Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 199 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 05.11.2018 – 09.11.2018

Надійшло 45 проектів законів і постанов Верховної Ради України, зокрема 19 проектів процедурних постанов, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, створенням тимчасових слідчих комісій, перейменуванням населених пунктів тощо. У цьому огляді, за поодинокими винятками, також не коментуються проекти про запровадження податкових пільг, внесення змін до бюджету, створення, ліквідацію та зміну меж адміністративних одиниць тощо.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і АТО

Проект 9264 від 06.11.2018 (Шевченко О. Л.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони екстрадиції та посилення правового захисту іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України.

Проект дуже близький за ідеєю, а іноді і змістовно до проектів 3468 від 12.11.2015 (Тимчук Д. Б.) про встановлення мораторію на примусове повернення, видворення та екстрадицію іноземців та осіб без громадянства, які брали участь в антитерористичній операції чи забезпечували її проведення; 3433 від 09.11.2015 (Білецький А. Є.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України);та 3433-1 від 12.11.2015 (Веселова Н. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України) (усі див. Бюлетень № 48).

У Кримінальному кодексі України пропонується закріпити, що іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами та які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у разі, якщо міжнародним договором встановлено зобов’язання України притягти вказаних осіб до кримінальної відповідальності, але вони відповідно до законодавства України не можуть бути видані іноземній державі або у їх видачі відмовлено. Кримінальний процесуальний кодекс України пропонується доповнити новою статтею 587-1 «Забезпечення публічності здійснення екстрадиційної перевірки», в які зазначити, що Центральний орган України, отримавши від компетентного органу держави-агресора, держав, що не визнають територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляються визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, запит про видачу особи (екстрадицію), протягом трьох робочих днів розміщує на офіційному веб-сайті отриманий запит, а також всі долучені до нього докази, надані компетентним органом держави-агресора, держав, що не визнають територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляються визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України. Будь-яка фізична або юридична особа має право звернутись до Центрального органу України щодо видачі особи (екстрадиції) з заявою про наявність підстав відмови у видачі особи (екстрадиції), визначених статтею 589 цього Кодексу. Така заява, а також долучені до неї докази, підлягають перевірці та розміщуються на власному офіційному веб-сайті Центрального органу України щодо видачі особи (екстрадиції) та долучаються до матеріалів екстрадиційної перевірки. Також у кодексі пропонується закріпити, що спрощений порядок видачі особи на запит компетентних органів держави-агресора, держав, що не визнають територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляються визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, не допускається. У Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу» пропонується закріпити положення про те, що від іноземців, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України, які є громадянами держави-агресора, держав, що не визнають територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляються визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, забороняється вимагати надання документів, одержання яких такими особами можливе лише за умови звернення до офіційних органів країни своєї громадянської належності, або якщо одержання таких документів потребує обов’язкового виїзду іноземців до таких держав. проект також містить й інші зміни щодо практичного впровадження вищенаведених ініціатив.

Дуже важливий проект, який потребує обговорення з боку не лише спеціалістів, а й широкої громадськості, адже є питанням передусім політичним.

Проект 9267 від 06.11.2018 (Тимошенко Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення правового статусу осіб, що в складі добровольчих формувань самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у відповідність із Додатковими протоколами до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року. 22.11.2018 проект було відкликано, а вже 03.12.2018 подано доопрацьований варіант на заміну, який тут і розглядається.

Пропонується з чинної норми про те, що учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення прибрати застереження про те, що вона поширюються лише на осіб зі складу тих добровольчих формувань, які в подальшому були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Фактично проект в основних цілях є альтернативним поданим незадовго перед ним проектам 9181 від 09.10.2018 (Третьяков О. Ю.) про комбатантів України (див. Бюлетень № 195) та 9181-1 від 25.10.2018 (Левченко Ю. В.) про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус (див. Бюлетень № 197). Маємо зазначити, що і раніше вже подавалися подібні ініціативи, але питання і досі лишається не до кінця вирішеним через брак процедур, які б задовольнили і державні органи, і учасників бойових дій з числа особового складу добровольчих підрозділів.

Проект 9275 від 07.11.2018 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору.

У статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» пропонується уточнити, що до фінансування та іншого сприяння тероризму, зокрема, належать: надання або участь у наданні фінансової або матеріально-технічної підтримки, інформаційної підтримки (створення чи поширення інформації, що підтримує, пропагує, популяризує, позитивно висвітлює) терористичним організаціям, незаконним збройним формуванням, іншим суб’єктам, які здійснюють, беруть участь чи сприяють терористичній діяльності, окупації території України, збройній агресії проти України. Частину першу статті 5 «Застосування, скасування та внесення змін до санкцій» Закону України «Про санкції» пропонується доповнити абзацом другим такого змісту: «Пропозиції щодо застосування, внесення змін до санкцій по відношенню до засобів масової інформації, мовників, телерадіоорганізацій та інших суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, їх засновників, вигодоодержувачів, які є резидентами України, можуть бути внесені на розгляд Ради національної безпеки і оборони України виключно Верховною Радою України».

Не до кінця зрозумілим лишається питання про те, чи для визначення певних дій як інформаційної підтримки терористичним організаціям слід аби усі фактори були присутні, чи лише якийсь з них: створення чи поширення інформації, що підтримує, пропагує, популяризує, позитивно висвітлює. Якщо йдеться лише про якийсь один чинник, то під «популяризацію» можна підвести будь-яку інформацію про діяльність.

Проект 9285 від 09.11.2018 (Вінник І. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку зі створенням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів.

Проект є майже виключно термінологічним із заміною слів «військовий комісаріат» на «територіальний центр комплектування та соціальної підтримки» або просто «територіальний центр» у різних відмінках. Єдине загальне уточнення передбачається в статті 1 Закону України «Про оборону України», де до числа органів військового управління замість комісаріатів  пропонується віднести центри і дається їх визначення: «територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують комплектування особовим складом Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, адміністрування та ведення бази даних Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних». У прикінцевих положеннях проекту зазначається, що строки і порядок створення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів визначаються відповідними програмами розвитку Збройних Сил України. Військові комісаріати на період створення на їхній базі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють повноваження, які покладені відповідно до законодавства на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, та забезпечують дотримання вимог законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території, а військові комісари військових комісаріатів здійснюють повноваження, які покладені відповідно до законодавства на військових комісарів територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як видається, для перетворення військоматів на центри комплектування та соціальної підтримки слід не лише їх перейменувати, а й запропонувати реальні уточнення щодо їх діяльності, комплектування  тощо.

18.12.2018 проект прийнято в першому читанні.

Ідеологічні питання

Проект Постанови 9265 від 06.11.2018 (Ляшко О. В.) про скасування рішення Уряду про підвищення ціни на природний газ та запровадження мораторію на підвищення цін на природний газ для населення.

У проекті у зв’язку з фінансово-економічною кризою, низькою платоспроможністю більшої частини населення України, соціальною напруженістю у суспільстві, на тлі загального зубожіння населення та з метою захисту найбільш незахищених громадян України, пропонується: 1. Кабінету Міністрів України розглянути питання та скасувати Постанову № 867 від 19 жовтня 2018 року «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» як такої, що не відповідає соціально-економічній ситуації в державі. 2. Спрямувати для потреб населення весь обсяг природного газу, що видобувається державними газодобувними підприємствами, у тому числі їх дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств, а також учасниками договорів про спільну діяльність та/або особами, уповноваженими договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств. 3. На період до 1 січня 2020 року запровадити мораторій на підвищення ціни на природний газ для потреб населення. 4. Спожитий у побуті природний газ оплачується населенням за ціною, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. № 187.

Проект Постанови 9265-1 від 07.11.2018 (Каплін С. М.) про скасування рішення Уряду про підвищення ціни на природний газ та запровадження мораторію на підвищення цін на природний газ для населення.

У проекті із посиланням на виконання статті 13 Конституції України щодо права власності українського народу на надра, з метою вжиття невідкладних заходів по недопущенню зубожіння населення через необґрунтовано завищену ціну на газ для потреб населення, пропонується: 1. Газ власного видобутку на території України спрямовується суб’єктами ринку природного газу виключно для потреб населення. 2. Ціна газу власного видобутку для потреб населення складається виключно з ціни продажу газу суб’єктами ринку природного газу для ПАТ «НАК Нафтогаз України», тарифу на транспортування магістральними трубопроводами, тарифу на транспортування розподільними трубопроводами, тарифу на постачання. У структуру ціни на газ для населення не можуть включатися дохід («маржа») ПАТ «НАК «Нафтогаз України», збір у вигляді цільової надбавки, рентні платежі за видобуток газу та податок на додану вартість. Норма рентабельності для суб’єктів ринку природного газу ціни продажу газу не може перевищувати 12%. 3. Запровадити мораторій на підвищення ціни на природний газ для потреб населення до встановлення мінімальних заробітних плат і соціальних виплат, що відповідатимуть європейському рівню. 4. Кабінету Міністрів України невідкладно затвердити ціну на природний газ для населення з урахуванням пункту 2 цієї Постанови та скасувати Постанову Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року №838 в частині підвищення ціни на газ з 01.11.2018 р.

Проект Постанови 9265-2 від 07.11.2018 (Єднак О. В.) про скасування рішення Уряду стосовно державного регулювання цін на природний газ.

У проекті без жодних преамбул чи пояснень пропонується: 1. Звернутись до Кабінету Міністрів України з вимогою скасувати рішення Уряду про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. 2. Зобов’язати Кабінет Міністрів України реалізувати принцип вільної торгівлі природним газом та рівності суб’єктів ринку природного газу. 3. Запровадити мораторій на державне регулювання цін на природний газ, окрім ринкового методу.

Проект Постанови 9283 від 09.11.2018 (Писаренко В. В.) про нагальну потребу перегляду цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення, у тому числі ціни на природний газ з метою її зниження для населення, заслуховування звітів службових і посадових осіб протягом тижня пленарних засідань 4–7 грудня 2018 року «Тиждень для людей та проти підвищення тарифів».

У проекті з посиланням на нагальну потребу перегляду ціни на природний газ для населення та вжиття невідкладних заходів щодо соціального захисту найбільш вразливих верств населення в умовах різкого підвищення ціни на природний газ, зокрема, пропонується: 1. Визнати нагальною потребу перегляду цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення, у тому числі ціни на природний газ з метою її зниження для населення. 2. Запросити на пленарні засідання Верховної Ради України, визначені тижневим порядком денним пленарних засідань на 4–7 грудня 2018 року, на яких будуть розглянуті законопроекти щодо формування та перегляду ціни на природний газ, встановлення мораторію на підвищення ціни на природний газ для потреб населення, проведення аудиту обґрунтованості цін і тарифів на житлово-комунальні послуги: Кабінет Міністрів України у повному складі; Голову правління Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; Голову правління Акціонерного товариства "Укргазвидобування"; Генерального прокурора України; Голову Національного банку України; Голову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Голову Антимонопольного комітету України; міських голів міст обласного значення.

Проект Постанови 9269 від 07.11.2018 (Бахтеєва Т. Д.) про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо проведення профілактичних медичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів по місцю навчання учнів.

У звернення зазначається, що на сьогоднішній день в Україні відсутня системна робота, спрямована на профілактику та попередження захворюваності у дітей шкільного віку. Відповідно, беручи до уваги необхідність  обов’язкових медичних профілактичних оглядів учнів  по місцю навчання учнів, необхідних для раннього виявлення у них захворювань, подальшого їх диспансерного спостереження, планового лікування чи реабілітації та з метою запобігання масовим колективним захворюванням, та проведення вакцинації згідно з Календарем профілактичних щеплень і у разі, якщо такі щеплення не були раніше проведені за індивідуальним графіком, пропонується звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою: 1. Забезпечити розробку та прийняття Міністерством охорони здоров’я України і Міністерством освіти та науки України у місячний строк з дня затвердження цього звернення нормативно-правового акта, яким буде встановлено Порядок організації профілактичних медичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів по місцю навчання учнів. 2. Зобов’язати Міністерство охорони здоров’я України і Міністерство освіти та науки України при розробці Порядку організації профілактичних медичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів по місцю навчання учнів, врахувати, що: 2.1. Щорічні обов’язкові медичні профілактичні огляди учнів загальноосвітніх навчальних закладів повинні проводитись медичними працівниками по місцю навчання учнів. 2.2. Учні загальноосвітніх навчальних закладів мають пройти медичний огляд у лікаря загальної практики – сімейного лікаря або педіатра або терапевта (підліткового), стоматолога, офтальмолога, отоларинголога, хірурга-ортопеда, фтизіатра, медичного психолога один раз в рік. 2.3. Під час оглядів за згодою одного із батьків або іншого законного представника дитини, учням проводиться вакцинація згідно з Календарем профілактичних щеплень і у разі, якщо такі щеплення не були раніше проведені. Такі щеплення проводяться після огляду лікарем, медичним працівником у медичному кабінеті загальноосвітнього навчального закладу або у територіальному лікувально-профілактичному закладі, відповідно індивідуального графіку щеплень та вимог діючого законодавства. 2.4. Структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій з питань охорони здоров’я та освіти спільно з органами місцевого самоврядування планують та організовують роботу виїзних бригад спеціалістів для проведення профілактичних оглядів учнів по місцю навчання учнів.

Проект 9266 від 06.11.2018 (Лапін І. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реалізації виборчого права громадян.

Проект у черговий раз пропонує передбачити, що підставою для реалізації громадянином України свого права обирати та права бути обраним є відсутність громадянства іншої держави. Відповідно, пропонується встановити обов’язок громадянина України, який досяг 18 років і добровільно набув громадянство іншої держави, повідомити про факт такого набуття центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, або дипломатичне представництво чи консульську установу України протягом 10-ти днів з дня набуття громадянства іншої держави, а також встановити кримінальну відповідальність за невиконання цього обов’язку.

Питання подвійного громадянства, як вже не раз зазначалося, потребує комплексного (не лише у виборчому праві) вирішення.

Проект Постанови 9281 від 09.11.2018 (Тимошенко Ю. В.) про увічнення пам’яті борця за незалежність України, Героя України Левка Лук’яненка.

У проекті зазначається, що 7 липня 2018 року не стало відомого українського дисидента, співзасновника Української Гельсінської групи, одного з найвидатніших політичних та громадських діячів України ХХ століття, народного депутата України чотирьох скликань, автора Акта проголошення незалежності України, Героя України Левка Григоровича Лук’яненка. З метою вшанування пам’яті Левка Лук’яненка та увічнення його як незламного борця за незалежність пропонується: 1. Рекомендувати органам місцевого самоврядування розглянути питання щодо: перейменування вулиць, провулків, площ, скверів; встановлення меморіальних дощок та пам’ятних знаків; найменування закладів культури та закладів освіти, що знаходяться у їхньому підпорядкуванні; виготовлення та розміщення соціальної реклами  на честь Левка Лук’яненка. 2. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України забезпечити проведення у закладах середньої та вищої освіти уроків, виховних годин, круглих столів, науково-практичних конференцій, інших тематичних заходів, присвячених життю та діяльності Левка Лук’яненка. 3. Запропонувати Національному банку України виготовити і ввести в обіг пам’ятну монету, присвячену Левку Лук’яненку.

Права громадян та їх об’єднань

Проект 9261 від 05.11.2018 (Міщенко С. Г.) про внесення змін до Закону України «Про поштовий зв’язок» (щодо посилення захисту трудових прав працівників поштового зв’язку).

Пропонується установити, що кошти державної фінансової підтримки першочергово спрямовуються на покриття витрат на оплату праці та соціальний захист персоналу національного оператора, залученого до роботи з доставки кореспонденції, пенсій, соціальних виплат. Також зазначається, що розмір ставки заробітної плати працівника національного оператора не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Працівникам національного оператора встановлюються щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі, встановленому для працівників державних органів. Працівникам оператора, безпосередньо залученим до роботи з доставки кореспонденції, пенсій, соціальних виплат, встановлюється надбавка за роботу в несприятливих умовах та надбавка за роз’їзний характер робіт.

Проект 9224-1 від 06.11.2018 (Веселова Н. В.) про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Проект альтернативний проекту 9224 від 19.10.2018 (Різаненко П. О.) про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (див. Бюлетень № 196).

Проект є ще більшим за обсягом, ніж основний (майже 100 сторінок). Значна частина положень є цілком тотожними і за відсутності порівняльних таблиць, або аргументації щодо особливостей проекту однозначно стверджувати про переваги кожного з проектів доволі складно.

Проект 9224-2 від 06.11.2018 (Семенуха Р. С.) про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Альтернативний названим вище і змістовно дуже близький до основного проекту.

Культура та освіта

Проект 9287 від 09.11.2018 (Співаковський О. В.) про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо збільшення перехідного періоду імплементації статті 7 (Мова освіти).

Ініціатива стосується лише осіб, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу. Якщо такі особи розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини, то згідно з пропозиціями проекту на відміну від представників інших корінних народів та національних меншин, вони продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності новим Законом України «Про освіту», з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою, до 1 вересня 2023 року, а не до 1 вересня 2020 року.

Політичні причини появи такого проекту видаються цілком зрозумілими, але пропозиція запровадити різний підхід до різних національних меншин, як видається, не заслуговує на підтримку. Тим паче, що в урядовому проекті 8046 від 15.02.2018 р. (див. Бюлетень № 163) питання перехідного періоду імплементації статті 7 Закону України «Про освіту» вирішено значно виваженіше. 

Охорона здоров’я

Проект 9284 від 09.11.2018 (Колганова О. В.) про внесення змін до Розділу VІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» щодо перенесення терміну введення в дію.

Дату введення в дію названого Закону пропонується перенести з 1 січня 2019 р. на 1 січня 2020 р. і так само на 1 рік посунути інші відповідні дати в прикінцевих положеннях проекту. У пояснювальній записці зазначається, що для ефективного вводу в дію названого закону потрібно запровадити низку підзаконних актів, що регламентують діяльність пов’язану з трансплантацією та які затверджуються відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України або Міністерства охорони здоров’я. Зазначається, що станом на початок листопада місяця цього року жодного перерахованого вище нормативно-правового акта немає навіть у проекті, що має бути оприлюднений на офіційному сайті МОЗ України для громадського обговорення. Відповідно пропонується відтермінувати вступ в дію положень названого закону на один рік.

Незважаючи на обмеженість строків, 18.12.2018 розгляд проекту було відкладено.

Проекти з інших питань

Проект 9260 від 05.11.2018 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів.

Великий проект (60 сторінок), яким вноситься чимало змін до законодавства. До числа основних змін у пояснювальній записці відносять, зокрема, такі: збільшити ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 відсотків; підвищити ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО₂) стаціонарними джерелами у майже 25 разів і з подальшим збільшенням цього розміру ще втричі до 2023 р.; збільшити ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 відсоткових пункти та для залізної руди – на 0,8 відсоткових пункти; збільшити ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50 відсотків; запровадити ліцензування виробництва, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним; запровадити контроль за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів), встановити відповідальність за використання такого товару не за призначенням; встановити нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення; визнати податковими агентами операторів поштового зв’язку, експрес-перевізників, які здійснюватимуть нарахування та сплату податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі. В сучасну добу електронних закупівель важливою для значної кількості громадян буде така зміна: у разі ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача - фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуватиметься податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Для зазначеного обмеження пропонується встановити перехідний період від 1 січня 2019 року до 30 червня 2019 року, протягом якого, у першому півріччі 2019 року податком на додану вартість будуть оподатковуватись товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.

Пропоновані зміни важко назвати особливо приємними, особливо в частині розширення кола випадків, коли потрібно сплачувати податки, а також і збільшення розмірів податків та зборів. Проект був зустрінутий доволі критично, але вже за три дні по внесенні, 08.11.2018, він був прийнятий у першому читанні, а за два тижні – у другому та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 9268 від 07.11.2018 (Кужель О. В.) про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України.

Проект лише з незначними редакційними уточненнями повторює проект 5107 від 25.09.2014 (Кужель О. В.) про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України, який було внесено до Верховної Ради України попереднього скликання. І хоча минуло вже чотири роки, навіть пояснювальна записка до проект все так само посилається на події 2008–2013 рр. і не містить актуальної для сьогодення інформації.

Проект 9270 від 07.11.2018 (Рибак І. П.) про внесення змін до статті 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій».

Пропонується норму проте, що «Замовник будівництва централізованого сховища спрямовує кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва на спорудження об’єктів соціального призначення у місті Славутичі, Іванківському і Поліському районах Київської області згідно з переліком, затвердженим Київською обласною державною адміністрацією» викласти в такій редакції: «Замовник будівництва централізованого сховища спрямовує кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва на соціально-економічний розвиток прилеглих територій та розвиток територій і об’єктів природно-заповідного фонду, з наступним розподілом: на будівництво та ремонт об’єктів соціального призначення у місті Славутичі, Іванківському і Поліському районах Київської області – 90 відсотків; на видатки розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника – 10 відсотків».