MENU

Практика застосування статті 109 Кримінального кодексу України

27.11.2020
Євген Захаров

Нагадаємо статтю 109 КК України:

Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

1. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

2. Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, -

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.

{Стаття 109 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 – втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 1689-VII від 07.10.2014}

Стаття 109 є в підслідності Служби безпеки України (СБУ). Узагальнені дані щодо розслідування злочинів, кваліфікованих за статтею 109, взяті з сайту офісу Генерального прокурора, а щодо судових рішень за цією статтею – з Єдиного реєстру судових рішень. Вони зведені у таблицю:

Стаття 109 КК України

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Разом

Обліковано кримінальних проваджень

62

40

44

48

59

29

282

Вручено підозр про скоєння злочину

31

17

10

26

17

9

110

Кількість проваджень, спрямованих

до суду з обвинувальним актом

13

13

7

21

12

8

74

Кількість закритих проваджень

15

4

2

1

5

5

32

Кількість проваджень, щодо яких рішення про закінчення або зупинення не прийняте на кінець року

32

23

35

25

45

21

 

Кількість винесених судових рішень

14

24

10

9

8

5

70

За цією статтею переслідували за заклики та дії на підтримку Новоросії та з метою створити «народні республіки» – Херсонську, Одеську, Харківську, Київську, Кіровоградську тощо, на підтримку ДНР та ЛНР, а також проти чинної влади. Так, наприклад, у чотирьох справах в Херсоні ідентичні вироки, у кожному з яких зазначено, що приблизно в кінці літа – на початку осені 2014 року за прикриттям проведення масового протестного заходу в Херсон повинна була прибути група озброєних представників «ДНР» для захоплення влади в регіоні. Передбачалося, що підсудні при цьому повинні були надати гастролерам різного роду підтримку. Усі четверо херсонців розповсюджували листівки антиукраїнського змісту та газету «Новороссия», малювали на стінках будівель гасла, писали в соціальних мережах антиукраїнські тексти. Усі вони були в СІЗО від 2 до 6 місяців, визнали вину, підписали угоду зі слідством і були звільнені в залі суду за вироками з випробуванням.

Найчастіше розповсюджували тексти, гасла, фото, відео в соціальних мережах «Одноклассники», «Вконтакте», «Фейсбук». І це не заважало відкривати кримінальні провадження за частиною 3 статті 109, де йдеться про ЗМІ, хоча формально соціальні мережі не є засобами масової інформації. Часто висловлювання були доволі жорсткими, ось відповідні приклади (мовою оригіналу).

«Бороться за свои права в украинском обществе каждый вынужден сам и обязательно с оружием... Новая украинская власть и все организации, приведшие эту власть к корыту, должны быть не просто запрещены, а тотально ликвидированы жестокими способами... Уже организованы и вооружены несколько групп для ликвидации Турчинова, а также руководителей силовых ведомств Украины. В существовании таких групп я убедился сам, лично побывав на их тренировочных базах в Закарпатских горах два месяца назад».

«Да и разговоры про то, что Новороссия должна вернуться в состав единой краины, обновленной или пророссийской, можно закрыть. Это разговоры либо подлецов, либо дураков. Только такой, как на видео Украина и может получится. А значит, Россия должна бороться за то, чтобы никакой Украины на ее границах не было, а была Новороссия и Малороссия.»

«Для тех, кто не может смириться и хочет действовать!.. Готовьтесь к походу на Киев для восстановления законной власти в стране или признания отсутствия любой власти. Требуем освобождения всех политзаключенных, которые были захвачены в плен Киевскими бандитами и привлечения к ответственности всех участников государственного переворота в стране!»

«За Новороссию, независимую, в составе СНГ...»

«Граждане Украины начинайте устраивать акции гражданского неповиновения, блокировать дороги, не давайте стрелять славянам по славянам!»

«А теперь официально: объявляю вознаграждение в размере 1500$ за голову председателя СБУ Наливайченко»; «Призываю всех рвать повестки и не появляться в военкоматы. Уничтожим Порошенко, остановим войну!»; «Почему кровавые убийцы Порошенко и Наливайченко до сих пор сидят в своих кабинетах? Давайте все к оружию и вперед на Киев, на Порошенко! Замочить изверга и всю его банду!»; «Порошенко, мы тебя... замочим! Это лишь вопрос времени. Лучше беги с поста президента и вообще из Украины куда подальше».

Тим не менше запобіжний захід у вигляді утримання під вартою в СІЗО обирався приблизно у половині справ, на момент винесення судового рішення у 18 справах підсудні були під вартою в СІЗО. На наш погляд, утримання в СІЗО у випадках обвинувачення тільки за дописи в соціальних мережах, які б дурні та безглузді ці дописи не були, є надто жорстоким запобіжним заходом.

У 57 справах (81.4%) винесений вирок з випробуванням, якщо підсудні були під вартою, вони були звільнені в залі суду. У 48 справах (68.57%) підсудні підписали угоду зі слідством про визнання вини, яка була затверджена судом. Ухвалено два виправдальних вироки.

У 5 справах (7.1%) суд застосував статтю 69 КК України і призначив покарання менше меншої межі, вказаній в статті 109. У одній справі присуджено штраф 8500 грн., ще у одній двох підсудних звільнено за закінченням терміну покарання після перерахунку перебування під вартою в СІЗО 1 к 2, у двох справах винесений вирок з випробуванням, у п’ятій справі трьом підсудним винесли 5 років 6 місяців, 5 років та 5 років 1 місяць позбавлення волі при тому, що тривалість перебування під вартою в СІЗО була визначена судом у розмірі 4 роки 10 місяців 17 днів кожному.

У решті 8 справах (11.4%) були винесені вироки 2 роки; 4.5 роки; 6 років; 6 років 6 місяців та 6 років; 8 років; 8 років з конфіскацією майна; 12 років; 15 років та 14 років позбавлення волі, обидва з конфіскацією майна. Три розгляди були заочними, оскільки підсудні не були затримані і знаходилися в розшуку. У 7 справах з цих восьми підсудні обвинувачувалися також у скоєнні злочинів за іншими статтями КК – 110, 263, 258-5, 111. У 4 справах суд кваліфікував злочини як тяжкі, у 2 –  як особливо тяжкі.

Отже, тільки в 11.4% справах суд застосував покарання, яке передбачало реальне позбавлення волі. Розглянемо для прикладу справу №426/15638/18. Підсудний, мешканець міста Красний Луч (нині Хрустальний) Луганської області, який був обраний у 2010 році депутатом Краснолуцької місцевої ради, обвинувачувався у скоєнні злочинів, кваліфікованих за статтями ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 268-3. Його умисні злочинні дії полягали у тому, що він погодився і був обраним депутатом першого скликання так званого парламенту самопроголошеної Луганської народної республіки, на першому його засіданні голосував разом з іншими депутатами за прийняття так званого «Тимчасового основного закону конституції Луганської народної республіки» і в подальшому ухвалював низку «законів» так званої ЛНР. Він перебував у складі так званого парламенту так званої ЛНР з 18 травня по 17 листопада 2014 року. 6 липня 2018 року Лисичанський міський суд затвердив угоду від 26 червня 2018 року між прокурором та обвинуваченим про визнання вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями, і призначив сумарне покарання, узгоджене сторонами, у виді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Отже, можна зробити висновок, що суди виправляли певну жорстокість СБУ під час попереднього слідства. В цілому судова практика була гуманною, якщо тільки бути певними, що підсудні, засуджені з випробуванням, не використовувалися примусово для обміну, тобто що звільнення не було викликане саме цієї необхідністю.

Ще один висновок: твердження про масові політичні переслідування опонентів Української держави є безпідставними. Мотиви кримінального переслідування за статтею 109, безперечно, є політичними, але цього замало для висновку, що конкретні заарештовані у період перебування під вартою могли бути названі політичними в’язнями. Для коректності такого висновку бракує інформації: читання тільки одного вироку мало, треба знати деталі кримінального провадження. Слід зауважити, що Європейський суд з прав людини не визнавав порушенням свободи вираження поглядів кримінальні ереслідування за заклики до насильства . Масове визнання вини, каяття, вироки, які не передбачають позбавлення волі, не характерні для політичних переслідувань, що спостерігалися у 60-80-х роках минулого століття, до того ж кожен тодішній вирок був і незаконним, і несправедливим. Навпаки, судова практика у 2014-2016 рр. була загалом адекватною.

Надаємо додаток з короткими даними про винесені вироки.

Скачати у форматі MS Word: Судові рішення за статтею 109 КК України, ухвалені за період 2014-2019 рр.

 Поділитися