шведських крон

Проект інституційної підтримки на 2014 рік

OSF

01/01/14 – 30/12/14

$ 99 000

Проект інституційної підтримки на 2015 рік

OSF

01/01/15 – 30/12/15

$ 99 000

Моніторинг і захист права ув’язнених на медичну допомогу

Посольство США

01/07/14 – 31/03/15

$ 13 774

Стратегічна дорадча група з проведення реформи органів внутрішніх справ в Україні

IRF

01/01/15 – 30/11/15

$ 150 000

Захист прав людини шляхом покращення доступу до правосуддя, субгрант для підтримки PRO ХПГ

МЗС Канади

01/05/15 – 31/12/15

$ 10 000

Захист прав вимушених переселенців в Україні з фокусом на Харківську область

EC

20/06/15 – 19/06/16

€ 1 789 055 (ХПГ –€109 000)

Правова допомога ВПО та населенню, постраждалому від воєнного конфлікту в Україні

Данська Рада по біженцям

01/07/15 – 31/12/15

1 014 060 грн.

Європейський громадський моніторинг прав людини в Україні

МЗС Німеччини

01/07/15 – 31/12/2015

€ 26 674

 

Схема 3. Структура ХПГ

 

3. Стратегія, фінансовий план та управління ризиками

Стратегія діяльності ХПГ у 2016-2019 роках представлена в окремій таблиці – «Матриця оцінка результатів» (RAF). RAF включає показники ефективності діяльності ХПГ для моніторингу та оцінки.

Аналіз стратегічних ризиків ХПГ 2016-2019 рр.

Ризик

Тип

Вірогідність

Вплив

Чинник ризику

Стратегія

щодо зменшення ризику

Відповідальна особа

Небажання Президента і уряду змінити внутрішню державну політику

Зовнішній

5

3

15

Організація широкої інформаційної кампанії з метою змусити уряд визнати необхідність зміни внутрішньої політики держави. Співпраця з міжнародними й українськими організаціями, органами влади, а також українським громадянським суспільством для тиску на владу

Євген Захаров, директор

PR-менеджер

Грубе втручання держави в діяльність ХПГ, політичні переслідування

Зовнішній

2

5

10

Використання всіх правових механізмів захисту на національному та міжнародному рівнях

Євген Захаров, директор

PR-менеджер

Загострення політичної боротьби, революційна ситуація

Зовнішній

4

4

16

Використання ситуації для затвердження цінностей прав людини. Інформаційна кампанія про необхідність дотримання прав людини, навіть у надзвичайних ситуаціях. Розробка рекомендацій для органів державної влади, правоохоронних органів, а також опозиції. Демонстрація, як уникнути порушень прав людини

Євген Захаров, директор

PR-менеджер

Недостатнє фінансування

Зовнішній

2

5

10

Посилення роботи для залучення донорів. Розробка фінансового плану та послідовне його виконання

Євген Захаров, директор, фандрейзер

Відсутність співпраці з державними органами у галузі прав людини

Зовнішній

3

3

9

Кампанія з метою змусити державні органи співпрацювати в галузі прав людини. Розробка комунікаційної стратегії й послідовне її виконання

Євген Захаров, директор

PR –менеджер

Недостатня співпраця з регіональними та міжнародними партнерами

Зовнішній

1

4

4

Розробка комунікаційної стратегії й послідовне її виконання.

Євген Захаров, директор, PR-менеджер

Недостатні знання та навички організацій-партнерів

Зовнішній

3

3

9

Розробка освітніх програм для партнерів

Євген Захаров, директор

Наростання економічної кризи, дефолт в Україні

Зовнішній

4

3

12

Моніторинг економічної ситуації в Україні. Превентивні й оперативні заходи для збереження та економії коштів ХПГ

Неллі Фурсова, економіст

Нестача кваліфікованих кадрів

Внутрішній

2

5

10

Ефективне управління персоналом. Розробка освітніх програм для співробітників ХПГ

Заступник директора з питань персоналу

Слабка внутрішня комунікація

Внутрішній

3

3

9

Розробка комунікаційної стратегії та послідовне її виконання

Заступник директора з питань персоналу

Корупція в організації

Внутрішній

1

1

1

Розробка антикорупційної політики, яку співробітники повинні будуть підписати. Щорічне проведення внутрішнього і зовнішнього аудиту

Голова ревізійної комісії

Фінансовий план

Результати фандрейзингу для фінансування стратегічного плану наведені в таблиці нижче. Загальна сума коштів, вже отриманих ХГПУ, і, як ми сподіваємось, буде отримано в 2016-2019 рр., становить 36 187,7 тис. Грн. Якщо в 2016 році кількість підтверджених контрактів, підписаних з донорами без інституційної підтримки SIDA, становитиме близько 9 638 тисяч гривень, то в 2017 році - 5 106 тисяч гривень, в 2018 році - 1 196 тисяч гривень. У розрахунках ми взяли курси валют € 1 = 26 грн., $ 1 = 23 грн.

Рік/Донорr

2016

2017

2018

2019

Національний фонд демократії (США)

$ 37,000

$ 37,000

$ 37,000

$ 37,000

Фундація Відкритого суспільства

$100,000

$ 30,000

$50,000

$100,000

$100,000

ЄС (протидія катуванням)

€ 90,000

€ 26,000   

€ 120,000

€ 120,000

ЄС (право на справедливий суд)

€130,000      

€130,000 

€ 26,000

€ 26,000

Державний департамент США (через Гельсікський фонд з прав людини, Варшава)

$ 40.5,000      

$ 81,000

$ 81,000

$ 81,000

Посольство Нідерландів

    —

 $23,200

$15,000

$15,000

Посольство США

$13,800

$13,800

$13,800

$13,800

Міністерство міжнародних відносин, торгівлі та розвитку уряду Канади

€10,000

€20,000

€20,000

€20,000

Данська рада з питань біженців

$34.000

     —

   —

   —

Міністерство іноземних справ Німеччини

€25,000

€25,000

  —

  —

Total

11 811,900 UAH

10 631,000

UAH

6 872,400 UAH

6 872,400 UAH

Відповідно до приведеної таблиці повна сума на 2016-2019 рр. складає 36 187 700  грн.

 

4. Стратегічні завдання в рамках програм і проектів ХПГ

4.1. Захист прав людини через Громадську приймальню ХПГ (PRO)

PRO займається першим напрямом діяльності ХПГ, тобто захистом прав людини в конкретних випадках, консультуванням з питань прав людини та наданням правової допомоги. У 2013-2015 рр. ХПГ розглядала щорічно близько 3000 письмових скарг, багато усних скарг та заяв через веб-сайти ХПГ та сторінки в соціальних мережах.

Основні напрямки подальшого розвитку діяльності PRO:

- Створення постійних консультативних та інформаційних підрозділів у шести районах Харківської області;

- Регулярні консультації команди PRO у шести районах Харківської області (крім тих, де будуть функціонувати постійні підрозділи);

- Прийоми на місцях у містах та селищах Донецької та Луганської областей;

- Відкриття та підтримка нових PRO у Донецькій та Луганській областях;

- Розвиток та вдосконалення волонтерської роботи;

- Подальша підготовка консультантів, що працюють у PRO;

- Активізація охоплення правозахисної діяльності в друкованих та електронних засобах масової інформації;

- Посилення зв’язків з правоохоронними органами та партнерськими неурядовими організаціями з прав людини.

4.2. Захист прав людини через Центр стратегічних справ ХПГ (ЦСС)

ЦСС був створений у 2003 році в рамках кампанії проти катувань та жорстокого поводження. У 2012-2014 роках він надавав юридичну допомогу понад 200 жертвам на рік, представляючи інтереси потерпілих. Юридична допомога надається не лише в українських судах, але також в ЄСПЛ та інших міжнародних органах. З 2006 р. адвокати ЦСС перемогли в ЄСПЛ у понад 90 справах про катування та жорстоке поводження, незаконні затримання, екстрадицію, порушення права на справедливий судовий розгляд у контексті катувань та ін.

У 2010-2013 рр. ХПГ розширила мандат ЦСС: включила до нього надання допомоги жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань та жертвам особливого типу (неповнолітні, шукачі притулку, люди, що вживають наркотики та люди, що живуть з ВІЛ / СНІД).

ХПГ планує розширити мандат ЦСС, щоб включити до нього жертв військових злочинів, злочинів проти військовослужбовців, військовополонених та цивільних осіб, які залишаються або живуть поблизу зони конфлікту у Донецькій та Луганській областях, надаючи їм правову допомогу, зокрема, шляхом звернення до ЄСПЛ

4.3. Моніторинг, розслідування та судочинство щодо найбільш серйозних порушень прав людини у Донецькій та Луганській областях

Громадяни, які з різних причин не змогли виїхати з окупованих територій Донбасу, стикаються з щоденним ризиком для їхнього життя та / або здоров’я. Щотижня вибухонебезпечні снаряди руйнують їх будинки. Незважаючи на те, що окуповані території Донецької та Луганської областей не перебувають під дієвим контролем української влади, Україна не встановила ефективних засобів правового захисту, здатних забезпечити захист прав цивільного населення, яке все ще залишається в зоні конфлікту або поблизу нього.

Стратегічною метою цієї програми є захист прав цивільних осіб, які залишаються або живуть поблизу зони конфлікту на Донбасі, надаючи їм юридичну допомогу через звернення до Європейського суду з прав людини.

Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні завдання:

Зібрати докази таких обставин:

А) наявність агентів Російської Федерації на окупованій території Донецької та Луганської областей;

Б) ефективне співробітництво між регулярними силами Російської Федерації та бойовиками т.зв. ДНР та ЛНР;

Також треба встановити:

В) кількість загиблих та поранених цивільних осіб на зазначених територіях;

Г) кількість зруйнованих будинків та іншого майна, що належить цивільним, та приблизну суму збитків;

Після цього можна складати звернення до ЄСПЛ та підтримувати їх в подальшому.

Для виконання цих завдань необхідно провести наступні заходи:

1. Співробітництво з жертвами порушень з метою отримання повної інформації про кількість вбитих та поранених цивільних осіб на зазначених територіях та об’єктах для надання їм допомоги;

2. Співпраця з мешканцями регіону з метою отримання повної інформації про залучення Російської Федерації до конфлікту у Східній Україні;

3. Підтримка потерпілих під час співпраці з представниками уряду;

4. Розробка стратегії співпраці з українськими органами влади з метою активізації процедур компенсації для тих, чиї права (або їх близьких родичів) були порушені;

5. Підтримка потерпілих під час отримання документів, важливих для компенсаційних процедур;

6. Складання звернень до ЄСПЛ та їх подальша підтримка;

7. Моніторинг дотримання прав людини та основоположних свобод на території військового конфлікту

Ми сподіваємося отримати наступні результати. Оскільки в даний час ЄСПЛ є єдиним органом, здатним фактично захищати порушені права цивільних осіб Східної України, ми можемо сподіватися, що права десятків людей можуть бути об’єктивно відновлені рішеннями ЄСПЛ. Жертви порушень або їх близькі родичі (у випадку смерті жертв) можуть отримати грошову компенсацію за свої втрати. Крім того, шляхом спілкування з цільовою групою ми будемо збирати фактичну інформацію про вбитих та поранених цивільних осіб, а також інформацію про зруйновані будинки цивільного населення та приблизну суму втрат. Ми зможемо отримати свідчення очевидців про рівень участі Російської Федерації у збройному конфлікті в Україні.

4.4. Захист прав ВПО в Україні

Основними завданнями, які потрібно вирішити, є видача та переоформлення ідентифікаційних документів, надання робочих місць, житлових приміщень, соціальної та медичної допомоги, соціальної та психологічної реабілітації. ВПО серйозно потребують продукти харчування, предмети особистої гігієни, одяг, допомогу у пошуку робочих місць, житло, а також інформаційно-консультативну допомогу щодо обов’язків влади, які допомагають ВПЛ.

ХПГ має намір інформувати вимушених переселенців у восьми областях (Харківській, Донецькій та Луганській областях, Київській та Київській областях, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях) про порядок забезпечення їх прав та виконання їх потреб органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до законодавства; планує надавати речі для ВПО у Донецькій, Луганській та Харківській областях та підтримати волонтерів у цих регіонах у транспортуванні ВПО та речей, які їм потрібні – продукти харчування, предмети гігієни, ліки, одяг, побутові речі тощо.

4.5. Громадянська кампанія проти катувань та жорстокого поводження

ХПГ планує продовжувати свою діяльність щодо боротьби з катуваннями та жорстоким поводженням. Ми зосередимося на п’яти взаємозалежних основних напрямках:

А) Аналітична, науково-дослідна, законотворча і лобістська діяльність:

- аналіз даних офіційної статистики стосовно зловживань поліції, катувань, незаконного затримання (включаючи затримання без судового ордера), незаконних методів дізнання та порушення права на захист;

- дослідження щодо: ефективності розслідування скарг на застосування катувань та інших форм жорстокого поводження з боку правоохоронних органів, його результатів та відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів; про дотримання вимог Кримінально-процесуального кодексу щодо фіксації моменту фактичного утримання під вартою та всіх наступних дій, здійснюваних із затриманим; дотримання вимог підзаконних актів про фіксацію ушкоджень затриманих;

- участь у підготовці проектів нормативно-правових актів, зокрема: встановлення детальних правил поводження з затриманими під вартою з моменту фізичного затримання; методики розслідування випадків застосування катувань на основі міжнародних стандартів ефективного розслідування скарг на катування, зокрема, рекомендацій Стамбульського протоколу

- лобіювання виконання: детальних правил утримання затриманих під вартою поліції; впровадження міжнародних стандартів ефективного розслідування скарг на катування;

Б) Участь у реформуванні правоохоронних та судових органів:

- розвиток процесу реформування через діяльність Громадських рад при Міністерстві внутрішніх справ та Державній кримінально-виконавчій службі;

- участь у комісіях з відбору працівників міліції та прокурорів;

- моніторинг відкритості та прозорості процесу відбору та його результатів;

- адвокація за зміну підходу до методів дізнання від примусових, спрямованих на визнання, до тих, які базується на криміналістиці та доказовому праві;

В) Розвиток системи правової допомоги жертвам катувань та жорстокого поводження:

- створення call-центру для жертв катувань;

- співпраця з офісом омбудсмена з цього питання, як щодо своєчасного інформування про факти катувань, так і отримання доказів у конкретних випадках катувань;

Г) Розвиток та зміцнення мережі НУО для запобігання катуванням:

- розширення мережі адвокатів, які надають правову допомогу жертвам катувань в контексті терміновості та географічного покриття;

- сприяння активістам НУО для членства у спостережних комісіях з нагляду над установами виконання покарань;

- співпраця з організаціями медичних фахівців зі збору доказів застосування катувань;

F) освітня діяльність та підвищення обізнаності громадськості щодо проблеми катувань:

- тренінги для працівників правоохоронних органів, особливо для новоприйнятих працівників міліції;

- підготовка та публікація видань у сфері заборони та запобігання катувань;

- відкриття спільної бази даних про катування та жорстоке поводження для громадськості.

4.6. Захист прав уразливих груп із зосередженням уваги на ув’язнених, людях, що вживають наркотики, та людях, які живуть з ВІЛ / СНІД, а також шукачів притулку та мігрантів

Наша запланована діяльність в рамках цієї програми може бути поділена на наступні напрямки:

А) Моніторинг та повідомлення про випадки порушення права на справедливий судовий розгляд та інші права вразливих груп. Ми будемо стежити за такими категоріями жертв: затримані, обвинувачені та засуджені; споживачі наркотиків; люди, які живуть з ВІЛ / СНІД (ЛЖВ), а також шукачі притулку, мігранти, іноземці та особи без громадянства.

Б) Розробка системи надання правової, медичної та іншої допомоги потерпілим. Ми продовжуватимемо надавати правову допомогу жертвам та розширюватиме роботу щодо стратегічних судових процесів: включимо нові аспекти захисту вразливих груп (тобто залучення дисциплінарних заходів щодо ув’язнених в адміністративних процедурах та захист ув’язнених як жертв у разі жорстокого поводження з боку адміністрації; захист у кримінальному судочинстві щодо незаконних дій з наркотиками, зосереджуючись на визнанні незаконно отриманих доказів як неприпустимих, фальсифікації або провокації доказів, використання вразливого статусу захисників жертв цієї категорії; захист військовополонених); та розширимо постійну мережу юристів, здатних брати участь у стратегічних судових процесах.

В) Аналітичні, дослідницькі, законотворчі та адвокаційні заходи. Ми плануємо проведення юридичних, соціологічних та інших досліджень стосовно корінних причин, що перешкоджають доступу до правосуддя та сприяють порушенням права на справедливий судовий розгляд, та їх наслідки, підготовці та заохоченні аналітичних матеріалів, розробці законопроектів та рекомендацій щодо імплементації міжнародних стандартів та практичних рішень у законодавство та вітчизняну практику, включаючи доповіді про виконання рішень Європейського суду з прав людини проти України у цій сфері.

Г) Інформаційно-просвітницька діяльність. Ми плануємо провести навчальні заходи для цільових груп – суддів; адвокатів, державних службовців та активістів правозахисту; опублікувати наукову та довідкову літературу про право на справедливий судовий розгляд та захист вразливих груп, включаючи прецедентне право Європейського суду з прав людини; проводити інформаційну кампанію для широкої громадськості через прес-конференції, дискусії, телевізійні програми з питань проекту.

Е) Моніторинг установ виконання покарань. Ми плануємо розробити механізм моніторингу пенітенціарних закладів на основі співпраці з депутатами парламенту.

F) Розвиток та зміцнення мережі для захисту доступу до правосуддя та захисту права на справедливий судовий розгляд. Ми плануємо зміцнити спеціалізовану мережу юристів, активістів правозахисту та інших фахівців для захисту доступу вразливих груп до правосуддя, права на справедливий судовий розгляд та інші права, а також для покращення їх здібностей та навичок у впровадженні стандартів прав людини на внутрішньому рівні. Зокрема, ми збираємося здійснити право ув’язнених на подання скарги до суду про застосування до них дисциплінарних стягнень, домогтися суду та здійснити право на захист у справах засуджених щодо злочинів, спрямованих проти в’язниці, або порушення режиму відбування покарань. Також захист від провокації злочинів та використання анонімних свідків буде в фокусі у справах щодо наркозалежних людей.

4.7. Захист свободи вираження поглядів, доступу до інформації та права на приватність; Підвищення прозорості та відкритості роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування

Програма ХПГ з моніторингу й захисту свободи вираження поглядів і права на приватність розвиватиметься за трьома основними напрямками:

- підготовка проекту змін та доповнень до основних законів про інформацію (Закони "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та "Про захист персональних даних") та інші інформаційні закони та лобіювання цих змін у Верховній Раді України;

- підготовка законопроектів щодо доступу до архівної інформації та лобіювання цих законопроектів у парламенті України;

- моніторинг практичної реалізації закону "Про доступ до публічної інформації" з боку держави та правоохоронних органів;

- захист комунікаційної приватності, аналіз українського законодавства, законопроектів і практики прослуховування телефонних розмов та інших форм перехоплення комунікацій у порівнянні з практикою Європейського суду з прав людини за статтею 8 Європейської конвенції про права людини.

4.8. Боротьба проти дискримінації, расизму, ксенофобії і злочинів на ґрунті ненависті

Основні напрямки розвитку цієї програми ХПГ:

- моніторинг злочинів на ґрунті ненависті (у всіх справах) та мови ненависті (з боку державних органів) в Україні для оцінки масштабів злочинів на ґрунті ненависті в Україні;

- захист жертв злочинів на ґрунті ненависті;

- аналіз положення уразливих груп, представники яких переважно є жертвами злочинів на ґрунті ненависті (іноземці і громадяни України неєвропейської зовнішності; роми; кримські татари; ЛГБТ-співтовариство; ЛЖВ і споживачі наркотиків).

- систематичний аналіз національного законодавства і практики його застосування стосовно злочинів на ґрунті ненависті, підготовка рекомендацій до зміни законодавства і практики його застосування.

- підготовка рекомендацій для профілактики злочинів на ґрунті ненависті.

- широке розповсюдження інформації про злочини на ґрунті ненависті і ворожнечі.

4.9. Боротьба з політичними переслідуваннями в Україні

Через агресію Росії порушено рівновагу між захистом національної безпеки та територіальної цілісності та захистом прав людини, що наносить шкоду правам людини. В країні знову виникли політичні переслідування. З одного боку, держава переслідує деякі радикальні націонал-патріотичні групи, з іншого – існує непропорційне переслідування так званих терористів та сепаратистів, без переконливих доказів скоєння ними злочинів. У цих умовах ХПГ буде проводити наступні заходи:

- інформувати українську громадськість та міжнародне співтовариство про політичні переслідування, умови утримання під вартою їх жертв та про акції протесту;

- надавати юридичний захист жертвам політичних переслідувань, надавати іншу допомогу жертвам, коли це необхідно;

- організувати дії, спрямовані на припинення політичних переслідувань, наприклад, громадські протести проти політичних переслідувань в Україні.

4.10. Захист права на справедливий судовий розгляд у кримінальному процесі

У рамках цієї програми ми плануємо провести моніторинг доступу до правосуддя та постійний аналіз рішень судів загальної юрисдикції в Україні у кримінальних справах.

Будуть проведені моніторингові та аналітичні роботи щодо таких аспектів кримінального провадження: суперечність та рівноправність обставин (при поданні доказів залучення та допиту свідків із залученням експертів для підтвердження позиції сторони захисту) на всіх стадіях кримінального провадження, неупередженості судової презумпції невинуватості, публічного слухання, права на захист, визнання незаконно отриманих доказів неприйнятними, розумний строк судового розгляду та аргументація судових рішень, угоди з прокурором про визнання вини.

Аналіз рішень судів загальної юрисдикції в Україні у кримінальних справах буде здійснюватися на основі Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ми будемо проводити ініціювання та моніторинг дисциплінарних (люстраційних) процесів проти суддів, які ігнорують чіткі докази катувань під час кримінального переслідування.

4.11. Служби безпеки в конституційній демократії: контроль та відповідальність

Ця програма ХПГ розвиватиметься за такими основними напрямками:

- моніторинг порушень прав людини Службою безпеки України (СБУ);

- аналіз діяльності СБУ в боротьбі з тероризмом та сепаратизмом;

- аналіз діяльності СБУ в галузі охорони державної таємниці та іншої секретної інформації.

- аналіз діяльності СБУ в галузі захисту персональних даних.

- аналіз законодавства і практики його застосування, що стосуються діяльності СБУ та Державного департаменту телекомунікацій і захисту інформації.

- підготовка рекомендацій щодо зміни законодавства і практики, що стосуються діяльності СБУ.

- широке розповсюдження інформації про діяльність СБУ, яка порушує права людини, й організація її громадського обговорення.

4.12. Реформа поліції

Процес реформування поліції розпочався у березні 2014 року. З тих пір отримані наступні результати:

Стратегія розвитку поліції була створена та обговорена в різних колах за участю громадських, національних та міжнародних експертів. Ця стратегія була прийнята урядом 22 жовтня 2014 року.

Також була розроблена та впроваджена у Львові нова система для оцінки роботи органів міліції на основі ставлення суспільства. Були проведені два соціологічних дослідження з жителями Львова та Львівської області (всього 1600 респондентів) для тестування цієї системи з оцінками поліцейської роботи та її порівнянням. Була також анонімна анкета співробітників міліції Львівської області, де опитано 300 респондентів. Порівняння результатів двох опитувань, перше у вересні 2014 року, а друге у жовтні 2015 року, дало змогу оцінити зміни у ставленні громадськості до міліції у кожному районі Львова та Львівської області. У цілому рівень довіри збільшився більш ніж удвічі, збільшившись з 19% у 2014 році до 41% у 2015 році. Аналогічне дослідження було проведено у лютому у Харкові та Харківській області.

Нова модель місцевих поліцейських відділень була перевірена в Самборі в червні-липні 2015 р., а потім ще в 9 поліцейських відділеннях з серпня. З лютого 2016 р. було проведено тестування у Львівській, Київській та Харківській областях, потім у Хмельницькій та Волинській областях.

Подальший розвиток самбірської моделі стримується відсутністю додаткового фінансування патрульних автомобілів та пального. За цією моделлю поліція стала більш ефективною. Вперше у сільській місцевості підрозділи швидкого реагування прибувають швидко, коли їх закликають. Було суттєво змінено функції дільничних, які працюють у тісному контакті з швидкими підрозділами реагування.

Новий прогресивний закон про Національну поліцію набрав чинності 7 листопада 2015 року, замінивши старий закон про поліцію. Незважаючи на деякі недоліки, цей закон дає можливість подальшого розвитку поліції.

Наступні етапи реформ передбачають поглиблення змін у Національній поліції: реорганізація роботи кримінального блоку; залучення детективів, які поєднують функції оперативних службовців та слідчих; зміни в системі поліцейської освіти та медицини. Необхідно терміново внести зміни до законодавства про кримінальні проступки та спрощену процедуру їх розслідування та розгляду в суді. Це значно зменшить навантаження на слідчих, оскільки подібні проступки складають 50% всіх правопорушень. Також необхідні інші поправки до законодавства для подальшого реформування поліції. Наступним кроком у розвитку територіальних управлінь Національної міліції має стати запровадження "кущової моделі", в якій вся область поділена на декілька таких кущів, з центральним кущовим відділом поліції, відповідальним за розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, тоді як всі інші злочини розглядаються в інших поліцейських відділах цього кущу.

4.13. Поширення інформації та знань про права людини та основоположні свободи в Україні, громадська освіта та заходи з інформування

Ми плануємо наступні заходи для подальшого вдосконалення роботи з широкого розповсюдження в українському суспільстві інформації про права людини та їх порушення та про результати проектів та програм ХПГ:

- регулярне оновлення та вдосконалення роботи головного веб-сайту ХПГ (http://khpg.org) та спеціалізованих веб-сайтів: http://maidanua.org/special/pk/ ("Проти катувань!" - сайт Для жертв тортур та жорстокого поводження), http://library.khpg.org (віртуальна бібліотека з прав людини), http://archive.khpg.org (віртуальний музей та архів дисидентського руху в Україні);

- Підготовка, друк та розповсюдження всіх інформаційних матеріалів та книг, підготовлених ХПГ (щонайменше 24 книги в рік).

У рамках програми ХПГ, присвяченої громадянській освіті та вихованню прав людини, ми плануємо наступну основну діяльність:

- регулярне оновлення та вдосконалення роботи веб-сайту ХПГ http://osvita.khpg.org з щоденним оновленням;

- щорічна п’ятиденна школа з прав людини з 25 учасниками;

- регулярні публічні обговорення актуальних питань державної політики щодо прав людини та розвитку громадянського суспільства в Україні;

- Розробка методології та сценаріїв викладання прав людини у школах та коледжах / університетах.

4.14. Моніторинг виконання рішень міжнародних органів

Важливим напрямом роботи ХПГ є моніторинг впровадження в Україні рішень та рекомендацій міжнародних органів з прав людини (ЄСПЛ, органи ООН тощо). Основне завдання ХПГ в цьому напрямку: розробка механізмів належного виконання рішень міжнародних органів та притягнення до відповідальності посадовців, винних в їх невиконанні. Для досягнення цієї мети ми плануємо:

- вивчати досвід інших країн у виконанні рішень міжнародних органів з прав людини;

- проаналізувати ситуацію при виконання рішень та рекомендацій міжнародних органів, виявлення проблемних питань у цьому питанні;

- створити базу даних державних службовців, винних у невиконанні цих рішень;

- моніторинг фактів притягнення до відповідальності за порушення прав людини;

- моніторинг внесення змін до законодавчих актів та змін на практиці відповідно до міжнародних рекомендацій;

- розпочати розслідування, пов’язані з конкретними рішеннями міжнародних органів з прав людини щодо України;

- широке поширення серед державних органів інформації про рішення та рекомендації міжнародних органів з прав людини та про хід їх реалізації в Україні.

4.15. Вивчення історії правозахисного руху в СРСР та Україні та історія політичних репресій в СРСР

В рамках цієї програми ХПГ ми плануємо:

- завершити підготовку списку осіб, репресованих за політичними мотивами з 1953 по 1988 рік (понад 3000 імен) та опублікувати їх;

- збір архівних документів про дисидентський рух у колишньому СРСР та Україні та продовження програми усної історії (інтерв’ю з колишніми дисидентами);

- розробити фізичний та електронний архів дисидентського руху в Україні;

 - оновлювати щотижня (1-2 нових матеріалів на тиждень) віртуальний музей та архів дисидентського руху в Україні (веб-сайт http://archive.khpg.org);

- перекласти біографічні довідники та інтерв’ю з дисидентами з української на англійську та розповсюджувати ці матеріали за адресою http://archive.khpg,org;

- сприяти здійсненню кращого доступу до архівних документів про політичні репресії в архівах Міністерства внутрішніх справ та Державної пенітенціарної служби;

- Підготувати, опублікувати та розповсюдити два видання в рік журналу «З архівів ВУЧК / ГПУ / НКВД / КДБ»;

- створити та демонструвати виставки, присвячені історії руху прав людини в Україні;

- організувати в різних містах України громадські обговорення «Чи має український народ право знати правду про своє минуле?»; Під час цих дискусій ми будемо поширювати публікації ХПГ з історії політичних репресій та обговоримо питання доступу до архівів та історії України в XX столітті.

- підготувати, публікувати та розповсюджувати в середньому десять книг на рік, присвячених опору тоталітарному режиму в СРСР.

Додаток 1.

Список членів Ради ХПГ:

1. Всеволод Речицький – Голова Ради

2. Ольга Багалій

3. Вадим Воскресенський

4. Володимир Каплун

5. Олексій Коротаєв

Керівники основних структурних підрозділів ХПГ:

1. Директор ХПГ – Євген Захаров

2. Керівник Київського офісу ХПГ, заступник-директора – Олександр Павліченко

3. Керівник громадської приймальні – Людмила Клочко

4. Директор Центру стратегічних справ+ – Геннадій Токарєв

5. Керівник Інформаційного центру – Євген Захаров

6. Завідувачка бібліотекою – Ольга Звягінцева

7. Директор видавництва – Олег Мірошниченко

8. Керівник друкарні – Олег Шатохін

9. Керівник адміністративного відділу – Неллі Фурсова

 Поділитися