ЄСПЛ: система довічного покарання в Україні порушує права людини

У нашій державі довічно ув’язнені не мають реальної перспективи звільнення. Президентське помилування не вирішує проблеми, адже воно не є ані прозорим, ані передбачуваним. Це порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таких висновків дійшов Європейський суд з прав людини при розгляді справи «Пєтухов проти України (№ 2)».

Інтереси Володимира Пєтухова в Європейському суді представляли юристи Української Гельсінської спілки з прав людини, повідомляє сайт УГСПЛ. «Європейський суд постановив, що сьогодні в Україні кожен довічно ув’язнений страждає, не маючи „права на надію“ колись вийти на свободу», —  йдеться у повідомленні.

Зараз в Україні у довічно ув’язнених майже немає можливості вийти на волю. Іноді довічників  звільняють за станом здоров’я. Проте, оскільки зазвичай йдеться про безнадійно хворих, Суд не визнав таку процедуру «можливістю звільнення».

Положення про порядок здійснення  помилування наголошує: «особи, які засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини або мають дві і більше судимостей за вчинення умисних злочинів чи відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, можуть бути помилувані у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин». Європейський суд відзначив, що незрозуміло, про які саме «виняткові випадки та надзвичайні обставини» йдеться. А отже, ув’язнені просто не знають, на якій підставі вони можуть отримати право на звільнення.

Питання в Суду викликав і принцип обрахування терміну, який необхідно відбути перш ніж звертатися з клопотанням про помилування до Президента. «Положення вимагає відбути 20 років, і вже тоді довічник отримує право клопотати перед Президентом. Смертна кара в Україні була замінена на довічне у 2000 році, а тому Уряд наполягав, що лише у 2020 році перші довічники зможуть звертатися до Президента. Суд збентежило те, що на практиці (станом на 6 липня 2016 року) більше 70 пожиттєво ув’язнених відбули 20 років в неволі, і 40 з них вже просили в Президента про звільнення, та отримали відмову. Суд відзначив неузгодженість позиції Уряду України та правозастосовної практики, назвавши це показником відсутності прозорості та певності в застосуванні помилування», — наголошує УГСПЛ.

ЄСПЛ також  звернув увагу на непрозорість системи помилування, адже відповідна Комісія при Президентові України не має пояснювати відмови, її рішення не публічні і не підлягають оскарженню. На думку суддів ЄСПЛ, інститут президентського помилування — це «сучасний еквівалент королівської пощади», гуманний, проте такий, що не надає ніяких процесуальних гарантій засудженим. Отже, Україна має реформувати всю систему перегляду довічних вироків. Тим часом довічники відтепер можуть звертатися до районних судів, посилаючись на рішення Європейського суду.