Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 150 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 06.11.2017 – 10.11.2017
Надійшло 43 проекти законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 17 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням депутатської робочої групи, ініціативою відставки міністра тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету тощо.
Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО
Проект 7272 від 09.11.2017 (Парубій А. В.) про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо деяких питань підготовки держави до оборони.
Пропонується уточнити, що підготовка держави до оборони в мирний час включає також і «ведення спеціальної розвідки» та «проведення військових інформаційно-психологічних операцій». Стосовно першої із цих пропозицій ініціатори проекту зауважують, що оскільки підрозділи, що згідно з законодавством здійснюють спеціальну розвідку, поки не мають статусу самостійного розвідувального органу, але завдання з ведення спеціальної розвідки покладене на них законодавством, виокремлення спеціальним пунктом заходів з підготовки держави до оборони є нагальною необхідністю і дозволить здійснювати відповідні завдання, в тому числі, в загрозливий період в рамках норм чинного законодавства. Реалізація другої пропозиції, як зазначається у пояснювальній записці дасть змогу «проводити заходи щодо попередження агресії противника, зниження бойового духу та спроможностей ворога на етап підготовки до військового вторгнення».
Загалом розширення переліку суб’єктів, які мають право у мирний час здійснювати розвідувальну діяльність, зокрема встановлювати конфіденційне співробітництво з особами за добровільною згодою, є вкрай небажаним. Проте слід взяти до уваги застереження ГНЕУ, що ця пропозиція має лише уточнюючий характер, оскільки чинним законодавством України вже передбачена можливість залучення Сил спеціальних операцій до підготовки держави до оборони через проведення спеціальної розвідки з метою отримання розвідувальної інформації. Друга пропозиція (щодо проведення військових інформаційно-психологічних операцій) теж не викликає застережень, окрім бажаності законодавчого визначення поняття «військові інформаційно-психологічні операції» (можна погодитися з експертами ГНЕУ, що таку дефініцію доцільно включити до Закону України «Про оборону України»).
Відносини між владними суб’єктами
Проект 7271 від 09.11.2017 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» (щодо забезпечення діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури).
Пропонується положення «Утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, визначення її структури і штату здійснюються Генеральним прокурором за погодженням з Директором Національного антикорупційного бюро України» замінити таким: «Утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється Генеральним прокурором. Визначення структури і штату Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється Генеральним прокурором виключно за поданням заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Штатна чисельність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури становить 70 прокурорів».
Ініціатива, як видається, спрямована на розширення організаційної самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури через деяке обмеження повноважень Генерального прокурора. Прийняття її є питанням не стільки права, скільки організаційної доцільності і політичної волі.
Проект 7276 від 10.11.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного доступу Національного агентства з питань запобігання корупції до інформації, необхідної для реалізації його повноважень.
Метою проекту проголошено забезпечення безпосереднього автоматизованого доступу Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАПЗК) до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі таких, що містять інформацію з обмеженим доступом (конфіденційну інформацію), держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також одержання в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань інформації з обмеженим доступом, необхідної для виконання покладених на нього завдань. Відповідно, уточнюються права НАПЗК в статті 12 Закону України «Про запобігання корупції». В Законі України «Про нотаріат» пропонується включити НАПЗК до переліку органів, яким надаються довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи. Аналогічно у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» передбачається надання НАПЗК копій реєстраційних справ та безпосереднього автоматизованого доступу до Єдиного державного реєстру, а в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» – безпосередній автоматизований доступ до Державного реєстру прав. Водночас у Законі України «Про захист персональних даних» пропонується встановити, що запит державного органу може бути здійснений з використанням його електронної печатки без зазначення посади, прізвища, імені та по батькові посадової особи органу.
Остання пропозиція щодо «анонімізації» запиту ніяк не аргументується у пояснювальній записці і загалом видається доволі сумнівною, інші пропозиції не викликають особливих заперечень.
Проекти 7283 і 7284 від 10.11.2017 (Войцеховська С. М.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків) та про внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків) відповідно.
Проект фактично є одним цілим і розглядати окремо їх немає сенсу. Пропонується внести ряд змін, якими запровадити принцип паритетного представництва жінок і чоловіків. Зокрема, цей принцип запроваджується при визначені делегатів до складу Підготовчої депутатської групи, при формуванні персонального складу Комітетів Верховної Ради України та офіційних делегацій Верховної Ради України. Окремо зазначається, що список для обрання голів комітетів, перших заступників, заступників голів та секретарів комітетів повинен містити назви всіх комітетів; прізвища, імена та по батькові відповідних кандидатів на посаду; назви депутатських фракцій (депутатських груп), які запропонували відповідних кандидатів на посаду згідно з розрахунковою квотою, а також «відповідати принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Пропонується запровадити заборону народним депутатам та іншим промовцям на пленарному засіданні вживати дискримінаційних і сексистських висловів. Окрім того, запропоновано закріпити серед обов’язків Першого заступника Голови Верховної Ради України ведення організаційної роботи з питань реалізації принципу прав рівних прав та можливостей у діяльності Верховної Ради України. Очікується, що це дасть змогу в майбутній діяльності Парламенту уникати ситуацій абсолютно відсутнього представництва жінок у персональному складі половини ключових Комітетів Верховної Ради України, припинити ганебну практику вживання дискримінаційних та сексистських висловів.
Цілком підтримуючи ідею заборони вживання дискримінаційних та сексистських висловів, а також рівності статей, слід однак вказати, що значне фактичне привалювання кількості чоловіків-депутатів перед жінками-депутатами може призвести до того, що на останніх частіше покладатимуться додаткові обов’язки. Аби пропонувати паритетність сторін щодо виконання додаткових обов’язків, слід добитися паритетності серед складу парламенту. За пропонованих же умов, фактично відбуватиметься не захист прав жінок, а його пряма протилежність через збільшення навантаження порівняно з депутатами-чоловіками. Можливо, слід запровадити не паритетне, а пропорційне представництво.
Права громадян та їх об’єднань
Проект 7273 від 09.11.2017 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до деяких законів України (щодо відновлення пенсійної справедливості).
Пропонується внести зміни до Законів України «Про індексацію грошових доходів населення», «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які передбачають: повернення базової величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%, яку було знижено до 1% Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»; застосування величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% за загальний період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування до 25 років; у розмірі 1,5% – за загальний період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування від 25 до 35 років; та у розмірі 2,2% – за загальний період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування від 35 років; підвищення в півтора рази оцінки одного року страхового стажу роботи на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах; врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні під час обчислення коефіцієнту заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, не за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням або перерахунком пенсії; здійснення індексації пенсії як одного з видів грошових доходів громадян та перерахунку пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.
Ініціатори проекту стверджують, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, оскільки зазначені зміни можуть бути реалізовані за рахунок вже закладеного підвищення розміру мінімальної заробітної плати з бюджету Пенсійного фонду України. Проте жодних конкретних фінансових обрахунків у пояснювальній записці не наводиться, що суттєво знижує довіру до проекту.
Кримінальне, кримінальне процесуальне і цивільне процесуальне законодавство, судівництво
Проект 7262 від 07.11.2017 (Паламарчук М. П.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо уточнення окремих положень.
Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття зазначеного проекту зумовлено необхідністю усунення технічних помилок, допущених у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю» від 22 червня 2017 року (див. огляд проекту 5629 в Бюлетені № 106), положеннями якого внесено зміни, зокрема, до статей 152-1, 218 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Метою проекту є внесення змін до названих статей щодо встановлення повноважень складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 152-1, посадовими особами та членами громадських організацій осіб з інвалідністю, які власне «уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад», та розглядати ці справи адміністративними комісіями при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад. Також відновлюється внутрішня логіка між частинами статті 152-1.
Зміни важливі, але принципово вони не вирішують ситуацію з тим, що право складання адміністративних протоколів надається цілковито непідготовленим особам.
Проект 7267 від 07.11.2017 (Опанасенко О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження ідентифікації та реєстрації тварин з метою посилення відповідального поводження з ними.
Фактично альтернативний проекту 7220 від 20.10.2017 (Немировський А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин) (див. Бюлетень № 147). Новий проект водночас має спільні положення з низкою інших проектів. Так, зміни до ст. 299 Кримінального кодексу України тотожні по суті з проектом 5199-1 від 13.10.2016 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту тварин від жорстокого поводження) (див. Бюлетень № 95). Порівняно з проектом 7220, проект 7267 набагато менше уваги приділяє процедурам, пов’язаним з реєстрацією, і набагато більше – питанням відповідальності. Зокрема, значно розширюються положення чинних статей та вводяться нові до складу Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Запроваджується відповідальність за: «порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, збут домашніх тварин без відповідного ветеринарного документа, або неналежним особам, або не ідентифікованих та/або не зареєстрованих тварин», «порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах, в тому числі не створення умов утримання тварини, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, незабезпечення ветеринарного обслуговування, безпеки оточуючих людей, тварин чи майна, або утримання не ідентифікованих та/або не зареєстрованих тварин», «жорстоке поводження з тваринами» під яким розуміється «порушення встановлених правил утримання та поводження з тваринами, передбачених законодавством України, яке не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва або загибелі тварин», «залишення власником домашньої тварини без догляду поза місцем її утримання, що потягло за собою загублення тварини», «порушення правил утримання домашніх тварин, утримання домашніх тварин у заборонених законодавством місцях чи утримання не ідентифікованих та/або не зареєстрованих домашніх тварин, відсутність на них, якщо вони перебувають за межами місця утримання, засобів ідентифікації, або утримання тварин без письмової згоди повнолітніх членів сім’ї, що проживають в одній квартирі з твариною», «забруднення екскрементами домашніх тварин в будівлях загального користування, на дитячих та спортивних майданчиках, зупинках громадського транспорту, підземних переходах, тротуарах», «супроводження тварин у стані наркотичного або алкогольного сп’яніння». Висуваються такі вимоги до інформації, яка підлягає внесенню в електронну систему ідентифікації та реєстрації тварин: відомості про власника тварини (прізвище, ім’я по-батькові, місце державної реєстрації, дата народження, контактний номер телефону); місце проживання тварини; фото, вік, стать, вага, колір тварини; ідентифікаційний номер засобу ідентифікації; порода тварини; особливі відмітки тварини (каліцтва, особливості тощо).
Як і проект 7220, цей проект по суті не стільки активно протидіє особам, що жорстоко поводяться з тваринами, скільки вводить значні обмеження щодо звичайних власників домашніх тварин. І тим не менш проект все одно має суттєві прогалини. Так, у переліку локацій, за забруднення яких екскрементами домашніх тварин наступає відповідальність, відсутні зелені зони поряд з будинками, сквери, клумби тощо. Загалом проект видається вкрай сумнівним у поданій редакції, хоча сама ідея посилення захисту прав тварин є слушною.
Проект 7275 від 10.11.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування.
Основною метою проекту є підвищення рівня захисту суб’єктів господарювання під час досудового розслідування. Зокрема, пропонується внести зміни до статей 60, 214 КПК та надати право заявнику отримувати витяг з ЄРДР щодо його заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також встановити обов’язок слідчого, прокурора надати такий витяг через 24 годин з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення. Водночас пропонуються зміни до статей 3, 28, 303 та 308 КПК, згідно з якими особа, по відношенню до якої (в тому числі її майна) здійснюються процесуальні дії, та яка не є стороною кримінального провадження, має право заявляти клопотання про здійснення кримінального провадження у розумні строки та оскаржувати, зокрема, порушення таких строків. Передбачається запровадити обов’язкову відеофіксацію проведення такої слідчої дії як обшук і встановити, що відеозапис, забезпечений слідчим, прокурором є невід’ємним додатком до протоколу обшуку. Закріплюється і право сторони захисту самостійно здійснювати відеофіксацію проведення обшуку. Крім того, передбачається право особи, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії його проведення. Також пропонується передбачити обов’язок сторони обвинувачення обґрунтовувати необхідність вилучення оригіналів документів або їхніх копій, а також заборонити вилучення електронних інформаційних систем із встановленням обов’язку сторони обвинувачення робити копії необхідної інформації без вилучення техніки, на якій вона зберігається спеціаліста.
Вже 16.11.2017, тобто на 4-й робочий день після внесення, проект було прийнято як закон і невдовзі підписано.
Проект 7277 від 10.11.2017 (Луценко І. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів.
Проект (розглядається текст до другого читання) викликав значний суспільний резонанс. Мабуть, найдискусійнішим є питання прав розлучених батьків щодо дитини. Змінами до статті 157 Сімейного кодексу України передбачається, що той із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішує питання щодо місця проживання (перебування) дитини, місця і форми навчання, отримання дитиною медичної допомоги, оздоровлення. Він самостійно вирішує питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку, за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Водночас, змінами до Закону України «Про виконавче провадження» пропонується установити, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового (до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі) обмеження боржника у праві: 1) виїзду за межі України; 2) керування транспортними засобами; 3) користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; 4) полювання. Також за наявності такої заборгованості, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби. Відповідно КУпАП доповнюється новою статтею 183-1 «Несплата аліментів» в якій зазначається таке «Несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, – тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин». КУпАП так само доповнюється статтею 31-1 «Суспільно корисні роботи», в якій йдеться про те, що суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми – не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами І або ІІ групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років. Для забезпечення функціонування інституту суспільно корисних робіт той же кодекс доповнюється новою Главою 31-А «Провадження про виконання постанови про застосування суспільно корисних робіт» у складі статей 325-1 – 325-4. Також змінами до статті 126 КУпАП пропонується зазначити, що «керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, – тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців». Всього зміни вносяться до 13 законів та кодексів. Найважливіші наведені вище. Значна ж частина інших змін спрямована на впровадження названих.
Проект було прийнято як закон у другому читанні 07.12.2017 і направлено на підпис Президенту України 18.12.2017.
Проект 7278 від 10.11.2017 (Кожемякін А. А.) про внесення зміни до розділу Х «Прикінцеві положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо набрання чинності окремих положень.
З 20 листопада 2017 року слідчі органів прокуратури втрачають повноваження щодо здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки з цього часу їх мають здійснювати у Державному бюро розслідувань. Водночас до цього часу Державне бюро розслідувань не розпочало своєї діяльності. Відповідно пропонується залишити проведення досудового розслідування кримінальних проваджень, підслідність яких віднесено до Державного бюро розслідувань, за слідчими органів прокуратури до початку функціонування ДБР, але не пізніше ніж до 1 січня 2019 року.
Проект 7279 від 10.11.2017 (Кожем’якін А. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень.
Головним завданням проекту проголошено визначення на законодавчому рівні у контексті відповідних змін кримінального процесуального законодавства, які вже відбулися, поняття кримінального проступку, його складових, а також пов’язаних із його вчиненням кримінально-правових наслідків. Для введення кримінального проступку в площину кримінального права пропонується замість визначення в статті 11 КК України поняття злочину сформулювати визначення «кримінального правопорушення» єдиного як для злочинів, так і для проступків – «суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення», а у статті 12 КК України установити види кримінальних правопорушень (поділ кримінальні проступки та злочини ) та надати їм визначення. В градації злочинів вилучити поняття злочин невеликої тяжкості, наділивши його ознаками кримінальні проступки. Передбачити, що готування до кримінального проступку не має наслідком кримінальної відповідальності, а особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання визнаються такими, що не мають судимості. Перехідними положеннями проекту обумовлюється: відтермінування набрання чинності законом для розв’язання процедурних питань з метою започаткування інституту дізнання; необхідний алгоритм дій для слідчого, прокурора та суду у зв’язку з запровадженням інституту кримінальних проступків (процедуру передачі кримінальних проваджень від слідчих дізнавачам, дії прокурора та суду при підготовці, отриманні, прийнятті до провадження обвинувальних актів тощо). Запропонована зміна термінології багатьох статей кодексу та посилення санкцій за ряд правопорушень.
Окремо передбачено посилення відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння та іншому подібному стані. Для цього запроваджується нова стаття 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а зі статті 130 КУпАП вилучаються питання про відповідальність за відповідне протиправне керування транспортними засобами, залишаючи лише питання протиправного керування річковими або маломірними суднами.
Основний пакет змін, як видається, заслуговує на підтримку. Водночас зміни щодо відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння опрацьовані доволі недбало і псують загальне враження від проекту.
Культура та освіта
Проект 7259 від 07.11.2017 (Писаренко В. В.) про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виконання резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи стосовно забезпечення прав корінних народів, національних меншин України на навчання рідною мовою.
Проектом пропонується внести зміни до щойно прийнятого нового Закону України «Про освіту», гарантувавши особам, які належать до національних меншин України, право на здобуття не лише дошкільної, а й загальної середньої освіти поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Крім того, пропонується продовжити перехідний термін для осіб, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2030 року (до закінчення їх навчання) які будуть продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
Питання, яке покликаний вирішити проект, нині має не стільки юридичний, скільки політичний характер.
Проект 7268 від 08.11.2017 (Вітко А. Л.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення фінансування професійно-технічної освіти з державного бюджету України).
Вкотре пропонується перекласти з місцевих бюджетів на Державний бюджет України здійснення видатків на професійно-технічну освіту (на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних навчальних закладах державної та комунальної власності).
Проект Постанови 7274 від 10.11.2017 (Єленський В. Є.) про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році.
Пропонується затвердити перелік пам’ятних дат і ювілеїв на 2018 рік. Перелік в декілька сотень дат і прізвищ. Провідне місце серед приведених відомих подій займають події Української революції 1918 року, від дня проголошення незалежності Української Народної Республіки IV Універсалом Української Центральної Ради (22.01.1918) і до дня підписання Передвступного договору між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою (01.12.1918).
Втім, далеко не всі дати є дійсно «круглими». Іноді формулювання ювілею містить історичну некоректність (наприклад, ототожнення комітетів у складі Міністерства земельних справ з Національною академією аграрних наук України). Перелік, як видається, варто і суттєво доповнити.
Питання сільського господарства та земельних справ
Проект 7265 від 07.11.2017 (Карпунцов В. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері державної реєстрації речових прав на земельні ділянки.
Великий майже 30-сторінковий проект, яким пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та Законів України «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині здійснення реєстрації земельних ділянок та речових прав на них в єдиній геоінформаційній базі даних – Державному земельному кадастрі. Метою проекту в пояснювальній записці зазначається створення єдиної ефективної системи реєстрації земельної ділянки та прав на неї на базі Державного земельного кадастру, що дасть змогу поєднати атрибутивні та просторові дані в єдиній системі, яка міститиме виключно об’єктивні та достовірні відомості. Очікується, що ухвалення цього проекту удосконалить механізм реєстрації речових прав на земельні ділянки, об’єднає в одній геоінформаційній системі відомості про земельні ділянки та їхніх власників і користувачів, сприятиме уникненню розбіжностей, які виникають в порядку взаємодії суб’єктів державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, що дасть можливість запобігати рейдерству щодо володіння земельними ділянками.
Проекти з інших питань
Проект 7257 від 06.11.2017 (Помазанов А. В.) про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства».
Пропонується визначити, що учасники повного та командитного товариства формують складений капітал товариства із вкладів, розмір яких визначає частки у складеному капіталі, що посвідчують корпоративні права кожного учасника. Відповідно купівля, міна, дарування та інші способи відчуження частки (її частини) в складеному капіталі повного або командитного товариства здійснюється за договором, що укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Корпоративні права учасників повного товариства визначаються розміром частки у складеному капіталі і є сукупністю майнових і немайнових прав, що випливають з права власності на частку у складеному капіталі, що включають право на участь в управлінні товариством, на отримання інформації про діяльність товариства, на отримання дивідендів та активів товариства у разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші права, передбачені законом та засновницьким договором товариства. Кожний учасник повного товариства надає згоду на передання частки у складеному капіталі (її частину) іншому учаснику товариства або третій особі особисто. Набувач частки (її частини) в складеному капіталі повного товариства здійснює права і несе обов’язки учасника товариства з моменту укладення договору. Принциповою є наступна новела: замість положення про те, що учасник повного товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства, пропонується запровадити таку схему: «Учасник товариства відповідає за борги товариства, що виникли після його вступу до товариства. Учасник повного товариства, який вибув із товариства, відповідає за зобов’язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом одного року з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства».
Дещо сумнівними, окрім останньої ініціативи, є також положення щодо розподілу корпоративних прав у командитному товаристві з огляду на його специфічну форму. В іншому ж проект є здебільшого уточнюючим. Втім, і тут можна висунути зауваження щодо недосконалості пропонованих процедур. Зокрема, не уточнюється, як має відбуватися процедура набуття прав у разі їх спадкування з огляду на вимогу укладення нотаріально посвідченого договору для інших випадків переходу прав.
Проект 7261 від 07.11.2017 (Савченко Н. В.) про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них.
Великий за обсягом проект нового закону, яким пропонується впорядкувати порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них. Дається таке визначення пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами: до пристроїв належать такі пістолети і револьвери, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно не придатні для стрільби бойовими патронами. При цьому їхня конструкція має забезпечувати неможливість взаємозаміни основних частин бойової і спортивної вогнепальної зброї, унеможливлює здійснення пострілів в автоматичному режимі чергами. Передбачена державна реєстрація права на пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. Кожний громадянин України, який досяг 21 року та володіє повною цивільною дієздатністю, має право придбати пристрої для відстрілу патронів. Умовою для придбання пристрою є проходження спеціального навчання і отримання відповідного свідоцтва. Після проходження навчання особа має пройти перевірку отриманих знань у формі тестування, яке проводиться суб’єктом господарювання (в тому числі тим, який здійснює продаж пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії) незалежно від організаційно-правової форми, який отримав ліцензію на здійснення такого виду діяльності у порядку, визначеному законом. У разі успішного складання тестування дію свідоцтва подовжують ще на 3 роки. Проект містить положення і щодо набуття власності на такі пристрої юридичними особами, в основі яких лежать вимоги до користувачів.
При цьому ніяк не розглядаються питання, чи мають такі користувачі бути штатними співробітниками юридичної особи, які наслідки для юридичної особи у разі звільнення особи, яка мала право на вживання пристроїв, які наслідки вживання таких пристроїв особами, які є співробітниками юридичної особи, але не отримали свідоцтва щодо проходження навчання і не складали іспит тощо. Великою вадою проекту є відсутність в ньому пропозицій щодо змін до інших чинних законів і кодексів. Цілковито окремою проблемою проекту є спроба вмістити в нього визначення категорій «самозахист» і «право на самозахист». Цьому присвячений окремий Розділ 2 проекту «Право на самозахист та його здійснення». У частині ініціатив щодо надання права на можливість отримання у власність пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, проект викликає багато заперечень через недостатню розробленість або аргументованість відповідних положень.
Проект 7266 від 07.11.2017 (Яценко А. В.) про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо припинення або тимчасового зупинення повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю).
Проектом пропонується доповнити названий закон статтею 41-2 «Припинення або тимчасове зупинення повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю». Зокрема, передбачається можливість припинення повноважень виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад за відповідною заявою органу місцевого самоврядування. Також, проектом передбачено тимчасове зупинення повноважень виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад за наслідками здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. На час припинення та тимчасового зупинення відповідних повноважень виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад такі функції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Проектом передбачено можливість повторної передачі повноважень та відновлення тимчасово зупинених повноважень виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Проект 7270 від 09.11.2017 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів.
Проект є дещо розширеною та доопрацьованою редакцією проектів 5361 від 04.11.2016 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів (див. Бюлетень № 98), який було відправлено до Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності на доопрацювання і 5361-д від 07.04.2017 (Рибалка С. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів (див. Бюлетень № 119), який 20.06.2017 не було прийнято. Головні зміни стосуються запровадження двох нових розділів до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а саме Розділу X «Скарги та спори» та Розділу XI «Операційні ризики, ризики порушення безпеки», а також внесення змін до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про електронну комерцію» та «Про житлово-комунальні послуги» щодо питань електронних переказів, електронного документообігу тощо
Головні зауваження до проекту лишаються ті ж самі: недостатня визначеність положень і погане їх опрацювання. Зокрема, в змінах до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розділ ХІ помилково названий «Глава ХІ».