MENU

Подібні статті

Крим: До активіста прийшла поліція – шукали «нелегалів»Крим: Проти активістів порушено справу «про недоносництво»Крим: Знову обшуки у кримських татарКрим: Обшуки в сімох кримськотатарських господахКрим: Знову трус у кримськотатарській господіКрим: Присуд стосовно Делявера Гафарова залишили чиннимКрим: Повідомлено про засудження кримського татарина за участь у батальйоні ім. Н. ЧелебіджиханаКрим: Підконтрольний Кремлю суд залишив вирок щодо Февзі Саганджі чиннимКрим: Підконтрольний Кремлю суд засудив чоловіка до 10,5 років колоніїКрим останніми днями (19.03.–26.03.2018)Крим останніми днями (08.03.–16.03.2018)Крим останніми днями (01.03.–06.03.2018)Фігуранти ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» – політв’язніКрим останніми днями (14.02.–19.02.2018)Крим останніми днями (07.02–13.02.2018)Крим останніми днями (31.01.–06.02.2018)Крим останніми днями (24.01.–30.01.2018)У Криму відбулися хатні труси у двох кримських татар (ОНОВЛЕНО)Володимирові Балуху не надають медичної допомогиКрим: Справа проти журналіста «за організацію масового заходу»

Крим: Пошук дощок, збіглих пацієнтів із COVID-19, вкрадених авто

23.12.2020
ХПГ-інформ

Громадське об’єднання «Кримська солідарність» повідомляє про численні візити поліції до кримських мусульман.

Так, судакська поліція шукала громадянина Узбекистану, який утік із лікарні, маючи позитивний тест на коронавірус, у селі Сонячна Долина Судакського району в домі кримськотатарського активіста Бекіра Муслімова, який регулярно відвідує політично мотивовані судові процеси над кримськими мусульманами. Муслімова не було дома, з поліціянтами розмовляла дружина активіста.

«Сказали, що розшукують такого собі Алієва Айдера – громадянина Узбекистану. Нібито він утік із кримської лікарні з підтвердженим тестом на COVID-19, і коли лежав у лікарні, вказав мою адресу. Дружина сказала співробітникам, що не бачила його ніколи. Вони написали пояснення з персональними даними моєї дружини про те, що Алієв Айдер за даною адресою не проживав і не проживає, і не був ніколи зареєстрований. Вона підписала і вони пішли», – розповів Бекір Муслімов.

З таким самим питанням співробітники поліції приходили до активіста Еміна Кенжакаєва. Нібито громадянин Узбекистану, що втік з лікарні, вказав адресу Кенжакаєва як адресу свого проживання. Під час візиту правоохоронців Кенжакаєв був на роботі, з ними розмовляла його дружина. Поліціянт показав жінці світлини і спитав, «чи бачила вона цю людину і чи не проживав він поряд із домом. Дружина сказала, що не бачила. Потім перейшли на сторону батьків, те саме спитали в них. Сказали, що він нібито гастарбайтер і хворіє на коронавірус, утік із лікарні», розповів активіст.

Кенжакаєв пов’язує візит поліції зі своїм недавнім затриманням на Керченському мості, коли він разом із сотнями активістів не зміг виїхати до Ростова-на-Дону (РФ) на оголошення вироку фігурантам «красногвардійської групи» «справи Хізб ут-Тахрір» у Південному окружному військовому суді. Тоді співробітники контрольно-пропускного пункту відібрали в усіх паспорти і не повертали протягом кількох годин.

Також 21 грудня поліція була й у Нарімана Муедінова. Муедінов активно відвідує судові засідання у політично мотивованих справах проти кримських татар.

«Ранком до мене приїхали співробітники правоохоронних органів. Вони постукали, я до них вийшов. Співробітники поліції не представилися. Питали, чи знаю я щось про крадіжку машини, що відбулася у нашому районі на вихідних. Я відповів, що не знаю, нічого не бачив. Вони попросили прізвище, ім’я, по батькові, точну адресу проживання як людини, яку вони опитали. Я їм дав, вони поїхали», – розповів активіст.

Муедінов так само в листопаді не зміг виїхати до Ростова-на-Дону на оголошення вироку кримчанам і кілька годин утримувався співробітниками пропускного пункту на Керченському мості без пояснення причин.

Також у Судаку, після візиту поліціянтів (цікавилися крадіжкою), громадський захисник Сейтосман Каралієв опитав своїх сусідів.

«На вулиці, на якій я проживаю, є сусіди, які не є кримськими татарами. Після того, як мені дружина розповіла, що саме питав у її співробітник поліції, я рішив довідатися, чи до всіх ходили з таким візитом. На що мені сусід сказав, що він не чув ні про поліцію, ні про крадіжку, і що від мене вперше чує. Так само відповів і інший сусід… Коли дружина у співробітників поліції спитала про те, навіщо вони записують дані, вони сказали, що для звітности. Що то за звітність, судячи з подій у Криму, є очевидним», – каже Сейтосман Каралієв.

Каралієв регулярно бере участь в адміністративних судових засіданнях як громадський захисник, зокрема, брав участь у справах щодо одиночних пікетів кримських татар у 2017 році.

Як повідомляє «Кримська солідарність», про візити поліції розповіли вже щонайменше 30 людей. У когось питають про «зниклі дошки», у когось про «крадіжки», імамів попередили про «неприпустимість порушення закону». У деяких випадках правоохоронці казали, що проводять «перепис населення».

Адвокатка Ліля Гемеджі вважає ці підстави формальними.

«Об’єктивно, в усіх випадках їх цікавлять паспортні дані, номери телефонів, точна адреса проживання і склад сім’ї активістів», – пояснює вона.

Нагадаємо, 21 грудня у Судаку до активіста Рефата Камілова прийшла поліція – шукали «нелегалів». У липні 2019 року Камілов їздив у Москву на засідання суду, що розглядав апеляцію на вирок у справі фігурантів першої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», і був затриманий московськими поліціянтами. Відтоді кримські правоохоронці не залишають активіста поза увагою.


Окупація Криму

Захоплення Криму російськими військами розпочалося 20 лютого 2014 року. Окупанти, що висадилися на півострові, не мали розпізнавальних знаків і відомі як «зелені чоловічки» (у російському інформаційному просторі їх називають «ввічливими людьми»). «Ввічливі люди» захопили сімферопольський аеропорт, Керченську паромну переправу, інші стратегічні об’єкти.

1 березня самопроголошений глава Ради міністрів АРК С. Аксьонов звернувся до президента РФ В. Путіна про надання сприяння у забезпеченні миру і спокою на території Автономної Республіки Крим. Того ж дня Держдума РФ проголосувала за введення військ на територію України.

16 березня у Криму відбувся «референдум» про статус півострова. За результатами «референдуму», які не визнали ні Україна, ні Європейський Союз, ні США, Росія включила Крим до свого складу – 18 березня Путін оголосив про приєднання Криму до РФ.

Потому почалися репресії російської влади щодо незгодних з окупацією кримчан, людей, які мають проукраїнську позицію, громадських активістів, кримських татар, зокрема за участь в організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена на території РФ, однак легально діє на території України.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Російської Федерації. Країни Заходу запровадили економічні санкції.

Росія заперечує анексію півострова і називає свої дії «відновленням історичної справедливости».

 Поділитися