MENU

Чи можна з каганцем в руках побудувати країну в смартфоні?

22.01.2021
Наталка Ковальчук

Спочатку цензор.нет повідомив, що в Україні можливі віяльні відключення електроенергії, бо на складах бракує вугілля для підтримки генерації в період морозів.

Пізніше в «Укренерго» запевнили, що відключень не буде. Лише відбудеться зниження потужності для окремих промислових споживачів.

Тобто певні проблеми з електроенергією таки є, якщо взагалі йдеться про зниження потужностей.

Треба сказати, що наведені вище взаємовиключні твердження оптимізму не вселяють. Бо сьогодні навіть озвучувати ідею про віяльні відключення, посилаючись на практику 90-х років, м’яко кажучи, дивно.

Тому що Україна у 90-х і Україна нині – це, як кажуть, дві великі різниці. Ми живемо у світі електронних технологій, які не були настільки поширеними у кінці минулого століття.

Тож важко навіть уявити, що трапиться, якщо раптом почнуть віяльно відключати електроенергію по кілька годин на день. Зупиниться не тільки побутова техніка, якої у кожному домі нині набагато більше, ніж то було у 90-ті.

Та, скажімо, ми не зможемо скористатися банкоматом навіть при нагальній потребі. Не працюватиме практично вся торговельна мережа. Ми не матимемо можливості купити ліки, бо в аптеках, як і скрізь, для розрахунків використовується все ж та електроніка, для якої потрібне електричне живлення.

Перелік критичних ситуацій можна довго перелічувати, варто тільки згадати, що сьогодні ми і до лікаря записуємося на прийом через інтернет, і рецепти нам виписують у електронному режимі, і освіта у нас значною мірою стала дистанційною.

Втім, нас запевнили, що цього енергетичного апокаліпсису не буде. Та, на жаль, у нашій країні завжди відкритим залишається питання: «Чи можна вірити тому, у чому запевнюють?»

Звичайно, хотілося б сподіватися, що ніяких проблем з забезпеченням електроенергією не буде. Але, на жаль, такої певності насправді немає.

Особливо, якщо згадати про те, що потужностей таки не вистачає, як і вугілля на складах ТЕЦ. Тому мимоволі закрадається думка: а чи тільки для промислових споживачів ймовірне зниження потужностей?

Чи не станеться так, що ці проблеми торкнуться й побутових споживачів? Рішення, як нерідко трапляється, можуть прийматися в ручному режимі, а суспільству про це не повідомлятимуть.

Чому такий невтішний прогноз? Та тому, що енергетичні компанії в Україні давно вже відчувають себе господарями становища і не надто зважають на потреби споживачів.

Скажімо, за даними Державної інспекції енергетичного нагляду України, найбільша частка звернень до Держенергонагляду стосується саме питань неякісного постачання електричної енергії.

Держенергонаглядом на підставі скарг споживачів встановлено низку порушень у забезпеченні електроенергією і надано відповідні приписи генеруючим компаніям.

Так, споживачі нерідко скаржаться, що електроенергія, яку вони отримують, не відповідає параметрам, визначеним відповідними нормативно-правовими документами, зокрема ДСТУ EN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності».

Стосуються скарги і відключень електроенергії. Щодо цього варто зазначити, енергетики, справді, нерідко відключають живлення раптово без будь-яких попереджень хоча б таких соціально важливих установ, як школи, дитсадки, лікарні.

Наслідки цього енергетичного свавілля бувають трагічними. Варто лише згадати випадок, який стався у минулому році на Львівщині, де в лікарні двоє хворих, які знаходилися на штучній вентиляції легень, померли через раптове відключення електроенергії.

Та й, мабуть, кожному з нас доводилося переживати ситуації, коли у результаті несподіваного відмикання чи вмикання електроживлення чи різкої зміни напруги у мережі виходила з ладу або й зовсім горіла побутова техніка.

Тож коли на загал звучать пропозиції про можливі віяльні відключення, про нестачу потужностей, а тим більше про підвищення ціни на електроенергію через відміну соціальної норми, – це викликає обурення у населення.

Хоча, звичайно, не тільки це. Ми взагалі останнім часом живемо у якійсь енергетичній лихоманці, пов’язаній насамперед зі збільшенням вартості тарифів.

Газ і його розподіл, тепло, холодна вода, електроенергія – відразу збільшено вартість на всі ці комунальні послуги.

Правда, ціну на газ, яка мала бути ринковою, повернули до державного регулювання після значної кількості протестних акцій, що відбулися по всій країні. Втім, треба розуміти, що це лише певне відтермінування підвищення вартості голубого палива. Все ж решта залишається без змін. І нові тарифи в новому році відчутно спустошуватимуть гаманці українців.

Однак протести населення стосувалися не тільки збільшення ціни. У багатьох випадках йшлося про загальні проблеми, які накопичувалися у енергетичній сфері десятиліттями.

Вимоги у різних територіальних громадах дещо різнилися, але загалом йшлося і про необхідність проведення аудиту технічного стану газопроводів на території громад та доцільність створення комунальних підприємств з використання, обслуговування та експлуатації газопроводів, і про обґрунтування енергогенеруючими компаніями тарифів з врахуванням їх відповідності доходам громадян тощо.

Тобто йшлося і про те, що мали б вирішити реформи в енергетичному секторі, які, на жаль, в Україні все більше перетворюються на примару реформ, а не на реальні цивілізовані зміни правил гри на енергетичному ринку, коли б за свої кошти споживач отримував продукт належної якості і без перебоїв.

Щодо якості. Ми маємо не тільки незадовільне постачання електроенергії, що постійно фіксує Держенергонагляд. Те ж саме стосується, скажімо, й забезпечення теплом і газом, стандарти якого не відповідають нормам, за якими живе цивілізований світ.

Хоч газові компанії та ТОВ «Оператор ГТС України», що здійснює транспортування природного газу для споживачів і в обов’язковому порядку перевіряє його якість, запевняють у тому, що українці отримують газ за якісними показниками не гірший, ніж у Європі, але то не зовсім так.

Свого часу Укрінформ подавав досить велику публікацію щодо цього питання з залученням фахових експертів. Було зроблено відповідний аналіз.

В Україні показник середньозваженої теплоти згоряння газу становить трохи більше 8000 кілокалорій на метр кубічний. А от у країнах Європи навіть мінімально допустимі показники якості газу вищі, а іноді й значно більші українських і коливаються в межах 9000–10000 ккал, якщо перевести їх у одиницю виміру, якою користуються в Україні.

До речі, Антимонопольний комітет також звернув увагу на нинішню ситуацію з тарифною політикою і перевірить обгрунтованість та прозорість формування тарифів на розподіл газу та у разі виявлення порушень змусить регулятора виправити ситуацію.

Також почато розгляд справ шести компаній, які, користуючись своїм монопольним становищем, завищували ціни на газ для українців.

Проблеми з тарифною політикою в енергетичному секторі були завжди. Але сьогодні вони постали особливо гостро. І, здається, певною мірою тому, що центральна влада не має конкретного плану для швидкого і якісного реформування енергетичного сектору, а держава – потрібного впливу на власників генеруючих компаній, які працюють, скоріше, за власними правилами, ніж за цивілізованими нормами.

Якщо так далі піде, то чи не станеться, що найбільш доступним джерелом енергії для українців будуть прадідівські каганці?

От тільки, чи можна з каганцями побудувати обіцяну державу в смартфоні?

 Поділитися