MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Наркозалежні – не злочинці: ринкова концепція боротьби з наркоманією

18.03.2019   
Марко Сировой
Із розвитком технологій наркотики стали легкодоступними. Завдяки безконтактній системі «закладок» у міському просторі кожен отримав можливість придбати будь-що. В Україні де-факто бушує наркотична епідемія. Так як наша держава в Основному Законі задекларувала життя людини найвищою соціальною цінністю, подолання розглянутих негативних тенденцій має стояти для неї на порядку денному. Ми вирішили розібрати концепцію, запропоновану Генсеком ООН.

Результати вживання наркотиків (ФОТО: You Tube/ "ThinkTank")

Чотирнадцятого березня у Відні стартувала 62 сесія Комісії ООН з наркотичних речовин, яка триватиме до 22 числа поточного місяця. Понад 1500 представників держав, міжнародних організацій та інститутів громадянського суспільства зібралися з метою спільного вироблення системи заходів протидії явищу наркоманії. За результатами сесії мають бути вироблені рішення, які наблизять світове співтовариства до досягнення мети, закріпленої Політичною Декларацією Генеральної Асамблеї 2009 р., – позбавлять людство наркотичної залежності.

У день відкриття сесії Генсек ООН Антоніу Гуттеріш звернувся до членів Комісії. Він наголосив на важливості протистояння наркоманії, яка не тільки підриває здоров’я населення, а й ставить під загрозу усю систему прав та засадничих свобод, оскільки розповсюдження психотропних речовин нерозривно пов’язане з організованою злочинністю – раковою пухлиною будь-якого правопорядку. Аби не бути голослівним, Генсек поділився власним досвідом боротьби із цим явищем на національному рівні. Адже за часів його головування в Уряді, Португалія із наркотичного згарища перетворилася на країну з одним із найнижчих рівнів смертності від вживання наркотичних препаратів.  

На жаль, проблема наркоманії є надактуальною в українських реаліях. Із розвитком технологій наркотики стали легкодоступними. Стіни міст заполонили графіті із рекламою інтернет-магазинів заборонених речовин. Завдяки безконтактній системі «закладок» у міському просторі, кожен отримав можливість придбати будь-що. Підтвердження тому – смерть 14-річного підлітка від передозування у Харкові 4 березня. В Україні де-факто бушує наркотична епідемія: самих лише ін’єкційних споживачів, за даними МОЗ, налічується понад 346 тис. І, найстрашніше, розповсюдження наркоманії іноді відбувається і за сприяння представників правоохоронних органів. Свіжим прикладом є викриття на початку березня схеми продажу наркотиків у одному із клубів Харкова. Організаторами нелегальної діяльності були власник закладу та лейтенант місцевої поліції.

Типова настінна реклама інтернет-магазинів наркотиків (ФОТО: "Новое время страны")
 

Так як наша держава в Основному Законі задекларувала життя людини найвищою соціальною цінністю, подолання розглянутих негативних тенденцій має стояти для неї на порядку денному. Ми вирішили розібрати концепцію боротьби, запропоновану Атоніу Гуттерішем.

1. Наркоманія як економічне явище

Так, Генсек ООН вважає, що силові методи боротьби не є дієвими у цій галузі. Про це, зокрема засвідчив безуспішний результат так званої «Війни з наркотиками» – протидії США південноамериканським картелям та локальним ретейлерам забороненої продукції. У якості більш ефективної альтернативи пропонується боротьба із наркоманією не стільки як із явищем кримінальним, а радше економічним. Тобто має бути знищено ринок наркотичних засобів в обидвох його проявах – у попиті та пропозиції. Хоча аналогічні тези і містилися в Політичній Декларації 2009 р., Гуттеріш запропонував поглянути на них дещо під іншим кутом та з урахуванням сучасних тенденцій.

2. Ліквідація попиту на наркотики

Ключовою позицією у боротьбі із попитом Генсек вважає визнання наркозалежних не злочинцями, а жертвами наркоринку. Логіка є доволі прозорою. Так, звісно можна і запроторити особу, яка вживає наркотики, за ґрати. Її доступ до продавців заборонених речовин буде якщо і унеможливлений, то значно ускладнений. Здавалося б, удар по ринку буде нанесено, адже з нього вибуде покупець. Проте чи має такий метод боротьби ефективність у часі? Навряд чи. Адже колись споживач все одно вийде на волю. Проте тюрма, як правило, негативно відбивається на житті екс-в’язня та назавжди відбивається на його психічному здоров'ї. Додайте до цього проблеми ресоціалізації – і у такій депресивній ситуації ризик того, що особа, яка до цього приймала наркотики, знову повернеться до «ендорфінового рятівного кругу» виглядає більш ніж реальною. У такій ситуації досягнення основної задачі кримінального покарання (перевиховання особи) практично унеможливлюється.

Альтернативою покаранню є лікування. Так, куди з більшою вірогідністю особа, з якою працюватимуть професійні лікарі та психологи, втратить свою пагубну звичку. Важливим тут є соціальний аспект. Її життя не матиме відбиток ув’язнення, а перспективи особистого зростання не виглядатимуть настільки туманними. Реінтегрований у повноцінне суспільне життя екс-наркоман матиме більше мотивів не повертатися на слизький шлях.

Саме у такий, більш складний та тривалий спосіб, вважає Гуттеріш, можна ефективно знизити попит на наркотичні засоби серед осіб, що вже спробували заборонені речовини. Серед тих же, хто ще не поринув у наркотичну прірву, дієвими заходами попередження мають стати забезпечення високого життєвого рівня та антинаркотична пропаганда.

3. Ліквідація пропозиції наркотиків

Держави мають бути безкомпромісними у боротьбі із розповсюдженням наркотиків. Вони мають максимально забезпечувати уповноважені органи як інформацією, так і технічною базою. Окрім того, їм слід активніше залучати науковців та фахівців із сучасних технологій. Перш за все, задля протидії продажам у так званому «Даркнеті» – анонімній тіньовій частині Світової Мережі.

Гуттеріш також закликав держави слідувати принципу міжнародного співробітництва: активно обмінюватися інформацією та досвідом боротьби із явищем. Ця вимога об’єктивно зумовлена міжнародною природою злочину розповсюдження наркотиків. Адже, як правило, речовина вирощується в одній країні, розфасовується у другій та збувається у третій. І лише спільні зусилля, впевнений Генсек, можуть розірвати цей порочний ланцюг.

Висновки, до яких дійде Комісія, за результатами сесії стануть відомими вже наприкінці тижня. Україна, на жаль, не бере у ній участі, оскільки наразі черга інших держав розглядати питання. Але, слід відзначити, що наша держава вже закріпила гуманістичні тенденції у боротьбі із наркоманією у Національній стратегії щодо наркотиків 2020. Сподіваємось, що дані наміри із врахуванням висновків Комісії якнайшвидше будуть втіленні у життя та допоможуть розв’язати злободенну для країни проблему наркоманії.

 Поділитися