MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 35 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 30.03.2020–04.04.2020

26.12.2020   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Загалом за цей тиждень зареєстровані 39 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 20 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, діяльністю тимчасових слідчих комісій, проведенням парламентських слухань, призначенням високопосадовців, призначенням позачергових виборів тощо. Стан проходження проектів визначається на кінець робочого дня 24.12.2020.

Загалом за цей тиждень зареєстровані 39 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 20 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, діяльністю тимчасових слідчих комісій, проведенням парламентських слухань, призначенням високопосадовців, призначенням позачергових виборів тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 24.12.2020.

 

Права громадян та громадських об’єднань

Проект 3291 від 30.03.2020 (Демченко С. О.) про внесення змін до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо заборони проведення мітингів біля будівель судів).

Проектом передбачається запровадження таких обмежень. На відстані ближче 50 метрів до приміщень, будівель судів забороняється проведення мітингів, демонстрацій, пікетів, акцій протестів, інших подібних чи аналогічних акцій, встановлення та функціонування наметів, сцен, інших подібних споруд, розміщення та демонстрація плакатів, банерів, прапорів, політичних символів, гучномовців, звуковідтворюючої, світлової чи аналогічної, у тому числі, допоміжної апаратури чи приладдя для проведення таких акцій. Служба судової охорони припиняє проведення зазначених акцій чи дій без прийняття будь-яких додаткових рішень чи додаткових вказівок із залученням, за необхідності, представників Національної поліції України або Національної гвардії України.

На нашу думку, акції громадянського волевиявлення біля огорожі службової або приватної території є доволі звичним і загалом нормальним засобом реакції на значущі для суспільства події. Стосовно судів обмеження можуть стосуватися території, яка безпосередньо прилягає до приміщення суду, але зона, в якій заборонені громадські акції, має бути чітко позначена і відповідно огороджена. Має також бути забезпечений вільний прохід до приміщення суду. Тому проект, як видається, не зовсім відповідає принципу юридичної визначеності в частині заборони акцій «на відстані ближче 50 метрів до приміщень». Потребує також вивчення, в якому саме акті чи актах найдоцільніше врегулювати ці питання.

Проект станом на грудень 2020 року перебуває без руху (формально опрацьовується в профільному Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики).

 

Соціальний захист та пільги

Проект 3231-1 від 03.04.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення належного рівня соціального захисту та встановлення справедливих соціальних гарантій для молодих громадян, в тому числі талановитої молоді та молоді з інвалідністю).

Альтернативний проекту 3231 від 17.03.2020 (Колихаєв І. В.) про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення належного рівня соціального захисту та встановлення справедливих соціальних гарантій для молоді) (див. Огляд № 33).

Порівняно з основним проектом пропонується скоротити з 35 до 27 років вікову межу для визначення належності молодих громадян. Також відкидається ряд положень, зокрема щодо визначення розмірів субсидій. Натомість проект містить розлогі положення щодо визначення розміру академічної та соціальної стипендій, а також пропонує установити, що розміри допомоги сім’ям на неповнолітніх дітей, стипендій (академічних стипендій, соціальних стипендій та інших видів стипендій) та інших видів  матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу освіту у відповідних закладах освіти, підвищується залежно від встановленої вартості прожиткового мінімуму. Також на відміну від основного проекту, альтернативний передбачає внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення». Зокрема, пропонується закріпити, що роботодавцю, який за відповідним направленням працевлаштовує строком не менше ніж на два роки молодих громадян, яким надано статус безробітного,  щомісяця компенсуються фактичні витрати на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за відповідну особу. Водночас передбачаються доволі жорсткі вимоги, у разі недодержання яких роботодавець повинен буде повернути державі отриману компенсацію. Також названий закон пропонується доповнити розлогою статтею 29-1 «Стимулювання працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, альтернативної (невійськової) служби».

Проект видається значно поміркованішим за основний, однак і він лишається вельми дискусійним та неоднозначним.

Проект 30.06.2020 включений до порядку денного і повторно включений 01.09.2020.

 

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство

Проект 3301 від 03.04.2020 (Медяник В. А., Алексєєв С. О. + 6) про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному заволодінню транспортним засобом).

Основні зміни стосуються статті 290 «Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу» Кримінального кодексу України. Назву її пропонується змінити на «Підробка, заміна або знищення ідентифікаційного номера транспортного засобу, яким незаконно заволоділи, його реалізація», а відповідальність запроваджується за незаконне внесення змін, підробку, заміну або знищення ідентифікаційного номера транспортного засобу, яким незаконно заволоділи, його реалізацію, а також створення чи утримання місць, в яких здійснюється переховування, розукомплектування чи переобладнання таких транспортних засобів. Обтяжуючою обставиною у новій частині другій статті визнається вчинення названих дій організованою групою або злочинною організацією. Значно посилюється відповідальність порівняно з чинною редакцією. Зокрема, штрафи посилюються в більш ніж 6 разів, збільшуються і можливі строки обмеженням волі чи позбавлення волі. Текст статті пропонується доповнити приміткою такого змісту: Під ідентифікаційним номером транспортного засобу у цій статті слід розуміти номерну панель з ідентифікаційним номером транспортного засобу, номери (номерні таблички) двигуна, кузова чи шасі (рами) транспортного засобу.

Проект 14.07.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 03.09.2020 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3303 від 03.04.2020 (Кузьміних С. В.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо спрощення та удосконалення діючих норм Закону з метою уникнення покарання винними особами та розвантаження судових органів).

Метою проекту проголошені усунення випадків, коли винні особи уникають покарання шляхом прогалин та протиріч у законодавстві та розвантажить судові органи через спрощені механізми ( наприклад збирання документів зі зразками почерку, підпису особи, відтиску печаток тощо) та вдосконалення діючих норм. Пропонується внести низку змін до Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких: продовжується строк вручення письмової підозри особі до сорока восьми годин, якщо це необхідно внаслідок складності провадження;  спрощується порядок збирання відібрання зразків з речей і документів; дозволяється здійснення освідування на підставі постанови слідчого; дозволяється вилучати в ході проведення слідчого експерименту речі, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні; передбачається проведення огляду не тільки місцевості, приміщення, речей, документів, а й особи. Крім того, заставодавця зобов’язують надати органу досудового розслідування, прокурору або суду документ, який підтверджує наявність у особи доходів, достатніх для визначеного розміру застави. Ненадання такого документу пропонується вважати підставою звернення застави в дохід держави. Водночас у проекті є й такі доволі сумнівні ініціативи: можливість у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання оприлюднення відповідної повістки в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження чи на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування; надання тимчасового доступу до інформації операторів мобільного зв’язку на підставі постанови слідчого або прокурора; не внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносяться, якщо відповідні заяви, повідомлення не містять об’єктивних ознак вчинення кримінального правопорушення; можливість дискримінаційного застосування запобіжних заходів до іноземців, осіб без громадянства, осіб, що проживають у місці, розташованому поза юрисдикцією органу досудового розслідування, який проводить досудове розслідування тощо.

Проект характеризується помітним обвинувальним ухилом (навіть у назві), порушенням у ряді випадків прав учасників кримінального процесу, дискримінацією окремих категорій осіб, спробую відродження нині не передбаченої законодавством дослідчої перевірки. Він викликав критику з боку ГНЕУ і негативну рекомендацію профільного Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного, але вже 14.09.2020 надано подання профільного Комітету про його відхилення.

 

Судочинство і адвокатура

Проект 3296 від 31.03.2020 (Бабій Р. В., Костін А. Є. + 14) про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо підвідомчості спорів, що виникають у сфері земельних відносин та спорів щодо нерухомого майна).

Метою проекту проголошено вирішення правової проблеми, яка полягає у неоднозначному розмежуванні підсудності земельних спорів та спорів щодо нерухомого та рухомого майна, забезпечення принципу правової певності щодо підвідомчості земельних спорів та сталості земельних правовідносин, які є необхідними під час становлення в Україні ринку землі.

Як слушно зауважують ініціатори проекту, питання підвідомчості спорів, що виникають у сфері земельних відносин, вже протягом десятирічь немає однозначного вирішення в зв’язку з відсутністю чіткого законодавчого закріплення даної категорії спорів за певною юрисдикцією, а тому касаційним судом у різні проміжки часу по різному трактувались та трактуються положення законодавства щодо підвідомчості земельного спору певній юрисдикції. Тому у судів немає єдності щодо розмежування цивільної, господарської й адміністративної юрисдикції стосовно підсудності земельних спорів. У проекті пропонується віднести справи у спорах, що виникають у сфері земельних відносин, до юрисдикції господарських судів в незалежності від складу сторін спору. На користь такого підходу надається розлога аргументація, яка тим не менш не видається переконливою. Зокрема, ініціатори проекту вважають, що його прийняття сприятиме вирівнюванню навантаження між судами різних юрисдикцій та зменшенню навантаження на адміністративні суди та суди загальної юрисдикції, що також прискорить розгляд спорів, в тому числі тих, що виникають у сфері земельних відносин, та забезпечуватиме право особи на судовий захист свого порушеного права у розумні строки.

Виходячи з власного досвіду, маємо погодитися, що відповідна проблема дійсно існує, але вважаємо, що засоби її вирішення пропонуються не зовсім коректні. Так, за будь-яких обставин не варто підтримувати поширення господарської юрисдикції на відносини за участю фізичних осіб, які не є підприємцями. Водночас у ряді ситуацій, наприклад у разі відчуження земельних ділянок для громадських потреб сторони процесу (орган, наділений владними повноваженнями, і власник або користувач земельної ділянки) є далеко не рівноправними. Тому у таких випадках доцільно віддати перевагу адміністративній юрисдикції, яка за своєю природою має насамперед захищати громадян від свавілля органів влади. Втім, питання потребує подальшого вивчення.

Проект опрацьовується в профільному Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики.

Проект 3300 від 03.04.2020 (Третьякова Г. М.) про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо посилення незалежності та підвищення ефективності функціонування Конституційного Суду України).

Метою проекту проголошено: урегулювання правовідносин, пов’язаних із функціонуванням інституту конституційної скарги в Україні, створення реальної можливості втілення механізмів реалізації задекларованих правових гарантій діяльності КСУ, а також забезпечення оптимального організаційно-правового підґрунтя діяльності Суду. Пропонується внести зміни у 12 статей .Закону України «Про Конституційний Суд України» та пов’язані з ними  окремі статті Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України. Зміни є доволі різноплановими.

 Зокрема, пропонується змінити місцезнаходження Конституційного Суду України з Києва на Харків,  обґрунтовуючи це тим, що важливою складовою інституційної незалежності Суду слід вважати і його територіальне дистанціювання від інших вищих органів державної влади. Втім, як слушно зауважило ГНЕУ, неупередженість та об’єктивність діяльності будь-якого державного досягається не його географічною віддаленістю від інших органів влади, а гарантіями як правового, так і політичного, ідеологічного характеру тощо. Окрім того, переїзд Конституційного Суду України до іншого міста потребуватиме значних матеріальних затрат і на певний час дезорганізує його роботу. Таку ж дезорганізацію і порушення трудових прав суддів Конституційного Суду України може  викликати й реалізація пропозиції, щоб усім суддям щорічна оплачувана відпустка повної тривалості надавалася одночасно.  Невиправданою видається й ініціатива вилучити юридичних осіб з числа суб’єктів, що мають право звернення до Конституційного Суду із конституційною скаргою та передбачити, що конституційні провадження, відкриті Судом за конституційними скаргами юридичних осіб, підлягають закриттю. Критику експертів викликала також пропозиція передбачити, що якщо Конституційний Суд України визнав неконституційним закон України (його окремі положення), відновлення дії такого закону України (його окремих положень), що регулював відповідні суспільні відносини, здійснюється Верховною Радою України відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством України, оскільки після втрати чинності нормами закону питання про «відновлення» дії попередніх норм не може поставати в принципі, а виникає необхідність нового регулювання законодавцем відповідних суспільних відносин. До того ж немає підстав вважати, що Конституційний Суд України може вирішувати, у який спосіб має здійснюватись ліквідація прогалин у законодавстві (що виникнуть внаслідок прийняття рішення Конституційним Судом України) чи «відновлення» дії попередніх норм, тобто, по суті, керувати правотворчими повноваженнями інших органів. Загалом зауваження ГНЕУ до різних статей проекту займають 7 сторінок і навіть просто перерахувати їх у цьому огляді не має можливості.

Проект опрацьовується в профільному Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики.

 

Карантинні заходи та регулювання інших питань пов’язаних із протидією поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

Проект 3285 від 30.03.2020 (Німченко В. І., Королевська Н. Ю., Шуфрич Н. І.) про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо підтримки захисту населення під час дії режиму надзвичайної ситуації або режиму надзвичайного стану).

Проектом передбачається запровадити таке положення. У разі введення режиму надзвичайної ситуації або надзвичайного стану на території України, з метою забезпечення безпеки громадян та дотримання техногенної безпеки захисту населення кошти, які передбачені на відшкодовування народним депутатам України витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, за рішенням Верховної Ради України перераховуються для цільового використання задля вжиття заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків та загроз, які стали причиною введення надзвичайної ситуації або надзвичайного стану.

Загалом проект є доволі популістським, тим більше в форматі запровадження постійної  діючої норми.

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

Проект 3292 від 30.03.2020 (Чорний Д. С.) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо подолання наслідків економічної кризи, спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Проектом передбачається внесення змін до Законів України «Про споживче кредитування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про банки і банківську діяльність», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Пропонується вступ у силу ряду положень та окремих вимог приписів названих законів відкласти до 1 липня 2020 року.

Хоча всі запропоновані строки втратили актуальність, проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3293 від 30.03.2020 (Чорний Д. С.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Проект по суті складає єдиний пакет з попереднім, але окрім продовження строків містить і ряд нових положень: Тимчасово, від дня набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» передбачається до 1 липня 2020 року звільнити від сплати усіх податків і зборів, передбачених цим Кодексом, платників податків, що є юридичними особами та фізичними особами - підприємцями діяльність яких була призупинена згідно з рішенням Кабінету Міністрів України на період проведення заходів запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На цей же період пропонується звільнити від усіх передбачених Податковим кодексом України видів оподаткування дохід у вигляді дивідендів юридичних осіб, зазначених у абзаці другому підпункті 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 цього кодексу.

Хоча всі запропоновані строки втратили актуальність, проект  01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3294 від 30.03.2020 (Демченко С. О.) про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Пропонується установити, що з дня оголошення карантину на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків розгляду звернень громадян, запитів на публічну інформацію (поданих відповідно до законів України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації»), адвокатських запитів, окрім звернень (запитів), що стосуються захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Як видається, проект не заслуговує на підтримку, оскільки карантин не припиняє діяльності державних орган і немає підстав для обмеження конституційного права на інформацію.

Проект 05.05.2020 відкликаний.

Проект 3297 від 02.04.2020 (Кінзбурська В. О.) про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19).

Пропонується установити, що в разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), або/та у 30-денний період після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Пропозиція логічна, однак вона мала б передбачати і пряму вказівку на положення щодо недопущення відповідальності кредитодавця у похідних випадках.

Проект 13.05.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 19.06.2020 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3298 від 02.04.2020 (Кінзбурська В. О.) про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (щодо недопущення нарахування штрафів і пені за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19).

Проект подібний до попереднього і так само запроваджує захист суб’єктів господарювання від нарахування у період карантину та у 30-денний період після завершення карантину штрафів та пені за кредитами (позиками).

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3302 від 03.04.2020 (Третьякова Г. М.) про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (щодо встановлення принципу «4-7» на період карантину для працюючого населення).

Пропонується установити, що тимчасово, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), у сумі 4 000 гривень, якщо місячна заробітна плата не перевищує 7 000 гривень.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

 

Господарська діяльність та ринковий нагляд

Проект 2571-д від 30.03.2020 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності).

Проект підготовлений парламентським Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики і підсумовує роботу над даним питанням. Його попередниками були проекти 2571 ‒ 2571-3 (див. Огляд № 20, 21 і 22) та внесені у попередній тиждень проекти 3260 ‒ 3260-4 (див. Огляд № 34). Змістовно він ідентичний урядовому проекту 3260 від 24.03.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності) (див. Огляд № 34).

Великий проект, яким на 53 сторінках вносяться зміни до 12 законодавчих актів. Пропонується унормувати питання у сфері банківської діяльності та здійснити: 1) удосконалення регулювання діяльності банків, зокрема шляхом надання Національному банку необхідних інструментів впливу у цій сфері; 2) встановлення особливостей судового провадження у справах щодо оскарження рішень Національного банку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, рішень Фонду про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших рішень, прийнятих на його виконання, а також рішень щодо призначення уповноважених осіб Фонду, делегування їм повноважень, рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, рішень Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, а також  встановлення чітких законодавчих приписів щодо неможливості зупинення або припинення розпочатих на підставі таких рішень процедур; 3) удосконалення регулювання ліквідаційної процедури банків, механізму відшкодування збитків (стягнення шкоди ) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширення та удосконалення механізмів участі держави у виведення банку з ринку.

Проект 13.04.2020 прийнятий за основу і в цілому та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3295 від 30.03.2020 (Чернявский С. М., Чорноморов А. О. + 4) про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні (щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції).

Метою проекту проголошено удосконалення функціонування системи державної підтримки сільського господарства, усунення адміністративних перепон та витрат для сільськогосподарських товаровиробників при отриманні державної допомоги.

Пропонується доповнити згаданий у назві закон визначенням термінів «виробники сільськогосподарської продукції», «сільськогосподарська діяльність», «сільськогосподарський товаровиробник»  тощо; передбачити у ньому засади функціонування Державного аграрного реєстру як державної автоматизованої інформаційної системи збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції; визначити принципи державної підтримки сільського господарства. Крім цього, виключаються положення щодо  державної аграрної інтервенції, державного регулювання цін окремих видів сільськогосподарської продукції, державних заставних закупівель зерна. Деякі зміни пропонуються також до Закону України «Про державний земельний кадастр».

Проект викликав певні застереження ГНЕУ, зокрема, щодо прикрої невідповідності тексту проекту і порівняльної таблиці до нього; необґрунтованості пропозицій щодо вилучення положень про державне цінове регулювання окремих видів сільськогосподарської продукції; недостатньої докладності положень щодо організації діяльності Державного аграрного реєстру. Втім всупереч думці ГНЕУ, яке пропонувало повернути проект на доопрацювання, він був з певними корективами підтриманий профільним Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Проект 04.09.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 18.11.2020 ‒ у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

 

Проекти, що подаються без коментарів

Проект 3286 від 30.03.2020 (Монастирський Д. А., Костін А. Є. + 13) про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку  з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Дослівно повторює однойменний урядовий проект 2485 від 21.11.2019 (див. Огляд № 17) який був 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3287 від 30.03.2020 (Монастирський Д. А., Костін А. Є. + 13) про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Дослівно повторює однойменний урядовий проект 2486 від 21.11.2019 (див. Огляд № 17), який був 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект відхилений на користь альтернативного проекту 3287-1, який 29.09.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3288 від 30.03.2020 (Монастирський Д. А., Костін А. Є. + 13) про внесення змін до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Дослівно повторює однойменний урядовий проект 2487 від 21.11.2019 (див. Огляд № 17), який був 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 16.06.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3299 від 02.04.2020 (Монастирський Д. А., Костін А. Є.+14) про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Дослівно повторює однойменний урядовий проект 2483 від 21.11.2019 (див. Огляд № 17) який був 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду.

Проект 14.07.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

 Поділитися