MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 126 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 22.05.2017 – 26.05.2017

25.07.2017   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Надійшло 78 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 35 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, заслуховуванням звіту уряду, проведенням парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

Надійшло 78 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 35 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, заслуховуванням звіту уряду, проведенням парламентських слухань тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.

 

Міжнародно-правові відносини

 

Проект 0145 від 22.05.2017 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Генеральної Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у сфері оборони.

Генеральну Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у сфері оборони вчинено у м. Варшаві 2 грудня 2016 р. Генеральна Угода продовжує і розвиває попередні двосторонні договори між Україною і Польщею у сфері оборони, зокрема Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємні поставки озброєння, військової техніки та надання послуг у військово-технічній галузі 1996 року та Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про додаткові заходи зміцнення довіри і безпеки 2004 року. Генеральна Угода затверджує способи та форми співробітництва у сфері оборони та положення щодо їх впровадження. Окремо слід звернути увагу на зобов’язання сторін щодо можливості запропонувати одна одній допомогу у разі надзвичайної ситуації, природної катастрофи або воєнного стану.

Проект 0146 від 22.05.2017 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер.

Договір між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер був підписаний 29 листопада 2012 року у м. Рим на 6-й сесії Наради Сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер. Договір укладений на розвиток Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод від 23 листопада 1994 року та Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер ратифікованої Україною 01.07.1999. Його мета – забезпечення координації спільних дій України і Молдови, спрямованих на розв’язання нагальних транскордонних екологічних проблем, забезпечення сталого екологічного і соціально-економічного розвитку усього басейну ріки Дністер. Басейн річки Дністер зазнає значного техногенного впливу внаслідок роботи небезпечних підприємств видобувної, хімічної, нафтохімічної, харчової та сільськогосподарської галузей економіки. Спорудження у середній течії річки Дністер каскаду великих руслових водосховищ істотно вплинуло на природний гідрологічний стан річки. Ураховуючи важливість річки Дністер та її приток як джерела питного водопостачання для міст Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Кишинів, Бєльці та Одеса, екологічна ситуація, що склалася, потребує вжиття невідкладних заходів як на державному, так і на міждержавному рівні. За умови виконання основних положень Договору, який охоплює всі можливі аспекти регулювання взаємовідносин обох країн, соціально-економічний прогноз буде таким: поступове зниження забруднення поверхневих, а надалі і підземних вод, що гідрологічно пов’язані з ними, а також прибережних вод Чорного моря; покращення здоров’я населення, яке мешкає на території басейну річки Дністер; справедливий розподіл та регулювання водних ресурсів між країнами; збереження та відтворення екосистем, що охороняються; покращення стану довкілля в басейні річки Дністер за основними показниками (повітря, вода, ґрунт); зменшення ризиків посух та шкідливої дії вод (повені, паводки, ерозія, захворювання, пов’язані з водою тощо), а також надзвичайних ситуацій.

Проект було прийнято 07.06.2017 та невдовзі підписано.

Проект 0147 від 22.05.2017 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії про співробітництво в галузі освіти і науки.

Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії  про співробітництво в галузі освіти і науки було підписано 9 грудня 2011 року у м. Подгориця. Введення в дію Угоди сприятиме  розширенню прямих зв’язків між вищими навчальними закладами обох держав, розвитку різних форм взаємовигідного співробітництва між вищими навчальними закладами та науковими установами України і Чорногорії, вивченню та викладанню української мови в Чорногорії та чорногорської мови в Україні, участі науковців обох країн в конференціях, семінарах, круглих столах тощо, а також сприятиме проведенню спільних наукових досліджень у сфері гуманітарних, природничих, технічних і педагогічних наук, підвищенню мобільності студентів. Важливим пунктом Угоди є взаємне визнання дипломів, наукових ступенів та вчених звань. На жаль, основна увага в Угоді була присвячена вишам, а діяльність і співробітництво наукових установ, зокрема установ НАН України, фактично виявилося охопленим лише в загальних рисах.

Проект було прийнято 07.06.2017 та невдовзі підписано.

Проект 0148 від 25.05.2017 (Президент України) про ратифікацію Європейської угоди про передачу заяв про правову допомогу.

Європейська угода про передачу заяв про правову допомогу була відкрита для підписання 27 січня 1977 року і набрала чинності 28 лютого 1977 року. Наразі Угода ратифікована 32 країнами – членами Ради Європи. Від імені України Конвенцію було підписано Міністром юстиції України Павлом Петренком 4 жовтня 2016 року. Ратифікація Україною Угоди створить необхідну правову основу для покращення співробітництва у сфері надання правової допомоги у цивільних, комерційних або адміністративних справах у взаємовідносинах між Україною та державами – членами Ради Європи, які є учасницями Угоди, уможливить доступ громадян України до механізму Угоди, який з метою забезпечення захисту прав всіх громадян держав – учасниць Угоди дає змогу громадянам будь-якої із таких держав звертатися із проханням про надання безоплатної правової допомоги на території іншої держави – учасниці Угоди. Відповідно до статті 2 Угоди пропонується заявити, що органом, який передає заяви про правову допомогу, та центральним органом для отримання та вжиття заходів на підставі заяв про правову допомогу в Україні є Міністерство юстиції України. Застереженням до статті 6 Угоди пропонується повністю виключити застосування підпункту b) пункту 1 статті 6 Угоди щодо прийнятності подачі заяви та доданих до неї документів англійською чи французькою мовами.

Проект було прийнято 07.06.2017 та невдовзі підписано.

Проект Постанови 6517 від 26.05.2017 (Іонова М. М.) про Звернення до Європейського Парламенту щодо запровадження додаткових торговельних преференцій ЄС товарам, походженням з України.

У зверненні йдеться про таке: Верховна Рада України високо цінує зусилля Європейського Парламенту, спрямовані на всебічну підтримку європейського майбутнього України. Підкреслюючи, що укладена та синхронно ратифікована Верховною Радою України та Європейським Парламентом Угода про асоціацію між Україною та ЄС є стратегічним орієнтиром системних реформ в Україні; відзначаючи, що РФ продовжує здійснювати кроки, спрямовані на повне блокування українського експорту не тільки до РФ, але й до Казахстану, Киргизстану та інших країн, постачання до яких повністю або частково залежить від транзиту через територію РФ; підкреслюючи політичну та економічну важливість додаткової підтримки з боку ЄС з метою нівелювання негативних наслідків зовнішньої агресії та порушення її  територіальної цілісності; беручи до уваги, що надання Європейським Союзом додаткових преференцій в торгівлі продемонстрували б українському бізнесу додаткові переваги функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між сторонами; вважаючи, що такі торговельні преференції стануть, передусім, важливим сигналом політичної солідарності Європейського Союзу з Україною. Верховна Рада України: звертається до Європейського Парламенту із закликом ухвалити проект законодавчої ініціативи щодо запровадження додаткових автономних преференцій на товари, походженням з України, в редакції, запропонованій Європейською Комісією, без виключень і скорочень.

Постанову прийнято 21.06.2017 і невдовзі підписано. Зазначимо, що до проекту не було подано і розміщено на офіційному веб-порталі парламенту жодних супровідних матеріалів.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

 

Проект 6492 від 24.05.2017 (Ричкова Т. Б.) про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо військової служби осіб, які отримали поранення, контузії, травми або каліцтво).

Пропонується установити, що на військову службу за контрактом можуть бути прийняті громадян України, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, які під час дії особливого періоду були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим під час виконання обов’язків військової служби (за винятком розумових, сенсорних, психологічних та інших захворювань, перелік яких визначається Міністерством оборони України), і звільнені з військової служби, на строк військової служби в календарному обчисленні, встановлений частиною другою статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями, визначеними в абзаці першому цієї частини, визначається Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. Відповідно уточнюються строки контрактів для служби таких осіб, а також умови звільнення.

Як показує досвід інших країн, зокрема Держави Ізраїль, армія може бути цілком самодостатнім організмом і в своїх нутрощах надавати відповідне місце особам, які за станом здоров’я не здатні до стройової служби. Однак порядок проходження служби такими особами, порядок їх атестації, переведення, порядку заміщення посад, види посад, все це потребує належного нормативного забезпечення. Ініціатори проекту ж обмежилися вкрай лаконічними положеннями, які потребують значного розширення у майбутньому.

Проект 6521 від 26.05.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Законів України «Про попереднє ув’язнення» та «Про Службу безпеки України» щодо функціонування слідчих ізоляторів.

Проект згідно з пояснювальною запискою покликаний  урегулювати на законодавчому рівні функціонування фактично існуючих установ попереднього ув’язнення Служби безпеки України та поширення  на них вимог Закону України «Про попереднє ув’язнення». З цією метою в Законі України «Про Службу безпеки України» пропонується закріпити, що Служба безпеки України, її органи і співробітники для виконання покладених на них обов’язків мають право затримувати осіб на підставах, у порядках та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення. А в Законі України «Про попереднє ув’язнення» пропонується внести доповнення про віднесення до установ попереднього ув’язнення слідчих ізоляторів Служби безпеки України та про включення відповідних співробітників Служби безпеки України до числа персоналу місць попереднього ув’язнення, а також передбачити права Голови Служби безпеки України, начальника регіонального органу Служби безпеки України або осіб, які їх замінюють, щодо застосування заходів безпеки, надання дозволу на проведення спеціальних операцій та запровадження особливого режиму в місцях попереднього ув’язнення.

Проект не викликає принципових застережень, хоча в частині переліку посадових осіб Служби безпеки України, уповноважених приймати рішення в різного роду надзвичайних ситуаціях, він дещо відрізняється від попередньої практики. Досі такі права мали  лише «перші особи» відомств (без заступників, начальників регіональних органів тощо). Як видається, тут мав би бути єдиний підхід до високопосадовців усіх відомств.

 

Ідеологічні питання

 

Проект 6480 від 22.05.2017 (Кабінет Міністрів України) про визнання такими, що втратили чинність, актів органів державної влади і управління Української РСР та Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» та такими, що не застосовуються на території України, актів органів державної влади і управління Союзу РСР.

Зміст проекту в основних рисах відображений у його назві. Як зазначено у пояснювальній записці, застосування законодавства СРСР та УРСР було виправданим на ранніх етапах розвитку української держави, коли було відсутнім законодавство, прийняте за часів незалежності. Водночас застосування таких актів після відзначення 25 років незалежності України може сприйматися як неповноцінність правової системи України та неспроможність влади забезпечити належне нормативно-правове регулювання відповідних правовідносин. Відповідно, метою проекту є формування самодостатньої нормативно-правової бази України шляхом визнання такими, що втратили чинність, актів органів державної влади і управління Української РСР та Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» і активізації роботи по напрацюванню нормативно-правових актів України, що регулюють відповідні правовідносини. Водночас не скасовуються Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, акти, що стосуються адміністративно-територіального устрою України та державного кордону України, акти, якими надано згоду на обов’язковість міжнародних договорів, укладених Українською РСР, та акти, прийняті з метою забезпечення виконання таких міжнародних договорів. Так само зберігають свою чинність акти органів державної влади і управління Союзу РСР, що стосуються адміністративно-територіального устрою України та державного кордону України, акти про надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів Союзу РСР і акти, пов’язані з виконанням таких міжнародних договорів, які не суперечать Конституції України. Крім того, передбачається,  що тимчасово, до прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів України, які регулюють відповідні правовідносини, на території України застосовуються: не більше ніж три роки від дня набрання чинності цим Законом – кодифіковані акти Української РСР, Основи законодавства Союзу РСР; не більше ніж один рік від дня набрання чинності цим Законом – закони Української РСР; не більше ніж шість місяців від дня набрання чинності цим Законом –  підзаконні нормативно-правові акти Української РСР.

Підтримуючи загалом ідею проекту, маємо застерегти, що без відповідних переліків актів СРСР і Української РСР, які зберігають свою чинність, він втрачає необхідну юридичну визначеність. Можливо, слід подумати і про розширення числа таких актів, зокрема включити до нього Закон УРСР «Про економічну самостійність Української РСР». А вказівка на конкретні строки тимчасової дій актів СРСР і Української РСР, тобто обов’язкові строки підготовки актів України, які регулюють відповідні правовідносини, не враховує згубну, але цілком реальну тенденцію щодо систематичного порушення будь-яких строків нормотворчої роботи (досі не прийняті навіть усі закони, прямо передбачені в Конституції України). Іншими словами, можливою видається ситуація, коли старий акт формально вже не буде чинним, а новий акт ще не буде прийнятим.

Проект 6481 від 22.05.2017 (Немировський А. В.) про встановлення в Україні граничного розміру податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.

Проект по суті містить лише одну норму: «З 1 січня 2018 року в Україні встановлюється граничний розмір податку на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб у такому розмірі: 7 відсотків для прибутку підприємств; 3 відсотки для доходів фізичних осіб».

Ініціатива без сумніву гарна і приваблива з точки зору розвитку економіки, але навряд чи реалістична в умовах значного соціального тягаря, окупації частини території України та військових дій, що продовжуються. За таких умов проект є не більш, ніж популістським гаслом.

 

Відносини між владними суб’єктами

 

Проект 6512 від 25.05.2017 (Одарченко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (щодо неприпустимості використання воєнного стану для обмеження виборчих прав громадян).

На думку ініціатора проекту, чинний закон має ряд недоліків. Для їх усунення пропонується закріпити, що воєнний стан може бути запроваджений виключно на території України, яка піддалася безпосередньому збройному нападу іноземної держави або ж яка перебуває під безпосередньою загрозою нападу. Воєнний стан на всій території України може запроваджуватися лише після оголошення стану війни із іноземною державою, у разі, якщо конфлікт перетворився на міждержавний і стоїть загроза самому існуванню держави. Масові акції протесту, які організовуються громадянами України, не можуть бути підставою для запровадження воєнного стану. Воєнний стан запроваджується на строк, що не перевищує шість місяців. Він може бути продовжений, але виключно за погодженням із Верховною Радою України. Таке погодження має відбуватися кожні три місяці після завершення початкового шестимісячного періоду. Пропонується закріпити право Верховної Ради України порушити перед Президентом України питання про скасування воєнного стану у разі, якщо підстави для воєнного стану відпали. Парламент може самостійно скасувати воєнний стан, якщо об’єктивних причин для нього більше немає, а Президент України безпідставно відмовляється від припинення його дії. Пропонується розрізняти загальні обмеження від запровадження воєнного стану в будь-якій частині України, та обмеження, які застосовуються саме на території, де воєнний стан має чинність. Так зміни до Конституції України, проведення референдумів не можливі навіть якщо воєнний стан запроваджений на рівні одного населеного пункту. Але обмеження на проведення будь-яких виборів, а також обмеження страйків та мітингів можливе лише на тій території, де воєнний стан був запроваджений. Передбачається скасувати повну заборону на припинення повноважень органів державної влади у період дії воєнного стану. Замість цього пропонується норма, відповідно до якої припинення повноважень Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України можливе лише після сформування нового складу відповідного органу.  Що стосується Президента України, то його повноваження можуть бути припинені виключно із підстав, передбачених Конституцією України.

Проект, як видається, заслуговує на уважний розгляд.

Проект 6518 від 26.05.2017 (Ляшко О. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційної публікації законів України та інших нормативно-правових актів.

Проект спрямовані на вдосконалення норм чинних законодавчих актів у частині узгодження інституту офіційного опублікування законів та інших нормативно-правових актів та новітніх тенденцій щодо роздержавлення державних та комунальних засобів масової інформації. Пропонується внести зміни до Регламенту Верховної Ради України, Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» , «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Основна ідея проекту полягає в тому, щоб дія Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» не поширювалася на державні друковані засоби масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної влади, що відповідно до закону здійснюють офіційне оприлюднення  (опублікування) законів та інших нормативно-правих актів (газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр»).

Проект не викликає принципових заперечень.

 

Права громадян та їх об’єднань

 

Проект 6489 від 23.05.2017 (Порошенко О. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Більшість ініціатив проекту є уточнюючими, як то закріплення визначення поняття створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю), як невиконання законних вимог посадових осіб органу нагляду (контролю), або недопущення посадових осіб цього органу до проведення перевірки. Втім, ряд положень мають дуже суттєве значення. Передусім це запровадження по суті двох видів контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення: державний нагляд (контроль) та контроль з боку органів місцевого самоврядування. Можливість накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення тепер обмежується одним роком із моменту вчинення порушення і до 6 місяців із моменту виявлення. Фактично на фіскальні санкції поширюються вимоги до адміністративно-господарських санкцій без зміни самого визначення таких санкцій. Але мабуть найсуттєвішим є запровадження адміністративної відповідальності за «безпідставне звернення до органів державного нагляду (контролю) про порушення суб’єктом господарювання чинного законодавства, а так само подання завідомо неправдивих відомостей про їх діяльність, які стали підставою для ініціювання заходів зі здійснення державного нагляду (контролю)» (пропонована нова стаття 166-24 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Якщо подання завідомо неправдивих відомостей є дією умисною, то наявність чи відсутність підстави для звернення є питання вже специфічно юридичним та дещо оціночним. Відповідно значно утискаються права працівників, адже в разі визнання їх звернення безпідставним їм загрожуватиме штраф у розмірі «від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Також з таким формулюванням можуть бути пов’язані значні корупційні ризики.

Незважаючи на негативний висновок ГНЕУ, проект 12.07.2017 був прийнятий у першому читанні.

Проект 6504 від 25.05.2017 (Мураєв Є. В.) про легалізацію майна в зв’язку з добровільним декларуванням майнового стану та незадекларованих доходів фізичних осіб.

Проект є конкретним кроком щодо реалізації ідеї про легалізацію тіньових доходів. Під останньою розуміється процедура визнання державою прав на майно, в тому числі грошові кошти, виведене з законного економічного обороту з метою приховування доходів і (або) не оформлене відповідно до законодавства України або оформлене на неналежну особу. Легалізації підлягає майно. набуте у власність до 1 січня 2018 року. Не підлягає легалізації майно, отримане в результаті вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров’я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти довкілля, проти громадської безпеки, проти безпеки виробництва, проти безпеки руху та експлуатації транспорту, злочини проти громадського порядку та моральності, злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення, злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів, злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, злочини проти правосуддя, злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Не легалізується також майно: права на яке оскаржуються в судовому порядку; надання прав на яке не передбачене законодавством України; яке підлягає передачі на користь держави; яке вилучено з цивільного обороту, яке отримано як кредити.

Процедура легалізації передбачає одноразове подання суб’єктом легалізації до контролюючого органу, в якому суб’єкт легалізації перебуває на обліку як платник податків, спеціальної декларації. Як правило, суб’єкт легалізації і особа, інформація про яку міститься в спеціальній декларації, звільняються від кримінальної та адміністративної відповідальності та відповідальності за податкові правопорушення. Окрім того, звільняються від оподаткування операції з передачі майна його номінальним власником фактичному власнику. Легалізація майна, в тому числі грошових коштів, відбувається в визначеному цим Законом порядку за умови: прийняття контролюючим органом спеціальної декларації та винесення Комісією рішення про легалізацію майна;  виконання за вибором суб’єкта легалізації в строк до 30 червня 2018 року однієї з наступних умов: зарахування суми грошових коштів, зазначених у спеціальній декларації, строком не менше ніж на два роки на безоплатній основі на спеціальні рахунки в банках України; придбання довгострокових державних облігацій зі строком погашення 5 (п’ять) років без права дострокового погашення на загальну суму, що дорівнює 10 або 12 відсоткам вартості задекларованого майна (в залежності від його суми); сплати всієї суми податку на доходи фізичних осіб за ставкою, яка встановлена Податковим кодексом України в залежності від загальної суми зазначеного в спеціальній декларації майна. Відомості, що містяться в спеціальній декларації і документах і (або) відомостях, що додаються до спеціальної декларації, визнаються службовою, банківською або іншою захищеною законом таємницею. Комісія видає суб’єкту легалізації сертифікат конфіденційності, в якому зазначається, що суб’єкт легалізації звільняється від кримінальної, адміністративної відповідальності, звільняється від сплати податкових заборгованостей та аудиту коштів до легалізації щодо майна, яке є об’єктом легалізації; ліквідуються облікові записи податкових заборгованостей, пені, штрафів стосовно майна, яке є об’єктом легалізації, зберігається повна конфіденційність вимог чинного законодавства України. Цей сертифікат є гарантією конфіденційності, та закріплює право суб’єкта легалізації на оскарження можливих претензій та розслідувань стосовно майна, яке є об’єктом легалізації, за фактами, які мали місце до легалізації.

Проект є доволі докладний (30 сторінок  тексту), становить неабиякий інтерес і попри певну свою «романтичність» заслуговує на уважне вивчення.

Проект 6505 від 25.05.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо легалізації майна в зв’язку  з добровільним декларуванням майнового стану та незадекларованих доходів фізичних осіб).

Проект безпосередньо пов’язаний з попереднім і вносить відповідні зміни, що є частиною пропонованою попереднім проектом реформи. Необхідність окремого акта пов’язана з особливостями внесення змін до Податкового кодексу України.

Проект 6508 від 25.05.2017 (Шухевич Ю.-Б. Р.) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо скасування однієї з форм пенсійної несправедливості та обчислення пенсії за двоскладовою формулою.

Проект розвиває положення попередніх проектів на пенсійну тематику від цього ж народного депутата. В даному проекті пропонується запровадити новий, на думку автора, більш правильний порядок обчислення пенсій, характер формування видів пенсій тощо. Пояснювальна записка до проекту містить як розрахунки, так і широкі роздуми автора щодо належності та справедливості існуючої пенсійної системи. Втім, слід зазначити, що питання реального фінансування збільшеного розміру видатків пенсійного фонду по суті автором не розглядається.

Проект Постанови 6509 від 25.05.2017 (Королевська Н. Ю.) про Концепцію модернізації пенсійної системи України.

Пропонується схвалити Концепцію модернізації пенсійної системи України, яка передбачає, зокрема, такі ключові компоненти та напрями модернізації пенсійної системи: перегляд соціально та економічно необґрунтованого підвищення пенсійного віку для жінок, запровадження мораторію на підвищення пенсійного віку в Україні станом на початок 2017 року (60 років – для чоловіків, 57,5 років – для жінок); відновлення права державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування на підвищену пенсію; перегляд несправедливого підвищення у 2015 році пенсійного віку та погіршення умов виходу на пенсію за вислугу років для працівників бюджетного сектору, а також інших категорій працівників (льотчиків, геологів, залізничників та ін.); відновлення списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, скорочених у червні 2016 році на 40; відновлення обов’язкового щорічного перерахунку раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Водночас передбачається не допустити запровадження норм «шокової пенсійної реформи» у контексті виконання вимог Меморандуму про співробітництво між Україною та МВФ, які стосуються підвищення загального та мінімального трудового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Також передбачається забезпечення більш тісної прив’язки розмірів пенсій не до стажу, а до суми сплачених внесків шляхом перегляду алгоритму нарахування пенсій;  виведення з пенсійної системи самозайнятих громадян, а також осіб з низькими доходами, з одночасним запровадженням для них окремої соціальної (пенсійної) програми;  запровадження професійної (корпоративної) компоненти накопичувальної пенсійної системи та ряд інших заходів.

Пенсійна реформа видається давно назрілою. Проект відображає одну з точок зору (умовно – альтернативну урядовій) на шляхи її здійснення. Враховуючу актуальність порушеного питання, до прийняття відповідних законодавчих рішень дуже бажаною була б широка суспільна дискусія.

Проект 6510 від 25.05.2017 (Королевська Н. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів.

Пропонується статтю 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» доповнити таким положенням: «Дітям, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров’я внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів, але не отримали інвалідність надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 1) одноразова компенсація у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) одноразове проходження безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України; 3) позачергове обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах, аптеках, а також позачергова госпіталізація». Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пропонується доповнити статтею 38-3 в які передбачити, що діти-інваліди, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час бойових дій чи збройних конфліктів, мають право на такі гарантовані державою компенсації та пільги: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи (не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України; безплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині-інваліду та особі, яка супроводжує таку дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків; щорічне безплатне забезпечення дитини-інваліда та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку протягом двох місяців. При цьому в разі недостатньої тривалості щорічної відпустки одному з батьків, або особі, яка їх замінює, надається додаткова відпустка без збереження заробітної плати; забезпечення дітей-інвалідів, які навчаються у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; позачергове обов’язкове забезпечення місцями у дошкільних закладах освіти незалежно від відомчої підпорядкованості; позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо дитина-інвалід не має близьких родичів, які проживають разом з нею; виплата державної соціальної допомоги, призначеної дітям-інвалідам віком до 18 років, у підвищеному на 50 процентів розмірі від розміру, передбаченого абзацом п’ятим частини першої статті 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»; виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною-інвалідом – у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює. Дітям-інвалідам, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час бойових дій чи збройних конфліктів, виплачується такі компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю: одноразова компенсація у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі 100 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; щорічна допомога на оздоровлення в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Також зміни до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачають, що допомога одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає дитину-інваліда, яка отримала інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час бойових дій чи збройних конфліктів виплачується розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу).

 

Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво

 

Проект 6482 від 22.05.2017 (Геращенко А. Ю.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України (щодо призначення позапланових ревізій, перевірок). 17.07.2017 подано доопрацьований текст проекту, який тут і розглядається.

Пропонується установити, що з метою призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки в кримінальному провадженні, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор має право звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно із статтями 213-1 – 213-5 Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно кодекс доповнюється новою Главою 18-1 «Призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки» у складі названих статей, якими розкривається процесуальний порядок призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки. Зміни до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» переважно стосуються уточнення положень закону до положень кодексу. Принципово новим є положення, щоб орган або особа, що ініціює проведення позапланової виїзної ревізії, перед цим письмово узгоджувала з органом державного фінансового контролю дату початку ревізії, яка не може бути пізнішою за 30-й день з моменту направлення письмового узгодження від ініціатора. Ці зміни мають обмежити свавілля органів та послабити можливі корупційні ризики.

Уточнення процедурних положень завжди слід вітати, оскільки вони спрямовані на більшу чіткість та ясність законодавства. Натомість сам інститут позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки у кримінальному провадженні є вельми спірним і неодноразово критикувався.

Проект 6495 від 24.05.2017 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (щодо приведення визначення понять, що вживаються у законі, до вимог чинного законодавства та щодо призупинення набрання законної сили рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури про накладення дисциплінарних стягнень на адвокатів у результаті їх оскарження).

Проектом пропонується по-перше, у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слова «правова допомога» замінити на слова «професійна правнича допомога» в усіх відмінках відповідно до термінології Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». По-друге, пропонується повністю змінити порядок вступу в силу рішень щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів у разі подання апеляції на таке рішення. Наразі зазначається, що оскарження рішення не зупиняє його дії, натомість пропонується щоб дія таких рішень призупинялася на час розгляду скарги.

Проект 6497 від 25.05.2017 (Мисик В. Ю.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо розширення переліку предметів, які можуть визнаватися заставою.

Пропонується передбачити, що як застава може бути внесено цінні папери, інше рухоме або нерухоме майно, на яке накладається арешт у порядку, визначеному Главою 17 Кримінального процесуального кодексу України. Тягар доказування цінності предмета застави та відсутності обтяжень покладається на заставодавця. У разі передання як застави цінних паперів, рухомого або нерухомого майна заставодавець зобов’язаний не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави передати їх слідчому, прокурору, суду разом із правовстановлюючими документами. Про прийняття застави складається протокол, в якому зазначається, що підозрюваному, обвинуваченому роз’яснено обов’язки про явку за викликом, а заставодавець попереджений, що в разі ухилення підозрюваного, обвинуваченого від явки за викликом застава звертається в дохід держави. Протокол підписується посадовою особою, яка обрала такий запобіжний захід, підозрюваним, обвинуваченим, а також заставодавцем, коли їм є інша особа. Протокол і документ, що підтверджує внесення предмета застави, долучаються до матеріалів справи, а заставодавцю вручається копія протоколу.

Водночас у проекті ніяк не передбачено наслідки того, що заставне майно насправді виявиться не цінним. Та й розуміння цінності є вельми відносним. Тому не заперечуючи проти самої ідеї, викладені в проекті пропозиції видаються недостатньо продуманими і такими, що надають простір для зловживань, як з боку заставодавця, так і державних органів.

Проект 6501 від 25.05.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» (щодо вимог до виконавчого документа).

Пропонується перенести з числа обов’язкових, до числа інших даних, які зазначаються у виконавчому документі «реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника».

Проект 6516 від 26.05.2017 (Вадатурський А. О.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо спрощення порядку розгляду справ про вчинення ДТП, у разі визнання особою, щодо якої складено протокол, своєї вини.

Статтю 124 «Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна» кодексу пропонується доповнити таким положенням: У разі повного визнання своєї вини особою, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, вона має зазначити це у протоколі власноручно та засвідчити особистим підписом. Відповідно до статей 221, 222 та 235-1 вносять зміни про те, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, лише у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, не визнає своєї вини. У разі визнання вини справи розглядаються органами Національної поліції (ст. 222) або Військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (ст.235-1).

Негативний досвід минулого наводить на думку, що в разі запровадження такої ініціативи завантаженість судів справами зменшиться незначною мірою, натомість простір для корупції значно зросте.

Проект 6519 від 26.05.2017 (Ар’єв В. І.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення невідворотності покарання осіб, які вчинили корупційні злочини).

Статтю 183 названого кодексу пропонується доповнити новою частиною  5, якою передбачити, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не допускається застосування застави у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених частинами другою-четвертою статті 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», статтею 368-2 «Незаконне збагачення» та частинами другою-четвертою статті 368-3 «Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» Кримінального кодексу України, за винятком випадків її застосування при повторному продовженні строку тримання під вартою.

Як видається, у численних пропозиціях обмежити застосування застави ігнорується той факт, що запобіжні заходи застосовуються не до злочинців, а до осіб, які лише підозрюються у вчиненні злочину.

 

Культура та освіта

 

Проект 6487 від 23.05.2017 (Силантьєв Д. О.) про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок з метою збереження об’єктів фізичної культури і спорту.

Пропонується запровадити мораторій строком на 10 років на зміну цільового призначення земельних ділянок усіх форм власності із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури і спорту. Мораторій не поширюється на суспільні відносини, що виникають у разі: відчуження земельних ділянок із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури і спорту для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності; передачі у власність або у користування земельних ділянок за проектами землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок із зміною їх цільового призначення згідно з одержаними в установленому порядку до набрання чинності цим Законом дозволами на їх розроблення; будівництва об’єктів містобудування згідно з одержаними в установленому порядку до набрання чинності цим Законом дозволами на зміну виду використання таких земельних ділянок.

Проект Постанови 6488 від 23.05.2017 (Писаренко В. В.) про відзначення 100-річчя від дня заснування Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського.

Пропонується враховуючи значні здобутки названого закладу відзначення 100-річчя від дня його заснування. Свій початок університет бере від Харківського колегіуму та від створених у 1871 році видатним музичним діячем І. І. Слатіним музичних класів, які згодом перетворилися на музичне училище. У 1917 році на базі училища було відкрито консерваторію. Пройшовши ряд реорганізації – Музична академія (1921 р.), Музичний і Музично-драматичний інститут (1922–1934 рр.) і знову консерваторія – у 1963 році навчальний заклад отримує назву Харківський державний інститут мистецтв у зв’язку з об’єднанням з Харківським державним театральним інститутом. Пропонуються культурні та освітні заходи на честь названого ювілею.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 6494 від 24.05.2017 (Шипко А. Ф.) про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі).

Пропонується виключити з переліку випадків, на які не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі», випадки, коли предметом закупівлі є товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, які укладаються центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Наразі це положення має діяти до 31 березня 2019 року.

Ініціатори проекту в пояснювальній записці наполягають на тому, що досвід організації державних закупівель із залученням спеціалізованих міжнародних організацій виявився невдалим, однак доволі слабко аргументують такий висновок, спираючись лише на позицію МОЗ України без жодного зовнішнього аналізу.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 6483 від 22.05.2017 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доповнення істотних умов договору оренди землі за умовою про цільове використання земельної ділянки, наданої в оренду.

Проектом пропонується внести зміни до статті 15 Закону України «Про оренду землі» через доповнення переліку істотних умов договору оренди землі умовою про гарантії цільового використання земельної ділянки, що надається в оренду, та доповнити перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно, що закріплений у статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», такими підставами, як невідповідність предмета діяльності або форми власності суб’єкта господарювання вимогам закону, встановленим для певної категорії майна, та відсутність встановлених законодавством істотних умов, необхідних для заявленого речового права.

Проект не викликає суттєвих заперечень, хоча і маємо звернути увагу на прикру друкарську помилку в його назві на парламентському порталі (слово «за» тут зайве, його немає в тексті проекту).

Проект 6486 від 23.05.2017 (Довгий О. С.) про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев’яного пакувального матеріалу.

Пропонується установити, що потребує фітосанітарного контролю дерев’яний пакувальний матеріал. Зазначається, що контроль маркованого (обробленого) дерев’яного пакувального матеріалу, зокрема піддонів, може здійснюватися виключно у пунктах пропуску на державному кордоні України. Не зовсім зрозуміло чому пропонується скасувати положення про те, що стандартний фітосанітарний прикордонний контроль може здійснюватися відповідно до порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин. Посилання на те, що чинний Порядок проведення огляду, обстеження, аналізу, знезараження та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об’єктів регулювання затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 705 є цілковито недостатнім.

Проект 6490 від 24.05.2017 (Івченко В. Є.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств.

Проект є розширеною версією двох редакцій (від 14.04.2016 та від 18.05. 2016) проекту 4438 від 14.04.2016 (Івченко В. Є.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств) (див. Бюлетень № 69). Порівняно з попередніми редакціями проект значно виріз у обсязі (13 сторінок, перший варіант був 2) та став набагато досконалішим. Проект потребує значної уваги з боку спеціалістів.

Проект 6513 від 25.05.2017 (Рудик С. Я.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку продажу права оренди на земельні ділянки сільгосппризначення.

Основною метою проекту проголошено введення повної заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення, які забезпечують товарне сільгоспвиробництво, законодавче закріплення шляхів і правових механізмів подальшого розвитку відносин сільськогосподарського землекористування і власності на землі сільськогосподарського призначення на загальноприйнятних у суспільстві засадах в їх тісній зв’язці з комплексом супутніх соціально-економічних, демографічних, юридичних, та інших факторів, а також зняття соціальної напруги в земельних відносинах у сфері сільськогосподарського землекористування, удосконалення інституту оренди сільськогосподарських земель та платності землекористування. Найоптимальнішим способом розв’язання проблем, зумовлених чинним мораторієм на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, ініціатор проекту вважає удосконалення інституту оренди сільськогосподарських земель. Пропонується запровадити мінімальний строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Також передбачається надання державі та територіальним громадам права спадкування за законом або заповітом, а також переходу земельної ділянки у власність територіальної громади в порядку визнання спадщини відумерлою; викупу земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності; викупу земельних ділянок у іноземних осіб та осіб без громадянства; реквізиції або конфіскації земельних ділянок.

Проект відображає одну з популярних позицій щодо доцільності (недоцільності) розвитку ринку землі в Україні і може бути врахований у контексті загального вирішення земельного питання, навколо якого точаться гострі дискусії.

 

Проекти з інших питань

 

Проект 6484 від 22.05.2017 (Бублик Ю. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування іпотечної заставної.

Метою проекту проголошено фактичне впровадження в господарські правовідносини іпотечної заставної та надання подальшого розвитку обігу іпотечної заставної в сфері господарювання. Проект запроваджує робочі механізми захисту учасників іпотечних правовідносин та фактично впроваджує в Україні вторинний ринок іпотечних заставних. В ньому, зокрема, уточнюється законодавче визначення заставної, яке міститься в Законі України «Про іпотеку», через віднесення її до категорії ордерних цінних паперів, які засвідчують безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню у грошовій формі, а у разі невиконання основного зобов’язання – право звернути стягнення на предмет іпотеки. Запропоновано запровадження процедури державної реєстрації відомостей про анулювання заставної, видачу замість неї нової заставної у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. З метою захисту від зловживань з боку сторін заставної під час передачі прав за заставною обґрунтовано покладання на нового власника права щодо ініціювання державної реєстрації такої передачі та зобов’язання щодо повідомлення боржника про здійснену передачу прав по заставній, а також визначення як суттєвої умови договору іпотеки положення про права та обов’язки власника заставної, які повинні бути відображені у кожному договорі про її рефінансування. Для запобігання зловживань процесуальними правами з боку іпотекодержателя або власника заставної, а також забезпечення умов для добровільного виконання зобов’язання запропоновано обов’язковість подання до господарського суду доказів додержання позивачем тридцятиденного терміну попередження відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв’язку з чим запропоновані зміни до Господарського процесуального кодексу.

Проект, як видається, заслуговує на увагу.

Проект 6496 від 25.05.2017 (Домбровський О. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зняття адміністративних бар’єрів та підвищення інвестиційної привабливості галузі виробництва енергії з альтернативних джерел.

Пропонується у Законі України «Про альтернативні джерела енергії» віднести до основних засад державної політики у сфері альтернативних джерел енергії сприяння будівництву об’єктів, енергетики, які виробляють енергію з альтернативних джерел. Також у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначається, що до незначних наслідків відповідальності (СС1) не можуть бути віднесені об’єкти характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта, – 2500 мінімальних заробітних плат, «за виключенням об’єктів енергетики, які виробляють енергію з альтернативних джерел (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями)». Також певні уточнення пропонується внести до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».

З огляду на те, що більшість змін пов’язані з зовсім нещодавніми змінами до законодавства, постає вже традиційне питання про потребу докладнішого опрацювання законопроектів на стадії їх проходження. Зокрема, слід більш ретельно перевіряти, які саме зміни потрібно буде вносити в разі прийняття проекту.

Проект 6498 від 25.05.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо надання інформації з податкових питань).

Пропонується доповнити статтю 61 названого закону таким положенням: «Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо відповідно до діючого законодавства України та міжнародних договорів така інформація має бути надана в межах міжнародного обміну інформацією з податкових питань».

Проект 6500 від 25.05.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вдосконалення процедур банківського контролю).

Проект передбачає ряд близьких за змістом, але не однотипних змін. Передусім пропонується запровадити нове визначення – «остаточні ключові учасники юридичної особи», під якими розуміються ключові учасники – фізичні особи, а також ключові учасники – юридичні особи, які у своєму складі не мають ключових учасників; остаточними ключовими учасниками юридичної особи також є держава (в особі відповідного органу державної влади), територіальна громада (в особі відповідного органу місцевого самоврядування), міжнародна фінансова установа, а також публічна компанія. Втім, нове визначення використовується всього один раз у змінах до статті 67, де зазначається, що Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану таких осіб. Також проектом висуваються вимоги щодо прозорості структури власності самої юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та/або засновника, що набуває істотної участі. Зазначається, що структура власності банку вважається прозорою, якщо одночасно виконуються такі умови: 1) відомості про структуру власності банку дають змогу визначити: усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у банку або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність банку; усіх ключових учасників банку та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами банку; характер взаємозв’язків між особами, зазначеними вище; 2) джерела походження коштів, за рахунок яких були прямо та/або опосередковано придбані акції банку ключовими учасниками, мають законний характер; 3) фінансовий стан усіх остаточних ключових учасників банку відповідає їх частці у статутному капіталі банку (за даними документів, що дають можливість зробити висновок про фінансовий і майновий стан  згідно із вимогами чинного законодавства). Порядок надання та розгляду відомостей на підтвердження прозорості структури власності банку  затверджується Національним банком України. Також передбачено і ряд технічних змін.

Проект 6499 від 25.05.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо віднесення до суттєвих змін у майновому стані отримання певних видів доходу).

Пропонується щодо частини 2 статті 52 названого закону про те, що «У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства», зробити уточнення щодо того, що вона застосовується і у випадку суттєвої зміни у майновому стані члені сім’ї суб’єкта декларування. Натомість робиться застереження, що до суттєвих змін у майновому стані не належить отримання суб’єктом декларування або членом його сім’ї заробітної плати, інших видів доходу, пов’язаних із трудовими відносинами суб’єкта декларування або члена його сім’ї (премії, компенсації, матеріальна допомога, вихідна допомога тощо).

Проект 6507 від 25.05.2017 (Мураєв Є. В.) про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо осучаснення фінансової складової вимог до форми правочину).

Пропонується положення чинної статті 208 названого кодексу про те, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян змінити таким: у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у п’ять і більше разів розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, у якому здійснюється правочин. Усі інші зміни стосуються лише впровадження цієї новели.

Те що розмір давно слід було переглянути не викликає сумнівів, однак запропонований розмір (на 2017 рік це 16 тисяч) є дискусійним.

Проект 6520 від 26.05.2017 (Івченко В. Є.) про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо посилення державних гарантій соціально-економічного розвитку).

Проект лише незначною мірою редакційно відрізняється від однойменного проекту 1345 від 10.12.2014, внесеного тими ж народними депутатами. Профільний Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування пропонував проект повернути на доопрацювання під час розгляду в першому читанні, але проект так і не був включений у порядок денний.

 Поділитися