MENU

Рішення ЄСПЛ могло бути зовсім іншим!

15.01.2021
Євген Захаров

Вчора, 14 січня, Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) ухвалила рішення про прийнятність заяви у міждержавній справі Україна проти Російської Федерації № 20958/14 щодо Криму.

Ми уже писали вчора про це рішення. З 17 заявлених Україною порушень Конвенції ЄСПЛ відхилив 3 (системні вбивства та розстріли; залякування іноземних журналістів і конфіскація їхнього майна, націоналізація майна українських військових) і визнав прийнятними для розгляду по суті 14 порушень прав людини в Криму:

  1. насильницькі зникнення та відсутність їх ефективного розслідування (стаття 2 Європейської конвенції з прав людини);
  2. жорстоке поводження (стаття 3);
  3. незаконне затримання (стаття 5);
  4. поширення на Крим російського законодавства, через що з 27 лютого 2014 року кримські суди не можна вважати законними (стаття 6);
  5. автоматичне нав’язування російського громадянства (стаття 8);
  6. обшуки приватних помешкань (стаття 8);
  7. переслідування та залякування релігійних лідерів, що не належать до Російській православної церкви, конфіскація релігійного майна (стаття 9);
  8. придушення неросійськомовних ЗМІ (стаття 10);
  9. заборона публічних зборів, а також залякування та затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
  10. експропріація майна цивільних та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Протоколу №1);
  11. придушення української мови в школах та переслідування україномовних школярів (стаття 2 Протоколу № 1);
  12. обмеження свободи пересування між Кримом та материковою частиною України (стаття 2 Протоколу № 4);
  13.  різноманітні утиски кримських татар: щодо поваги до їхнього приватного життя, свобод віросповідання, вираження поглядів, мирних зібрань, поєднаних з дискримінацією (статті 8, 9, 10, 11, 14 Конвенції);
  14.  обмеження свободи пересування кримських татар (стаття 2 Протоколу № 4).

Фейсбук сповнений привітаннями урядовців, деякі з них справді багато працювали, щоб міждержавні заяви були повними та переконливими, зокрема, Іван Ліщина та його команда, прокуратура Криму. Багато зробили правозахисники, які документували порушення прав людини в Криму. Приєднуючись до цих привітань, зазначу, що вдячність за цю безсумнівну перемогу слід висловити насамперед судді ЄСПЛ від України Ганні Юдківській та працівникам Секретаріату ЄСПЛ, які готували документи.

Хто знає, яким було б рішення ЄСПЛ, якби пані Юдківська не брала б участі у розгляду справи. Тобто, рішення про прийнятність було б ухвалене, але скільки з 17 заявлених порушень було би залишено для розгляду по суті? Думаю, що значно менше. Бо, вочевидь, ключове питання, у якому дискусія була найгарячішою, – визначення дати, від якої розпочався фактичний контроль РФ над територією АРК: 27 лютого чи 18 березня? І висока кваліфікація Ганни Юдківської була вирішальною у цій дискусії. Якби перемогла позиція російської сторони, то левова більшість порушень прав людини, скоєних до 18 березня, були б визнані Судом неприйнятними для розгляду по суті.

А відсторонення Ганни Юдківської від розгляду міждержавної справи було цілком можливим. Нагадаю, що публічні слухання справи України проти Російської Федерації мали відбутися 27 лютого 2019 року, але були відкладені на невизначений термін і пройшли тільки 11 вересня. Тобто вчорашнє рішення про прийнятність справи могло бути ухвалене на декілька місяців раніше. Причина – заява Російської Федерації, що суддя Юдківська замішана в корупційних оборудках в Україні і тому має бути відсторонена від розгляду справи. При цьому були повторені нісенітниці щодо справи «Золотий Мандарин Ойл» проти України, які розповсюджували пропагандисти НАБУ і з радістю підхопили російські медіа (детальніше див. тут). Велика палата Європейського суду розглянула цю заяву РФ і відмовила в її задоволенні, суддя Юдківська продовжувала розгляд міждержавної справи. Потім було друге звернення РФ, повторний його розгляд з тим же результатом і проханням Суду до РФ більше не звертатися з такими вимогами.

Але естафету підхопили в Україні: НАБУ підготувало звернення, який офіс Генерального прокурора надіслав до ЄСПЛ, вимагаючи зняти імунітет з Георгія Логвінського, чоловіка судді Юдківської. Зняття імунітету мало би наслідком відсторонення Ганни Юдківської від розгляду міждержавної справи. Проте, після змагальної процедури, Пленум ЄСПЛ 6 липня в своєму рішенні відмовився знімати імунітет з Георгія Логвінського.

Без цього рішення Пленуму ЄСПЛ не було б такого успішного рішення про прийнятність міждержавної справи! Проте чи буде виконана робота за помилками в Україні?

 Поділитися