MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 12 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 14.10.2019–18.10.2019

25.04.2020   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Всього за тиждень зареєстровано 77 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 35 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту: пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, призначенням посадовців, проведенням консультацій тощо. Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 22.04.2020.

Всього за тиждень зареєстровано 77 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 35 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту: пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, призначенням посадовців, проведенням консультацій тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 22.04.2020.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС

Проект 2286 від 18.10.2019 (Новинський В. В., Гриб В. О. + 4) про відшкодування збитків, завданих населенню пошкодженням та/або знищенням житла внаслідок та в період проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил.

Проект змістовно повторює проект 6001 від 30.01.2017 (Королевська Н. Ю.) про відшкодування збитків, завданих житлу населення під час проведення антитерористичної операції (див. Бюлетень № 110), який  своєю чергою повторює однойменний проект 4301-1 від 11.04.2016 (Королевська Н. Ю.) (див. Бюлетень № 69). Зміни здебільшого редакційні або уточнюючі, пов’язані з реформами законодавства за цей час. Проект лишається винятково провокативним і таким, що прямо визначає державу відповідальною за будь-які пошкодження житла під час бойових дій у Донецькій та Луганській областях: «За цим Законом держава зобов’язана відшкодовувати шкоду, завдану фізичним особам пошкодженням та/або знищенням (руйнуванням) внаслідок та в період проведення АТО та/або ООС житла, а саме: одноквартирних, двоквартирних, багатоквартирних житлових будинків, котеджів, житлових будинків готельного типу, будинків садибного типу, дачних та садових будинків, вілл, квартир, жилих приміщень в гуртожитках, будинків для колективного проживання та жилих приміщень в них, готелів, мотелів, кемпінгів, будівель пансіонатів, баз (таборів, будинків, центрів) відпочинку, інших приміщень, будівель, які відповідно до законодавства України придатні та/або можуть використовуватися для постійного або тимчасового проживання в них людини». Проект не зупиняється на проблемах добровільного передаванням терористам житла для ведення бойових дій, проблемах пошкодження чи знищення житла, власниками якого є терористи та їх пособники, тощо. Такі особи за цим законом є звичайними постраждалими, збитки яких має компенсувати держава.

Проект порушує важливе питання, яке дійсно слід вирішувати, однак пропонована форма і основні підходи видаються неприпустимими.

Законотворчість, парламентаризм

і діяльність Верховної Ради України

Проект 2267 від 16.10.2019 (Тимошенко Ю. В., Крулько І. І. + 2) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо застосування спеціальної процедури парламентські дебати).

Пропонується установити, що під час розгляду в першому читанні законопроекту, який має суспільне значення, зачіпає об’єкти права власності Українського народу або впливає на конституційні права громадян, Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про обговорення проекту за спеціальною процедурою парламентських дебатів. Сама процедура прописується у новій статі 31-2 «Спеціальна процедура парламентських дебатів на пленарному засіданні Верховної Ради» Регламенту Верховної Ради України. Питання про перехід до спеціальної процедури парламентських дебатів ставиться на голосування за пропозицією представника депутатської фракції (депутатської групи) під час обговорення законопроекту в першому читанні. Спеціальна процедура парламентських дебатів (далі – парламентські дебати) на пленарному засіданні включає: 1) доповідь народного депутата – ініціатора внесення або іншого суб’єкта права законодавчої ініціативи чи його представника; 2) запитання народних депутатів доповідачу і відповіді на них; 3) співдоповідь особи, визначеної головним комітетом; 4) запитання народних депутатів співдоповідачу і відповіді на них; 5) виступи по одному представнику від кожного комітету, до яких, крім головного комітету, направлявся проект закону чи іншого акта Верховної Ради; 6) виступи народних депутатів не менше 3-х від кожної депутатської фракції та 1-го від кожної депутатської групи з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, з можливістю використання під час виступу аудіо-відео засобів, а також показу слайдів, графіків, інших графічних зображень; 7) оголошення головуючим на пленарному засіданні про припинення парламентських дебатів та повідомлення про кількість промовців, які виступили і які записалися на виступ; 8) заключне слово доповідача і співдоповідача (співдоповідачів); 9) уточнення та оголошення головуючим на пленарному засіданні пропозицій, які надійшли під час парламентських дебатів і будуть ставитися на голосування.

Проект у зв’язку з численними недоліками юридичного характеру дістав негативний висновок ГНЕУ та профільного Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, який запропонував повернути проект ініціаторам внесення на доопрацювання.

Проект 2237-1 від 18.10.2019 (Устінова О. Ю., Стефанишина О. А. + 9) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення гармонізації кримінального процесуального законодавства з положеннями Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».

Альтернативний проекту 2237 від 07.10.2019 (Янченко Г. І., Павлюк М. В. + 46) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України». (див. Огляд № 11).

Проекти є доволі близькими за змістом, а в деяких положеннях абсолютно тотожними. Альтернативний проект значно більше уваги приділяє ролі НАБ України, та САП. Зокрема, зазначається, що забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення за підозрою народного депутата України іншим органам досудового розслідування, окрім Національного антикорупційного бюро України та органів державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної цим Кодексом. Також проект значно більше уваги приділяє питанням затримання народного депутата. Зокрема, передбачене положення про те, що у разі затримання народного депутата України та повідомлення йому про підозру, Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої  антикорупційної прокуратури не пізніше 24 годин після такого затримання інформує про факт затримання Верховну Раду України.

Як видається, був сенс підготувати єдину доопрацьовану редакцію. Однак 03.12.2019 основний проект прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки, а 18.12.2019 – у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Місцеве самоврядування

Проект 2282 від 17.10.2019 (Третьякова Г. М., Безгін В. Ю. + 2) про внесення змін до деяких законів України щодо створення інституційного механізму здійснення громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Пропонується запровадити такі положення щодо громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Громадський контроль за діяльністю згаданих суб’єктів здійснюється об’єднаннями громадян, зареєстрованими у встановленому законом порядку, метою статутної діяльності яких є здійснення і захист прав і законних інтересів членів територіальної громади та здійснення контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Громадський контроль здійснюється через: громадську перевірку рішень, дій та бездіяльності посадових осіб та органів місцевого самоврядування на предмет їх відповідності публічним інтересам територіальної громади, вимогам Конституції та законів України; громадську оцінку ефективності управління та використання комунального майна територіальної громади; громадський нагляд за використанням посадовими особами та органами місцевого самоврядування бюджетних коштів; участі в роботі консультативно-дорадчих органів (громадських радах, колегіях, тощо), які створюються при органі місцевого самоврядування та функціонують на постійній основі; звернення, із викладенням конкретних пропозицій, до посадових осіб та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути таке звернення та надати вичерпну відповідь у строк, що не перевищує 15 днів з моменту отримання такого звернення; подання запитів на доступ до публічної інформації у порядку, передбаченому законодавством України; звернення до суду з позовами, заявами і скаргами, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи щодо оскарження рішень посадових осіб чи органів місцевого самоврядування, які розглядаються цими судами; представлення інтересів у органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на круглих столах, нарадах, засіданнях, зустрічах, тощо; вжиття інші заходів або реалізацію інших інструментів, не заборонених законодавством України. Змінами до Закону України «Про судовий збір» скасовується судовий збір у справах щодо інтересів територіальної громади під час оскарження актів органів та (або) посадових осіб місцевого самоврядування. Також Кодекс адміністративного судочинства України пропонується доповнити окремою новою статтею 264-1 «Особливості провадження у справах щодо оскарження актів органів та (або) посадових осіб місцевого самоврядування». Серед положень слід звернути увагу на те, що пропонується установити, що позовна заява про перевірку актів органів та (або) посадових осіб місцевого самоврядування може бути подана до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Проект видається дуже дискусійним. Пропонуються правильні ідеї, але реалізація їх викликає значні сумніви. Зокрема, невдало, на нашу думку, виписані критерії належності до «об’єднань громадян, зареєстрованих у встановленому законом порядку, метою статутної діяльності яких є здійснення і захист прав і законних інтересів членів територіальної громади та здійснення контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування». Фактично широкі кола заінтересованих осіб і громадськості відстороняються від такої діяльності. Загалом проект отримав негативну оцінку, зокрема і у висновку ГНЕУ.

Соціальний захист та пільги

Проект 2275 від 16.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О.  + 3) про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Метою проекту проголошено приведення видатків Фонду соціального страхування України у відповідність до його фінансових можливостей, забезпечення економного та раціонального використання коштів цього Фонду, посилення відповідальності членів його правління та посадових осіб виконавчої дирекції Фонду, удосконалення окремих положень законодавства. Більшість пропозицій стосується окремих аспектів діяльності правління Фонду соціального страхування, урегульованих Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зокрема, пропонується переглянути принципи формування правлінь фондів соціального страхування; змінити представництво сторін соціального діалогу в правлінні Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування (десять представників держави та по чотири представники від застрахованих осіб і від роботодавців); скасувати механізм черговості представників сторін на посадах голови правління і його заступників; посилити державний контроль за діяльністю Фонду через надання Кабінету Міністрів України функції призначення керівника виконавчої дирекції Фонду, а функції призначення заступників директора та керівників управлінь виконавчої дирекції Фонду надати директору виконавчої дирекції Фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Крім того, передбачається внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції» щодо поширення дії цього Закону на членів правлінь та посадових осіб виконавчих дирекцій фондів соціального страхування, а також встановлення обов’язку подання ними декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Серед інших ініціатив слід назвати введення електронного реєстру листків непрацездатності та медичних висновків в електронній форм. Медичний висновок відповідно визначається як «створений в електронній формі на підставі медичних записів і зареєстрований в електронній системі охорони здоров’я документ із використанням електронного цифрового підпису, що містить висновок лікаря (комісії лікарів) за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є єдиною підставою для створення листка непрацездатності».

Проект викликав чимало зауважень. Зокрема, ГНЕУ звернуло увагу, що реалізація запропонованих нововведень знівелює, сутність соціального партнерства, унеможливить здійснення повноцінного соціального діалогу у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, оскільки фактично відсторонить представників застрахованих осіб і роботодавців від реальної участі в управлінні та подальшому реформуванні та удосконаленні системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні. Щонайменшою несвоєчасною видається пропозиція запровадити медичний висновок в електронній формі. У сучасних умовах, коли не у всіх медичних закладах є необхідне обладнання, а у лікарів – електронний цифровий підпис,  запровадження цього положення з 1 січня 2020 року, на думку ГНЕУ може викликати певні проблеми з отриманням застрахованими особами допомоги по тимчасовій непрацездатності. Тому доцільно відтермінувати введення в дію цього припису до моменту реальної готовності системи охорони здоров’я до його використання. А профільний парламентський Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів зауважив, що реалізація положень проекту потребує внесення відповідних змін, поправок та уточнень з метою усунення помилок та/або суперечностей до ряду інших законодавчих актів, не згаданих у проекті.

Проект 05.12.2019 прийнятий у першому читанні.

Проект 2277 від 17.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О.  + 3) про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Проект стосується громадян, які мають право на пільги 1 та 2 категорії згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За ними закріплюється право безмитного ввезення на митну територію України транспортних засобів, з моменту випуску яких минуло не більше 7 років, для власного користування, але запроваджується ряд обмежень. Якщо обмеження щодо права передачі в користування чи права продажу раніше, ніж через 5 років, видаються дискусійними, але можливими, то вимога про те, що така особа втрачає право на безоплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту на території України, видається абсолютно безпідставною. При чому право втрачається не на певний строк, наприклад на строк володіння автомобілем, а безстроково. Також для таких осіб запроваджується адміністративна відповідальність у разі передачі власником транспортного засобу права керування іншій особі, якщо така заборона прямо встановлена законом.

Проект видається вкрай сумнівним здебільшого через надмірні вимоги до пільговиків. У процесі боротьби зі зловживаннями у разі прийняття проекту створюватиметься ситуація, коли негативні наслідки можуть настати щодо законослухняних громадян, що неприпустимо.

Проект 2278 від 17.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О.  + 3) про внесення змін до Митного кодексу України (щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи).

Проект закріплює положення попереднього проекту щодо права на безмитне ввезення на митну територію України транспортних засобів, з моменту випуску яких минуло не більше 7 років, для власного користування і запроваджує вказівку на те, що можна ввозити лише 1 транспортний засіб раз на 10 років.

Знову таки, проект запроваджує абстрактне обмеження незалежно від стану транспортного засобу, зокрема не враховує ситуацію, коли транспортний засіб може бути знищений або суттєво пошкоджений незалежно від волі власника. За таких умов особа, як не матиме права на пільги щодо проїзду міським та міжміським транспортом, так і зможе безмитно привезти новий транспортний засіб.

Проект 2291 від 18.10.2019 (Тимошенко Ю. В., Волинець М. Я. + 7) про внесення зміни до статті 167 Податкового кодексу України щодо змінення ставки податку на доходи фізичних осіб для певних категорій працівників.

Пропонується установити пільгову податкову ставку бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати у розмірі 10 відсотків для: шахтарів – працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у вугільній промисловості, – за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство

Проект 2263 від 15.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 3) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за діяння, наслідком яких є введення надзвичайного стану, спричинення техногенної катастрофи, зупинення теплопостачання, водопостачання, електропостачання, вивезення відходів.

Пропонується доповнити кодекс новою статтею 364-2 «Діяння посадових чи службових осіб, що призвели до істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб», якою запровадити відповідальність за діяння посадових чи службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, наслідком яких є введення надзвичайного стану в населеному пункті, його частині, районі чи області, спричинення техногенної катастрофи, зупинення теплопостачання, водопостачання, електропостачання, вивезення відходів, що призвели до істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Незважаючи на певне раціональне зерно, формулювання проекту настільки невдалі, що у разі прийняття припис або взагалі не буде працювати, або стане засобом внутрішнього бюрократичного тиску. Щонайменше має йтися про незаконні дії названих осіб, або про умисне неналежне виконання обов’язків тощо. В пропонованій же редакції проект видається неприпустимим. Проект викликав ряд критичних зауважень і 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Судочинство

Проект 2261 від 15.10.2019 (Костін А. Є., Венедіктова І. В. + 7) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді.

Пропонується розширити поняття «самопредставництва» юридичних осіб, закріпити в Господарському процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України та Цивільному процесуальному кодексі України два однакові положення: «Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо (самопредставництво юридичної особи), або через представника» та «Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо (самопредставництво органу державної влади, органу місцевого самоврядування), або через представника».

Проект спрямований на уточнення положень щодо представництва юридичних осіб в контексті так званої адвокатської монополії.

Проект 2271 від 16.10.2019 (Поляков А. Е.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів.

Головною метою проекту є закріплення такого припису: Скасування або зміна судового рішення має наслідком притягнення судді, який брав участь у його ухваленні, до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення такого дисциплінарне стягнення: 1) у разі ухвалення такого рішення Європейським судом з прав людини проти України – внесення подання про звільнення всіх суддів всіх інстанцій, які брали участь у його ухваленні; 2) у разі ухвалення такого рішення Верховним судом – внесення подання про звільнення всіх суддів першої та апеляційної інстанцій, які брали участь у його ухваленні; 3) у разі ухвалення такого рішення судом апеляційної інстанції – винесення попередження щодо суддів першої інстанції, які брали участь у його ухваленні. При повторному ухваленні такого рішення протягом року щодо одного і того ж судді – внесення подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення його від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Ухвалення такого рішення судом апеляційної інстанції втретє протягом року щодо одного і того ж судді має наслідком внесення подання про його звільнення з посади.

За всієї важливості боротьби з невіглаством і корупцією в суді, пропоновані ініціативи видаються абсолютно недоречними та такими, що лише посилюватимуть як внутрішньо судову корупцію (залежність місцевих суддів від апеляції), так і залежність суддів від прокуратури та державних органів.

Проект 20.12.2019 повернутий суб’єкту ініціативи.

Питання сільського господарства та земельних справ

Проект 2280 від 17.10.2019 (Чорноморов А. О., Нагаєвський А. С. + 10) про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель.

Проект на 20 сторінках вносить зміни до 7 законодавчих актів. Загалом він зосереджений на запровадженні нових підходів до порядку розпорядження землями територіальних громад, як зазначається у пояснювальній записці: пропонується врегулювання питань встановлення меж громад; комплексного просторового планування територій громад, що скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою; унормування питань, пов’язаних із її затвердженням; нормування формування електронної картографічної основи для планування території; забезпечення реального зв’язку програм соціально-економічного розвитку із документацією з просторового планування, а також створення прозорого та неконфліктного механізму врахування громадських та приватних інтересів через прозорі громадські обговорення.

Проект викликав значні зауваження та загалом негативну реакцію громадськості. З юридичної точки зору найбільшими його вадами є погане технічне опрацювання, що створює колізії між ініціативами проекту та іншими приписами. Вкрай негативний висновок подало ГНЕУ. Тим не менш, 12.12.2019 проект прийнятий у першому читанні.

Освіта і наука

Проект 2279 від 17.10.2019 (Констанкевич І. М., Дубневич Я. В. + 19) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

Проект майже повністю повторює однойменний проект 10214 від 10.04.2019 (Співаковський О. В.) (див. Бюлетень № 220). Різниця між проектами в тому, що новий проект запроваджує відповідальність також і за «психічне чи фізичне насильство». В усьому іншому вони тотожні.

Проект 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Охорона здоров’я

Проект 2199-1 від 17.10.2019 (Тарасенко Т. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів, новітніх виробів з тютюну та електронних сигарет.

Альтернативний проекту 2199 від 02.10.2019 (Неклюдов В. М., Медяник В. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів (див. Огляд № 10).

Проект практично не містить спільних ініціатив з основним і пов’язує їх лише спільний напрям ініціатив. У альтернативному проекті значно більше різних новел. Так, пропонується принципово змінити підхід до поняття вироби з тютюну, зокрема запровадити такі нові категорії як «тютюнові вироби для куріння», «бездимні вироби з тютюну», «новітній виріб з тютюну» тощо. Велика увага приділена маркуванню електронних сигарет та заправних контейнерів. Серед інших ініціатив можна назвати такі: Власник закладу ресторанного господарства, інших підприємств, установ чи організації або уповноважена ним особа вправі обмежити вживання бездимних тютюнових виробів у приміщеннях таких закладів. Караним визнається розміщення попільничок або куріння тютюнових виробів та кальянів, а також вживання електронних сигарет та новітніх тютюнових виробів для куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства. У змінах до статтей 156 та 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується поширити їх дію на новітні вироби з тютюну та електронні сигарети.

Проект відзначається невдалими формулюваннями та доволі широкими визначеннями. Однак окремі положення цілком можуть бути використані у разі підготовки зведеного проекту.

Господарська діяльність та ринковий нагляд

Проект 2233-1 від 15.10.2019 (Гриб В. О.) про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» та однойменні Проекти 2233-2 від 15.10.2019 (Бондар М. Л., Гончаренко О. О. + 2),2233-3 від 16.10.2019 (Скороход А. К.), 2233-4 від 16.10.2019 (Мороз В. В.).

Альтернативні проекту 2233 від 04.10.2019 (Камельчук Ю. О., Жупанин А. В., Шипайло О. І.) про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (див. Огляд № 10).

Усі проекти, окрім 2233-3, є дуже подібними, хоча і пропонують дещо різний підхід до запровадження права регулятора приймати рішення про встановлення граничних цін на електричну енергію. Проект 2233-3 більшою мірою спрямований на загальне удосконалення Закону України «Про ринок електричної енергії», розвиток ринкових відносин, хоча і допускає запровадження окремих вимог до енергетичного бізнесу з боку уряду. Фактично цей проект не є дійсно альтернативним, скоріше пропонує ряд важливих змін до законодавства і може розглядатися самостійно.

Втім 04.12.2019 прийнятий як закон основний проект.

Проект 2239-1 від 17.10.2019 (Нагорняк С. В., Жупанин А. В. + 6) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу.

Альтернативний проекту 2239 від 07.10.2019 (Жупан А. В., Семінський О. В. + 3) про внесення змін до деяких законів України у зв’язку  з відокремленням діяльності з транспортування природного газу (див. Огляд № 11).

Проекти майже тотожні, а основну відмінність становить заміна положення основного проекту: «Держава в особі уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної власності надає згоду на здійснення інвестицій, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо яких рішення прийняте оператором  системи передачі або оператором газотранспортної системи, якому майно передане на праві господарського відання, або іншою зацікавленою особою», таким положенням альтернативного проекту: «Власник системи передачі або газотранспортної системи в особі уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної власності не може відмовити у фінансуванні оператором системи передачі або оператором газотранспортної системи, якому майно передане на праві господарського відання, або іншою зацікавленою особою, інвестицій, погоджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. При погодженні таких інвестицій Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зокрема керується необхідністю забезпечити безпеку постачання природного газу».

Альтернативний проект 18.10.2019 (наступного дня після внесення) прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а вже 31.10.2019 прийнятий у другому читанні та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2272 від 16.10.2019 (Мовчан О. В., Мотовиловець А. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та управління проблемною заборгованістю державних банків. 30.01.2020 подано доопрацьований проект, який тут і розглядається.

Здебільшого проект дослівно повторює положення проекту 10287 від 14.05.2019 (Сидорович Р. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (див. Бюлетень № 224). Окрім ряду скорочень, проект містить декілька новел до Закону України «Про банки і банківську діяльність». А саме, пропонується установити, що державний банк має право здійснювати управління своїми проблемними активами шляхом врегулювання заборгованості нижче cуми боргу та/або реалізацію стягнутого майна нижче його балансової вартості відповідно до критеріїв, встановлених Кабінетом Міністрів України. Керівники державних банків не несуть відповідальність за будь-які рішення, дії або бездіяльність під час управління проблемними активами державного банку, у тому числі через врегулювання заборгованості нижче cуми боргу за активами та/або реалізації стягнутого майна нижче його балансової вартості, якщо такі керівники державних банків діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 21-1 частини сьомої статті 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також договором між керівником державного банку та державним банком. Реалізація проблемних активів державних банків здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, через проведення електронних торгів (аукціонів) в електронній торговій системі (ЕТС). Керівники державних банків несуть відповідальність за майнову шкоду, завдану державному банку їхніми неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю під час управління проблемними активами, у тому числі під час та після проведення врегулювання заборгованості,  лише якщо такі керівники діяли з метою отримання майнової вигоди ними або пов’язаними з ними особами в разі умислу або грубої необережності. Позови, подані проти керівників державного банку, вважаються позовами, поданими проти державного банку. Ці положення поширюються на державні банки, частка держави у статутному капіталі яких становить більше 50 відсотків.

Проект, як і його попередник є доволі дискусійним та неоднозначним.

Проект 2274 від 16.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О.  + 3) про внесення змін до Податкового кодексу щодо повноважень з припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців

Проект безпосередньо пов’язаний із проектом 2190-1 від 04.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О.  + 5) про внесення змін до деяких Законів України щодо усунення дискримінації фізичних осіб-підприємців (див. Огляд № 10). У проекті пропонується закріпити в Податковому кодексі аналогічний пропис про те, що контролюючі органи мають право звертатися до державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у випадку, передбаченому п. 9-1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Проект 2284 від 17.10.2019 (Гетманцев Д. О., Кінзбурська В. О. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів.

Дуже великий за обсягом (майже 300 сторінок) проект, належна характеристика якого у рамках цього огляду не видається можливою. Зазначимо лише, що раніше вже вносився ряд проектів подібного спрямування, зокрема і однойменний проект 9035 від 03.09.2018 (Демчак Р. Є.).

Проект 19.12.2019 прийнятий у першому читанні.

Інші питання

Проект 2264 від 15.10.2019 (Федієнко О. П., Крячко М. В. + 8) про електронні комунікації.

В основу проекту покладено однойменний проект 3549-1 від 11.12.2015 (Данченко О. І.) (див. Бюлетень № 52). Спільного між проектами дуже багато, проте є і певні відмінності, а також є місця, спільні з чотирма іншими проектами, альтернативними проекту 3549-1. Однак великі обсяги (79 сторінок у поданому проекті і до понад 150 сторінок в інших згаданих проектах) унеможливлюють належну їх порівняльну характеристику.

Проект 04.02.2020 знятий з розгляду.

Проект 2276 від 17.10.2019 (Скорик М. Л., Ватрас В. А. + 2) про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства.

Фактично пропонується принципово переглянути питання порядку ініціації справ про банкрутство і виставити вимогу про те, що до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство обов’язково має додаватися судове рішення, яке набрало законної сили, та за яким не сплив строк пред’явлення його до виконання. Також у Прикінцевих та Перехідних положеннях кодексу пропонується установити, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність до Кодексу України з процедур банкрутства: а) арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією призначається господарським судом з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; б) офіційне оприлюднення відомостей про справу про банкрутство у випадках, передбачених цим Кодексом, проводиться на офіційному веб-порталі судової влади України згідно з Положенням про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 16.

Проектом, як видається, процедура судового визнання банкрутства суттєво ускладнюється, оскільки вимагається спочатку отримати судове рішення, яке підтверджує факт наявності боргу, який не сплачено. З точки зору захисту від рейдерства така ініціатива можлива, однак щодо невеликого бізнесу, де для позивача ініціація кількох судових процесів є вельми обтяжливою, подібні ініціативи видаються вкрай дискусійними.

Незважаючи на суттєву критику з боку ГНЕУ, проект 04.12.2019 прийнятий у першому читанні.

Проект 2290 від 18.10.2019 (Скорик М. Л., Ватрас В. А. + 2) про внесення змін до Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Частково проект пов’язаний з попереднім. Пропонується переглянути певні положення названого кодексу щодо розгляду справ, які розпочаті перед запровадженням в дію цього кодексу. А саме, пропонується установити, що положення Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито після дня введення в дію цього кодексу. Положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства. Перехід до процедури санації або ліквідаційної процедури та подальший розгляд у таких справах, здійснюється відповідно до норм цього Кодексу. Реалізація майна боржника у справах, провадження в яких відкрито до дня введення в дію названого кодексу, здійснюється відповідно до вимог цього кодексу, крім реалізації майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього кодексу. Також пропонується окреме уточнення щодо заборони відкриття справ про банкрутство юридичних осіб, які підпадають під дію Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Відповідно уточнюються і положення Закону України «Про страхування».

Потреба у пропонованих змінах видається вкрай дискусійною з огляду на інші положення прикінцевих і перехідних положень Кодексу, а також Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Загалом проект отримав доволі критичну оцінку, однак 04.12.2019 прийнятий у першому читанні.

Проект 2285 від 17.10.2019 (Кабінет Міністрів України) про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Значний за обсягом (94 сторінки) проект, належна оцінку якого в межах цього короткого огляду не видається можливою. Загалом проект видається розвиненою (майже на третину більший обсяг) редакцією урядового проекту 3632 від 11.12.2015 (він же 4663 від 13.05.2016) про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань (двічі внесений через відставку уряду, див. Бюлетень № 52). Багато положень повністю перейшли від старого проекту, зокрема зміни до Кримінального кодексу України.

Проект, як і 10 альтернативних йому, було відкинуто на користь проекту 2285-д від 18.12.2019, який голосуванням наступного ж дня 19.12.2019 повернутий на доопрацювання, а доопрацьований текст від 14.01.2020 прийнятий за основу за 2 дні по внесенні.

Проект 2289 від 18.10.2019 (Тарасов О. С., Чайківський І. А. + 4) про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України.

Проект з невеликими уточненнями повторює однойменний проект 6606 від 21.06.2017 (див. Бюлетень № 130). Відмінність полягає у тому, що в чинній нормі про те, що «Використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, проводиться протягом двох років» слово «використання» пропонується замінити на: «застосування, зберігання, торгівля, рекламування та перевезення».

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 2236-1 від 15.10.2019 (Кучеренко О. Ю., Тиможенко Ю. В., Наливайченко В. О.) про внесення зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо імпорту електричної енергії) та однойменні проекти  2236-2 від 15.10.2019 (Герус А. М., Богданець А. В. + 6), 2236-3 від 18.10.2019 (Климпуш-Цинцадзе І. О., Геращенко І. В. + 9).

Альтернативні проекту 2236 від 07.10.2019 (Бондар М. Л., Павленко Р. М. + 3) про внесення зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії» (див. Огляд 11).

Усі три проекти 04.02.2020 зняті з розгляду.

Проект 2200-1 від 16.10.2019 (Тарасенко Т. П.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення порушення прав самозайнятих осіб).

Альтернативний проекту 2200 від 02.10.2019 (Ватрас В. А.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування самозайнятих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (див. Огляд 10).

Проект 2207-1 від 16.10.2019 (Бондаренко О. В., Маріковський О. В. + 12) про управління відходами і однойменний проект 2207-2 від 16.10.2019 (Юрченко О. М., Фріс І. П. + 9).

Альтернативні проекту 2207 від 03.10.2019 (Скороход А. К., Галушко М. Л. + 4) про управління побутовими та іншими відходами (див. Огляд 10).

Проект Постанови 2269 від 16.10.2019 (Гончаренко О. О., Бужанський М. А.) про Звернення Верховної Ради України до Президента України та Кабінету Міністрів України щодо передачі Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України.

Проект 2287 від 18.10.2019 (Бужанський М. А.) про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про очищення влади».

Проект 2288 від 18.10.2019 (Ковальчук О. В., Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового порядку застосування статей 470 та 481.

Проект 05.12.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а 19.12.2019 – у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

 Поділитися