MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

В окупованому Криму заборонена навіть пам’ять про депортацію кримських татар

16.05.2017   
Галя Койнаш
Кримські татари вже четвертий рік стикаються із заборонами та ймовірними арештами в зв’язку із річницею депортації.

Кримські татари вже четвертий рік стикаються із заборонами та ймовірними арештами в зв’язку із річницею депортації в 1944 році всього кримськотатарського народу зі своєї батьківщини. Навіть Туреччина, де офіційно запроваджено надзвичайний стан, дозволила традиційні пам’ятні збори, і лише Росія не відмовляється від репресивної заборони, яку вона наклала невдовзі після вторгнення й захоплення Криму на початку 2014 року.

Анкара, 13 травня 2017 року

Рефат Чубаров, голова Меджлісу (органу самоврядування кримськотатарського народу), сказав присутнім в Анкарі людям, що багато кримських татар знову змушені згадати трагедію вигнання свого народу. Він підкреслив, що від дня до дня за російської окупації тиск на кримських татар збільшується, здійснюються арешти, труси, викрадення та вбивства, а ЗМІ це замовчують.

«Ми повинні запобігти повторенню Депортації 1944 року», – сказав Чубаров. Він зазначив, що парламент України визнав Депортацію кримськотатарського народу актом геноциду й нині працює над урегулюванням статусу кримських татар як корінного народу Криму. 11 травня створено робочу групу Конституційної комісії з підготовки поправок до Конституції України для створення Кримськотатарської Автономної Республіки.

Понад 180 тисяч кримських татар були насильно депортовані 18 травня й наступними днями 1944 року. Сім’ям дали менше ніж годину для підготовки до вигнання, операція НКВС здійснювалася із небувалою жорстокістю. Майже половина померла через жахливі умови. Як сказав лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, «цей злочин був спрямований на те, щоби із світу згладити нашу націю, адже в Криму знищувалися всі культурні пам’ятки кримськотатарського народу, література і навіть кладовища були зруйновані, а надгробки використовували як будівельний матеріал».

Рефат Чубаров упевнений, що заборона, накладена російськими загарбниками на проведення кримськими татарами пам’ятних молитовних зібрань, масових зустрічей і маніфестацій в пам’ять жертв, спрямована на викорінення їхньої історичної пам’яті й виправдання злочинів сталінізму та радянського комуністичного режиму. Росія на такий спосіб прагне знищити волю кримськотатарського народу в битві за його права під час окупації Криму. Тим часом, як минулого року, знайдуться кілька місцевих колаборантів, які «похапцем допишуть сценарії вірнопідданських заходів, призначених для путінського агітпропу».

О 12:00 по всій Україні відбудеться хвилина мовчання в пам’ять про жертв геноциду кримськотатарського народу.

Оскільки це неможливо в Криму в умовах російської окупації, Меджліс просить кожну кримськотатарську родину приєднатися до загальної Дуа, або молитві.

Тим, хто живе в приватних будинках, слід підійти до воріт з боку вулиці й приєднатися до молитви, в той час як сім’ям, які живуть в багатоквартирних будинках, слід зібратися у дворах.

Після Дуа люди повинні підійти до меморіальних каменів (Хатира-таш) для молитов і покладання квітів.

Все це звучить абсолютно невинно, але арешти все ще можливі, особливо тепер, коли Росія заборонила Меджліс і відмовляється виконувати рішення Міжнародного Суду ООН про припинення його переслідування.

Під час слухань у Міжнародному Суді в березні сього року адвокати Росії стверджували, що в окупованому Криму абсолютно не було жодної дискримінації кримських татар або етнічних українців.

Насправді ж репресивні заходи почалися практично відразу. Через два місяці після вторгнення Росії Мустафа Джемілєв, якому на момент Депортації було 6 місяців і який провів 15 років у радянських таборах через те, що мирно захищав права свого народу, був вигнаний зі своєї батьківщини вдруге. Незабаром після цього, в травні 2014 року, органи окупаційної влади заборонили будь-які пам’ятні збори, що відзначають 70-ту річницю Депортації. Близько 50 тисяч кримських татар традиційно збиралися на центральній площі Сімферополя, також пам’ятні збори проводилися в інших місцях півострова. Всі вони були заборонені. Після цього Рефат Чубаров запитав: «А ви можете собі уявити – 22 регіони, і в кожному регіоні є місця поклоніння, є місця, де встановлені пам’ятні камені, і кримські татари 17–18 травня не мають права туди разом підійти і поклонитися цих каменях, цим людським душам! Я не знаю, ким треба бути, щоби не подумати про наслідки! Я не знаю, як зупинити людей, щоб вони не прийшли туди. Це все одно, що вам всім сказати: „Не йдіть до своїх святинь, не ходіть до своїх мертвих“. Якби вам це заборонили, як би ви себе повели? Сила може зупинити все, але душу вона не зупинить людську».

Проте, люди зібралися разом для молитви, і окупаційний режим застосував військові гелікоптери, які літали над зібраннями й глушили молитви – то був акт залякування.

У 2015 й 2016 роках також уживалися жорсткі заходи проти кримських татар, навіть до водіїв авт з кримськотатарськими прапорами. Пізніше кількох людей притягнули до кримінальної відповідальності за сфабрикованими звинуваченнями.

Будь ласка, візьміть участь разом з усіма кримськими татарами та іншими українцями у хвилині мовчання в пам’ять жертв депортації о 12:00 за кримським або київським часом.

Згадаймо ще раз слова, сказані Яковом Довом Блайхом, головним рабином України, на церемонії пам’яті в Києві 18 травня 2016 року. Він звернувся до світу від імені євреїв України та інших країн, згадуючи страшну ціну, одного разу вже сплачену, коли людство своєчасно не вжило заходів для запобігання Голокосту: «Ми не повинні мовчати, поки питання не буде вирішене. Рішення полягає в тому, що люди повинні жити на своїй землі. Ніхто не має права виганяти народ. Особливо, коли це повторює події, що трапилися раніше. Чому ж тоді всі настільки сліпі й глухі, чому вони нічого не чують і нічого не бачать? Ми зобов’язані сьогодні розпочати кампанію, щоб увесь світ почув, щоб те, що трапилося, ніколи не повторилося. Щоби ми знали, що кримські татари можуть вільно жити з гордістю на власній землі, в Криму, який ми завжди будемо вважати такою, що належить Україні».

 Поділитися