Порушення людських прав в анексованому Криму тривають, – Верховний комісар ООН
Порушення людських прав у Криму, анексованому Російською Федерацією, тривають. Зокрема йдеться про тортури та обмеження свободи слова. Про це 2 липня заявила Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет, презентуючи доповідь, що стосувалася Венесуели, Нікарагуа та Криму, – передає сайт проєкту «Крым.Реалии». Доповідь охоплює період з другої половини минулого і до травня поточного року.
Мішель Бачелет (фото: Jewel Samad, AFP)
«Порушення людських прав, включно з тортурами, та інші приклади негідного ставлення з боку правоохоронних органів продовжували відбуватися у Криму», – зазначила під час виступу Верховний комісар. З її слів, в усіх випадках обґрунтованих скарг до судів або правоохоронних органів ніхто з порушників не отримав покарання.
Мішель Бачелет висловила занепокоєння щодо стану свободи ЗМІ на окупованому півострові.
«Криміналізація свободи висловлювання в соціяльних мережах, що продовжується, так само викликає занепокоєння. На тлі того, як журналісти і працівники медій продовжують стикатися зі втручанням у їхню професійну діяльність, кілька громадських організацій стикнулися з перепонами щодо організації конференцій, громадських обговорень та інших зустрічей», – зазначила вона. Також М. Бачелет згадала перешкоди, яких зазнають у Криму кримськотатарські громадські організації.
Росія «не змогла додержати своїх зобов’язань, як окупаційна влада у Криму», підкреслила Верховний комісар. Масові перевезення в’язнів із Криму на російську територію – протиправні, а призов кримчан до війська РФ здійснюється «в порушення міжнародного гуманітарного права».
М. Бачелет також закликала Україну «не ускладнювати життя теперішніх і колишніх жителів Криму, коли вони намагаються скористатися з банківських послуг, реєструвати народження чи акт смерти в Україні за межами Криму».
Офіс Верховного комісара продовжуватиме моніторинг ситуації з людськими правами у Криму. М. Бачелет зазначила, що готова до діялогу з РФ як з окупантом, а також з Україною – заради посилення захисту прав людини на півострові.
Нагадаємо, захоплення Криму російськими військами розпочалося 20 лютого 2014 року. Окупанти, що висадилися на півострові, не мали розпізнавальних знаків і відомі як «зелені чоловічки» (у російському інформаційному просторі їх називають «ввічливими людьми»).
«Ввічливі люди» захопили сімферопольський аеропорт, Керченську паромну переправу, інші стратегічні об’єкти.
1 березня самопроголошений глава Ради міністрів АРК С. Аксьонов звернувся до президента РФ В. Путіна про надання сприяння у забезпеченні миру і спокою на території Автономної Республіки Крим. Того ж дня Держдума РФ проголосувала за введення військ на територію України.
16 березня у Криму відбувся «референдум» про статус півострова. За результатами «референдуму», які не визнали ні Україна, ні Європейський Союз, ні США, Росія включила Крим до свого складу – 18 березня Путін оголосив про приєднання Криму до РФ.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Російської Федерації. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливости».