MENU

Комітет Міністрів Ради Європи: необхідні негайні заходи щодо поліпшення медичної допомоги та умов тримання в українських тюрмах

04.12.2020
ХПГ-інформ

Напередодні Кабінет Міністрів Ради Європи розглянув ситуацію з виконанням Україною рішень Європейського суду з прав людини. Йшлося одразу про 55 справ, об’єднаних у кілька груп: група Невмержицького (Заява № 54825/00), група Яковенка (Заява № 15825/06), група Логвіненка (Заява № 13448/07), група Ісаєва (Заява № 28827/02) та група Мельника (Заява № 72286/01).

Усі ці справи в основному стосуються неадекватної медичної допомоги, нелюдського та (або) такого, що принижує гідність, поводження у місцях несвободи. Тут і перенаселеність, і погані умови утримання, і недостатнє харчування у слідчих ізоляторах і колоніях та під час етапів між місцями тримання або до судів. Крім того, в багатьох із цих справ ішлося про відсутність ефективних превентивних та компенсаційних засобів. «Наполегливо закликаємо українську владу без подальших зволікань вжити конкретних заходів щодо створення ефективних засобів правового захисту», – зазначено в повідомленні на сайті Європейського суду з прав людини. Український Уряд має встигнути виправити ситуацію до 30 листопада 2021 року. Саме такий термін було встановлено ЄСПЛ у пілотному рішенні «Сукачов проти України». У своєму рішенні Комітет Міністрів РЄ спирався, поза іншим, на спільні зауваження EPLN та Харківської правозахисної групи. Зокрема, ці зауваження стосувалися групи справ, об’єднаних під назвою «Група Невмержицького проти України».

Трохи історії

ЄСПЛ ухвалив перше рішення проти України щодо таких порушень ще у 2005 році. Йдеться про справу Невмержицького: зокрема, у ній заявник скаржився на незаконність та тривалість тримання під вартою, умови цього тримання, відсутність належної медичної допомоги. Крім того, у справі «Невмержицький проти України» Суд виявив порушення через примусове годування заявника. За 15 наступних років таких справ назбиралося так багато, що з часом судді стали їх просто об’єднувати, зазначаючи, що «Суд вже розглядав аналогічні ситуації». Так, наприклад, минулого року ЄСПЛ майже щомісяця ухвалював рішення щодо справ про неадекватне лікування в пенітенціарній системі.

– Це незбагненна кількість, – зазначав тоді керівник Центру стратегічного захисту Харківської правозахисної групи Геннадій Токарев. – Їх навіть не розглядають по суті. Якщо скарга не є очевидно необґрунтованою, то вони просто посилаються на інші рішення суду.

Кількість справ росла як снігова груда. У ЄСПЛ давно зрозуміли, що нелюдяне поводження є, по суті, звичайною практикою багатьох українських СІЗО, колоній та інших місць позбавлення волі. Нарешті, цього року було ухвалено пілотне рішення у справі «Сукачов проти України», згідно з яким наша держава повинна вирішити проблему переповненості тюрем, поліпшити умови ув’язнення та ввести запобіжні та компенсаційні засоби правового захисту. Тоді судді ЄСПЛ вказали: «Незважаючи на те, що в Україні були зроблені позитивні кроки в рамках поточної тюремної реформи, актуальність проблеми умов утримання в останні роки не зменшилася. Порушення, визнані у даній справі, були виявлені через чотирнадцять років після першого рішення Суду стосовно умов утримання в Україні, незважаючи на зобов’язання Уряду відповідно до статті 46 здійснити необхідні загальні та індивідуальні заходи».


Що таке пілотне рішення?

У пілотних рішеннях ЄСПЛ йдеться про системні проблеми, які призводять до масових порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема коли органи правової системи держави функціонують неправильно. В пілотних рішеннях зазначаються заходи, які потрібно вжити державі-порушнику, щоб усунути ці системні порушення. 


Заяви правозахисників і відповіді уряду

У жовтні український уряд надав Комітету Міністрів Ради Європи план дій щодо виправлення ситуації. Якщо коротко, то тюрми ремонтуються, харчування та умови утримання будуть поліпшуватися, «платні камери» в СІЗО не є дискримінаційними, адже сплата є добровільною, до того ж, завдяки ним можна ремонтувати інші камери. Щодо медичної сфери, то, як запевняє українська влада, штатним персоналом система забезпечена на 91%, протитуберкульозних та антиретровірусних препаратів вистачає на всіх, хто цього потребує. Крім того, Міністерство юстиції підготувало проєкт постанови, згідно з яким затриманим буде надаватися екстрена, спеціалізована та паліативна допомога головним чином у медичних закладах, що не входять до складу Міністерства юстиції.

У свою чергу 27 жовтня цього року EPLN та ХПГ надіслали до Ради Європи спільне повідомлення.  Правозахисники, зокрема, зазначили, що незначне зменшення кількості затриманих та ув’язнених, а також ухвалення нормативних документів, покликаних реформувати пенітенціарну систему, не змогли докорінно змінити ситуацію: в’язниці залишаються переповненими, а умови утримання в них вкрай поганими.

Стратегію уряду щодо пробації правозахисники оцінили як неповну і таку, що недостатньо мобілізувала всі рівні каральної системи.

Ініціативу Мінюсту про закриття та продаж деяких місць тримання під вартою представники EPLN та ХПГ вважають непослідовною. Адже за останні два роки було закрито кілька установ з нормальними умовами утримання. При цьому велика кількість установ, що перебувають у жахливому стані, продовжують працювати.


EPLN – міжнародна громадська організація з консультативним статусом у Раді Європи (РЄ). Вона була заснована у 2013 році за французьким законодавством з метою посилення в Європі судового захисту затриманих. Вона об’єднує 18 НУО з 13 країн РЄ. Вона розвинула партнерські стосунки з провідними університетами Європи: CNRS, університетами Флоренції, Парижем (Сорбонна-1), Страсбургом, Дортмундом, Мадридом Комплутенсом, Комілласом, Утрехтом, Лювеном, Гентом.

EPLN працює у трьох галузях: 1) ініціювання науково-дослідної роботи для підтримки судових процесів та / або вимірювання реального впливу реформ; 2) стратегічні судові спори на європейському рівні (у внутрішніх судах та перед ЄСПЛ) щодо справ з високим потенціалом для тюремної реформи; 3) заходи з розбудови потенціалу для неурядових організацій та практиків.


Платні камери в СІЗО обидві правозахисні організації визнали такими, що ведуть до дискримінації фінансово незабезпечених засуджених. А таких, зазначимо, більшість.

Але найбільше занепокоєння викликає стан охорони здоров’я в пенітенціарній системі, що досі реформується. Довгострокові цілі цієї реформи залишаються неясними. Медична допомога в місцях позбавлення волі так і не стала незалежною від адміністрацій установ. Це призводить до багатьох проблем із ресурсами, конфіденційністю, довірою до лікаря. Медичні служби у в’язницях не співпрацюють із цивільними лікарнями. Не вистачає ні персоналу, ні устаткування, ні ліків. Хворі ув’язнені вимушені довго чекати на бодай якусь медичну допомогу. Спеціалізоване лікування в цивільних лікарнях доступне лише заможним ув’язненим. Крім того, непокоїть правозахисників і рівень доступу до психіатричної допомоги, діагностики та лікування ВІЛ, гепатиту, туберкульозу, а також замісної терапії в місцях позбавлення волі.

Оскільки медичне обслуговування в тюрмах не інтегроване у загальну систему охорони здоров’я, установи виконання покарань не включені до національного плану реагування на COVID-19. Це відбивається на рівні дотримання у в’язницях санітарних норм, а також на можливостях тестування хворих та контактних.

Вирішуючи питання про звільнення ув’язненого через важке захворювання, національні суди використовують застарілі норми, що вимагають, окрім висновку медичної комісії, враховувати безліч інших критеріїв: поведінку в’язня, його ставлення до праці, тяжкість злочину, за який він відбуває покарання.

На ці зауваження правозахисних організацій український уряд підготував відповідь. Було наголошено на постійних зусиллях із удосконалення системи моніторингу умов утримання під вартою. Так, триває робота над законопроєктом про регулярні пенітенціарні інспекції.  Крім того, в уряді згадали про пілотний проєкт, що полягає у спільних інспеціях місць позбавлення волі з боку Уповноваженого з прав людини та Офісу Генерального прокурора. Настанови, розроблені Офісом Омбудсмана для моніторингу дотримання прав людини в місцях позбавлення волі, стануть основою для таких перевірок.

На що звернув увагу Комітет Міністрів Ради Європи?

Комітет міністрів із занепокоєнням зазначив, що досі не було прийнято стійкого рішення для усунення недоліків української тюремної системи: переповненості, поганих матеріальних умов тримання під вартою та перевезення, неналежного медичного обслуговування у слідчих ізоляторах та пенітенціарних установах.

Погані умови тримання

У Раді Європи розраховують, що Уряд України інформуватиме Комітет про середньострокові та довгострокові плани покращення житлових умов та харчування в місцях несвободи. Щодо кроків Міністерства юстиції з розробки платних послуг у СІЗО і тюрмах, Комітет Міністрів «закликав органи влади прийняти заходи щодо поліпшення матеріальних умов та харчування незалежно від фінансових внесків затриманих».

Переповненість тюрем

Комітет Міністрів закликав український Уряд надалі працювати над мінімізацією використання досудового тримання під вартою. Крім того, зазначають у Раді Європи, необхідно підвищити мінімальний стандарт особистого простору для ув’язнених для забезпечення дотримання вимог Конвенції з прав людини.

Неналежне медичне обслуговування

Як неодноразово зазначалося у доповідях Європейського комітету з питань запобігання катуванням, «ситуація, що спостерігається у більшості закладів, являє значну загрозу для здоров’я та життя в’язнів». Тож не дивно, що Комітет Міністрів вирішив окремо контролювати заходи, яких вживає український уряд щодо доступу затриманих до медичної допомоги. Це відокремить розгляд справ про умови утримання від справ щодо медичних питань. І це логічно: адже реформи у цих сферах передбачають різні заходи, учасників та часові рамки.

Крім того, у Комітеті Міністрів Ради Європи закликали український уряд надати детальну інформацію про заходи, які вживаються або передбачені для поліпшення рівня медичної допомоги особам, що перебувають під вартою. При цьому нашим урядовцям слід взяти до уваги Заяву про принципи щодо лікування осіб, позбавлених волі, у контексті пандемії коронавірусного захворювання, наведені Європейським комітетом щодо запобігання катуванням у березні 2020 року.

Відсутність системи національних засобів правового захисту

«Повторюючи невідкладну потребу у встановленні належних запобіжних та компенсаційних засобів правового захисту», Комітет Міністрів закликав українську владу без подальших затримок зробити конкретні кроки для введення ефективних засобів правового захисту.

До розгляду вищезгаданих груп справ Комітет Міністрів Ради Європи повернеться у червні 2021 року.


Нагадаємо, у квітні цього року у Міністерстві юстиції України утворили комісію з питань виконання рішень ЄСПЛ.

2019 року Україна посіла третє місце за кількістю скарг, поданих проти неї до ЄСПЛ. Майже 15% справ, які розглядалися в Євросуді в 2019 році,  стосувалися нашої держави, йдеться у звіті ЄСПЛ за 2019 рік. Тоді Європейський суд ухвалив щодо нашої країни 109 рішень. Зокрема, 40 із них стосувалися нелюдського або принизливого поводження (порушення статті 3), 54 – права на свободу і особисту недоторканність (стаття 5), 35 – тривалості провадження (стаття 6).

 Поділитися