MENU

Подібні статті

Про постанову ЄСПЛ у справі «Карастельов та інші проти Росії»РФ: ПЦ «Меморіял» визнав політика лівих поглядів політв’язнем«Меморіял» визнав якутського шамана Олександра Габишева політв’язнемШестеро кримських мусульман – політв’язніФігуранти ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» – в’язні сумлінняКримчанин Сервер Мустафаєв визнаний в’язнем сумлінняРФ: Умови утримання Мустафаєва в СІЗО Краснодара адвокатка називає «тортурними»Крим: Підконтрольний Кремлю суд визнав арешт Мустафаєва правомірнимКрим: Експертиза нібито виявила сліди ДНК Бекирова на пакованнях набоїв та вибухівкиКрим: Хворого активіста Едема Бекирова залишили в СІЗОКрим: Бекирова перевели до медчастини СІЗОКрим: Стан Едема Бекирова не кращаєКрим: Едем Бекиров заявив, що умовами тримання в СІЗО відверто принижують його людську гідністьКрим: Едема Бекирова тримають у неналежних умовахКрим: Едема Бекирова повернули до СІЗОКрим: Активіста Бекирова вивезли з СІЗО до лікарніДеякі кримські події останніх днівКрим: «Тримання в ізоляторі – повільне вбивство»Крим: Асана Чапуха терміново госпіталізували (ОНОВЛЕНО)Крим: у Кязіма Аметова погіршився стан здоров’я

РФ: Громадська ініціатива пам’яті Ірини Славіної

06.10.2020
ХПГ-інформ

У день похорону нижегородської журналістки «Меморіял», «Відкрита Росія» і «Громадський вердикт» зажадали переглянути норми КПК РФ. Відповідна заява опублікована на сайті ПЦ «Меморіял».

Трагедія 2 жовтня в Нижньому Новгороді, самоспалення Ірини Славіної[1], змушує пильно поглянути на те, як проводяться обшуки, – і у громадських активістів, і у людей, далеких від політики. Обшук перетворено з інструменту розслідування злочину на засіб силового та психологічного тиску.

Кримінально-процесуальний кодекс (КПК) регламентує підстави і порядок проведення обшуку, встановлюючи необхідність судового дозволу на проведення обшуку в житлі. Однак, по-перше, КПК містить «лазівки» для обходу цієї вимоги. Допускається обшук житлового приміщення без судового рішення «у виняткових випадках», коли він не терпить зволікання – із наступним повідомленням суду. Підсумок: кожен другий обшук – «невідкладний».

По-друге, судовий контроль тут (у тому числі необхідність отримання судового рішення для обшуку) все частіше стає фікцією: суд не вдається в деталі, автоматом «штампуючи» постанови на користь слідчого.

По-третє, слідчі часто ігнорують вимоги КПК. У місце проведення обшуку не допускають адвокатів. Людям, у яких проводять обшук, не роз’яснюють їхні процесуальні права. Як поняті виступають практиканти зі слідчих органів та інші пов’язані зі слідчим особи.

По-четверте, – за порядком, але не за значенням. Сам обшук перетворився на інструмент залякування. Майже традиція – починати рано вранці, іноді до шостої години. Часто виносять або зрізають вхідні двері. В обшукуваного та його рідних вилучають усі комп’ютери, усі телефони та носії даних – навіть якщо розслідувана справа не має стосунку до техніки. Буває, що безпричинно відбирають гроші та банківські карти, залишаючи людям з чого жити, або відбираючи багаторічні накопичення. Техніку і гроші не повертають роками, або вони зовсім пропадають у надрах слідчих органів. Такий обшук, по суті, мало відрізняється від грабежу. Обшуки без адвоката, зі зломом дверей і виносом техніки регулярно проводять не тільки в підозрюваних та обвинувачених, а й у свідків, які процесуально ще менш захищені.

Ці практики, випробувані та обкатані на так званих «політичних» справах, усе частіше застосовують при розслідуванні «загальнокримінальних» справ. На такому тлі заяви керівних чинів слідчих органів про необґрунтованість претензій адвокатів і правозахисників звучать як відверте знущання.

Ми, представники громадських організацій, вимагаємо припинити використання обшуків для залякування громадян. До КПК мають бути внесені зміни, що перешкоджають зловживанням слідчого. Судовий контроль над проведенням обшуків із формальности слід перетворити на інструмент, що працює. «Обшуки залякування» мають бути припинені, інакше вони зламають ще безліч доль.

Ми пропонуємо представникам громадянського суспільства, адвокатської спільноти, юристам об’єднати зусилля й виробити пакет вимог до влади, втілення яких стало б не тільки даниною пам’яті Ірини Славіної, але дозволило б усунути умови, що породили трагедію в Нижньому Новгороді.

Голова Ради Правозахисного центру «Меморіал» А. Черкасов
Директор Фонду «Громадський Вердикт» Н. Таубіна
Виконавчий директор РГО «Відкрита Росія» А. Пивоваров


[1] Ірина Славіна вчинила самогубство біля будівлі МВС у Нижньому Новгороді 2 жовтня. Незадовго до смерті вона опублікувала у фейсбуку короткий пост про те, що в своїй смерті «просить винуватити Російську Федерацію». Напередодні трагедії у Славіної вдома пройшли обшуки. За словами журналістки, силовики шукали матеріали, пов’язані з «Відкритої Росією». Вона писала, що їй не дозволили зателефонувати адвокату. Ірині Славіної було 47 років. До журналістської роботи вона кілька років працювала вчителем російської мови та літератури.

 Поділитися