MENU

Крим, Донбас, домашнє насильство, – доповідь HRW

14.01.2021
ХПГ-інформ

13 січня міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch оприлюднила щорічну доповідь, у якій розглянула тенденції в галузі прав людини у 2020 році у понад 100 країнах світу.

У розділі, присвяченім Україні, йдеться про збройний конфлікт на сході, стан людських прав в окупованому Росією Криму, свободу вираження поглядів, права жінок, відправлення правосуддя й верховенство права, труднощі, викликані пандемією COVID-19 та інші питання.


Протягом минулого року війна на сході України й далі згубно впливала на всі аспекти життя мирного населення. Тут і загроза фізичній безпеці, і обмеження доступу до їжі, ліків, гідного житла, освіти тощо. За перші сім місяців 2020 року загинуло 18 цивільних осіб, 89 – отримали поранення в результаті застосування артилерії, стрілецької зброї, безпілотних літальних апаратів, вибухів мін, – посилається HRW на дані Моніторингової місії ООН із прав людини. Найбільше таких випадків сталося на непідконтрольній українському урядові території.

«Пандемія COVID-19 тільки погіршила ситуацію. Карантинні обмеження на свободу пересування, запроваджені на сході України проросійськими збройними формуваннями й українською владою у відповідь на пандемію, мали катастрофічні наслідки для економічних і соціальних прав, ще більше обтяживши життя мирного населення та поглибивши його зубожіння. Найбільше в цій ситуації постраждали літні люди, жінки, діти та люди з інвалідністю», – йдеться у доповіді.

Незаконні збройні формування на непідконтрольних уряду України територіях Донеччини та Луганщини продовжували застосовувати свавільні затримання й утримання під вартою інкомунікадо (без зв’язку із зовнішнім світом), піддавати людей тортурам, зокрема, для отримання зізнань.

«Правосуддя залишалося примарним й у пов’язаних із збройним конфліктом епізодах порушення прав людини з боку урядових сил, з-поміж іншого, коли йшлося про свавільні затримання, катування або жорстоке поводження», – також мовиться в документі.

*

І далі тривали переслідування окупаційною владою у Криму кримськотатарських активістів, яких безпідставно обвинувачували в терористичній діяльності. Йдеться про засудження до тривалих строків позбавлення волі за нібито причетність до ісламського руху «Хізб ут-Тахрір», що заборонений у Російській Федерації як терористичний, проте цілком легально діє на території України.

Сказано і про призов кримчан до російського війська, що порушує норми міжнародного гуманітарного права, а також про кримінальні покарання для тих, хто ухиляється від призову.

*

Через пандемію коронавірусної інфекції «непропорційно постраждали жінки, частка яких серед медичних і соціальних працівників України становить понад 80 %», – наголошують правозахисники в частині, присвяченій правам жінок.

Також зазначено, що через протиепідемічні обмеження відбувся спалах домашнього насильства – кількість зареєстрованих випадків зросла на 30 %.

*

У частині, присвяченій свободі вираження поглядів, зокрема йдеться про випадок, коли в мережі оприлюднили приватну інформацію однієї з журналісток. «Це сталося після публікації у виданні, співзасновницею якого вона є, розслідування про можливі зв’язки між ультраправими організаціями й українським інтернет-проєктом».

Через погрози, зокрема, вбивством, журналістка була вимушена виїхала з України. Восени порушено кримінальну справу, проте інцидент кваліфікувано не як «перешкоджання законній професійній діяльності журналіста», а як «порушення недоторканності приватного життя».

*

Щодо злочинів на ґрунті ненависти, зазначено, що протягом року ультраправі угруповання та окремі особи нападали на представників етнічних меншин та ЛҐБТ-людей. Часто такі злочини влада не розслідувала.

Серед прикладів HRW наводить історію про пограбування, жорстоке побиття та зґвалтували 19-річної трансгендерної людини, що сталося у квітні в Житомирі. Спочатку поліція зареєструвала інцидент як «пограбування», однак у липні під тиском правозахисників напад було додатково кваліфіковано як зґвалтування та злочин, вчинений на ґрунті ненависті.


Повністю розділ доповіді, присвячений Україні, можна прочитати на сайті Human Rights Watch.

 Поділитися