Новий виклик міжнародного гуманітарного права: зброя на нових фізичних принципах

Тривожні новини повідомили у виданні The Times. Як передає «Українська правда» від 6 лютого, британські репортери опублікували матеріали, що кораблі ВМФ РФ були обладнані зброєю нового типу – «5Р-42 Філін». Вона розроблена спеціалістами Санкт-Петербурзького інституту людського мозку і має надшкідливу когнітивну дію. Установка виробляє швидкі імпульси високоінтенсивних світлових променів, за рахунок яких у жертв виникають такі симптоми як сильна нудота, засліплення, дезорієнтація у просторі, візуальні, звукові та аудіальні галюцинації. Журналісти повідомляють, що зброя вже пройшла випробування та була встановлена на фрегати «Адмірал Касатонов» та «Адмірал Горшков». Хоча ці судна і приписані до порту Сєвєроморск, використання та навіть сам факт появи зброї такого типу може становити загрозу як для України, яка де-факто перебуває у стані воєнного конфлікту з РФ, так і для усього світового співтовариства.

Нову зброю не можна класифікувати як зброю масового ураження, оскільки вона не має летального характеру, не може спричинити великих людських втрат чи масштабних руйнувань. Не можна її віднести і до жодного із заборонених видів зброї, хоча вона і схожа на них за дією: негативні наслідки виникають внаслідок випромінювання – як у ядерної зброї; можливі отруєння та враження внутрішніх органів – як у хімічної; висока вірогідність виникнення захворювань – як у біологічної. Однак, природа нового засобу ведення війни суперечить гуманістичним ідеалам, закріпленим у Статуті ООН, а її створення та розповсюдження несе загрозу ключовому колективному праву людства – праву на мирне співіснування. На жаль, у сучасному міжнародному гуманітарному праві не існує прямих заборон створення галюциногенної зброї. Проте, ми все одно знайшли в основоположних актах галузі цілий ряд норм і принципів, на основі яких її розробку, розповсюдження чи використання можна якщо і не заборонити, то хоча б обмежити.

1. Принцип гуманізму

Так, у преамбулі до Женевської Конвенції «Про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію» від 1949 р. чітко закріплено право держав на власний розсуд вибирати методи і засоби ведення війни. Однак, у цій же частині документу міститься положення, що зобов‘язує держави використовувати зброю з урахуванням гуманістичних принципів. Це означає, що ефект від дії такої зброї не повинен завдавати ані зайвих страждань, ані надмірних пошкоджень. Звісно, на запитання, чи можна симптоми застосування «5Р-42 Філін» вважати надмірними стражданнями чи зайвою шкодою, можна надати як негативну, так і позитивну відповідь – залежить від сторони барикад особи, що відповідає. Але безсумнівним лишається те, що осліплення та дезорієнтація людини на полі бою, її переживання потужних галюцинацій (навряд чи під час військових дій вони будуть приємними) – ці симпотоми несуть неспіврозмірну шкоду психічному здоров‘ю комбатанта і суперечать будь-яким гуманістичним началам.

2. Осліплююча дія

Нормами IV протоколу до Конвенції про деякі види звичайних озброєнь від 1980 р., забороняється використання лазерів задля засліплення своїх опонентів. Однак, є дві ремарки: осліплення має бути перманентним, а зброя – спеціально розроблена для завдання пошкоджень такого типу. Наразі немає даних щодо стійкості осліплення жертв «5Р-42 Філін», однак, відповідність установки другому застереженню вже несе у собі підстави вивести її за рамки міжнародно-правового поля.

3. Принцип демілітаризації

Женевською конвенцією «Про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію» від 1949 р. закріплено норму-ціль, що держави мають сприяти утвердженню мирного співіснування та процесам роззброєння. Документом проголошується ідея поступово відмовлятися від існуючих видів зброї, а не навпаки – розробляти нові, ще більш потужні у своєму антигуманному потенціалі зразки.

Ситуація, що виникла (і також має місце в інших країнах світу), – серйозний виклик для всього світового співтовариства. Державам, які є міжнародно-правовими законотворцями, слід визнати, що гуманітарне право, основні акти якого були розроблені на початку (Гаазькі конвенції) – середині (Женевські конвенції) ХХ ст., відстало від наукового-технічного прогресу військово-промислового комплексу та вже не здатне адекватно виконувати функції щодо скорочення кількості збройних конфліктів та утвердження гуманістичних ідеалів під час їхнього проведення. Це ставить під ризик всю систему мирного співіснування народів та права людей у кожному куточку світу. Адже право на мир є фундаментом, без належного забезпечення якого вся система міжнародних стандартів прав людини, до якої людство йшло шляхом уроків із кровопролитних війн, може розпастися, мов картковий будинок. Наразі винахід вчених Санкт-Петербурзького інституту мозку можна віднести до теоретичної категорії – зброї на нових фізичних принципах. На жаль, ця концепція досі існує лише у доктринальному вимірі. Міжнародно-правова регламентація розробки нових видів зброї, їхнього розповсюдження та використання – одна із основних задач гуманітарного права у ХХІ ст., яку може бути вирішено у класичний для галузі спосіб – шляхом кодифікації на міжнародній мирній конференції.