Крим: З початку окупації на півострові зникли безвісти 17 осіб, 13 з них – кримські татари

За перше півріччя 2019 року в окупованому Криму відбулося 73 труси, 55 з них – у господах кримських татар; 69 затримань, 57 із них – кримських татар; 97 допитів та бесід, 59 із них – щодо кримських татар; 200 арештів, 138 з них – кримських татар. Зафіксовано 381 випадок порушення права на справедливий суд, 261 з них – стосовно кримських татар; 68 випадків порушення права на найвищий можливий рівень фізичного і психічного здоров’я (29 – щодо кримських татар), 36 випадків етапування політв’язнів, 31 з них – щодо кримських татар.

Це – дані звіту про порушення людських прав на окупованому півострові, презентовані активістами Кримськотатарського ресурсного центру на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі 31 липня 2019 року.

«Станом на сьогодні, 60 політв’язнів етаповані на територію Російської Федерації, не рахуючи 24 полонених моряків – загалом, не лише за півроку. Щодо 29 з них вже винесені вироки», – зазначив Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.

Найбільше хатніх трусів зафіксовано у березні – одночасно у 26 домівках кримських татар. Також масові труси відбулися у червні – тоді трусили 9 домівок представників «Свідків Єгови».

«Особливість цього півріччя – почалися затримання кримськотатарських жінок. Зафіксували три такі випадки», – зазначив Е. Барієв.

Як зазначив менеджер з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру Ельвір Сагірман, «кількість арештів за перше півріччя 2019 року майже удвічі перевищує показник за цей же період 2018 року – на 102 випадки більше».

Протягом 6 місяців біжучого року 24 особам винесли вироки (фігурантам справи «Табліги Джамаат», «справи українських диверсантів», сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» та іншим).

Деяким політв’язням – фігурантам «справ Хізб ут-Тахрір» – перекваліфікували обвинувачення з ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («участь у діяльності терористичної організації») на більш жорстке – ч. 1 («організація діяльності терористичної організації»).

Окупаційна влада продовжує створювати перешкоди для діяльності нелояльних релігійних організацій і церков.

Також, щонайменше у двох школах (у Сімферополі та Феодосії) були випадки тиску на батьків кримськотатарських дітей з вимогою відмовитися від вивчення кримськотатарської мови.

Загалом, за даними Кримськотатарського ресурсного центру, з початку окупації до сьогодні на окупованому півострові зникли безвісти 17 осіб, 13 з них – кримські татари.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, нагадав, що міжнародні моніторингові місії ОБСЄ та ООН, які працюють в Україні з 2014 року, досі не мають доступу до окупованого Криму.

«Такі звіти мають якомога ширше використовуватися не лише громадськими організаціями і журналістами, але й українськими політиками – хоча б для того, щоб показувати хибність вектору, який обрали деякі міжнародні організації щодо Російської Федерації. Боротьба за права людей у Криму, зокрема, кримських татар, за відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями буде ще більш складною, зважаючи на те, що провідні особи міжнародних організацій за своїми статутами, за своєю сутністю мали б першими знайти інструменти тиску на Росію… дотримуються подвійних стандартів, цинічно вказуючи РФ на порушення прав щодо виборчого процесу у самій Росії, але не помічаючи злодіянь РФ на окупованих територіях», – наголосив Р. Чубаров.