MENU

Подібні статті

День Волі у Білорусі: затримання, обшуки, арештиВ ООН розслідуватимуть події у БілорусіБілорусь: Заарештовано журналіста, який оприлюднив розслідування про «ексберкутівців» у силових структурах РББілорусь: Слідчий комітет порушив справу проти ПЦ «Весна»Білорусь: Влада ініціює екстрадицію ТихоновськоїБілорусь: Правозахисники заявили про нечувані знущання влади з жінокБілорусь: Навмисне створення негуманних умов утримання«Це абсолютне зло, яке має бути спинене» – Марія Колесникова про режим ЛукашенкаБілорусь: Марії Колесниковій висунули офіційне обвинуваченняHRW заявляє про необхідність розслідування тортур у БілорусіЗаява нобелівської лауреатки Світлани АлексієвичСвободу Марії Колесниковій! (Заява Міжнародного Меморіялу)Білорусь: Недільний «Марш єдности» завершився брутальними затриманнямиЕксперти ООН закликають владу Білорусі припинити тортуриБілорусь: Під час вуличних протестів загинули принаймні п’ять людей, – правозахисникиБілорусь: Неділя, 16 серпняБілорусь: Субота 15 серпня – сьомий день протестівБілорусь: Головні події 14 серпняБілорусь: Протести триваютьБілорусь: Четвертий день протестів. Ще один загиблий. Затримано українських правозахисників

Білорусь: Спроба суботнього протесту припинена силовиками

29.03.2021
ХПГ-інформ

Субота: масового протесту не вийшло

У Мінську та інших містах Білорусі в суботу 27 березня люди намагалися провести акції протесту, але силовики не давали їм зібратися. Про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода.

Того дня низка телеграм-каналів закликала людей до першої масової весняної акції протесту. Як повідомляє правозахисний центр «Весна», на цей день була анонсована акція в районі площі Бангалор у Мінську. Тим часом Слідчий комітет РБ оголосив про порушення кримінальної справи за статтею про грубе порушення порядку – заклики в телеграм-каналах до участі в суботніх несанкціонованих заходах. Після 14:00 у районі площі, у дворах та на околишніх вулицях почалися точкові затримання.

Затримання на площі Бангалор у Мінську 27 березня 2021 року (фото: Радіо Свобода)


У суботу в МВС Білорусі повідомили про понад 100 затриманих. Прессекретарка відомства Ольга Чемоданова заявила, що несанкціоновані масові заходи, до яких закликала опозиція, у країні не відбулися.

«За останньою інформацією, яку я маю під рукою (а це інформація на 16:00), понад 100 людей були доставлені до територіальних органів внутрішніх справ за порушення адміністративного законодавства. Це одиночні пікети та інші порушення громадського порядку», – цитує Чемоданову «Интерфакс-Запад».

За даними ПЦ «Весна», на сьогодні відомо про 247 затриманих у Мінську та інших містах Білорусі 27 березня. Частину людей вже відпустили.

Як передає Свобода з посиланням на Белсат, у Новогрудку затримали 10 людей, які прийшли на екскурсію до краєзнавчого музею. Затриманням керували особисто начальник місцевої міліції та його заступник.

У Мінську відбувалися затримання журналістів. Так, у районі площі Бангалор затримали редакторок видання Tut.by Ганну Калтигіну та Галину Власик, а також редактора газети «Наша Ніва» Єгора Мартиновича, репортерку Катерину Карпицьку та фотографку Надію Бужан. Пізніше всіх відпустили, повідомляє Радіо Свобода, посилаючись на згадані видання. На Мартиновича, як пише Свобода, склали два протоколи: «непокора та участь у незаконному масовому заході».

HRW вимагає припинити репресії проти журналістів

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала цими днями доповідь щодо репресій проти незалежних журналістів у Білорусі. Протягом останніх п’яти місяців помітна ескалація переслідувань незалежних журналістів. Їх свавільно затримують, чинять щодо них насильство, штрафують та відправляють за ґрати за політично мотивованими обвинуваченнями, позбавляють акредитації, а в домах і редакціях проводять обшуки, заявляють правозахисники. Ці репресії є частиною спроб влади обмежити медійне висвітлювання мирних протестів та порушень прав людини після минулорічних президентських виборів.

HRW зазначає, що з кінця вересня по березень проти журналістів порушено щонайменше 18 кримінальних справ, що сприймається як помста за їхню роботу. Катерина Борисевич, Катерина Андреєва та Дар’я Чульцова вже отримали реальні строки позбавлення волі – від 6 місяців до 2 років. Сім журналістів – Андрій Олександров, Юлія Слуцька, Сергій Ольшевський, Алла Шарко, Петро Слуцький, Ксенія Луцкіна та Денис Івашин – чекають суду під вартою за обвинуваченнями в «організації та підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок», «ухиленні від сплати податків», «втручанні в діяльність співробітника органів внутрішніх справ». Один журналіст перебуває під домашнім арештом у справи про образу президента.

Катерина Андреєва та Дар’я Чульцова в суді перед вироком, 18 лютого 2021 року (фото: «Народная воля»)


«Білоруська влада повинна припинити робити вигляд, що свобода висловлювання думок загрожує національній безпеці. Вона повинна зняти надумані обвинувачення і негайно звільнити тих, хто перебуває за ґратами. Треба припинити кримінальне переслідування, утиски та інший пресинг щодо журналістів, які виконують свої професійні обов’язки», – заявив Г’ю Вільямсон, директор HRW по Європі та Центральній Азії.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів, за період з серпня 2020 по березень 2021 року близько 400 журналістів затримувались в адміністративному порядку. «Репортери без кордонів» назвали Білорусь найнебезпечнішою для журналістів європейською країною.

Гарячої весни не буде

Політичний аналітик Радіо Свобода Валерій Карбалевич вважає, що «гарячої весни» не буде й називає кілька причин спаду протестів.

Індикатором політичних настроїв протестної частини суспільства з давніх часів є День Волі – за тим, наскільки масово й активно люди виходили на вулицю цього дня можна було давати прогнози на політичну весну.

Повторення минулорічного протестного вибуху чекала і влада, і її опоненти. Деякі лідери протесту закликали людей виходити на вулиці. Про гарячу весну казав голова КДБ, а Лукашенко неодноразово прогнозував і попереджав про «протестунів», які не заспокояться і ще довго будуть ходити вулицями. Державні ЗМІ лякали народ провокаціями й терористами, а 25 й 27 березня Мінськ був переповнений силовиками.

Силовики на вулиці Мінська, 27 березня 2021 року (фото: Радіо Свобода)


«Але очікування одних і побоювання інших не виправдалися. Були локальні прогулянки, партизанські флешмоби (біло-червоно-білі прапори на будинках, феєрверки тощо). Масових акцій не відбулося. І це головний висновок. Повторення гарячого літа та осені минулого року не буде», – пише Карбалевич.

Революційний вибух – доволі рідкісне явище в історії. Щоб він відбувся, потрібен збіг багатьох сприятливих обставин. Таке було минулого року. Але масовий протест, емоційне кипіння великих людських груп не може тривати довго.

Масштабні репресії також роблять свою справу.

«Ціна виходу на вулицю зараз сильно підвищилася порівняно з минулим роком. Влітку і восени 2020 року люди не так сильно боялися затримань – багато хто думав, що все це ненадовго, незабаром усе обвалиться. Тепер ситуація інша», – пише аналітик.

Виразно помітна демобілізація й деполітизація суспільства. До того ж, останніми місяцями відбувається масова політична еміграція з Білорусі – виїжджають і ховаються від переслідування найактивніші.

«Але зараз у білоруських незалежних медіа популярна метафора, що характеризує суспільно-політичну ситуацію: пожежа на торфовищі. Глибоко в середині гаряче, а на поверхні видно тільки легкий димок. Протест триває, але в інших формах, які безпосередньо не загрожують пануванню Лукашенка. Протестні настрої, недовіра суспільства до влади нікуди не поділися. І ніхто не знає, як і коли це може вистрілити», – вважає Карбалевич.

На його думку, найвірогідніший момент загострення політичної ситуації – найближча електоральна кампанія на межі 2021–2022 років: місцеві вибори та референдум по Конституції.


Нагадаємо, 9 серпня 2020 року, після закінчення голосування на президентських виборах, у Білорусі розпочалися масові протести – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

Офіційно було оголошено, що на виборах переміг Олександр Лукашенко, який керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.

Цими днями Рада ООН з прав людини схвалила створення групи з розслідування подій після президентських виборів у Білорусі в серпні 2020 року. Ухвалена Радою Резолюція закликає комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет розслідувати за допомогою експертів епізоди порушення прав людини у Білорусі, збирати та аналізувати інформацію з доказами, необхідними для притягнення до відповідальності осіб, які скоїли злочини.


Читайте також:

• Валерій Карбалевич. Білорусь може перетворитися на один великий концтабір. Що чекає країну у випадку поразки протестів

• Валерій Карбалевич. 100 днів білоруської революції. 20 висновків


Головне зображення: Затримання на площі Бангалор у Мінську 27 березня 2021 року (фото: Радіо Свобода)

 Поділитися